історія України

Ми зібрали 6 важливих прикладів з історії України за останні 100 років, які показали дух молоді, що бажає змін на краще.

Бій під Крутами (29 січня 1918 р.)

Одним з перших та визначних проявів студентського патріотизму став бій під Крутами. Тоді більшовицька армія мала значну перевагу: її чисельність була майже в 10 разів більшою за армію УНР (Української Народної Республіки), і їхня техніка була значно потужнішою: бронепотяг та артилерія — проти гармат та кулеметів. Однак тодішні армія УНР, яка налічувала лише 520 осіб, змогла зупинити наступ більшовиків на 4 дні, завдяки чому було підписано Берестейський мирний договір. А план очільника радянської армії Михайла Муравйова захопити Київ у той же день провалився.

Революція на граніті (2-17 жовтня 1990 р.)

Таку назву отримали протести молоді (переважно студентів), які в центрі Києва влаштували масову акцію з голодування, аби тодішня влада прислухалася до їхніх вимог. Оскільки керівництво СРСР направило всі гроші країни на військовий промисел, фінансів на звичні побутові речі не вистачало. Так виник дефіцит товарів, що і стало однією з причин виходу молоді на протест.

На тодішній площі Жовтневої революції (нині це Майдан Незалежності) протестувальники розгорнули наметове містечко, а кількість людей, що долучалися до цієї акції, зростала. Серед вимог учасники цього дійства висували:

• відкласти підписання нового союзного договору (після цього рішення СРСР мав постати оновленим союзом, що означало збереження цієї держави);
• перевибори Верховної Ради УРСР з веденням багатопартійної основи (тоді провідною партією була комуністична);
• аби українці проходили службу на території УРСР (тоді багатьох відсилали до різних куточків Радянського Союзу);
• здійснити націоналізацію майна Компартії України та Ленінської Комуністичної Спілки Молоді України;
• відправити у відставку голову Ради Міністрів УРСР Віталія Масола.

Коли 16 жовтня мітинги набули всеукраїнського масштабу, влада пішла на поступки. Наступного дня виконали частину з вимог. Дії і рішучість цих студентів та молоді, яка долучилася до Революції на граніті, стали одним із поштовхів до розпаду СРСР та продемонстрували бажання українців розвиватися у самостійній країні.

Революція Гідності (21 листопада 2013 — 22 лютого 2014)

Після рішення Віктора Януковича не підписувати угоду про асоціацію України з ЄС на саміті «Східного партнерства» небайдужі вийшли на Майдан Незалежності у Києві на мирну акцію протесту, аби показати невдоволення діями очільників країни.

Українці, значною частиною серед яких були саме студенти, долучилися до масової акції проти відхилення українського керівництва від курсу інтеграції у ЄС та засилля влади в руках Януковича та його прибічників з орієнтацією на Росію.

Однак тодішні очільники держави не були налаштовані на поступки, що продемонстрували використанням фізичної сили проти мирних протестувальників. Унаслідок цього загинули 107 людей, а отримали поранення 1372 людини.

Як результат, тодішній президент України Янукович утік, тодішній голова Верховної Ради Рибак подав у відставку, майже 20 депутатів вийшли з «Партії регіонів», а низку високопосадовців звільнили. Однак найголовнішим стало те, що Україна вийшла з-під сфери контролю РФ в економічному та політичному планах.

Боротьба студентів НАУ проти корупції у своїй альма-матер (кінець 2015 р.)

До кінця 2015-го корупційна схема Національного авіаційного університету була настільки масштабною, що до неї були залучені не лише працівники, а й студенти і навіть Студентська рада університету (орган ЗВО, метою якого є працювати над удосконаленням навчання та розвитку студентів).

Наприклад, з 2004 по 2013 роки в цьому навчальному закладі працювала Наталія Корчак, яка з 2016 по 2018 роки обіймала посаду голови Національного агентства України з питань запобігання корупції. Під час роботи в НАУ вона не була помічена в антикорупційній діяльності.

Навіть коли 2013 року активні учасники партії «Свобода» запропонували студентам НАУ долучитися до мітингу, адже умови й тих, і тих збігалися, останні побоялися погодитися на це рішення. Ба більше — їм могло бути непереливки лише через те, що вони підтримали цю ініціативу деінде в соціальних мережах.

Однак наприкінці 2015 року в НАУ з’явилися активні студенти та аспіранти, які вирішили протистояти цій корупційній схемі. Вони створили Наукове товариство, яке сприяло та проводило науково-популярні заходи. Серед них TEDxNAU, Літня школа по безпілотниках, курс Дата-аналітики від УКУ та курс програмування CS50.

Після цього активісти товариства вирішили відновити діяльність Студентської ради НАУ на демократичних засадах. Однак, інші студенти через схему махінацій провели свого ставленика на голову Студради.

Як результат, Студентське самоврядування у НАУ так і не було повноцінно відновлено. Але студенти цього ЗВО довели, що можна творити нове, долаючи стару прогнилу систему. Просто іноді на це треба трохи більше часу.

Фіктивне збільшення стипендій (1 вересня 2021 р. — січень 2022 р.)

Після виходу 1 вересня 2021 року постанови №933, яка внесла зміни до постанов №882 та №1047 про збільшення розміру стипендій студентам-відмінникам українських ЗВО, зменшивши ліміт стипендіантів, у мережі виникло масштабне обурення. Адже тоді кількість людей, що отримають стипендію зменшилась з попереднього значення у розмірі 40-45% до 35-40%.

Тобто одні студенти мали отримувати гроші коштом інших, тому що Міносвіти не виділило більше фінансів, а скоротило кількість отримувачів стипендії.

Студенти не змогли змовчати та почали активну онлайн-компанію. У символічну дату, 17 листопада, профспілкова та студрадівська молодь випустили відео, де студенти університетів Львова, Харкова, Києва, Черкас та інших міст записали звернення до Міністерства освіти підняти розмір стипендій до прожиткового мінімуму, не зменшуючи при цьому кількість осіб, що отримують цю державну виплату.

Також у соціальних мережах студенти активно вимагали, аби Міністерство Освіти переглянуло це рішення та зробило все як слід. Навіть запустили #дотримуйтеся_слова, дописи та сторіз з яким публікували на своїх сторінках як і студенти, так і студентські організації.

Як результат, ліміт стипендіатів повернули до попереднього рівня, а стипендії дійсно збільшили.

Російсько-українська війна (2014 р. — і нині)

Після початку російсько-української війни студенти не змогли сидіти спокійно, і взяли до рук зброю, аби захистити територіальну цілісність своєї країни.

А з 24 лютого 2022 року університетська молодь активно долучилася не лише до захисту країни, а й до оборони тилу також. У закладах освіти масово почали виготовляти сітки, збирати та відправляти гуманітарну допомогу, готувати їжу для бійців Тероборони. Значна частина з них і досі активно тримає тил, поєднуючи це з навчанням. Наприклад, студенти Львівського національного університету ім. І. Франка щосуботи виготовляють окопні свічки, які відправляють бійцям для обігріву.

Також безліч студентів ще на початку повномасштабного вторгнення так і не повернулися до навчання після вимушених канікул у всіх ЗВО України. Деякі з них назавжди запам’яталися історії країни бійцями, що полягли, захищаючи рідну державу. Наприклад, на сайті Каразінського університету є окрема сторінка, яка присвячена тим студентам та випускникам цього ЗВО, що померли внаслідок російської агресії.

А у Львові, зокрема, 12 серпня 2022 року провели акцію «Дипломи, які ніколи не видадуть». Тоді на площі Ринок повісили 40 іменних документів про закінчення навчання, які вже ніколи не побачать своїх власників, адже вони в перші дні повномасштабного вторгнення узяли до рук зброю та загинули, борючись за свободу нашої країни.

Колаж: Тетяна Єрко

Підготувала Олександра Литвин

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

У грудні того року міністр закордонних справ Нідерландів як представник головуючої країни Європейського Союзу у своєму листі від імені ЄС офіційно визнав Україну незалежною.

Започаткування відносин між Україною та ЄС

Першу спробу України розбудувати відносини з ЄС проголосили у липні 1993 року у Постанові Верховної Ради «Про основні напрями зовнішньої політики України». В тому ж році в Україні почало існувати Представництво Європейської комісії, згодом – Представництво Європейського Союзу. Його головними завданнями є підвищення рівня поінформованості про Євросоюз, відстеження функціонування співробітництва між ЄС та Україною та участь у впровадженні програм зовнішньої допомоги ЄС.

У 1998-2000 роках схвалили Стратегію, а потім і Програму інтеграції України до ЄС, де був підтверджений та розвинутий основний та довготерміновий напрямок України на європейську інтеграцію. 

Стаття 11 Закону України «Про засади внутрішньої і зовнішньої політики» проголошує, що основною засадою зовнішньої політики України є забезпечення інтеграції України в європейський політичний, економічний, правовий простір з метою набуття членства в Європейському Союзі. 

Наступні кроки та перепони

Помаранчева революція 2004 року стала поштовхом до наближення України до ЄС. Тодішній президент Ющенко описав почерговий сценарій для України, що складався з 4 пунктів: визнання України державою з ринковою економікою, вступ до Світової організації торгівлі, асоційоване членство в Європейському Союзі і, зрештою, повне членство. 

У 2007 році Україна та Союз почали переговори щодо ухвалення нової угоди про партнерство, яке б було спрямовано на більш тісне економічне співробітництво. А у 2008 році у французькій комуні Евіан-ле-Бен Україна та ЄС домовились про підписання угоди «Про стабілізацію та асоціацію», яка взяла б за основу принципи політичної асоціації та економічної інтеграції. 

Проблемою на шляху до Союзу у 2013 році стали арешти експрем’єр-міністерки Юлії Тимошенко та ексміністра внутрішніх справ Юрія Луценка. Тоді Верховна Рада не прийняла жодного з пунктів про надання дозволу Тимошенко на лікування за кордоном, що було вимогою ЄС для підписання угоди про асоціацію. Тимошенко заявила, що готова відмовитись від своєї свободи, якщо в такому разі Президент підпише угоду про асоціацію. Того ж дня постанова уряду України припинила підготовку до її підписання. Крім цього, Віктор Янукович запропонував ідею тристоронньої торгової комісії між Україною, ЄС та Росією, яка викликала невдоволення та хвилю протестів, а згодом переросла у Революцію Гідності, яка почалась як спротив проти відходу керівництва країни від закріпленого курсу на європейську інтеграцію, а далі і відмови від цього курсу. Мирні протести студентів за європейське майбутнє України переросли в революцію та повалення режиму проросійського Януковича.

Прогрес України 

У 2014 році за каденції Петра Порошенка в березні підписали політичну частину угоди, а в червні – економічну. Верховна Рада та Європейський Парламент синхронно затвердили Угоду про асоціацію між Україною та ЄС.

З 21 лютого 2019 року в Конституції прописано вступ України в Європейський Союз, що унеможливлює зміну зовнішньої політики України. Офіційно закріплено наш євроатлантичний курс, що визначає членство в НАТО та ЄС як стратегічні цілі зовнішньої та безпекової політики. 

Настрої українців щодо орієнтації на Європу

За результатами соціологічних опитувань, які провели Фонд «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва, Київський міжнародний інститут соціології та Соціологічна група «Рейтинг» у 2018, 2021 та 2022 роках, можна побачити закономірність: з кожним роком підтримка українців орієнтації на Європейських Союз зростає. Спочатку показник становив  52%, далі 67,1% і зараз 87%. Також можна побачити різке покращення ставлення українців до членста України в НАТО: за рік до анексії Криму та початку війни на Донбасі – 18%, 2014 рік – 47,8%, 2022 рік – 83%. 

Статус кандидата на членство в ЄС

Повномасштабне вторгнення Росії 24 лютого 2022 року прискорило процес надання країні статусу кандидата на вступ. 28 лютого Україна офіційно подала заявку на вступ до Євросоюзу за спеціальною спрощеною процедурою. 1 березня 2022 року Європейський парламент затвердив резолюцію, яка рекомендує державам-членам ЄС працювати над наданням Україні статусу кандидата на вступ. 8 квітня Урсула фон дер Ляєн передала Володимиру Зеленському анкету-опитувальник, заповнення якої є умовою вступу України до Союзу і 23 червня Україна таки отримала статус кандидата на членство в ЄС. 

Чого від нас хочуть

З самого початку європейська громада розглядала Україну як кандидата в ЄС з деяким скептицизмом. З основних проблем — слабка економіка, відсутність демократії та насамперед залежність від Росії, яка не хотіла втрачати свого панівного становища у Східній Європі та була основним торгівельним та енергетичним партнером України.

Одночасно зі статусом кандидата Україна отримала від Союзу і низку умов для членства. Найпріоритетнішим критерієм є ухвалення двох законів — про нацменшини та про медіа, які не порушують норми, що є критеріями ЄС. До президента також є ключові вимоги — забезпечити чесні конкурси в Національне антикорупційне бюро України та на нового суддю Конституційного суду, а також не зруйнувати хиткий баланс у сфері прокуратури. Країни Європейського Союзу хочуть не тільки побачити формальне виконання задач, а й відчути та повірити, що Україна прагне реформ.

Фото: radiosvoboda.org

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

Детальніше. Історична гра про один із найскладніших періодів історії України, Руїну, яка почалася після смерті Богдана Хмельницького у козацькій Гетьманщині у другій половині XVII століття, з’явилася у мережі. Вона має вигляд покрокової текстової стратегії.

У неї можна спробувати пограти безкоштовно на сайті historygame.net. Розробник запевняє, що при реєстрації ні адреса електронної пошти, ні телефон користувача ніде не зберігається.

Події гри охоплюють період з червня 1657 року, за місяць до смерті Богдана Хмельницького, до січня 1660, часу війни на три фронти. Кожен ігровий місяць користувачеві потрібно буде приймати іноземних послів, брати участь у радах старшини, приймати рішення, здійснювати страти, розпоряджатися бюджетом, вибирати союзників. 

Гравець отримає змогу впливати на політичні та дипломатичні рішення, розбудовувати економіку держави, візьме участь у війнах. І хоч кардинально змінити хід історії неможливо, адже всі ключові події того часу і так відбудуться, та лише від гравця залежить, якою країна до них дійде, та чи дійде взагалі. Громадянська війна та поглинення козацької держави сусідніми країнами — теж цілком можливі варіанти закінчення гри. 

Ще одна складова гри: текстовий квест за участю молодого запорожця Олексія. Він з’являється у кількох важливих епізодах. На відміну від основної частини гри, ці епізоди вигадані, але відбуваються на тлі реальних подій. 

У грі є кілька рівнів, які впливають на початкові кошти учасника та складність битв: джура (просто), козак (нормально), отаман (складно). Перед початком гри, за бажанням, можна отримати довідку про ті історичні події, які є важливими з погляду розгортання гри. Після закінчення гри, як би й коли би вона не скінчилась, можна порівняти ті рішення, що приймав учасник і ті, які прийняли історичні постаті у минулому.

Щоб освіжити свої знання з історії України та довше протриматися у грі, пропонуємо вам послухати пісню від гурту ТНМК. За 5 хвилин музиканти розповідають про головні етапи в українській історії від стародавніх часів до сучасності, а також про історичних постатей, які зробили внесок у розвиток України.

Що ще варто знати про ігри:

• У «Counter-Strike» можна зіграти онлайн без реєстрації. На сервісі CS-ONLINE.CLUB можна безкоштовно зіграти в класичну «Counter-Strike 1.6» просто в браузері. Для цього не потрібні реєстрація та додаткові програми.
• Чому важливо проголосувати на місцевих виборах: пояснює AR-гра в Instagram. У грі «Не бійся відкривати рота» учасник керує «галочкою». Вона символізує ту «пташку», яку ми ставимо зазвичай у бюлетені на виборах. «Галочка» біжить вулицею, а по дорозі їй трапляються різні монстри. Вони втілюють різні проблеми українських міст проблем: ями, сміття, зламані лавки, «цар-балкони». Коли гравець відкриває рота, галочка стріляє в монстра з лазера й той зникає.
• Комп’ютерну гру додали до списку рекомендованих творів для школярів у Польщі. Польську комп’ютерну гру «Це моя війна» («This War of Mine») додадуть до переліку рекомендованих творів для шкільного читання.

Фото: скріншот із гри

Детальніше. Гурт ТНМК представив новий ролик «Історія України за 5 хвилин». Слова цієї пісні написав письменник Артем Полежака, музика та вокал – Олег «Фагот» Михайлюта. Анімацію створив художник Сашко Даниленко.

Пісня є частиною проекту «Так працює пам’ять», у якому українські музиканти присвячують свої нові треки пам’яті Данила Дідика, 15-річного українського активіста, який загинув у лютому 2015 року під час теракту у Харкові. Відео створили за сприяння Міністерства інформаційної політики України.

⟶ Все більше українців вважають Голодомор 1932-33 рр. геноцидом — результати соцопитування. 82% громадян України вважають, що Голодомор 1932-33 років був геноцидом українського народу. 11% не підтримують це твердження, 7% — вагаються.

Для порівняння, у 2018 році Голодомор визнавали геноцидом 79% опитаних, у 2017 р. – 77%, у 2016 р. – 72%, а в 2011 році так вважали 58%. Про це свідчить соціологічне опитування групи «Рейтинг».

⟶ «Мамин суп»: Alyona Alyona презентувала новий кліп про українські традиції. Співачка розповіла: «На перший погляд простий трек, але режисер дуже круто його iнтерпретував. Ми весело варили борщ з акторами, слухали той незвичний дiалог i смiялися до слiз iз чоловiка, який заглядав до нас у вiкно. Насправді у кліпі показані нашi традицiї, підіймається питання того, що визначає нас як українцiв. «Мамин суп» об’єднав нас усiх на знiмальному майданчику і ось такі плоди тепер доступнi всiм у мережі».

Фото: gordonua.com