«Мета України на 2023 рік — почати переговори про вступ до ЄС», — про це заявив Володимир Зеленський на 24-му саміті України – ЄС. Ці слова Президента підсумовують 30-річний шлях України до Європейського Союзу, які почались ще в далекому 1991 році. У грудні того року міністр закордонних справ Нідерландів як представник головуючої країни Європейського Союзу у своєму листі від імені ЄС офіційно визнав Україну незалежною.
Започаткування відносин між Україною та ЄС
Першу спробу України розбудувати відносини з ЄС проголосили у липні 1993 року у Постанові Верховної Ради «Про основні напрями зовнішньої політики України». В тому ж році в Україні почало існувати Представництво Європейської комісії, згодом – Представництво Європейського Союзу. Його головними завданнями є підвищення рівня поінформованості про Євросоюз, відстеження функціонування співробітництва між ЄС та Україною та участь у впровадженні програм зовнішньої допомоги ЄС.
У 1998-2000 роках схвалили Стратегію, а потім і Програму інтеграції України до ЄС, де був підтверджений та розвинутий основний та довготерміновий напрямок України на європейську інтеграцію.
Стаття 11 Закону України «Про засади внутрішньої і зовнішньої політики» проголошує, що основною засадою зовнішньої політики України є забезпечення інтеграції України в європейський політичний, економічний, правовий простір з метою набуття членства в Європейському Союзі.
Наступні кроки та перепони
Помаранчева революція 2004 року стала поштовхом до наближення України до ЄС. Тодішній президент Ющенко описав почерговий сценарій для України, що складався з 4 пунктів: визнання України державою з ринковою економікою, вступ до Світової організації торгівлі, асоційоване членство в Європейському Союзі і, зрештою, повне членство.
У 2007 році Україна та Союз почали переговори щодо ухвалення нової угоди про партнерство, яке б було спрямовано на більш тісне економічне співробітництво. А у 2008 році у французькій комуні Евіан-ле-Бен Україна та ЄС домовились про підписання угоди «Про стабілізацію та асоціацію», яка взяла б за основу принципи політичної асоціації та економічної інтеграції.
Проблемою на шляху до Союзу у 2013 році стали арешти експрем’єр-міністерки Юлії Тимошенко та ексміністра внутрішніх справ Юрія Луценка. Тоді Верховна Рада не прийняла жодного з пунктів про надання дозволу Тимошенко на лікування за кордоном, що було вимогою ЄС для підписання угоди про асоціацію. Тимошенко заявила, що готова відмовитись від своєї свободи, якщо в такому разі Президент підпише угоду про асоціацію. Того ж дня постанова уряду України припинила підготовку до її підписання. Крім цього, Віктор Янукович запропонував ідею тристоронньої торгової комісії між Україною, ЄС та Росією, яка викликала невдоволення та хвилю протестів, а згодом переросла у Революцію Гідності, яка почалась як спротив проти відходу керівництва країни від закріпленого курсу на європейську інтеграцію, а далі і відмови від цього курсу. Мирні протести студентів за європейське майбутнє України переросли в революцію та повалення режиму проросійського Януковича.
Прогрес України
У 2014 році за каденції Петра Порошенка в березні підписали політичну частину угоди, а в червні – економічну. Верховна Рада та Європейський Парламент синхронно затвердили Угоду про асоціацію між Україною та ЄС.
З 21 лютого 2019 року в Конституції прописано вступ України в Європейський Союз, що унеможливлює зміну зовнішньої політики України. Офіційно закріплено наш євроатлантичний курс, що визначає членство в НАТО та ЄС як стратегічні цілі зовнішньої та безпекової політики.
Настрої українців щодо орієнтації на Європу
За результатами соціологічних опитувань, які провели Фонд «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва, Київський міжнародний інститут соціології та Соціологічна група «Рейтинг» у 2018, 2021 та 2022 роках, можна побачити закономірність: з кожним роком підтримка українців орієнтації на Європейських Союз зростає. Спочатку показник становив 52%, далі 67,1% і зараз 87%. Також можна побачити різке покращення ставлення українців до членста України в НАТО: за рік до анексії Криму та початку війни на Донбасі – 18%, 2014 рік – 47,8%, 2022 рік – 83%.
Статус кандидата на членство в ЄС
Повномасштабне вторгнення Росії 24 лютого 2022 року прискорило процес надання країні статусу кандидата на вступ. 28 лютого Україна офіційно подала заявку на вступ до Євросоюзу за спеціальною спрощеною процедурою. 1 березня 2022 року Європейський парламент затвердив резолюцію, яка рекомендує державам-членам ЄС працювати над наданням Україні статусу кандидата на вступ. 8 квітня Урсула фон дер Ляєн передала Володимиру Зеленському анкету-опитувальник, заповнення якої є умовою вступу України до Союзу і 23 червня Україна таки отримала статус кандидата на членство в ЄС.
Чого від нас хочуть
З самого початку європейська громада розглядала Україну як кандидата в ЄС з деяким скептицизмом. З основних проблем — слабка економіка, відсутність демократії та насамперед залежність від Росії, яка не хотіла втрачати свого панівного становища у Східній Європі та була основним торгівельним та енергетичним партнером України.
Одночасно зі статусом кандидата Україна отримала від Союзу і низку умов для членства. Найпріоритетнішим критерієм є ухвалення двох законів — про нацменшини та про медіа, які не порушують норми, що є критеріями ЄС. До президента також є ключові вимоги — забезпечити чесні конкурси в Національне антикорупційне бюро України та на нового суддю Конституційного суду, а також не зруйнувати хиткий баланс у сфері прокуратури. Країни Європейського Союзу хочуть не тільки побачити формальне виконання задач, а й відчути та повірити, що Україна прагне реформ.
Фото: radiosvoboda.org
Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики
