культурна спадщина

Коли? 2 жовтня о 09:01.

Де? Подієвий простір, Promprylad, Івано-Франківськ.

Як приєднатися? Квитки доступні за посиланням.

Що там буде? У програмі конференції — успішні кейси культурних проєктів: «Спадщина.UA», «Спільний спадок», Малієвецький музей. Також бізнесів, які працюють з традицією: Аврора мультимаркет, Shafa, Етнодім тощо. 

Також на одній із панелей виступить головна редакторка видавництва The Ukrainians Media та письменниця Віра Курико разом із фольклористкою, учасницею гурту «ЩукаРиба» Яриною Сізик та музикантом, майстром з виготовлення колісних лір Гордієм Сізиком. Вони говоритимуть про те, як розповідати про традицію з тими, хто нею не цікавиться.

Про що ще говоритимуть на конференції «Витоки.Майбутнє»?

• З якими викликами зіштовхуються бренди під час роботи з традицією.
• Збереження спадку — це консервування, переосмислення, трансформація чи музеєфікація?
• Яка роль майстра в економіці регіону та громади?
• Як говорити про традицію з тими, хто нею не цікавиться?
• Етноблогінг vs академічна наука: хто і як формує наші уявлення про традицію?

Фото: надали організатори

Контекст. Учора «Спадщина» зазначала, що музейний комплекс може опинитися в оточенні багатоповерхівок. Доля музею залежала від рішення Касаційного господарського суду щодо дозволу або заборони забудови земель довкола.

Нагадаємо. Як повідомляло Міністерство культури та стратегічних комунікацій України, восени 2020 року група людей спробувала переписати на підставних осіб нежитлові будівлі та земельну ділянку площею 17 800 квадратних метрів Національного музею народної архітектури та побуту України. Музей подав скаргу до Офісу антирейдерства Міністерства юстиції України, який скасував незаконну реєстрацію, а Офіс Генерального прокурора відкрив кримінальну справу.

Згодом рейдери подали позов до Господарського суду Києва, але 26 лютого 2024 року суд відмовив у задоволенні позову. Однак 7 серпня Північний апеляційний господарський суд скасував це рішення та дозволив переписати майно. Міністерство культури заявило, що таким чином суд фактично легалізував рейдерське захоплення частини території музею, і оскаржуватиме це рішення у Верховному Суді.

Що відомо ще? У червні 2020 року Bihus.Info оприлюднили розслідування про спробу забудови 230 гектарів біля Національного музею народної архітектури та побуту України в Пирогові. У травні 2018 року підготували драфт «понятійки» — неофіційної домовленості між бізнесменами Андрієм Івановим, Степаном Черновецьким (сином ексмера Києва) та Вадимом Столаром. Іванов і Черновецький мали забудувати ділянку, а Столар за 15 млн доларів — розв’язати питання з Київською міською радою: затвердити детальний план території, отримати дозвіл на багатоповерхівки, які б мали не менше дев’яти поверхів, і знизити орендну ставку.

У грудні 2018 року Департамент містобудування КМДА видав містобудівні умови — документ, який дає старт забудовам в Києві — саме на ділянку, яка в «понятійці» була першою. Ще у 2007 році цю землю вже намагалися вивести під забудову через фіктивні кооперативи, але тоді через суди її повернули місту. Розслідування повʼязувало ці схеми з Денисом Комарницьким. Він з’явився в Києві восени 2019 року, працював із народним депутатом Миколою Тищенком під час парламентських виборів і пов’язаний із політичними подіями навколо зміни влади в міській адміністрації Києва.

Довідка. Національний музей народної архітектури та побуту України — найбільший скансен країни, який представляє різні історико-етнографічні регіони: Полісся, Слобожанщину, Карпати, Наддніпрянщину, Поділля та Південь. Музей заснували 6 лютого 1969 року на південній околиці Києва, на землях, які колись належали Києво-Печерській лаврі. Для гостей його відкрили у 1976 році. 

Зараз музей налічує близько 300 пам’яток народного будівництва XVI-XX сторіччя, серед яких найстаріша — хата з Волині 1587 року. Фонди зберігають близько 100 тисяч артефактів народного побуту та мистецтва. Музей активно відроджує українські традиції через ярмарки, майстер-класи, народні свята й обряди. 

Що таке скансен? Це — музей просто неба, де зібрані старовинні хати, церкви, вітряки та господарські будівлі з різних регіонів України. Це не просто експонати, а цілі мінісела з тином, криницями й людьми в народному вбранні, які показують старовинні ремесла. Назва походить зі Швеції, де у 1891 році Артур Хазеліус відкрив перший такий музей у Стокгольмі. Він запропонував зберігати історію не в стінах, а в реальному середовищі.

Фото: pyrohiv.com

Що відомо? Соловйова зазначила, що відтепер на будівлю ринку поширюються положення Закону України «Про охорону культурної спадщини» та охоронні заходи, визначені законодавством. 

Заступниця голови КМДА Ганна Старостенко додала, що присвоєння статусу стало важливим кроком для Києва і пам’яткоохоронної спільноти, оскільки допоможе зберегти автентичний вигляд Житнього ринку. За її словами, наступним кроком є підготовка та подання пакета документів до Міністерства культури та стратегічних комунікацій України для присвоєння ринку статусу пам’ятки та внесення його до Державного реєстру нерухомих пам’яток.

Довідка. Ще в 11 столітті на Житньому ринку існував один із перших торгових майданів Києва, де продавали зерно, зокрема жито, звідси й походить назва. Починаючи з 15 століття, ринок став головним торговим центром міста, двічі на рік тут відбувалися ярмарки, куди з’їжджалися торговці з Києва та навколишніх районів. Його важливість зберігалася завдяки близькості до Дніпра та гавані.

У 1980 році на Подолі відкрили нову будівлю критого ринку в стилі модерн, спроєктовану архітекторами Ольгою Моніною та Валентином Штолько. Штолько розробив вантове перекриття, яке нагадує український рушник з тонкими ребрами, який провисає, що утворюють вишитий орнамент. Фасади ринку захищають від сонця 256 алюмінієвих пелюсток, а будівлю прикрашає алюмінієве панно «Із варяг у греки» художника Анатолія Домнича. Новий павільйон відкрили до 1500-річчя Києва.

Фото: kyivcity.gov.ua