НАБУ і САП

Сьогодні, 15 вересня, Верховна Рада проголосувала за відставку Руслана Кравченка з посади генерального прокурора України. Рішення підтримали 317 депутатів. Про це стало відомо з трансляції засідання.

Що ще відомо? Напередодні голосування в парламенті Руслан Кравченко написав у своєму телеграм-каналі, що повідомлення про підозру керівнику НАБУ Семену Кривоносу було законним та обґрунтованим. Також він закликав депутатів самостійно ухвалити рішення щодо його звільнення. За його словами, це має бути рішення парламенту, а не результат вказівок президента, керівництва Верховної Ради чи тиску з боку антикорупційних органів.

Нагадаємо. В Офісі генпрокурора заявили, що інформація про підозру одному із керівників антикорупційних органів не відповідає дійсності. У відомстві зазначили, що в межах відповідного кримінального провадження жодній людині про підозру не повідомили. Також відповідні позначки в Єдиному реєстрі досудових розслідувань щодо повідомлення про підозру скасували.

Водночас Руслан Кравченко стверджує, що представники НАБУ, зокрема Олександр Абакумов, вимагали від керівництва Офісу генпрокурора та ДБР скасувати повідомлення про підозру директору НАБУ Семену Кривоносу «за будь-яку ціну».

4 вересня, генеральний прокурор Руслан Кравченко заявив, що на тлі своєї відставки підписав підозру директору НАБУ Семену Кривоносу у підробленні офіційних документів для отримання неправомірної вигоди в особливо великому розмірі. За його словами, від такого кроку його політично стримував Зеленський, а також керівництво НАБУ і САП, яке пропонувало «недоторканність в обмін на відмову». 

Докладніше про це — читайте у новині НЗЛ.

Фото: Руслан Кравченко / Facebook

Про вилучені матеріали в Офісі генпрокурора. За словами Кривоноса, детективи діяли суворо в межах закону. Під час обшуку вилучили довідку, а не самі матеріали провадження. Зокрема, йдеться про список детективів, проти яких проводилися або плануються контррозвідувальні справи.

«Є інформація про справи щодо наших детективів і у деяких з них раніше знаходили вдома прослушку. Ці детективи займаються важливими кримінальними провадженнями».

Про опубліковане відео Кравченка. Семен Кривонос відреагував на відео щодо нібито фіктивного оформлення батьківства, яке опублікував Кравченко. Він заявив, що «не збирається коментувати сфальшовану маячню».

Водночас керівник САП Олександр Клименко зазначив, що, на його думку, з опублікованих Кравченком матеріалів випливає, що до цих дій могла бути залучена СБУ.

Про співпрацю з Кравченком протягом останнього року. Кривонос охарактеризував співпрацю як «робочу, технічну». За його словами, Клименко та Кривонос не зустрічалися й безпосередньо не комунікували з Кравченком. Водночас директор НАБУ повідомив, що робоча комунікація з ексгенпрокурором відбувалася в липні 2025 року — після спроб обмежити повноваження НАБУ та САП.

«Протидія цьому кримінальному провадженню [операції «Карфаген», — прим. ред.] шалена. За нашою інформацією, фігуранти знали, що буде обшук. Ми зараз будемо зʼясовувати, яким чином знову стався витік інформації. Реєстр судових рішень і бази даних моніторять», — заявив Семен Кривонос.

Нагадаємо. Володимир Зеленський відсторонив Руслана Кравченка від посади генерального прокурора України. Про це йдеться в указі Президента.

Контекст. Сьогодні, 14 вересня, колишній генеральний прокурор Руслан Кравченко заявив, що на тлі своєї відставки підписав підозру директору НАБУ Семену Кривоносу у підробленні офіційних документів для отримання неправомірної вигоди в особливо великому розмірі. За його словами, від такого кроку його політично стримував Зеленський, а також керівництво НАБУ і САП, яке пропонувало «недоторканність в обмін на відмову». 

Докладніше про це — читайте у новині НЗЛ.

Фото: скриншот з трансляції

Що відомо про відрядження Руслана Кравченка? В Офісі генпрокурора у коментарі «Радіо Свобода» підтвердили, що Руслан Кравченко поїхав у відрядження до Франції. За даними пресслужби, відрядження Кравченка до Франції триватиме п’ять днів з 13 вересня, він братиме участь у слуханні Парламентської мережі ПАРЄ. 

Водночас у коментарі «Суспільному» речниця ПАРЄ Наталі Барджелліні повідомила, що ані Кравченко, ані представники його відомства не братимуть участі у засіданні Парламентської мережі з питань становища дітей в Україні.

Також раніше «Суспільне» з посиланням на джерела писало, що Кравченко самостійно оформив собі відрядження. 

Нагадаємо. Сьогодні, 14 вересня, генеральний прокурор Руслан Кравченко заявив, що на тлі своєї відставки підписав підозру директору НАБУ Семену Кривоносу у підробленні офіційних документів для отримання неправомірної вигоди в особливо великому розмірі. За його словами, від такого кроку його політично стримував Зеленський, а також керівництво НАБУ і САП, яке пропонувало «недоторканність в обмін на відмову». 

Докладніше про це — читайте у новині НЗЛ.

Фото: Руслан Кравченко / Facebook

Генеральний прокурор Руслан Кравченко заявив, що на тлі своєї відставки підписав підозру директору НАБУ Семену Кривоносу у підробленні офіційних документів для отримання неправомірної вигоди в особливо великому розмірі. За його словами, від такого кроку його політично стримував Зеленський, а також керівництво НАБУ і САП, яке пропонувало «недоторканність в обмін на відмову». Про це він сказав у відеозверненні.

Що ще відомо? Руслан Кравченко також заявив про другу підозру, яка, за його словами, стосується близької до керівника САП особи за вплив на суддів ВАКС, пропозиції їм неправомірної вигоди, а також сприяння в ухиленні від мобілізації.

Також Кравченко стверджує, що Офіс генпрокурора здійснює процесуальне керівництво у десятках кримінальних проваджень, у яких розслідують можливі тяжкі та особливо тяжкі злочини працівників НАБУ і САП. За його словами, у межах цих справ допитали понад сто людей та зібрали матеріали негласних слідчих дій.

Руслан Кравченко закликав директора НАБУ Семена Кривоноса та керівника САП Олександра Клименка подати у відставку

Як відреагував Зеленський? Президент заявив: «У цього Генерального прокурора є тільки один шлях: звільнення з посади». Зеленський також закликав Парламент невідкладно підтримати звільнення Руслана Кравченка з посади Генпрокурора.

Що кажуть НАБУ і САП? У НАБУ і САП заявили, що розцінюють дії Генпрокурора Кравченка як продовження системної атаки на незалежні антикорупційні органи. Там також зазначили, що станом на 9:05 повідомлення про підозру директору НАБУ Семену Кривоносу офіційно не вручили. 

Крім того, в НАБУ заперечили твердження Кравченка про вилучення кримінальних проваджень і заявили, що не вилучали жодної зі справ, про які згадується у відеозверненні.

Нагадаємо. 7 вересня Генпрокурор Руслан Кравченко подав заяву про відставку з посади. За його словами, це політичне рішення, яке він прийняв свідомо. Він зазначив, що не хоче, аби його посаду використовували як інструмент політичного протистояння, а його позиція щодо звинувачень залишається незмінною. 

Контекст. 5 вересня НАБУ і САП повідомили про викриття організації, учасники якої, за даними слідства,систематично отримували гроші від шахрайських кол-центрів та легалізовували мільйонні статки. За даними слідства, організатором схеми був один із керівників підрозділів Офісу генпрокурора.

Докладніше про спецоперацію «Карфаген» — читайте у новині НЗЛ.

Фото: Руслан Кравченко / Facebook

Що ще відомо? У відомстві зазначили, що частину коштів Тетяна Крупа легалізувала через фіктивний продаж нерухомості, а згодом за допомогою чоловіка вивезла їх за кордон і розмістила на рахунках у закордонних банках. Під час обшуків у неї та її родичів знайшли майже шість мільйонів доларів США готівкою.

Що відомо про цю справу? У жовтні 2024 року затримали тодішню очільницю Хмельницької МСЕК Тетяну Крупу. 

4 вересня 2025 року Вищий антикорупційний суд змінив Тетяні Крупі запобіжний захід: замість тримання під вартою призначив заставу у 20 мільйонів гривень. Того ж дня після 11 місяців у СІЗО Крупу звільнили в залі суду. Після звільнення на неї поклали низку обов’язків, зокрема носити електронний браслет. 

Наприкінці жовтня 2025 року НАБУ та САП завершили досудове розслідування щодо Тетяни Крупи, її чоловіка та сина. 29 жовтня 2025 року ВАКС продовжив строк дії обов’язків Крупи, однак частину обмежень пом’якшив, зокрема з неї зняли електронний браслет і дозволили виїжджати у дві області.

18 лютого 2026 року ВАКС продовжив дію обов’язків, однак обмежень на пересування Україною вже не було. 15 квітня та 10 червня 2026 року суд залишав для Тетяни Крупи ті самі обов’язки, які діяли раніше.

Що відомо про підозру? Ольгу Стефанішину підозрюють у незаконному збагаченні та недостовірному декларуванні. За версією слідства, вона не задекларувала дві квартири в Києві, витрати на їхній ремонт, оренду житла, користування Mercedes-Benz, а також оплату авіаквитків і лікування матері.

Що ще відомо? Ольга Стефанішина заявила, що «спокійно ставиться» до процесуальних дій зі сторони НАБУ та назвала це «частиною законної роботи правоохоронної системи, а не встановленою провиною».

Нагадаємо. 5 серпня колишня посолка України у США Ольга Стефанішина отримала нову підозру від НАБУ і САП. 

Контекст. У червні 2025 року hromadske опублікувало розслідування, де виявили, що матір Стефанішиної придбала трикімнатну квартиру в ЖК «Львівська площа» у Києві площею майже вчетверо дешевше за ринкову ціну. У декларації посадовиця не вказала про цю нерухомість.

У вересні 2023 Вищий антикорупційний суд призначив розгляд «справи Лукаш» про заволодіння 2,52 млн гривень. Серед обвинувачених — колишній міністр юстиції Олена Лукаш та віцепрем’єр-міністерка з питань європейської і євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина. Про це повідомляли журналісти «Української правди».

Фото: медіацентр «Україна»

Що передувало? Станом на 3 серпня Ольгу Стефанішину звільнили з посади посла України в США. Про це йдеться в указі на сайті Офісу Президента.

Нагадаємо. Посолка України у США Ольга Стефанішина заявила, що Володимир Зеленський не просив її йти у відставку. Про це вона заявила під час пресконференції у Вашингтоні 30 липня, передає «Суспільне».

Контекст. У червні 2025 року hromadske опублікувало розслідування, де виявили, що матір Стефанішиної придбала трикімнатну квартиру в ЖК «Львівська площа» у Києві площею майже вчетверо дешевше за ринкову ціну. У декларації посадовиця не вказала про цю нерухомість.

У вересні 2023 Вищий антикорупційний суд призначив розгляд «справи Лукаш» про заволодіння 2,52 млн гривень. Серед обвинувачених — колишній міністр юстиції Олена Лукаш та віцепрем’єр-міністерка з питань європейської і євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина. Про це повідомляли журналісти «Української правди».

Фото: медіацентр «Україна».

Що з’ясувало слідство? За даними НАБУ, у серпні 2023 року нардеп під приводом боротьби з діяльністю так званих кол-центрів просив в людини, причетної до одного з них, понад мільйон доларів хабаря. За це він обіцяв не перешкоджати діяльності цього центру і впливати на роботу інших. Однак грошей депутат не отримав. Крім того, за версією слідства, підозрюваний легалізував понад 12 мільйонів гривень незаконного походження. Для цього він уклав із колишньою дружиною фіктивний договір дарування коштів.

Нагадаємо. 14 травня суд продовжив запобіжний захід депутату Миколі Тищенку та експоліцейському Богдану Писаренку, Йдеться про особисте зобов’язання на 60 діб.

Контекст. У Дніпрі 20 червня 2024 року невідомі особи у камуфльованому одязі та балаклавах завдали 33-річному чоловіку тілесних ушкоджень та незаконно утримували його. За даними слідства, це зробили за попередньою змовою групою осіб та із застосуванням фізичної сили та спецзасобів.

У мережі писали, що потерпілим чоловіком є дніпрянин Дмитро (Син) Павлов, який воював у спецпідрозділі «Кракен», а люди у військовій формі — охорона нардепа Миколи Тищенка. Народний депутат стверджував, що у Дніпрі чоловік нібито напав на поліцейських під час обшуків «шахрайських ботоферм» і намагався втекти.

НАБУ та САП затримали чинного народного депутата України. Його підозрюють в отриманні хабарів за сприяння приватним компаніям у перемозі в тендерах на постачання медичного обладнання на Житомирщині. Імені підозрюваного не називають, однак Центр протидії корупції (ЦПК) пише, що йдеться про депутата від «Слуги народу» Сергія Кузьміних.

Що з’ясували? За даними слідства, у січні 2022 року депутат через довірену особу отримав 558 тисяч гривень хабаря — 30% вартості договору з приватним підприємством на постачання апарата системи ультразвукової діагностики для лікарні в Житомирі. Ці кошти, як стверджують у НАБУ та САП, призначалися за вплив на посадовців лікарні задля визнання цього підприємства переможцем публічної закупівлі. 

Також, за словами правоохоронців, підозрюваний стверджував, що в майбутньому за «відкат у 30%» забезпечить фінансування та реалізацію ще двох договорів на загальну суму понад 38 мільйонів гривень.

Що відомо про покарання? Дії депутата кваліфікують як зловживання впливом. Йому загрожує штраф або від двох до п’яти років ув’язнення.

Що ще відомо? У НАБУ повідомили, що обвинувальний акт скерували до суду ще у 2022 році, однак упродовж майже чотирьох років обвинувачений не з’являвся на судові засідання. У ЦПК також додали, що Сергія Кузьміних затримали через систематичну неявку до суду. Його доставили до ізолятора тимчасового тримання.

Що відомо? За даними слідства, добудову Ташлицької ГАЕС виконувала компанія, пов’язана з організатором схеми. Попри зрив строків і процедуру банкрутства, з нею продовжували укладати додаткові угоди, змінюючи обсяги робіт та терміни їх виконання.

Слідство з’ясувало, що за однією з таких угод через підконтрольну іноземну фірму закупили обладнання для системи управління ГАЕС. Це дозволило завищити його вартість майже на 170 мільйонів гривень.

Хто серед підозрюваних? НАБУ і САП повідомили про підозру ймовірному організатору схеми — власнику низки компаній та колишньому керівнику відділу підрозділу «Атомпроектінжиніринг» «Енергоатома».

Нагадаємо. 10 листопада НАБУ та САП викрили та задокументували діяльність злочинної організації, до складу якої входили чинні та колишні посадовці енергетичної сфери, відомий бізнесмен та інші особи. ЇЇ учасники вибудували масштабну корупційну схему впливу на діяльність стратегічних підприємств державного сектору, зокрема «Енергоатома».

Детективи НАБУ і САП встановили, що керівником злочинної організації у сфері енергетики був чоловік під псевдонімом Карлсон. За даними слідства, йдеться про Тимура Міндіча.

10 листопада «Українська правда» з посиланням на власні джерела повідомила, що Тимур Міндіч покинув країну — за кілька годин до обшуку НАБУ.