намогильні споруди

Що відомо про матеріал намогильних споруд? Проєкт меморіалу передбачав використання тераццо (архітектурного бетону) для намогильних споруд. На прохання родин у грудні 2025 року на Полі почесних поховань №86а додатково встановили зразки з граніту та пісковику. За результатами опитування понад 70% родин підтримали варіант із тераццо. Сірий граніт обрали 15,6%, білий граніт — 11%, пісковик — менш як 1%, а близько 5% зазначили, що їм не підходить жоден із запропонованих варіантів. 

Що змінили? У Львівській міськраді також повідомили, що після консультацій із родинами доопрацювали концепцію намогильних споруд. Зокрема, збільшили їхні розміри, розширили основу хреста, зробивши її ближчою до козацького хреста, підвищили бокові бортики, збільшили розмір фотографії до 20×25 см, передбачили лавку біля кожної могили та покращили читабельність написів.

Що ще відомо? Журналістка та дослідниця памʼяті Дарка Гірна у коментарі НЗЛ зазначила, що фінальний результат проєкту меморіалу у Львові — один із найсильніших прикладів меморіалізації, які зараз створюють в Україні. За її словами, важливо також те, що вдалося позитивно змінити ставлення до світлих меморіалів.

«Однак ця безпрецедентна прозорість показала й іншу крайність — неможливість захистити результати відкритого та чесного архітектурного конкурсу. Після того як архітектори перемогли у 2023-му, досі тривала модифікація і погодження їхнього ескізу не тільки, але переважно під впливом людей, які не мають профільної архітектурної та мистецької освіти. Такі правки залучених сторін можуть відбуватися до безкінечності, але завершитися сумнівними компромісами. Тож потрібно створити механізми, щоб у майбутньому захистити результати відкритих архітектурних конкурсів та масштабувати практику світлих меморіалів у інші регіони. На мою думку, це можна було б вирішити укладенням символічних меморандумів між родинами та місцевим самоврядуванням про 100% згоду на зовнішні мистецькі рішення, якщо йдеться про єдиний сектор військових поховань або окремий військовий меморіальний некрополь. А індивідуальний благоустрій та художні рішення можливі були б на цивільних кладовищах. Такою була практика багатьох західних демократій і мені вона здається слушною»,— каже Дарка Гірна.

Як виглядатиме меморіал? Під час презентації фінального проєкту військового Меморіалу Героїв у Львові розповіли, що територія Меморіалу складатиметься з чотирьох основних зон:

• Перша зона — вхідна група. Її позначатиме цегляна стіна, частково інтегрована в рельєф. У ній розмістять інформаційний центр, музей та інші сервіси для відвідувачів. Головний вхід позначать плитою з написом. Також проєкт передбачає діагональний вхід, який поступово звужуватиметься у напрямку Меморіалу. У результаті там зможе пройти одна людина;

• Друга зона — площа. Тут облаштують чашу з водою та округлу стіну пам’яті з нішами для лампадок. Також встановлять ряд прапорів, які представлятимуть різні військові формування. Поруч із Монументом Героям УПА розмістять дзвіницю — традиційний елемент військових кладовищ;

• Третя зона — поховання. Її початок позначатиме стела з рядком із вірша загиблого військового Максима Кривцова: «Коли мене спитають, що таке війна, я без роздумів відповім — імена». Праворуч розмістять могили захисників, ліворуч — стіну пам’яті з іменами полеглих і зниклих безвісти. Уздовж неї облаштують п’ять просторів для усамітнення, а в одному з них — колумбарій;

• Четверта зона — монумент усім полеглим Героям. Він матиме форму витесаного з каменю янгола. До монумента вестиме центральна інклюзивна алея.

Що відомо про проєкт? У квітні 2024 року переможцем всеукраїнського архітектурного конкурсу на проєкт меморіального комплексу військових поховань на вулиці Мечникова у Львові стала команда архітекторів із Хмельницького — Віктор Голубєв, Дмитро Райфшнайдер та Олена Джула-Райфшнайдер. Після понад 30 зустрічей і консультацій із родинами полеглих захисників концепцію доопрацювали з урахуванням їхніх пропозицій та презентували оновлений проєкт 30 травня 2025 року.