Національна академія наук

Жіночий пансіон. Будівлю звели у 1851–1852-х роках. Спершу тут діяло училище для бідних дівчат і сиріт, а згодом — Пансіон благородних дівиць приблизно на 100 вихованок. Дівчата жили в пансіоні, а навчалися у Фундуклеївській гімназії неподалік.

Академія наук. У 1919 році будівлю на Володимирській передали Українській академії наук. Тут працювали бібліотеки, наукові кафедри та численні комісії, які досліджували українську мову, історію, право, економіку, соціологію та інші напрями.

Хто працював в будівлі НАН? 

• Володимир Вернадський — природознавець і перший президент Української академії наук, який долучився до її створення.
• Олександр Богомолець — патофізіолог і президент Академії наук УРСР у 1930–1946-х роках.
• Олександр Палладін — біохімік, який очолював академію у 1946–1962 роках. За його керівництва будівлю реконструювали після Другої світової війни.
• Борис Патон — інженер і президент академії у 1962–2020 роках. Його робочий кабінет зберегли як меморіальний музей.
• Михайло Грушевський — після повернення до радянської України у 1924 році очолював Історичну секцію Всеукраїнської академії наук.

Що ще відомо? Зараз будівля є президією Національної академії наук України. У будинку працює керівництво НАН України, зокрема президент академії віцепрезиденти й головний учений секретар.

Нагадаємо. 28 вересня у центрі Києва росіяни атакували будівлю Національної академії наук, яка має статус культурної спадщини. Унаслідок удару загинули двоє людей. Колишній секретар Ради національної безпеки і оборони Володимир Горбулін отримав легку травму внаслідок атаки РФ по Києву. Він перебував на роботі під час російського удару по будівлі Національної академії наук. Його асистентка, яка була поруч із будівлею, загинула. 

Фото: Інститут історії України

Оновлено. Станом на 15:33 кількість постраждалих в Шевченківському районі Києва зросла до п’яти. Про це повідомили в КМВА. Мер столиці Віталій Кличко повідомив, що росіяни також у Шевченківському районі атакували семиповерхову адміністративну будівлю.

Росія завдала удару по Національній академії наук у Києві. У Шевченківській районній адміністрації повідомляють, що є загиблі та поранені. У КМВА заявили, що в Шевченківському районі відомо про одну загиблу жінку.

Нагадаємо. Росіяни завдали удару по бізнес-центру в Дніпрі. Унаслідок атаки загинули троє людей, ще 12 — постраждали. У будівлі тривають пошуково-рятувальні роботи.

Фото: Олександр Сазанович / Telegram

Детальніше. Вибори відбулися 7 жовтня. Нового президента призначили після таємного голосування. За Загороднього проголосували дві третини виборців. Участь у виборах взяли майже усі академіки і члени-кореспонденти Національної академії наук (НАН) — майже 700 науковців.

Що відомо про Анатолія Загороднього?

Його науковий доробок стосується теоретичної та математичної фізики, теорії плазми, статистичної фізики. Дослідника ще за життя підтримував нині покійний очільник НАН України Борис Патон: «Голосуватиму за академіка Загороднього», — говорив він у липні цього року в інтерв’ю «Урядовому кур’єру». Патон підкреслював, що в особі Загороднього «найбільш вдало поєднуються професійні та людські якості».

Чим цікаві інші кандидати на цю посаду?

У списку було п’ять кандидатів. Змагалися за посаду Владислав Гончарук, Богдан Данилишин (згодом знявся з виборів, а до того 55-річний науковець був наймолодшим кандидатом), Анатолій Загородній, Сергій Комісаренко та Володимир Семиноженко.​ Перед виборами кожен з них оприлюднив свою програму.

Найобговорюванішим кандидатом став директор Інституту колоїдної хімії та хімії води Владислав Гончарук. В інтерв’ю російськомовному науково-популярному виданню «Граніт науки» він заявив, що вік Землі усього 15 тисяч років, ядро нашої планети складається із водню, усім керують віруси, а єгипетські піраміди «створив Бог, якщо під цим словом розуміти Природу». Академік Гончарук піддав сумніву теорію Ейнштейна та загалом розкритикував сучасну науку.

Також заявив, що рівень інтелекту людини та дельфіна однаковий і ці морські ссавці дресирують людей, щоб ті правильно поводилися при спілкуванні з ними. Людина не чує ультразвук, який видають дельфіни, але підпорядковується їхнім командам, вважає Гончарук.На виборах за нього віддали голоси лише троє науковців, написав кандидат фізико-математичних наук Антон Сененко. За переможця Загороднього — 426.

Чому відбулися вибори?

Голосування за нового президента мало відбутися ще у квітні. Через запроваджений урядом карантин, їх перенесли на осінь. Уперше за понад 50 років серед кандидатів не було академіка Бориса Патона. Він очолював НАН 58 років. Науковець помер 19 серпня у віці 101 року. Тож існувала інтрига, хто ж стане новим президентом.

Що каже сам Загородній?

В одному зі своїх останніх інтерв’ю він обіцяв, що на посаді президента Національної академії наук буде прагнути осучаснити її роботу, зосередитися на посиленні ролі фундаментальних досліджень і зберегти роль НАНУ як головної наукової структури країни: «Щоб стабільно роз­виватись і мати май­бутнє, необхідно кар­динально змінити ставлен­ня до про­бле­ми попов­нен­ня ака­демічних інститутів талановитою молод­дю. І не тільки на дер­жав­ному рівні, але й на рівні самої Академії. Потрібно мак­симально викорис­товувати всі мож­ливості для залучен­ня й підтрим­ки науко­вої молоді. Маємо забез­печити умо­ви для кар’єрно­го зро­с­тан­ня молодих науковців».

Копайте глибше:

• Зомбі-академія (Тексти)
• Ювілей академії зомбі (zaxid.net)

Підписуйтеся на нашу щоденну безкоштовну розсилку найважливіших новин дня

Фото: 5.ua