Польща

У польському селі Ласків знайшли останки близько 30 українців, які загинули внаслідок нападу підрозділів Армії Крайової та Батальйонів хлопських у березні 1944 року. Зокрема, виявили як поодинокі, так і групові поховання українців. Про це повідомили в Українському інституті національної пам’яті.

Що передувало? 6 жовтня у селі Ласкові Люблінського воєводства розпочалися пошукові роботи на місцях поховання українців, які загинули або зникли безвісти в роки Другої світової війни на цій території. 

Нагадаємо. 28 вересня на старому Голосківському кладовищі у Львові завершили ексгумаційні роботи з пошуку останків вояків Війська Польського. Вони тривали з 25 серпня 2026 року. Під час досліджень виявили 113 останків військовослужбовців Війська Польського, які загинули у вересні 1939 року, а також останки 17 військових Вермахту. 

Довідка. 10 березня 1944 року підрозділи Армії Крайової та Батальйонів хлопських — польських підпільних військових формувань — напали на українське село Ласків. За різними історичними даними, під час масового вбивства українців у селі загинули понад 300 людей. 

Фото: УІНП / Facebook

Що передувало? Учора, 11 жовтня, речниця Міністерства внутрішніх справ Польщі повідомила, що правоохоронці отримали інформацію про можливий замах на прем’єра Дональда Туска і міністра національної оборони Владислава Косіняка-Камиша. 

Що ще відомо? Мета пошукових досліджень — виявити місця поховання цивільних жителів Ласкова, які загинули внаслідок нападу підрозділів Армії Крайової й Батальйонів хлопських у березні 1944 року.

Хто проводить дослідження? Український інститут національної пам’яті забезпечує проведення пошукових робіт, які виконує комунальне підприємство Львівської обласної ради — «Доля».

Нагадаємо. 28 вересня на старому Голосківському кладовищі у Львові завершили ексгумаційні роботи з пошуку останків вояків Війська Польського. Вони тривали з 25 серпня 2026 року. Під час досліджень виявили 113 останків військовослужбовців Війська Польського, які загинули у вересні 1939 року, а також останки 17 військових Вермахту. 

Довідка. 10 березня 1944 року підрозділи Армії Крайової та Батальйонів хлопських — польських підпільних військових формувань — напали на українське село Ласків. За різними історичними даними, під час масового вбивства українців у селі загинули понад 300 людей. 

У межах досліджень істориків та експертів з України й Польщі встановлено дані про 327 мешканців Ласкова, які загинули у 1944 році. Водночас дехто з істориків називає більшу кількість жертв – близько 350 осіб. Остаточна кількість жертв може бути уточнена за результатами подальших історичних і пошукових досліджень.

Посол України в Польщі Василь Боднар повідомив, що напад у бенедиктинському жіночому монастирі в Ярославі, у якому підозрюють українця, не мав національного підґрунтя. За його словами, підозрюваний наразі перебуває у психіатричній лікарні. Про це посол заявив у коментарі медіа Slawa.

Що ще відомо? Василь Боднар також додав, що підозрюваний живе в Німеччині. Напередодні він намагався перетнути кордон з Польщі до України, однак його не пропустили через відсутність страхування.

Що передувало? 24 вересня у бенедиктинському жіночому монастирі в Ярославі стався напад. Унаслідок цього троє священників та жінка отримали поранення. Ще один священник — загинув. Поліція затримала українця, якого підозрюють у нападі.

Що ще відомо? Йдеться про пункти пропуску «Зосин» та «Дорогуськ». За даними видання, їх закрили на пів години, а з 12:00 рух транспорту відновили.

Нагадаємо. Уранці 24 вересня чотири російські дрони порушили повітряний простір Молдови. Один з них вибухнув на півночі країни.

Що відомо про військову базу? Учора, 17 вересня, Президент США Дональд Трамп заявив про значний прогрес у перемовинах щодо розміщення військової бази США в Польщі. Він додав, що місце розташування бази можуть оголосити найближчим часом.

Нагадаємо. У червні 2026 року очільник Міноборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш повідомив, що передав пропозицію щодо створення на території країни нової постійної бази американських військ.

На старому Голосківському кладовищі у Львові розпочали пошуково-ексгумаційні роботи для подальшого перепоховання останків вояків Війська Польського, які загинули у вересні 1939 року. Вони триватимуть з 25 серпня до 2 жовтня 2026 року. Про це повідомили в Українському інституті національної пам’яті (УІНП). 

Хто проводить дослідження? Роботи проводитиме товариство з обмеженою відповідальністю «Українська пам’ять» за участі польських фахівців з Інституту національної пам’яті Польщі та Вроцлавського медичного університету.

Що відомо про попередні роботи? Упродовж 2019 року на території колишнього села Голоско Велике, зокрема на старому Голосківському кладовищі, вже проводили пошуки останків вояків Війська Польського, які загинули у вересні 1939 року. Під час досліджень виявили ознаки місця поховань.

Довідка. За даними УІНП, у вересні 1939 року на території села Голоско Велике біля Львова відбулися бої між підрозділами Вермахту та Війська Польського. Загиблих у бою вояків Війська Польського поховали у братській могилі на території сільського кладовища. У 1958 році село Голоско Велике увійшло до складу міста Львів.

Що ще відомо? В «Укрзалізниці» зазначили, що сигнал про евакуацію з поїзда дали приблизно за 15 хвилин до влучання в локомотив. У компанії припустили, що ціллю російського дрона міг бути дипломатичний поїзд. Він вирушив зі станції раніше запланованого часу через оперативну зміну графіка руху на тлі постійної загрози російських ударів.

Нагадаємо. Уранці 13 вересня російський БпЛА атакував залізничну інфраструктуру поблизу пункту пропуску «Ягодин — Дорогуськ». Дрон влучив у локомотив пасажирського поїзда Київ — Варшава.

Що відбулося? За версією слідства, 34-річний житель Любліна приїхав до Радома на весілля, а після нього гуляв містом. На одній із вулиць він зустрів трьох українців і почав із ними розмову. За словами прокурора, згодом між чоловіками виникла сварка, оскільки поляку нібито не сподобалося, як українці йому відповідали. За даними слідства, після цього на українців напали восьмеро чоловіків. Постраждалі отримали травми голови та обличчя.

Що ще відомо? Наразі 34-річному жителю Любліна висунули обвинувачення у застосуванні насильства або погроз із дискримінаційних мотивів, а також в участі в бійці чи нападі. Він визнав провину та пояснив, що перебував у стані алкогольного сп’яніння. Йому загрожує до п’яти років позбавлення волі.

Решту нападників продовжують шукати. За даними слідства, 34-річний чоловік не був із ними знайомий.

Нагадаємо. 14 серпня в парку біля залізничного вокзалу міста Бидгощ у Польщі чоловік і жінка напали на двох неповнолітніх українців — 14-річну дівчину й 12-річного хлопчика — через те, що вони спілкувалися українською мовою.

Що відомо? Чоловік і жінка ображали дітей і погрожували їм, а також вдарили їх. Вони викрутили руку дитині, зламали іграшковий дрон і кинули уламки в хлопця, завдавши йому подряпин.

Що далі? У консульстві повідомили, що після нападу подали заяву до поліції — чоловіка і жінку вже розшукують. 

Нагадаємо. Поліція Польщі затримала чоловіка, який 11 липня в міському автобусі нецензурно ображав українських підлітків і вимагав, щоб вони повернулися до України. Інцидент зафільмувала 12-річна українка.