протести

Контекст. Уряд Непалу скасував заборону після посилення протестів у понеділок, коли поліція застосувала сльозогінний газ та гумові кулі проти протестувальників, які намагалися штурмувати парламент. Унаслідок заворушень загинуло 19 людей, ще понад 100 — отримали поранення.

У Reuters пишуть, що ці заворушення стали найгіршими за останні десятиліття в гімалайській країні, розташованій між Індією та Китаєм. яка досі бореться з політичною нестабільністю та економічною невизначеністю — відтоді, як протести призвели до скасування монархії у 2008 році.

Яка реакція протестувальників? «Ми перемогли», — написав один із протестувальників величезними помаранчевими літерами на бежевій стіні будівлі парламенту, а інший поруч із ним намалював пальцями знак «V» на знак перемоги, повідомило Reuters.

Контекст. Уряд Непалу скасував заборону після посилення протестів у понеділок, коли поліція застосувала сльозогінний газ і гумові кулі проти протестувальників, які намагалися штурмувати парламент. Унаслідок заворушень загинули 19 осіб, понад 100 — дістали поранення.

Фото: Reuters/ Adnan Abidi

За даними Форуму заручників та зниклих безвісти сімей, який ініціював протести, близько 500 тисяч людей вийшли на вулиці. Поліція не підтвердила ці оцінки кількості мітингувальників. Окрім цього, протестувальники блокували дороги, підпалювали шини та вступали в сутички з поліцією в інших частинах Ізраїля. Правоохоронці затримали понад 30 протестувальників. Люди вимагають від ізраїльського уряду угоди про припинення війни і повернення ізраїльтян-заручників ХАМАСу.

Цитата. «Ми вимагаємо те, що по праву належить нам — наших дітей. Ізраїльський уряд перетворив справедливу війну на безглузду війну», — заявила одна з провідниць протестного руху Ейнав Зангаукер, мати заручника ХАМАСу.

Частина членів уряду Ізраїля розкритикувала демонстрації, заявивши, що вони «грають на руку ХАМАСу» та «гарантують повторення жахів 7 жовтня».

Контекст. Бойові дії в Секторі Газа почалися після того, як бойовики угруповання ХАМАС здійснили напад із цього регіону на територію Ізраїлю 7 жовтня 2023 року. Внаслідок атаки загинуло близько 1200 людей, переважно мирних жителів. Значну кількість людей також було взято в полон.

У відповідь на напад, Ізраїль оголосив про початок воєнної операції проти ХАМАСу, почав обстріли та ввів війська у Сектор Гази, встановивши також блокаду. Відтоді внаслідок бойових дій в густонаселеному регіоні загинули десятки тисяч людей.

Прихильники президента кидали фаєри в протестувальників біля офісу керівної партії в місті Нові Сад. У відповідь мітингувальники розбили вікна в офісі партії. Протести відбуваються також у низці інших сербських міст.

Контекст. Мітинги проти влади в Сербії почалися в листопаді 2024 року після того, як на вокзалі міста Нові Сад обвалився навіс, унаслідок чого загинуло 16 людей. Протестувальники звинувачують у трагедії державну корупцію. Відтоді студентські протести розрослися, зібравши сотні тисяч людей, які виступають проти уряду президента Александара Вучича. Мітингувальники вимагають оголошення дострокових парламентських виборів та відставки міністра внутрішніх справ країни.

Влада відмовляється йти на поступки й навіть неодноразово називала протестувальників «терористами». Александар Вучич перебуває при владі вже 13 років і утримує тісні стосунки з Росією та Китаєм.

«Схоже, вони справді прорахувалися»

Такою фразою прокоментував дії української влади неназваний західний дипломат, який перебуває в Києві, пишуть у британській The Guardian. Українські урядовці недооцінили силу реакції на обмеження незалежності НАБУ та САП. Масштабні вуличні протести та критика з боку західних партнерів змусила президента Зеленського дослухатися і подати новий законопроєкт про повернення самоврядування антикорупційним структурам.

Керівник САП Олександр Клименко коментував журналістам, що його офіс отримував повідомлення про підготовку заходів проти них. Втім, він не очікував, що це станеться так різко. Швидке проведення закону в The Guardian назвали «бліцкригом». 

Збереження НАБУ та САП є ключовим для європейської інтеграції України, тож рішення українського уряду отримало обережну критику з боку партнерів з ЄС, які закликали Зеленського знайти вихід із кризи. «Для нього було важливо почути це від своїх колег», — сказав в коментарі для The Guardian неназваний дипломат.

Попри те, що українська влада відновила незалежність органів, закон №12414 вже міг завдати тривалої шкоди. Низка урядових інформаторів, які співпрацювали з антикорупційними структурами, вже припинила комунікації, остерігаючись викриття, повідомив міністр Клименко. Втім, протести проти дій влади, хоч і були обережними — з огляду на небезпеку політичної дестабілізації під час війни — показали, що українська демократія залишається сильною, попри відсутність виборів.

«Його крок загрожував завдати шкоди національній єдності» 

Так про рішення уряду Зеленського обмежити незалежність антикорупційних органів написали в The New York Times. Європейські лідери тиснули на Зеленського, наголошуючи на важливості боротьби з корупцією. Водночас ЄС оголосив, що утримає 1,5 млрд євро з 4,5-мільярдного фонду, розподіл якого залежить від досягнення стандартів державного управління.

У 2019 році Зеленський виступав прихильником НАБУ та САП, пригадують у The New York Times. Він представляв себе як «нове обличчя», не пов’язане з вкоріненими інтересами, яке боротиметься з корупцією. Тож рішення щодо позбавлення основних антикорупційних органів незалежності критики президента сприйняли як зраду.

Це спричинило масштабні протести, до яких приєдналася значна частина молоді. У 2014 році ці люди ще були дітьми, а тепер вони бачать себе захисниками спадщини справедливості тодішньої революції. Водночас вимоги протестувальників чітко сфокусовані на ухваленні нового закону. Організатори протестів обережно зазначають, що не закликають до зміни президента чи уряду, адже під час війни необхідна стабільність.

Одній з організаторок протестів — Зінаїді Аверіній — лише 23 роки. Для неї все почалося з невеликого чату в Telegram, де вона координувалася з друзями. Ця бесіда швидко розрослася до близько 3000 учасників, ставши хабом для організації мітингів. Учасники повідомляли міську адміністрацію та поліцію про свої плани, організовували розподіл води та медичних послуг. Вони навіть створили окремі чати для мемів і знайомств.

Протестувальники стверджують, що боротьба з корупцією є життєво важливою як для воєнних зусиль України, так і для інтеграції країни до Європи, вказує The New York Times.

«Україна втрачає ключові активи»

Так про бойові дії на сході України написали в аналітичному матеріалі Reuters. Видання зазначає, що, на думку аналітиків, дефіцит фінансування в Україні наступного року лише зросте, якщо Росія продовжить свої інтенсивні атаки. Наразі український уряд витрачає більшість державних доходів на військо, тоді як соціальні та гуманітарні витрати покривають завдяки іноземній допомозі. Від лютого 2022 року міжнародна підтримка становить 139 млрд доларів США, відповідно до державних даних, зазначають у Reuters.

Очільник Нацбанку Андрій Пишний стверджує, що наразі вдалося узгодити надання близько третини з необхідних 65 млрд доларів США, які потрібні як для 2026, так і для 2027 року. Переговори щодо решти тривають. «Ключовим завданням для уряду зараз є пошук 10-15 млрд доларів на додаток до того обсягу допомоги, який партнери вже обіцяли на 2026 рік», — стверджують у фінансовій групі Investment Capital Ukraine.

Згадані перемовини ускладнилися через те, що Україна все ще не досягла ключових цілей — призначення більшої кількості суддів до антикорупційного суду, реформування  агентства, відповідального за управління націоналізованими активами, та призначення керівника Бюро економічної безпеки. Негативно на переговори вплинуло і рішення уряду Зеленського посилити контроль над антикорупційними органами. Воно викликало масштабні протести — найбільші з початку повномасштабної війни — та критику європейських союзників. Це спонукало владу відмовитися від задуманого, але певної шкоди вже було завдано, зазначають в Reuters. Європа не відмовиться від підтримки України, але піддаватиме її значно пильнішому контролю, що призведе до затримок.

Торік українська економіка зросла на 2,9%. Прогноз Нацбанку на цей рік знизили до 2,1%, очікуючи, що війна продовжуватиметься й у 2026 році. Серед слабких місць української економіки дослідниця Інституту економічних досліджень Олександра Бетлій називає гірничодобувну промисловість та сільське господарство. Оскільки просування російських військ руйнує інфраструктуру, а також нищить можливості видобування газу. Водночас Україна не може знизити свої витрати на оборону, враховуючи, що РФ лише продовжує збільшувати воєнний бюджет, зазначають в Reuters.

Фото: колаж НЗЛ

Контекст. З 6 червня у США тривають протести проти масових арештів мігрантів. Вони почалися в штаті Каліфорнія після рейдів Служби імміграції та митного контролю США в Лос-Анджелесі, під час яких затримали щонайменше 118 людей, підозрюваних у порушенні імміграційного законодавства.

У відповідь Президент Дональд Трамп наказав відправити Національну гвардію, а згодом і підрозділ морської піхоти для придушення протестів. Це спричинило поширення протестного руху, зокрема й на інші міста США. Масштабний протест запланували на суботу — саме тоді у Вашингтоні має відбутися парад з нагоди 250-ї річниці армії США, який збігається з днем народження Дональда Трампа. Президент США заявив, що людей, які протестуватимуть під час параду, «зустрінуть з дуже великою силою».

Одягнені в маски люди також атакували центр дозвілля в містечку Ларні, куди втекла низка родин з Балліміни. Щоб уникнути нападу, люди почали писати свою національність на домівках і вивішувати прапори.

Зазначається, що імміграція в цій частині Великої Британії є порівняно незначною, хоч і зростає протягом останніх років. Найбільші групи мігрантів у Північній Ірландії становлять румуни, поляки, болгари та словаки. 

Статистика місцевої поліції показує, що більшість сексуальних злочинів у Північній Ірландії скоюють місцеві чоловіки. Водночас значно більше обурення серед населення викликають злочини, вчинені мігрантами. Цьому, зокрема,  сприяє акцентування на реальних чи вигаданих злочинах іноземців з боку радикальних спільнот у соціальних мережах, зазначають в Комітеті з питань адміністрування правосуддя — незалежній правозахисній групі з Північної Ірландії.

Зараз саме час підтримати незалежну журналістику — долучайтеся до Спільноти

Протести заплановані по всій країні, зокрема в Лас-Вегасі, Лос-Анджелесі, Нью-Йорку, Міннеаполісі, Сан-Антоніо та Сіетлі. Організатори демонстрацій стверджують, що ці виступи — лише прелюдія до загальнонаціонального протесту, запланованого на суботу. Цього ж дня у Вашингтоні має відбутися парад з нагоди 250-ї річниці армії США, який збігається з днем народження Дональда Трампа. Президент США заявив, що людей, які протестуватимуть під час параду, «зустрінуть з дуже великою силою».

Контекст. З минулої п’ятниці у США відбуваються протести проти масових арештів мігрантів. Вони почалися в штаті Каліфорнія після рейдів Служби імміграції та митного контролю США в Лос-Анджелесі, внаслідок яких затримали щонайменше 118 людей, підозрюваних у порушенні імміграційного законодавства. 

У відповідь Президент Дональд Трамп наказав відправити Національну гвардію для придушення протестів. Це викликало поширення протестного руху. Штат Каліфорнія подав позов проти адміністрації Трампа з вимогою заблокувати використання Нацгвардії.

Фото: Victor J. Blue / The New York Times

Детальніше. Фільм прибрали з прокату після того, як режисера фільму «12 років рабства» Джон Рідлі опублікував статтю у виданні Los Angeles Times. Там він зазначив, що HBO Max краще «розглянути можливість видалення» стрічки. Рідлі написав, що «Віднесені вітром» ― «це фільм, який ігнорує жахи рабства, увічнює деякі з найболючіших стереотипів про людей з різним кольором шкіри».

Однак видалили фільм тимчасово. Сервіс збирається обговорити з фахівцями історичний контекст стрічки та зображення в ньому подій у тому чи іншому світлі.

Цитата. «Віднесені вітром» — продукт свого часу, який зображує деякі етнічні та расові забобони, які, на жаль, були звичайним явищем в американському суспільстві… Якщо ми хочемо створити більш справедливе майбутнє, ми повинні спочатку визнати і зрозуміти нашу історію», ― зазначили в HBO Max.

Довідка. «Віднесені вітром» ― культовий фільм 1939 року, заснований на однойменній книзі Маргарет Мітчелл. У ньому йдеться про історію кохання Скарлетт О’Хара та Ретта Батлера. У стрічці, як і в книзі, є персонажі-афроамериканці, які були рабами. Однак здається, вони навіть після скасування рабства залишаються задоволеними своїми колишніми стосунками з господарями.

Що ще варто знати про протести в США

Протести в Америці почалися через загибель темношкірого американця Джорджа Флойда. Поліцейські затримали його, а один з них притис чоловікові шию й не звертав уваги на те, що той не міг дихати. Перший розтин тіла не довів, що причиною смерті була отримана від правоохоронців шкода. Однак другий розтин, який провели незалежні медичні експерти показав, що смерть Флойда настала внаслідок порушення кровотоку, яке спричинили стиснення в спині та шиї. Насильство й неправомірне поводження з темношкірим громадянином США спричинили масову реакцію суспільства й світової спільноти.

Через ці заворушення у Вашингтоні та ще сорока великих міст ввели комендантську годину, а президента США сховали у бункер.

Дональд Трамп розпорядився розгорнути військові підрозділи у столиці країни Вашингтоні. Він пригрозив зробити те саме у регіонах, якщо губернатори штатів не впораються з масовим заворушенням.

Netflix, Disney, Nike, Adidas та низка інших провідних компаній у різних галузях виступили із засудженням расизму. У своїх заявах вони наголошують на тому, що потрібно бути людяними, а жодні відмінності не можуть стати приводом для насильства, цькування й несприйняття.

Вуличний художник Бенксі намалював графіті, що стосується протестів проти расизму й поліцейського свавілля у США, які виникли після вбивства темношкірого американця Джорджа Флойда. У роботі зображений портрет із затемненим обличчям і свічка, що підпалює прапор США із зірками, схожими на білих голубів.

Фото: bit.ua

Детальніше. 14 жовтня, у День захисника України, у Києві відбувся марш «Ні капітуляції». Його учасники вимагали від президента Володимира Зеленського не застосовувати «формулу Штайнмаєра» для вирішення конфлікту на Донбасі. 

Учасники акції зібралися у парку Шевченка. Вони пройшли до Бессарабської площі, а згодом на Майдан. Люди скандували «Дякую!» захисникам України, а також протестують «проти капітуляції». За словами організаторів, загалом на акцію вийшли 15 тисяч людей. Поліція нарахувала 12 тисяч пікетувальників. 

Після віче на майдані Незалежності учасники акції протесту пішло до урядового кварталу та до Офісу президента. Вони наклеїли на будівлю Офісу президента наклейки з написами «Ні капітуляції», «Крим – це Україна», «Донбас – це Україна», «Ні формулі Штайнмаєра», «Богдана у відставку».

Марші до Дня захисника України та проти капітуляції відбулися також у Харкові та Львові. У Харкові на марш вийшло близько 4 тисяч людей. У Львові відбулися акції «Подякуй захиснику» та «Ні капітуляції». 

Довідка. «Формула Штайнмаєра» — це план врегулювання війни на сході України. Згідно з ним окупована частина Донбасу має отримати тимчасовий особливий статус під час виборів на цих територіях. Вибори мають провести (згідно з Мінськими угодами) за українськими законами. Після проведення виборів ці території на чолі з новообраною владою мають отримати особливий статус.

Контекст. Нагадаємо, що мітинг зі схожими вимогами відбувся у Києві та інших містах України також 6 жовтня. У Києві на Майдан Незалежності прийшли близько 10 тисяч людей, поліція порушень не зафіксувала. Згодом протестувальники пішли до Офісу президента. Там вони скандували «Слуга виходь, народ прийшов», «Ні капітуляції». 

⟶ У Києві люди вийшли на марш у підтримку засудженого в Італії нацгвардійця Марківа. Італійський суд у липні цього року засудив Віталія Марківа до 24 років ув’язнення. Його звинуватили у причетності до вбивства італійського фотографа Андреа Роккеллі на Донбасі у 2014 році. Цей вирок будуть оскаржувати. Президент України Володимир Зеленський доручив Міністерству закордонних справ і Генпрокуратурі терміново зайнятися питанням повернення нацгвардійця Віталія Марківа.

⟶ Розведення сил у Золотому наразі відклали — Офіс президента. Відведення сил у Золотому на Луганщині неможливе без сталого припинення вогню, тому наразі це питання відкладене. 

Дізнайтеся про протести у Києві більше: 

• Тільки перемога! (фоторепортаж від Reporters)

Фото: reporters.media