Сергій Стерненко

Для чого створили Наглядову раду? Наглядова рада стежитиме за прозорістю роботи фонду, використанням коштів, ефективністю використання ресурсів і дотриманням місії та цінностей організації.

Хто увійшов до складу ради? 

• Дмитро Козацький — ветеран і керівник напряму залучення ветеранів до оборонно-промислового комплексу;
• Анна Бабінець — керівниця агенції журналістських розслідувань «Слідство.Інфо» та регіональна редакторка мережі OCCRP — проєкт з розслідування корупції та організованої злочинності;
• Дмитро Кулеба — дипломат, колишній міністр закордонних справ України (2019–2024 роки);
• Анна Новосад — експертка з освітньої політики та колишня міністерка освіти і науки України (2019–2020 роки);
• Масі Найєм — ветеран, адвокат, співзасновник правозахисного центру для військовослужбовців «Принцип», засновник юридичної компанії «Міллер».

Що відомо про фонд? Благодійний фонд «Спільнота Стерненка» збирає кошти на забезпечення українських військових безпілотниками, засобами зв’язку та іншим необхідним обладнанням.

Яка ціль? Мета збору — 100 мільйонів гривень. За ці кошти придбають цілий комплекс засобів для 20 підрозділів, зокрема понад 3600 дронів, 30 ретрансляторів та 30 носіїв.

Як долучитися? Задонатити на збір можна за посиланням. Більше реквізитів — тут.

Що ще відомо? З міркувань безпеки розробку в найближчі місяці триматимуть у таємниці. Однак, за словами Сергія Стерненка, у росіян наразі немає протидії цій технології. Також він додав, що Міноборони працює над тим, щоб такі БпЛА надходили за державним постачанням.

Що відбулося? 1 квітня Стерненко опублікував фото, за його словами, із залишками військової техніки полку «Скеля». Він додав, що на інших кадрах є багато тіл українських військових. Також Стерненко зазначив, що «те, що роблять із людьми в окремих формуваннях, нічим не краще за російські практики».

Що кажуть в полку? У «Скелі» заявили, що опубліковані фото — з російських джерел, а відео змонтоване й показує удари в різні дні та на різних ділянках фронту. Водночас там підтвердили, що 31 березня підрозділ штурмував позиції на одному з напрямків у Покровську. 

У полку додали, що армія РФ атакувала чотири одиниці української бронетехніки, внаслідок цього загинули двоє військових ЗСУ. Водночас, за словами полку, всі екіпажі техніки вдалося евакуювати на пʼятій бойовій машині у колоні, яка повернулась цілою.

Що ще відомо? Воєнна кореспондентка Анна Калюжна написала у своїх соцмережах, що протягом останнього місяця полк «Скеля» отримав у 20 разів більше людей, ніж інші бригади ЗСУ. За її даними, підрозділ перевиконав план з поповнення людьми на 248%. Цю інформацію журналістка отримала зі звіту на виконання розпорядження Головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського. Також журналістка додала, що в бійців 425-го та 225-го полків забирають телефони.

Що кажуть в Офісі військового омбудсмана? 31 березня перший заступник військового омбудсмана Руслан Циганков в інтерв’ю «Радіо Свобода» заявив, що проводиться перевірка в 425-му окремому штурмовому полку «Скеля» щодо медичного забезпечення. За його словами, в полку від пневмонії померли п’ять військовослужбовців. Також він підтвердив, що в «Скелі», а також у 225-му окремому штурмовому полку застосовують фізичне насильство щодо особового складу.

Контекст. Наприкінці 2025 року, військова омбудсменка Ольга Решетилова в інтерв’ю виданню Liga. net заявила, що 425-й полк «Скеля» є одним із найбільших порушників дотримання прав людини у Силах оборони. За її словами, є численні скарги про побиття військовослужбовців, незаконне позбавлення волі, психологічний тиск.

Що відомо? Як встановило розслідування, фігуранти готували вбивства відомих людей у різних регіонах України. Серед них — радника міністра оборони та волонтера Сергія Стерненка, а також росіянина Іллю Богданова, який з 2014 року воює на боці України.

Як вони планували це зробити? Для здійснення вбивств підозрювані відстежували адреси й маршрути пересування військових та публічних осіб. Потім надсилали зібрані дані керівнику групи — звербованому судовому експерту з Полтави. 

Що відомо про кілера? Чоловік пройшов бойову підготовку на базі ГРУ РФ на тимчасово окупованій частині Донецької області. Він мав виготовити саморобні вибухові пристрої (СВП) та закласти їх під авто або біля помешкань своїх жертв. У разі невдачі чоловік отримав вказівку розстрілювати потерпілих упритул.

Під час обшуків у фігурантів вилучили вогнепальну зброю, боєприпаси, диктофони, комп’ютерну техніку та камери відеоспостереження з доказами роботи на російські спецслужби. 

Підозрювані перебувають під вартою без права внесення застави. Їм загрожує довічне позбавлення волі з конфіскацією майна.

Що ще відомо? За словами Стерненка, внаслідок удару танкер має пробоїну в районі машинного відділення та не підлягає відновленню.

Що кажуть у РФ? Міністерство транспорту РФ підтвердило атаку на танкер Arctic Metagaz, який використовували для перевезення зрідженого природного газу під російським прапором. Росіяни звинувачують Україну в атаці.

Що передувало? Напередодні Reuters заявило про пожежу на танкері Arctic Metagaz, який під санкціями США та Великої Британії. Екіпаж врятували та перевели на інше судно в цьому районі.

Фото: з телеграм-каналу Сергія Стерненка

Що відомо? За словами міністра оборони, досвід Стерненка допоможе нам реалізувати спільне бачення підвищення ефективності безпілотних підрозділів.

Нагадаємо. 14 січня Верховна Рада підтримала призначення Михайла Федорова міністром оборони України. Раніше він очолював Міністерство цифрової трансформації. 

Фото: Михайло Федоров

Про «Спільноту Стерненка». Благодійний фонд заснували в січні 2025 року задля підтримки українських захисників та захисниць, якою до того займався Сергій Стерненко разом із своєю командою. У червні цього ж року фонд зібрав мільярд гривень на закупівлю FPV-дронів. 

Нагадаємо. «Спільнота Стерненка» раніше показала перші збиття БпЛА типу «Shahed» дронами.

Фото: Facebook-сторінка фонду

Цитата. «47-ма інженерна бригада похвалилася фортифікаціями, у яких в сучасних умовах війни неможливо тримати оборону. Той, хто відправить людей у такі траншеї — прирече їх на смерть», — йдеться в публікації Стерненка.

Що кажуть військові? У коментарях під публікацією бригади також критику висловили військові, зокрема військовослужбовець бригади «Рубіж» Валентин Юхимчук написав: «Прошу звернути увагу командування та офіцерів які займаються плануванням цих “траншей”. Станом на зараз, ні один командир який поважає та береже свій особовий склад не заведе свою піхоту в ці траншеї в чистому полі».

У відповідь на коментар сторінка бригади написала: «Ми не можемо публічно продемонструвати все. Певною мірою було змінено рельєф та обʼєкти по яких можна було б знайти місце розташування позицій. Насправді там є приховані укриття, підготовлені рубежі та інші заходи для захисту особового складу».

У коментарі НЗЛ Валентин Юхимчук зазначає, що в умовах сучасної ситуації варто відмовитися будівництва великих РОПів та ВОПів (ротних та взводних опорних пунктів).

«Беручи до уваги всі особливості війни 2025 року, потрібно взагалі відійти від будівництва великих РОПів/ВОПів. Позиція для піхотинця має бути добре перекрита та замаскована. Потрібно робити максимально глибокі бліндажі та СП [спостережний пункт – ред.]», — каже Валентин Юхимчук. 

Валентин повідомляє, що залишив коментар під публікацією бригади на основі власного бойового досвіду.

«Мої хлопці теж сиділи в таких укриттях в чистому полі: за день туди влітало до десяти FPV-дронів, і постійно працювали міномети. Я був недалеко від них — в бліндажі в посадці — і до мене залітали лише “зальотні” 120-ті міни. FPV-дрони мене теж не могли дістати, бо вхід до бліндажа мав два повороти та був замаскований гіллям та деревами», — каже військовий. 

Фото: Facebook-сторінка 47-ї окремої інженерної бригади

Цитата. «47-ма інженерна бригада похвалилася фортифікаціями, у яких в сучасних умовах війни неможливо тримати оборону. Той, хто відправить людей у такі траншеї — прирече їх на смерть», — йдеться в публікації Стерненка.

Що кажуть військові? У коментарях під публікацією бригади також критику висловили військові, зокрема військовослужбовець бригади «Рубіж» Валентин Юхимчук написав: «Прошу звернути увагу командування та офіцерів які займаються плануванням цих “траншей”. Станом на зараз, ні один командир який поважає та береже свій особовий склад не заведе свою піхоту в ці траншеї в чистому полі».

У відповідь на коментар сторінка бригади написала: «Ми не можемо публічно продемонструвати все. Певною мірою було змінено рельєф та обʼєкти по яких можна було б знайти місце розташування позицій. Насправді там є приховані укриття, підготовлені рубежі та інші заходи для захисту особового складу».

У коментарі НЗЛ Валентин Юхимчук зазначає, що в умовах сучасної ситуації варто відмовитися будівництва великих РОПів та ВОПів (ротних та взводних опорних пунктів).

«Беручи до уваги всі особливості війни 2025 року, потрібно взагалі відійти від будівництва великих РОПів/ВОПів. Позиція для піхотинця має бути добре перекрита та замаскована. Потрібно робити максимально глибокі бліндажі та СП [спостережний пункт – ред.]», — каже Валентин Юхимчук. 

Валентин повідомляє, що залишив коментар під публікацією бригади на основі власного бойового досвіду.

«Мої хлопці теж сиділи в таких укриттях в чистому полі: за день туди влітало до десяти FPV-дронів, і постійно працювали міномети. Я був недалеко від них — в бліндажі в посадці — і до мене залітали лише “зальотні” 120-ті міни. FPV-дрони мене теж не могли дістати, бо вхід до бліндажа мав два повороти та був замаскований гіллям та деревами», — каже військовий. 

Фото: Facebook-сторінка 47-ї окремої інженерної бригади

Чому так сталося? Волонтер пояснив, що постачання FPV-дронів обмежили через зростання потреби, спричинене високою інтенсивністю бойових дій, зокрема на Покровському напрямку. За його словами, державне забезпечення не покриває всі потреби, тому навантаження на волонтерів зростає. Він також зазначив, що проєкт «Шахедоріз» не вплинув на ситуацію, оскільки має розмежоване фінансування.

Як змінити ситуацію? Підтримати військо та постачання FPV-дронів можна, задонативши на проєкт «Русоріз».

Довідка. Благодійний фонд «Спільнота Стерненка» заснували 15 січня 2025 року для постачання FPV-дронів Силам безпеки та оборони України, а також для розвитку безпілотних технологій. Раніше команда з п’яти людей охоплювала понад 400 підрозділів на всіх напрямках фронту, передавши більше ніж 145 000 FPV-дронів, автотехніку, рації, старлінки, дрони великої дальності та морські дрони. Благодійний фонд — найбільший недержавний постачальник FPV-дронів, що активно розвиває їх застосування на полі бою.

Що таке «Шахедоріз»? Проєкт підвищує спроможності Сил оборони України у знищенні БпЛА типу «Shahed» та «Гербер» дронами-перехоплювачами, працюючи разом із виробниками та підрозділами. Окрім постачання перехоплювачів, команда впроваджує інновації, масштабує досвід у війську та просуває створення системи дронової ППО по всій країні.

Фото: sternenkofund.org