«Спільнота Стерненка»

Для чого створили Наглядову раду? Наглядова рада стежитиме за прозорістю роботи фонду, використанням коштів, ефективністю використання ресурсів і дотриманням місії та цінностей організації.

Хто увійшов до складу ради? 

• Дмитро Козацький — ветеран і керівник напряму залучення ветеранів до оборонно-промислового комплексу;
• Анна Бабінець — керівниця агенції журналістських розслідувань «Слідство.Інфо» та регіональна редакторка мережі OCCRP — проєкт з розслідування корупції та організованої злочинності;
• Дмитро Кулеба — дипломат, колишній міністр закордонних справ України (2019–2024 роки);
• Анна Новосад — експертка з освітньої політики та колишня міністерка освіти і науки України (2019–2020 роки);
• Масі Найєм — ветеран, адвокат, співзасновник правозахисного центру для військовослужбовців «Принцип», засновник юридичної компанії «Міллер».

Що відомо про фонд? Благодійний фонд «Спільнота Стерненка» збирає кошти на забезпечення українських військових безпілотниками, засобами зв’язку та іншим необхідним обладнанням.

62% українців беруть участь у благодійності чи волонтерстві, 37% — не долучалися. Але частка регулярних донатів за рік зросла з 14% до 25% 

Що нам пояснюють ці цифри? Ці дані спростовують наратив, який раніше ширився у соцмережах, про те, що українці масово перестали донатити. Насправді більшість продовжує долучатися до благодійності, але змінюється формат. 

Чому так сталося? Після пікової мобілізації 2022–2024 років ми поступово виходимо з режиму постійної реакції. Зараз частина людей обирає посильний формат: рідше, меншими сумами, але регулярно. Наприклад, оформлюють щомісячну підписку на донати або підтримують кілька ініціатив, яким довіряють. Благодійність стає звичною частиною витрат — як оплата комуналки чи підписка на Netflix.  

Найчастіше у відповідь на запитання, кому допомога найбільше потрібна, згадують поранених військових (63%), ЗСУ (52%) і людей із важкими хворобами (44%)

Що нам пояснюють ці цифри? Цей фокус майже не змінюється вже кілька років, бо саме ці потреби напряму пов’язані з війною. Водночас менш термінові напрями — культура, освіта чи екологія — залишаються на периферії і займають до 5%. Окремо видно зміну в підтримці внутрішньо переміщених людей — її частка за рік знизилась із 45% до 37%. 

Що може бути тут причиною? По-перше, зміщується фокус на більш «гострі» потреби, які зараз сприймаються як найкритичніші. По-друге, сама тема ВПО стала менш емоційно помітною. Якщо у 2022–2023 роках це була нова масова криза, то зараз вона частково увійшла в повсякденність і вже не викликає такої ж миттєвої реакції. Хоча проблема не зникла та з кожним днем війни лише ускладнюється. 

У 2025 році головними перепонами українці вважали фінансову нестабільність (59%) і недовіру до фондів (52%)

Що нам пояснюють ці цифри? Найчастіше люди називають причиною свою фінансову нестабільність. Порівняно з минулим роком, цей бар’єр став ще сильнішим. Друга важлива причина — недовіра до фондів. Вона теж помітно зросла за останні роки. Наприклад, один із респондентів сказав, що багатьом подобаються відео Мадяра, бо там видно, як витрачають кошти і що це дає. А от «втому від зборів» часто перебільшують. Вона справді є, але це не головна причина. Її назвали 25% людей. Набагато сильніше впливають нестача грошей і недовіра.

Найбільша група опитаних допомагає раз на місяць (40%) або раз на квартал (32%)

Що нам пояснюють ці цифри? Найбільша частка українців допомагає раз на місяць або раз на кілька місяців. Водночас зростає частка тих, хто донатить системно: за рік вона збільшилася з 14% до 25%. Люди частіше обирають кілька перевірених ініціатив або регулярні платежі та вбудовують допомогу у власний бюджет. Підвищення регулярності — це сигнал для сектора. У такій моделі менше різких сплесків та більше стабільності. 

Відомі засновники чи публічні особи відіграють мінімальну роль (16,6%), українці більше довіряють прозорості процесів

Що нам пояснюють ці цифри? Якщо видно, як працює збір і що він дає, цього достатньо навіть без «медійного обличчя». Фонди й донатори по-різному розуміють прозорість. Для організацій це звітність: документи, чеки, фінансові таблиці. Для людей — передусім видимий результат: фото, відео, конкретні історії. Учасники дослідження казали, що такі речі, як відео роботи дронів, сприймаються як найпряміше підтвердження ефективності. 

Ми запитали два фонди — «Спільноту Стерненка» та Фонд Сергія Притули, — аби зрозуміти, як дослідження накладається на роботу одних із найбільших фондів країни.

Чи бачить фонд зміну поведінки донаторів?

«Люди навчилися донатити системно, і це видно за донатами. Тепер серед потреб — квартира, комуналка, продукти харчування, з’явилася графа “благодійність”. Кількість транзакцій залишається великою, але, природно, середній розмір донату зменшився. Витрати роботи, зусиль, креативу, часу та всього іншого на 1 зібрану гривню збільшились у рази або десятки разів», — каже Андрій Шувалов, директор Благодійного фонду Сергія Притули.

Як фонд вибудовує довіру?

У «Спільноти Стерненка» є декілька видів звітності: щоденна — відео від військових про передачу дронів та майна; календарна — підсумки за місяць та рік; і деталізована. Також фонд щодня публікує інформацію про те, що вдалося закупити за кошти, які були зібрані вчора. 

«Наш фонд є найбільшим недержавним постачальником FPV — і за час повномасштабної війни ми охопили понад 800 різних підрозділів. Вони діляться відгуками про нашу роботу, про якість дронів, про швидкість закриття запитів — і це вибудовує довіру», — кажуть у «Спільноті Стерненка». 

Як фонд працює з регулярною підтримкою?

«Більшість наших донатерів — це люди, які роблять внески регулярно. Наразі майже 45 тисяч людей вже оформили “підписку на Русоріз”. Зараз мінімальна підписка, яку можна оформити у нас, 50 гривень, тобто плюс-мінус вартість кави», — коментують у «Спільноті Стерненка». 
У Фонді Сергія Притули кажуть, що для них регулярна підтримка — це ширше поняття, ніж просто щомісячні донати. Майже вся допомога, яку вони отримують і від фізичних осіб, і від бізнесу, має системний характер і дозволяє фонду працювати безперервно.

Про «Спільноту Стерненка». Благодійний фонд заснували в січні 2025 року задля підтримки українських захисників та захисниць, якою до того займався Сергій Стерненко разом із своєю командою. У червні цього ж року фонд зібрав мільярд гривень на закупівлю FPV-дронів. 

Нагадаємо. «Спільнота Стерненка» раніше показала перші збиття БпЛА типу «Shahed» дронами.

Фото: Facebook-сторінка фонду

Цитата. «Ситуація на Донеччині дуже важка. Для захисту наших людей, нашої землі й неба потрібна ваша допомога!», — зазначили у фонді.

Як доєднатися? Задонатити на «Тотальний Русоріз» можна тут. Усі реквізити також доступні за посиланням.

Чому ще це варто допомогти? «Спільнота Стерненка» також проводить розіграш квартири в центрі Києва від девелопера «Ріел». Взяти участь можна за донат від 300 грн на «Банку» від «Monobank», а більші внески, кратні 300, збільшують шанси на перемогу. 

Довідка. Благодійний фонд «Спільнота Стерненка» заснували 15 січня 2025 року для постачання FPV-дронів Силам безпеки та оборони України та розвитку безпілотних технологій. Раніше команда з п’яти людей забезпечила понад 400 підрозділів на всіх напрямках фронту, передавши понад 145 000 FPV-дронів, автотехніку, рації, Starlink, дрони великої дальності та морські дрони. Фонд є найбільшим недержавним постачальником FPV-дронів і активно розвиває їхнє застосування на полі бою.

Фото: Telegram-канал благодійного фонду «Спільнота Стерненка»

Цитата. «Ситуація на Донеччині дуже важка. Для захисту наших людей, нашої землі й неба потрібна ваша допомога!», — зазначили у фонді.

Як доєднатися? Задонатити на «Тотальний Русоріз» можна тут. Усі реквізити також доступні за посиланням.

Чому ще це варто допомогти? «Спільнота Стерненка» також проводить розіграш квартири в центрі Києва від девелопера «Ріел». Взяти участь можна за донат від 300 грн на «Банку» від «Monobank», а більші внески, кратні 300, збільшують шанси на перемогу. 

Довідка. Благодійний фонд «Спільнота Стерненка» заснували 15 січня 2025 року для постачання FPV-дронів Силам безпеки та оборони України та розвитку безпілотних технологій. Раніше команда з п’яти людей забезпечила понад 400 підрозділів на всіх напрямках фронту, передавши понад 145 000 FPV-дронів, автотехніку, рації, Starlink, дрони великої дальності та морські дрони. Фонд є найбільшим недержавним постачальником FPV-дронів і активно розвиває їхнє застосування на полі бою.

Фото: Telegram-канал благодійного фонду «Спільнота Стерненка»

Що відомо? Військові завдали удару дронами, які передав благодійний фонд «Спільнота Стерненка». Задонатити на їхній проєкт «Русоріз» можна тут.

Що відомо ще? Волонтер Сергій Стерненко зазначив, що це вже другий поїзд за тиждень. Декілька днів тому «Ронінам» вдалося пошкодити ворожий потяг.

Фото: Скриншот з відео підрозділу «Роніни»

Довідка. Благодійний фонд «Спільнота Стерненка» заснували у січні 2025 року. До того команда Сергія Стерненка на зібрані кошти передала Силам оборони понад 150 000 FPV-дронів, в також іншу техніку. Сьогодні ця цифра перевищує 200 000 дронів.