благодійність

62% українців беруть участь у благодійності чи волонтерстві, 37% — не долучалися. Але частка регулярних донатів за рік зросла з 14% до 25% 

Що нам пояснюють ці цифри? Ці дані спростовують наратив, який раніше ширився у соцмережах, про те, що українці масово перестали донатити. Насправді більшість продовжує долучатися до благодійності, але змінюється формат. 

Чому так сталося? Після пікової мобілізації 2022–2024 років ми поступово виходимо з режиму постійної реакції. Зараз частина людей обирає посильний формат: рідше, меншими сумами, але регулярно. Наприклад, оформлюють щомісячну підписку на донати або підтримують кілька ініціатив, яким довіряють. Благодійність стає звичною частиною витрат — як оплата комуналки чи підписка на Netflix.  

Найчастіше у відповідь на запитання, кому допомога найбільше потрібна, згадують поранених військових (63%), ЗСУ (52%) і людей із важкими хворобами (44%)

Що нам пояснюють ці цифри? Цей фокус майже не змінюється вже кілька років, бо саме ці потреби напряму пов’язані з війною. Водночас менш термінові напрями — культура, освіта чи екологія — залишаються на периферії і займають до 5%. Окремо видно зміну в підтримці внутрішньо переміщених людей — її частка за рік знизилась із 45% до 37%. 

Що може бути тут причиною? По-перше, зміщується фокус на більш «гострі» потреби, які зараз сприймаються як найкритичніші. По-друге, сама тема ВПО стала менш емоційно помітною. Якщо у 2022–2023 роках це була нова масова криза, то зараз вона частково увійшла в повсякденність і вже не викликає такої ж миттєвої реакції. Хоча проблема не зникла та з кожним днем війни лише ускладнюється. 

У 2025 році головними перепонами українці вважали фінансову нестабільність (59%) і недовіру до фондів (52%)

Що нам пояснюють ці цифри? Найчастіше люди називають причиною свою фінансову нестабільність. Порівняно з минулим роком, цей бар’єр став ще сильнішим. Друга важлива причина — недовіра до фондів. Вона теж помітно зросла за останні роки. Наприклад, один із респондентів сказав, що багатьом подобаються відео Мадяра, бо там видно, як витрачають кошти і що це дає. А от «втому від зборів» часто перебільшують. Вона справді є, але це не головна причина. Її назвали 25% людей. Набагато сильніше впливають нестача грошей і недовіра.

Найбільша група опитаних допомагає раз на місяць (40%) або раз на квартал (32%)

Що нам пояснюють ці цифри? Найбільша частка українців допомагає раз на місяць або раз на кілька місяців. Водночас зростає частка тих, хто донатить системно: за рік вона збільшилася з 14% до 25%. Люди частіше обирають кілька перевірених ініціатив або регулярні платежі та вбудовують допомогу у власний бюджет. Підвищення регулярності — це сигнал для сектора. У такій моделі менше різких сплесків та більше стабільності. 

Відомі засновники чи публічні особи відіграють мінімальну роль (16,6%), українці більше довіряють прозорості процесів

Що нам пояснюють ці цифри? Якщо видно, як працює збір і що він дає, цього достатньо навіть без «медійного обличчя». Фонди й донатори по-різному розуміють прозорість. Для організацій це звітність: документи, чеки, фінансові таблиці. Для людей — передусім видимий результат: фото, відео, конкретні історії. Учасники дослідження казали, що такі речі, як відео роботи дронів, сприймаються як найпряміше підтвердження ефективності. 

Ми запитали два фонди — «Спільноту Стерненка» та Фонд Сергія Притули, — аби зрозуміти, як дослідження накладається на роботу одних із найбільших фондів країни.

Чи бачить фонд зміну поведінки донаторів?

«Люди навчилися донатити системно, і це видно за донатами. Тепер серед потреб — квартира, комуналка, продукти харчування, з’явилася графа “благодійність”. Кількість транзакцій залишається великою, але, природно, середній розмір донату зменшився. Витрати роботи, зусиль, креативу, часу та всього іншого на 1 зібрану гривню збільшились у рази або десятки разів», — каже Андрій Шувалов, директор Благодійного фонду Сергія Притули.

Як фонд вибудовує довіру?

У «Спільноти Стерненка» є декілька видів звітності: щоденна — відео від військових про передачу дронів та майна; календарна — підсумки за місяць та рік; і деталізована. Також фонд щодня публікує інформацію про те, що вдалося закупити за кошти, які були зібрані вчора. 

«Наш фонд є найбільшим недержавним постачальником FPV — і за час повномасштабної війни ми охопили понад 800 різних підрозділів. Вони діляться відгуками про нашу роботу, про якість дронів, про швидкість закриття запитів — і це вибудовує довіру», — кажуть у «Спільноті Стерненка». 

Як фонд працює з регулярною підтримкою?

«Більшість наших донатерів — це люди, які роблять внески регулярно. Наразі майже 45 тисяч людей вже оформили “підписку на Русоріз”. Зараз мінімальна підписка, яку можна оформити у нас, 50 гривень, тобто плюс-мінус вартість кави», — коментують у «Спільноті Стерненка». 
У Фонді Сергія Притули кажуть, що для них регулярна підтримка — це ширше поняття, ніж просто щомісячні донати. Майже вся допомога, яку вони отримують і від фізичних осіб, і від бізнесу, має системний характер і дозволяє фонду працювати безперервно.

Про акторку. Марина Мазепа — українська акторка та хореографка із Конотопа, яка живе в Лос-Анджелесі. Вона підкорила America’s і France’s Got Talent та отримала ролі у фільмах Marvel і Warner Brothers.

Нагадаємо. У листопаді цього року на офіційній сторінці в Instagram проєкт «Танці із зірками» заявили про повернення шоу в грудні з метою зібрати кошти на прицільну евакуацію для Superhumans Center.

Довідка. Superhumans Center — Всеукраїнський центр воєнної травми, який розташований у Львові та Дніпрі.

America’s Got Talent — американське талант-шоу на телеканалі NBC, яке є частиною міжнародної франшизи «Got Talent».

Фото: Instagram-сторінка

Як можна долучитися?

• Для громадян. Задонатити вартість години своєї роботи, розділивши суму місячної зарплати на 176 — середню кількість робочих годин на місяць.
• Для магазинів та закладів. Розділити прибуток за 5 грудня або попередній день на кількість годин роботи закладу, задонатити прибуток за одну чи більше годин.
• Для компаній. Задонатити еквівалент години прибутку / вартості роботи працівників, заохотити працівників самостійно задонатити вартість години роботи.
• Для всіх. Подвоїти внески працівників або годинний прибуток., зробити довільний внесок, відкрити власну допоміжну банку до акції, запитати друзів у війську про актуальні потреби та самостійно закрити їхній запит.

Яка мета ініціативи? Зібрати кошти на придбання двох безпілотних авіаційних комплексів «Мара-2м» для підрозділу активних дій ГУР МО та батальйону «Хижаки висот» 59-ї окремої штурмової бригади.

Довідка. Frontline.Care — українська волонтерська ініціатива, заснована у квітні 2022 року для підтримки Збройних Сил України.

Як можна долучитися?

• Для громадян. Задонатити вартість години своєї роботи, розділивши суму місячної зарплати на 176 — середню кількість робочих годин на місяць.
• Для магазинів та закладів. Розділити прибуток за 5 грудня або попередній день на кількість годин роботи закладу, задонатити прибуток за одну чи більше годин.
• Для компаній. Задонатити еквівалент години прибутку / вартості роботи працівників, заохотити працівників самостійно задонатити вартість години роботи.
• Для всіх. Подвоїти внески працівників або годинний прибуток., зробити довільний внесок, відкрити власну допоміжну банку до акції, запитати друзів у війську про актуальні потреби та самостійно закрити їхній запит.

Яка мета ініціативи? Зібрати кошти на придбання двох безпілотних авіаційних комплексів «Мара-2м» для підрозділу активних дій ГУР МО та батальйону «Хижаки висот» 59-ї окремої штурмової бригади.

Довідка. Frontline.Care — українська волонтерська ініціатива, заснована у квітні 2022 року для підтримки Збройних Сил України.

Виступ коміка відвідали 7500 людей. Під час події Байдак провів аукціон, де продав сценічні декорації, картонну фігуру директора фонду «Повернись живим» Тараса Чмута та інше. 

Василь Байдак зазначив, що завдяки зібраним коштам вже вдалося закрити потреби декількох підрозділів. 

Цитата. «Мати змогу допомагати війську зараз і в такій кількості, і в такій формі, разом із вами — це і є моя надія на світле майбутнє в ці корупційно-непроглядні туманні часи»‚ — написав Василь Байдак.

Довідка. Василь Байдак — український стендап-комік та волонтер, який з початку повномасштабного вторгнення активно допомагає українським військовим. 

Фото: Instagram/Василь Байдак

Чому саме картопля? Вона, за словами патронатної служби 3-ї ОШБр, вирізняється універсальністю: позбавлена сезонності чи статусності, залишається простою їжею, яка об’єднує людей. Заклади громадського харчування можуть легко адаптувати її до будь-якого формату — фрі, деруни, пюре, запечена картопля, ньокі, пироги тощо.

Як знайти кафе та ресторани, які беруть участь? На сайті бригади є перелік закладів, які мають у своєму меню позиції з картоплі та перераховують з них кошти військовим. Також на дверях таких кафе та ресторанів є наліпка «Три зірки від Трійки».

Як закладам долучитися? Потрібно заповнити форму учасника, розмістити наліпку «Три зірки від Трійки» на дверях, перейменувати страву в меню, оновити аватар і розповісти про участь у соціальних мережах. Кожен заклад харчування самостійно обирає формат участі — можна передавати всю вартість страви або лише прибуток із продажу. До ініціативи вже доєдналися близько 500 кафе, барів і ресторанів, повідомила керівниця відділу партнерств штабного фонду бригади Оксана Драган.

Скільки триватиме кампанія? Страви з картоплі для 3-ї ОШБр подають із 1 травня до 31 липня. У серпні планують запустити іншу кампанію з новою стравою.

На що збирають? Усі кошти спрямують на підтримку 3-ї окремої штурмової бригади ЗСУ: дрони, транспорт, РЕБи та інше критичне спорядження.

Фото: штабний фонд 3-ї ОШБр