Майже готово
Вкажіть ще, будь ласка, своє ім’я та емейл.
Дякуємо і до зв’язку незабаром!
09:00
загальнонаціональна
хвилина памʼяті
Українці не перестали донатити — вони змінили спосіб допомоги. 62% людей і далі долучаються до благодійності чи волонтерства, а частка регулярних донатів за рік зросла з 14% до 25%. Водночас допомога стає більш обдуманою: люди частіше підтримують перевірені ініціативи та хочуть бачити конкретний результат. НЗЛ разом із проєктом Zagoriy Foundation «Щедрий вівторок» розбирають окремі пункти всеукраїнського дослідження сфери благодійності.
62% українців беруть участь у благодійності чи волонтерстві, 37% — не долучалися. Але частка регулярних донатів за рік зросла з 14% до 25%
Що нам пояснюють ці цифри? Ці дані спростовують наратив, який раніше ширився у соцмережах, про те, що українці масово перестали донатити. Насправді більшість продовжує долучатися до благодійності, але змінюється формат.
Чому так сталося? Після пікової мобілізації 2022–2024 років ми поступово виходимо з режиму постійної реакції. Зараз частина людей обирає посильний формат: рідше, меншими сумами, але регулярно. Наприклад, оформлюють щомісячну підписку на донати або підтримують кілька ініціатив, яким довіряють. Благодійність стає звичною частиною витрат — як оплата комуналки чи підписка на Netflix.
Найчастіше у відповідь на запитання, кому допомога найбільше потрібна, згадують поранених військових (63%), ЗСУ (52%) і людей із важкими хворобами (44%)
Що нам пояснюють ці цифри? Цей фокус майже не змінюється вже кілька років, бо саме ці потреби напряму пов’язані з війною. Водночас менш термінові напрями — культура, освіта чи екологія — залишаються на периферії і займають до 5%. Окремо видно зміну в підтримці внутрішньо переміщених людей — її частка за рік знизилась із 45% до 37%.
Що може бути тут причиною? По-перше, зміщується фокус на більш «гострі» потреби, які зараз сприймаються як найкритичніші. По-друге, сама тема ВПО стала менш емоційно помітною. Якщо у 2022–2023 роках це була нова масова криза, то зараз вона частково увійшла в повсякденність і вже не викликає такої ж миттєвої реакції. Хоча проблема не зникла та з кожним днем війни лише ускладнюється.
У 2025 році головними перепонами українці вважали фінансову нестабільність (59%) і недовіру до фондів (52%)
Що нам пояснюють ці цифри? Найчастіше люди називають причиною свою фінансову нестабільність. Порівняно з минулим роком, цей бар’єр став ще сильнішим. Друга важлива причина — недовіра до фондів. Вона теж помітно зросла за останні роки. Наприклад, один із респондентів сказав, що багатьом подобаються відео Мадяра, бо там видно, як витрачають кошти і що це дає. А от «втому від зборів» часто перебільшують. Вона справді є, але це не головна причина. Її назвали 25% людей. Набагато сильніше впливають нестача грошей і недовіра.
Найбільша група опитаних допомагає раз на місяць (40%) або раз на квартал (32%)
Що нам пояснюють ці цифри? Найбільша частка українців допомагає раз на місяць або раз на кілька місяців. Водночас зростає частка тих, хто донатить системно: за рік вона збільшилася з 14% до 25%. Люди частіше обирають кілька перевірених ініціатив або регулярні платежі та вбудовують допомогу у власний бюджет. Підвищення регулярності — це сигнал для сектора. У такій моделі менше різких сплесків та більше стабільності.
Відомі засновники чи публічні особи відіграють мінімальну роль (16,6%), українці більше довіряють прозорості процесів
Що нам пояснюють ці цифри? Якщо видно, як працює збір і що він дає, цього достатньо навіть без «медійного обличчя». Фонди й донатори по-різному розуміють прозорість. Для організацій це звітність: документи, чеки, фінансові таблиці. Для людей — передусім видимий результат: фото, відео, конкретні історії. Учасники дослідження казали, що такі речі, як відео роботи дронів, сприймаються як найпряміше підтвердження ефективності.
Ми запитали два фонди — «Спільноту Стерненка» та Фонд Сергія Притули, — аби зрозуміти, як дослідження накладається на роботу одних із найбільших фондів країни.
Чи бачить фонд зміну поведінки донаторів?
«Люди навчилися донатити системно, і це видно за донатами. Тепер серед потреб — квартира, комуналка, продукти харчування, з’явилася графа “благодійність”. Кількість транзакцій залишається великою, але, природно, середній розмір донату зменшився. Витрати роботи, зусиль, креативу, часу та всього іншого на 1 зібрану гривню збільшились у рази або десятки разів», — каже Андрій Шувалов, директор Благодійного фонду Сергія Притули.
Як фонд вибудовує довіру?
У «Спільноти Стерненка» є декілька видів звітності: щоденна — відео від військових про передачу дронів та майна; календарна — підсумки за місяць та рік; і деталізована. Також фонд щодня публікує інформацію про те, що вдалося закупити за кошти, які були зібрані вчора.
«Наш фонд є найбільшим недержавним постачальником FPV — і за час повномасштабної війни ми охопили понад 800 різних підрозділів. Вони діляться відгуками про нашу роботу, про якість дронів, про швидкість закриття запитів — і це вибудовує довіру», — кажуть у «Спільноті Стерненка».
Як фонд працює з регулярною підтримкою?
«Більшість наших донатерів — це люди, які роблять внески регулярно. Наразі майже 45 тисяч людей вже оформили “підписку на Русоріз”. Зараз мінімальна підписка, яку можна оформити у нас, 50 гривень, тобто плюс-мінус вартість кави», — коментують у «Спільноті Стерненка».
У Фонді Сергія Притули кажуть, що для них регулярна підтримка — це ширше поняття, ніж просто щомісячні донати. Майже вся допомога, яку вони отримують і від фізичних осіб, і від бізнесу, має системний характер і дозволяє фонду працювати безперервно.
Оновлено. Станом на 18:50 омбудсмен Дмитро Лубінець підтвердив заяву Меланії Трамп про гуманітарну місію в Олешках. За домовленістю, буде забезпечено режим тиші, доставлений гуманітарний вантаж і вільне пересування цивільного населення з міста.
Україна і Росія домовилися про тимчасове припинення бойових дій в Олешках на Херсонщині із 29 жовтня для забезпечення гуманітарної допомоги та підготовки евакуації цивільних. Про це повідомили в Білому домі.
Що ще відомо? Там додали, що домовленості вдалося досягнути за посередництва першої леді США Меланії Трамп.
Перша леді зазначила, що представники обох країн відвідуватимуть жителів удома, визначатимуть їхні потреби й допомагатимуть охочим евакуюватися до обраного місця. Процес супроводжуватиме американська медіаорганізація.
Прем’єр-міністр Сергій Корецький заявив, що максимальний рівень бронювання, зокрема для енергетики та оборонно-промислового комплексу (ОПК), більше не становитиме 100%. Підприємства зможуть просити про більший відсоток, якщо обґрунтують необхідність.
Що ще зміниться? Підприємства зможуть бронювати 100% працівників, якщо регулярно добровільно залучатимуть частину з них до військової служби. Працівник має заздалегідь знати, де й скільки служитиме. За ним зберігатимуть робоче місце та зарплату. Механізм мають розробити Міноборони й Мінекономіки разом із бізнесом до 1 грудня.
Статус критичного підприємства більше не залежатиме від його економічних показників. Галузеві та регіональні критерії переглянуть і перевірятимуть на зловживання.
Упродовж вересня росіяни пошкодили близько десяти українських датацентрів. Росія також посилює кібератаки на українські державні інформаційні системи та бізнес, зокрема використовує технології штучного інтелекту. Про це повідомив прем’єр-міністр Сергій Корецький.
Що ще відомо? Уряд доручив усім органам виконавчої влади терміново створити команди з кібербезпеки, закупити необхідне програмне забезпечення та запустити його в роботу.
За словами Корецького, ключові державні органи у цифровій сфері вже можуть протидіяти кібератакам із використанням штучного інтелекту. Такий рівень захисту мають забезпечити й інші державні установи.
Нагадаємо. 19 жовтня внаслідок російської балістичної атаки в Києві виведено з ладу обладнання й інфраструктуру датацентру «Датагруп». Його відновлення та подальша робота неможливі.
Унаслідок російської атаки на Чернігів одна людина загинула, ще 25 постраждали. Пошкоджено будівлі двох підприємств. Про це повідомили в ДСНС і обласній прокуратурі міста.
Що ще відомо? Унаслідок атаки виникла пожежа й сталися руйнування будівель.
Нагадаємо. РФ атакувала Полтавщину, Сумщину, Житомирщину і Дніпропетровщину.
Фото: ДСНС
Оновлено. До України повернули п’ятьох військових, які пережили російський теракт в Оленівці. Йдеться не про тих, кого вважали загиблими. Спочатку у першоджерелі — повідомленні на сторінці Володимира Зеленського — йшлося про загиблих. Проте зараз повідомлення оновили.
Оновлено. Станом на 15:24 омбудсман Дмитро Лубінець розповів, що вдалося повернути найбільшу кількість засуджених військових — 86. Також до України повернувся один військовослужбовець «Айдару».
З російського полону повернули 261 українського військового і дев’ятьох цивільних. Серед тих, хто повертається, п’ятеро людей, яких вважали загиблими під час російського теракту в Оленівці в липні 2022 року. Про це повідомив Володимир Зеленський.
Що ще відомо? До України повертаються військовослужбовці, які воювали на Донецькому, Луганському, Харківському, Запорізькому, Херсонському, Київському, Миколаївському та Чернігівському напрямках, а також оборонці ЧАЕС.
Серед звільнених — 38 офіцерів, бійці різних підрозділів, зокрема «Азову», а також військові, які потрапили в полон ще у 2018 та 2020 роках. Дев’ятеро повернених — важкохворі.
Фото: Володимир Зеленський / Telegram
Під час сьогоднішнього обміну до України вдалося повернути 61 військового 12-ї бригади «Азов». Серед них — 35 бійців окремого загону спеціального призначення «Азов», які боронили Маріуполь. Про це повідомив командир 1-го корпусу НГУ «Азов» Денис Прокопенко.
Що ще відомо? Денис Прокопенко зазначив, що в полоні ще залишаються понад 500 азовців.
Нагадаємо. Під час обміну 5 червня з російського полону повернули 33 бійців 1-го корпусу Нацгвардії «Азов». Серед них — два воїни окремого загону спеціального призначення «Азов», які боронили Маріуполь.
Контекст. Сьогодні, 23 жовтня, з російського полону повернули 261 українського військового і дев’ятьох цивільних. Серед тих, хто повертається, п’ятеро людей, яких вважали загиблими під час російського теракту в Оленівці в липні 2022 року.
Фото: Володимир Зеленський / Telegram
На підконтрольну Україні територію повернули сімох цивільних з тимчасово окупованих територій. Серед них — 90-річна маломобільна жінка та 50-річна українка, яка перенесла інфаркт і інсульт. Водночас Україна повернула до Росії сімох людей. Про це повідомив омбудсман Дмитро Лубінець.
Що ще відомо? Також вдалося повернути матір із дитиною. На початку повномасштабного вторгнення вони опинилися в Маріуполі й через бойові дії та окупацію не могли повернутися до родини.
Нагадаємо. У межах Bring Kids Back з тимчасово окупованої території вдалося повернути трьох дітей.
Сили оборони України уразили місце зберігання, підготовки й пуску ударних БпЛА армії РФ у Донецьку, а також пункт управління російського підрозділу в Криму. Про це повідомили в Генштабі.
Що ще атакували? Українські військові також уразили склад боєприпасів і матеріально-технічних засобів росіян на Донеччині і Запоріжжі. Крім того, завдали удару по зосередженню живої сили підрозділу зі складу «Рубікон» в Запорізькій області.
Що ще відомо? У Генштабі також додали, що наразі ще фіксуються випадки втрат зв’язку у роботі Starlink/StarShield на певних швидкостях.
Нагадаємо. Дональд Трамп повідомив, що Ілон Маск зняв обмеження швидкості для військової версії Starlink в Україні. Однак він відмовився уточнити, чи телефонував особисто Маску з щодо цієї ситуації.
Оновлено. Станом на 12:14 у Міноборони наразі немає підтверджень, що обмеження роботи Starlink/Starshield зняли. Про це повідомили джерела «Суспільного» в міністерстві.
Дональд Трамп повідомив, що Ілон Маск зняв обмеження швидкості для військової версії Starlink в Україні. Однак він відмовився уточнити, чи телефонував особисто Маску з цього приводу. Про це повідомляє «Суспільне».
Що передувало? Учора, 22 жовтня, The Wall Street Journal писало, що Трамп зателефонував Маскові й попросив зняти обмеження на використання Starlink в Україні. За даними видання, Президент США сказав американському бізнесмену, що його не влаштовує обмеження швидкості, яке досі діє.
Нагадаємо. Майже 20 конгресменів США підписали груповий лист, у якому закликають дозволити Україні застосовувати Starlink для ураження місць запуску на території Росії.
Контекст. 14 жовтня запровадили обмеження швидкості роботи терміналів Starlink під час руху. Вони стосуються «військового пакету» послуг StarShield.
15 жовтня власник SpaceX Ілон Маск повідомив, що ліміти швидкості для військового пакета Starshield залежать не від його компанії, а від уряду США.
19 жовтня Володимир Зеленський заявив, що сигнал обмежити роботу Starlink на високих швидкостях надійшов від уряду США, а технічно це реалізувала SpaceX. Водночас міністр фінансів США Скотт Бессент заявив, що адміністрація Президента США не давала вказівок обмежувати роботу Starlink для України. Про це раніше також заявили Дональд Трамп і держсекретар Марко Рубіо.
21 жовтня The Wall Street Journal з посиланням на американських посадовців повідомило, що засновник SpaceX Ілон Маск розпорядився обмежити роботу військової версії Starlink.
Фото: Білий дім
Документальну українську стрічку To Die to Live відібрали до Балтійського конкурсу документального кіно 30-го Талліннського міжнародного кінофестивалю «Темні ночі». Про це повідомили в Держкіно.
Про що фільм? У сюжеті кінострічки To Die to Live — історія трьох українських добровольців: Шахти, Танцюриста та Гончара. У 2014 році вони без військового досвіду долучилися до ЗСУ. Після двох років на фронті чоловіки намагалися повернутися до мирного життя, однак після початку повномасштабного вторгнення Росії в лютому 2022 року знову приєдналися до війська.
Хто створив? Фільм створено в копродукції України, Латвії та Словаччини. Режисерка стрічки — Юлія Гонтарук. Загалом фільм знімали впродовж 12 років.
Довідка. Талліннський кінофестиваль — один із найбільших кінофестивалів Північної Європи. Його проводять у столиці Естонії з 1997 року. Щороку в програмі показують близько 250 повнометражних і 300 короткометражних фільмів з різних країн. У 2026 році фестиваль відбудеться з 6 до 22 листопада.
Фото: кадр з трейлеру
Запросіть друга до Спільноти
Вкажіть, будь ласка, контактні дані людини, яку хочете запросити
Придбайте для друга подарунок від TUM
Вкажіть, будь ласка, контактні дані цієї людини, щоби ми надіслали їй посилку
Майже готово
Вкажіть ще, будь ласка, своє ім’я та емейл.
Дякуємо і до зв’язку незабаром!
Вхід в кабінет
Відновлення пароля
Оберіть рівень підтримки
Амбасадорський
digital & print
на 17% дешевше499 грн/міс
Амбасадорський
digital & print
на 17% дешевше416 грн/міс
499 грн/міс
При оплаті 4999 грн за рік
Вітаємо у спільноті!
