США

Що відомо про військову базу? Учора, 17 вересня, Президент США Дональд Трамп заявив про значний прогрес у перемовинах щодо розміщення військової бази США в Польщі. Він додав, що місце розташування бази можуть оголосити найближчим часом.

Нагадаємо. У червні 2026 року очільник Міноборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш повідомив, що передав пропозицію щодо створення на території країни нової постійної бази американських військ.

Що ще відомо? Володимир Зеленський провів зі Стівом Віткоффом і Джаредом Кушнером кілька раундів зустрічей. Далі перемовини відбулися у форматі двосторонньої зустрічі, а пізніше відбулася спільна зустріч української та американської делегацій із радниками з питань національної безпеки президента Франції, прем’єр-міністра Великої Британії та федерального канцлера Німеччини.

Після переговорів Україна, США та європейські партнери домовилися зустрітися ще раз найближчим часом.

Що відомо про припинення вогню? 4 вересня Володимир Зеленський заявив, що Україна не завдаватиме повітряних ударів на час поїздки американської делегації до Росії.

5 вересня керівник Офісу Президента Кирило Буданов повідомив, що Україна передала Росії пропозицію про припинення вогню, однак відповіді від РФ не отримала. За його словами, йшлося не лише про припинення ударів по Україні, а й про бойові дії на фронті. Наступного дня, 6 вересня, Володимир Путін заявив, що Росія «ніколи не домовлялася» з Україною про ширше триденне перемир’я.

Фото: Офіс Президента

Посолка України у США Ольга Стефанішина заявила, що Володимир Зеленський не просив її йти у відставку. Про це вона заявила під час пресконференції у Вашингтоні 30 липня, передає «Суспільне».

Що ще відомо? Ольга Стефанішина також прокоментувала інформацію щодо недекларування майна: «Ви знаєте, що всі, хто є у близькому колі Президента, піддаються підозрі в багатьох речах, і справді є спроба висунути звинувачення щодо того, як я декларувала своє майно. […] Це абсолютно нормальний процес», — сказала вона.

Вона додала, що у разі потреби, готова повернутися до України та «представити свої аргументи».

Що передувало? 12 липня «Інтерфакс» з посиланням на джерело писало, що надзвичайна та повноважна пані посол України у США Ольга Стефанішина попросила завершити її дипломатичну місію через особисті обставини. 

Також 12 липня на тлі зміни уряду «Суспільне» з посиланням на два джерела писали, що Юлію Свириденко розглядають на посаду пані посла України у США. Водночас 14 липня низка медіа з посиланням на власні джерела написала, що експрем’єрка відмовилася від цієї пропозиції.

Нагадаємо. У червні 2025 року hromadske опублікувало розслідування, де виявили, що матір Стефанішиної придбала трикімнатну квартиру в ЖК «Львівська площа» у Києві площею майже вчетверо дешевше за ринкову ціну. У декларації посадовиця не вказала про цю нерухомість.

У вересні 2023 Вищий антикорупційний суд призначив розгляд «справи Лукаш» про заволодіння 2,52 млн гривень. Серед обвинувачених — колишній міністр юстиції Олена Лукаш та віцепрем’єр-міністерка з питань європейської і євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина. Про це повідомляли журналісти «Української правди».

Фото: Ольга Стефанішина / Facebook

Що ще відомо? За даними американського командування, метою операції було послаблення спроможностей Ірану загрожувати комерційному судноплавству в Ормузькій протоці. За їхніми словами, упродовж останніх трьох місяців Іран атакував понад 30 комерційних суден, які прямували через цю протоку.

Нагадаємо. 8 липня Дональд Трамп повідомив, що меморандум про взаєморозуміння з Іраном, який передбачав припинення бойових дій, фактично більше не діє. 

Що ще відомо? У Центральному командуванні зазначили, що США завдали ударів, щоб Іран не міг загрожувати комерційному судноплавству та цивільним екіпажам. Водночас Дональд Трамп пригрозив розбомбити цивільну інфраструктуру Ірану, зокрема електростанції та мости, якщо Тегеран не піде на перемовини.

Що відомо про удари Ірану? У Тегерані повідомили, що завдали ударів ракетами та безпілотниками по Кувейту, Бахрейну та Йорданії. У Корпусі вартових ісламської революції заявили, що внаслідок атак знищили ангари зі зброєю в Бахрейні та стартові майданчики для американських дронів у Кувейті. Про це пише Al Jazeera.

Нагадаємо. Унаслідок іранської атаки на танкери в Ормузькій протоці постраждали двоє українців. Наразі українські дипломатичні представництва в Об’єднаних Арабських Емірах (ОАЕ) та Омані співпрацюють із органами влади для надання необхідної допомоги постраждалим.

Що ще відомо? Водночас у США заявили, що Ормузька протока повністю відкрита для проходу цивільних суден. Зокрема, рух морського транспорту цим водним шляхом наразі є безперебійним. Раніше Іран заявивпро закриття Ормузької протоки. 

Що відомо про удари Ірану? У Корпусі вартових ісламської революції (КВІР) заявили, що завдали ударів по військових базах США у Бахрейні, Йорданії та Кувейті. Це стало відповіддю на атаки Збройних сил США по Ірану. Про це пише CNN. Іранські військові стверджують, що вдарили по ключових цілях на авіабазі принца Хасана в Йорданії. За даними журналістів, там виникли пожежі на паливних складах та в місцях зберігання боєприпасів.

Що передувало? 11 липня США розпочали третю за тиждень серію ударів по Ірану, зокрема у відповідь на атаку Корпусу вартових Ісламської революції (КВІР) по контейнерному судну M/V GFS Galaxy, яке проходило через Ормузьку протоку під прапором Кіпру.

Нагадаємо. 9 липня Іран атакував військові бази США в Кувейті та Бахрейні. Водночас Центральне командування США повідомило про ураження близько 90 іранських військових цілей уздовж узбережжя країни.

Контекст. 8 липня Дональд Трамп повідомив, що меморандум про взаєморозуміння з Іраном, який передбачав припинення бойових дій, фактично більше не діє.

Що ще відомо? За даними Корпусу вартових Ісламської революції Ірану, під удар потрапили військові об’єкти США, зокрема бази «Кемп-Аріфджан» та «Алі Аль-Салем» у Кувейті, а також авіабаза «Шейх Іса» та база «Джуффейр» у Бахрейні, де дислокується П’ятий флот Військово-морських сил США.

Що передувало? 8 липня Дональд Трамп повідомив, що меморандум про взаєморозуміння з Іраном, який передбачав припинення бойових дій, фактично більше не діє. Про це він заявив на саміті НАТО в Анкарі.

Нагадаємо. 7 липня США завдали ударів по Ірану. За словами американських військових, це була відповідь на іранські атаки на три комерційні судна, що проходили через Ормузьку протоку. Водночас Міністерство фінансів США оголосило про припинення дії ліцензії, яка дозволяла здійснювати доставку, продаж та інші операції з нафтою й нафтопродуктами з Ірану.

Контекст. 18 червня Президент США Дональд Трамп і Президент Ірану Масуд Пезешкіан дистанційно підписали угоду, яка має зупинити війну на Близькому Сході. Згідно з документом, обидві сторони зобовʼязалися дотримуватися повного та остаточного припинення воєнних дій і офіційно розпочинають 60-денний переговорний період.

Що ще відомо? Еммануель Макрон зазначив, що США підтримують територіальну цілісність України, військову й енергетичну допомогу та санкції проти Росії. За словами Президента Фрації, таку позицію зафіксували у спільному документі країн G7 під час саміту в Евіані-ле-Бені у Франції.

Нагадаємо. За результатами саміту G7 у Франції вдалося домовитися із союзниками про посилення протиповітряної оборони, Канада запровадила санкції проти 162 росіян і суден, Франція візьме участь у відновленні саркофага Чорнобильської АЕС, Швейцарія — Києво-Печерської лаври.

Що ще відомо? Учора, 22 червня, США видали тимчасову генеральну ліцензію терміном на 60 днів, яка дозволяє виробництво, постачання та продаж іранської нафти.

Що передувало? 18 червня Президент США Дональд Трамп і Президент Ірану Масуд Пезешкіан дистанційно підписали угоду, яка має зупинити війну на Близькому Сході.

Нагадаємо. 15 червня Дональд Трамп заявив, що США та Ірану вдалося укласти угоду про припинення військових дій на всій лінії фронту, зокрема в Лівані. Офіційне підписання документа мало відбутися 19 червня у Швейцарії, однак графік прискорили. 

Довідка. Ормузька протока — один із найважливіших морських шляхів у світі для перевезення нафти. Через неї проходить приблизно 20–30% світових постачань. 

Посередник у переговорах, прем’єр-міністр Пакистану Шехбаз Шаріф, повідомив, що домовленість набуває чинності негайно.

Що відомо? Згідно з документом, обидві сторони зобовʼязалися дотримуватися повного та остаточного припинення воєнних дій і офіційно розпочинають 60-денний переговорний період. За цей час дипломати та експерти мають розробити фінальну угоду, яка визначить майбутнє ядерної програми Ірану. Першочергові заходи безпеки передбачають взаємне розблокування морських шляхів: Іран відкриває Ормузьку протоку, а США повністю припиняють військову блокаду регіону. Повний текст документа раніше оприлюднило інформаційне агентство Ірану Mehr.

Нагадаємо. 15 червня Дональд Трамп заявив, що США та Ірану вдалося укласти угоду щодо припинення військових дій на всій лінії фронту, зокрема в Лівані. Офіційне підписання документа мало відбутися 19 червня у Швейцарії, однак графік прискорили.