світовий рекорд

Цитата. «Чесно кажучи, навіть не очікував, що зможу так стрибати. Зараз я не відчуваю жодних емоцій — досі не можу повірити. Під час розминки вітер заважав — стрибати було дуже важко, а я навіть не думав, що зможу. Але потім взяв новий стовп, і все пройшло добре. Це тільки початок. Здається, я міг би сьогодні стрибнути ще вище, але трохи втомився, адреналін зник — я не відчував, що можу більше стрибати. Поставив собі мету, досяг її — а потім, чомусь, просто не захотілося штовхатися далі», — сказав Матвій.

Мама і тренер Матвія, Анжела Балахонова, розповіла, що разом із чоловіком Вадимом Строгальовим була зворушена рекордом сина, хоча ще взимку вони знали про його потенціал. Тоді Матвію бракувало відповідного спорядження, тож із появою нової жердини вірили, що все вийде — так і сталося. За її словами, спеціальної підготовки не було, адже хлопець ще дитина. Він поступово розвивається в різних видах, але найбільше захоплюється стрибками з жердиною.

Що відомо ще? Українська чемпіонка Ярослава Магучіх показала відео з 12-річним рекордсменом Дюплантісу. Він зазначив, що це відмінна робота.

Довідка. Арман (Мондо) Дюплантіс — дворазовий олімпійський чемпіон, п’ятиразовий чемпіон світу та чотириразовий чемпіон Європи. Напередодні шведський спортсмен уже вдванадцяте встановив новий світовий рекорд у стрибках з жердиною. Матвій Строгалєв перевершив рекорд легкоатлета, який той встановив у січні 2012 року в приміщенні американського міста Ріно. 

Матвій — син Анжели Балахонової, срібної призерки чемпіонату світу 1999 року з легкої атлетики, та Вадима Строгалєва, який виступав за Росію на міжнародних турнірах. Особистий рекорд Строгалєва в стрибках — 5,85 метра.

Фото: Facebook-сторінка Федерації легкої атлетики України

Перше приручення коня

Тема одомашнення коней досі є суперечливою для дослідників: виникають питання і щодо періоду, коли це сталося (існують версії від 2 до 6 тисячоліття до нашої ери), і щодо місця (Казахстан, Україна й безліч інших варіантів). Однак у Книзі рекордів Гіннеса батьківщиною приручення коней вказана саме наша країна. «Докази з України свідчать про те, що на конях, можливо, їздили верхи раніше, ніж 4 тисячі років до нашої ери», — вказали в описі реєстру. 

Найдовша гіпсова печера у світі

Печера «Оптимістична» у Тернопільській області має протяжність 236 кілометрів і займає площу близько 2 км². Завдяки цьому її занесли до Книги рекордів Гіннеса як найдовшу гіпсову печеру світу. 

В «Оптимістичній» є кілька підземних озер з кришталевою водою та чимало унікальних гіпсових кристалів. Хоч її відкрили ще у 1966 році, дослідження продовжуються, адже лабіринти печери довгі та розгалужені.

Наймасовіший урок з археології

«Острозька академія» — єдиний український університет, що потрапив до реєстру Гіннеса, та ще й зробив це двічі. 10 жовтня 2019 року, до святкування 25-річчя відродження університету, в «Острозькій академії» провели урок з археології. Його занесли до рекордів Гіннеса за кількість людей, які відвідали подію — 299. Темою лекції був «Середньовічний Острог, відкритий археологами», а провів її науковець Богдан Прищепа.

Найдовший марафон читання — 456 годин Шевченка

У 2014-му, до 200-річчя від дня народження Тараса Шевченка, в «Острозькій академії» 456 годин поспіль безперервно читали «Кобзар». Почали 27 лютого і закінчили 18 березня. За цей час книгу прочитали 45 разів. До встановлення рекорду долучилися близько 3 тисяч учасників.

У листопаді 2019 року український здобуток перевершили в Німеччині. Там протягом читальної естафети лунали лише казки, і тривало це 457 годин 59 хвилин і 40 секунд (на 2 години більше, ніж український рекорд).

«Мрія» — найважчий літак у світі

Звісно, реєстр не міг бути без гордості української авіації — літака Ан-225 «Мрія». Спочатку його вага складала 600 тонн, але у 2000-2001 роках додали ще 40 тонн, підсилюючи нижню частину. Так літак, створений у 1988 році київським заводом «Антонов», потрапив до Книги рекордів Гіннеса. «Мрія» відзначилася у реєстрі й з іншими здобутками: за переміщення найважчого предмета літаком (генератор вагою 187,6 тонни) і за найбільший розмах крил (88,4 метра).

Зараз американські дослідники створюють «WindRunner», що стане більшим за «Мрію». Для порівняння: місткість українського літака — близько 1000 кубометрів, американська розробка, за планом, матиме 8200 кубометрів. 

Довідка. У лютому 2022 року російські окупанти знищили літак Ан-225 «Мрія», що тоді перебував у Гостомелі. У березні 2023 року в СБУ оголосили підозру екскерівникам підприємства «Антонов» за перешкоджання дільності ЗСУ, що призвело до втрати літака. 

Перший проєкт серійного гелікоптера

Український авіаконструктор Ігор Сікорський прославився на весь світ своїми винаходами. До Книги рекордів Гіннеса внесена його розробка першого серійного гелікоптера, яку представили 27 червня 1931 року. Як вказують в описі реєстру, саме винахід Сікорського «ознаменував вирішальний прорив у гелікоптерних технологіях і привів до першого у світі справжнього серійного гелікоптера Sikorsky R-4». Останній активно використовували під час Другої світової війни.

Наймолодша чемпіонка світу з дзюдо

Найбільше рекордів України у реєстрі Гіннеса пов’язані саме зі спортом. У 2018 році 17-річна Дар’я Білодід виграла титул на чемпіонаті світу з дзюдо у жіночій категорії до 48 кілограмів і стала наймолодшою жінкою в історії, кому вдалося це зробити. Тоді змагання відбувалися в Азербайджані. Зараз Дар’я продовжує свою спортивну кар’єру: у 2020-му на Олімпійських іграх у Токіо вона здобула «бронзу», а у квітні 2024-го — «золото» на чемпіонаті Європи. 

Паралімпійські чемпіони 

У вересні 2012 року на Паралімпійських іграх у Лондоні Юрій Царук встановив новий світовий паралімпійський рекорд з бігу на 200 метрів: він здолав дистанцію за 25,86 секунди. Чоловік змагався у класифікації T35, призначеній для спортсменів із церебральним паралічем. Це досягнення занесли до Книги рекордів Гіннеса. Юрій Царук має хвороби ДЦП і парапарез (неврологічний синдром, при якому м’язовий тонус й активність обох кінцівок послаблюються). До трьох років він взагалі не міг ходити, згодом почав поступово рухатися, а у свої 18 додав у життя спорт. 

Того ж року на Паралімпійській олімпіаді встановила рекорд Гіннеса й 17-річна Оксана Хруль. Вона показала найшвидший результат у плаванні батерфляєм на дистанції 50 метрів — 36,05 секунд. Оксана взяла участь у кваліфікації S6 для плавчинь з вадами фізичного розвитку. 

Також у S6 на Паралімпійських іграх шістьма роками пізніше здобула перемогу Єлизавета Мерешко. Її результат на дистанції 50 метрів у вільному стилі плавання становив 32,78 секунди, за що її додали до Книги рекордів Гіннеса. 

Одним з останніх рекордів паралімпійців, занесених до книги Гіннеса, наразі є здобуток Андрія Трусова на іграх у вересні 2024-го. У запливі вільним стилем на 50 метрів він побив власне попереднє досягнення. Новий рекорд склав 26,38 секунди. 

Авторка тексту: Роксолана Кривенко

Фото: finn.com.ua

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

Новий світовий рекорд спортсменка поставила на етапі Діамантової ліги в Парижі. Українка змогла встановити його після того, як здобула перемогу на змаганнях — спершу в боротьбі з австралійкою Ніколою Оліслагерс Магучіх змогла подолати позначку 2,03 м, а потім стрибнула ще на 2,07 та 2,1 метра.

Довідка. 22-річна Ярослава Магучіх — третя легкоатлетка в історії, яка має два стрибки від 2.07 метра та вище.

Фото: AP

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

Чому це важливо? Поки наша країна була в складі СРСР, українські спортсмени могли виступати на міжнародних змаганнях лише як представники Союзу. Тому ми мало знаємо про олімпійських чемпіонів й переможців інших змагань з України тих часів. Зараз наша країна представлена на міжнародній арені у більшості видів спорту: від шахів до паралімпійських ігор. Ми маємо ким пишатися — їх варто знати.

«Чемпіон чемпіонів» Іван Піддубний або Василь Вірастюк 19 століття

Якщо говорити про українських силачів, то, мабуть, першим на думку спадає володар титулу «Найсильніша людина світу» Василь Вірастюк. Втім, століттям перед ним українську силу всьому світу показав Іван Піддубний. За 40 років професійної діяльності український борець з тодішньої Полтавської губернії не програв жодного турніру і став шестиразовим чемпіоном світу. За це його називали «чемпіоном чемпіонів». 

Іван Піддубний походив з козацького роду, і коріння далося взнаки. Часто можна натрапити на історію про те, як він власноруч виправив у паспорті своє прізвище з «Поддубный» на «Піддубний», а національність з росіянина на українця, після того, як це вказали в його документах. 

У Книзі рекордів Гіннеса: гандбольна команда чемпіонів «Спартак» і її тренер 

Не так часто Україну згадують в контексті перемог у гандболі, а даремно. Київську гандбольну команду «Спартак» і її тренера Ігоря Турчина внесли до Книги рекордів Гіннеса за видатні досягнення у спорті. Турчин самостійно створив цей клуб у 1962 році, коли гандбол у СРСР ще не був популярним видом спорту, і очолював його аж до своєї смерті у 1993-му.  

«Спартак» 20 разів поспіль вигравав Чемпіонат СРСР і здобув 13 перемог на Кубку європейських чемпіонів. Ігоря Турчина визнали найкращим тренером світу у 1976 році, а його вихованка, згодом дружина, киянка  Зінаїда Турчина стала найкращою гандболісткою 20 століття за версією Міжнародної федерації гандболу. В останній рік свого життя Ігор Турчин очолював збірну вже незалежної України з гандболу, і допоміг їй вийти до фіналу чемпіонату Європи.

Перші Олімпійські ігри у 1994-му й запис Гімну України, який шукали 45 хвилин

До 1994 року українці брали участь в Олімпійських іграх або у складі збірних СРСР, або як члени Об’єднаної команди, як це було в 1992-му. Першою олімпійською чемпіонкою, яка представляла саме незалежну Україну, стала 16-річна фігуристка Оксана Баюл. Організатори ігор не очікували цієї перемоги, тому не підготували Гімн України й пропонували ввімкнути натомість… гімн Росії.

Так згадував це перший міністр спорту незалежної України Валерій Борзов: «Коли я представився, чоловік запропонував: «Оскільки в нас немає запису Гімну України, чи не буде проблемою, якщо на честь Баюл пролунає гімн… Росії?». «Для вас це дрібничка? — запитав я. — Але через цю «дрібничку» я повернуся додому безробітним». Український Гімн таки пролунав у момент нагородження після тривалої перерви в 45 хвилин.

Рекорд Лілії Подкопаєвої, який досі не можуть перевершити

Літня Олімпіада у 1996-му принесла Україні найбільшу кількість нагород на цей момент. Тоді українці здобули 23 медалі, зокрема 9 золотих. Втім, абсолютним відкриттям тієї Олімпіади стала українська гімнастка Лілія Подкопаєва. Її подвійне сальто вперед з поворотом на 180 градусів досі ніхто у світі не зміг повторити. Загалом Подкопаєва здобула 45 золотих, 21 срібну та 14 бронзових медалей на міжнародних змаганнях.

Рекорди братів Кличків

У 2018 році український боксерський дует Кличків внесли до Книги рекордів Гіннеса як братів-чемпіонів з найбільшою кількістю боїв на двох. Віталій Кличко також став першим українцем, який увійшов до Міжнародної зали боксерської слави у США. На професійному ринзі він провів 47 боїв, з яких 45 — переможні. Його молодший брат Володимир — здобув 64 перемог у 69 професійних боях. 

Євро-2012, три «Золоті м’ячі» й інші здобутки у футболі

Кілька тижнів тому ми всією країною раділи проходженню української футбольної збірної на Євро-2024. Втім, здобутки українців у футболі ставали причиною всенародного піднесення і раніше. 

Українські футболісти тричі здобували нагороду «Золотий м’яч»: Олег Блохін у 1975-му, Ігор Бєланов у 1986-му й Андрій Шевченко у 2004 році. Вона вручається найкращому європейському гравцеві року. У 2009-му футбольний клуб «Шахтар» здобув Кубок УЄФА — це другий за престижністю європейський клубний турнір. Згодом змагання перейменували на Лігу Європи, тож «Шахтар» став останнім переможцем Кубка.

Українська юніорська футбольна збірна «U-20» стала чемпіоном світу у 2019 році, це найвища нагорода у цій віковій категорії. Тоді українці перемогли у фіналі збірну Республіки Корея з рахунком 3:1. 

Та все ж наймасштабнішою футбольною подією для України стало проведення Євро-2012. Тоді головний чемпіонат Європи з футболу приймали Україна й Польща. Підготовка до події тривала п’ять років, і на неї витратили близько 12 мільярдів євро. За два футбольні тижні в Україну в’їхало понад 8 мільйонів людей, а в дні фінальних турнірів київський та донецький аеропорти приймали по 200 літаків за день.

Наймолодші чемпіони світу: Дар’я Білодід і Руслан Пономарьов

У різних видах спорту вони стали наймолодшими рекордсменами світу. Дар’я Білодід у 2018-му здобула першість у чемпіонаті світу з дзюдо. Наступного року вона знову виграла золоту медаль на цих змаганнях, і завдяки цьому стала ще й наймолодшою дворазовою чемпіонкою світу в цьому спорті. Тоді їй було 18 років і 11 місяців.

Руслан Пономарьов здобув звання гросмейстера у 14 років (1997-й): його присвоюють шахістам світового класу. Перед тим він виграв чемпіонати Європи й світу у віковій категорії до 18 років. Одразу після настання повноліття Пономарьов повторив цей успіх уже в загальній категорії, ставши наймолодшим чемпіоном світу з шахів.

Матеріал підготувала Роксолана Кривенко

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики