війна

Про що фільм? Це стрічка про українських дітей, які пережили жахи війни, стали жертвами російських атак, були депортовані, поранені та ув’язнені. Документальний проєкт також присвячений усім дітям світу, які постраждали від війни, насильства і тероризму.

Які відзнаки отримала стрічка?

• NEWS & DOCUMENTARIES — JURY SPECIAL PRIZE
• SPECIAL PRIZES — PRIX AMADE

Контекст. Festival de Television de Monte-Carlo — це міжнародний телевізійний фестиваль, який щорічно проходить у Монте-Карло з 1961 року. 

Фото: Державне агентство України з питань кіно

Що ще сказав президент? За його словами, на Сумському напрямку українські військові вирівнюють позиції, бої тривають уздовж кордону, а ворога зупинили на глибині до семи кілометрів. Найзапекліші зіткнення відбуваються поблизу Андріївки, Кіндратівки, Олексіївки, Костянтинівки та Юнаківки. 

Для ворога, зазначив президент, важлива інформаційна хвиля — створити враження просування до Сум і Покровська. Росіяни зробили ці напрямки пріоритетними, однак їхній рух на цих ділянках зупинили.

Що відомо ще? Боєць 47-ї окремої механізованої бригади «Маґура» з позивним Азимут розповів «Суспільному Суми», що на кордоні Сумщини укріплення будували, але не всі спрацювали. Також, попри допомогу колумбійських добровольців, відчутна нестача людей. Він підтвердив, що найгарячіше — між Тьоткіно і Юнаківкою, де зосереджені основні сили ворога. Росіяни просуваються малими піхотними групами, але ЗСУ утримують позиції й поступово рухаються вперед.

Нагадаємо. За даними DeepState, з початку червня Росія захопила Костянтинівку, Локню, Водолаги та просунулась біля Кіндратівки, Олексіївки, Яблунівки й Осавульського. Також під контролем ворога — ділянки біля Садків та Олександрії. На Сумщині ворог окупував понад 200 кілометрів квадратних, ще 60 кілометрів квадратних — сіра зона. До Сум залишилося 20 км — як і до Краматорська.

Раніше співзасновник проєкту DeepState Руслан Микула зазначив, що метою ворога є вихід на Хотінь та Юнаківку, щоб використовувати ці населені пункти як логістичні хаби. У такому випадку росіяни зможуть діставати FPV-дронами до околиць Сум.

Довідка. Наступ на Сумщину російські війська розпочали три місяці тому. Наприкінці зими вони увійшли на прикордонні території області, просуваючись із району села Новеньке в напрямку траси Суми — Суджа, яка є ключовою логістичною артерією ЗСУ. Унаслідок успішної операції ця дорога опинилася під вогневим контролем росіян, а в березні українські сили залишили майже весь плацдарм на території Курської області.

Що ще сказав президент? За його словами, на Сумському напрямку українські військові вирівнюють позиції, бої тривають уздовж кордону, а ворога зупинили на глибині до семи кілометрів. Найзапекліші зіткнення відбуваються поблизу Андріївки, Кіндратівки, Олексіївки, Костянтинівки та Юнаківки. 

Для ворога, зазначив президент, важлива інформаційна хвиля — створити враження просування до Сум і Покровська. Росіяни зробили ці напрямки пріоритетними, однак їхній рух на цих ділянках зупинили.

Що відомо ще? Боєць 47-ї окремої механізованої бригади «Маґура» з позивним Азимут розповів «Суспільному Суми», що на кордоні Сумщини укріплення будували, але не всі спрацювали. Також, попри допомогу колумбійських добровольців, відчутна нестача людей. Він підтвердив, що найгарячіше — між Тьоткіно і Юнаківкою, де зосереджені основні сили ворога. Росіяни просуваються малими піхотними групами, але ЗСУ утримують позиції й поступово рухаються вперед.

Нагадаємо. За даними DeepState, з початку червня Росія захопила Костянтинівку, Локню, Водолаги та просунулась біля Кіндратівки, Олексіївки, Яблунівки й Осавульського. Також під контролем ворога — ділянки біля Садків та Олександрії. На Сумщині ворог окупував понад 200 кілометрів квадратних, ще 60 кілометрів квадратних — сіра зона. До Сум залишилося 20 км — як і до Краматорська.

Раніше співзасновник проєкту DeepState Руслан Микула зазначив, що метою ворога є вихід на Хотінь та Юнаківку, щоб використовувати ці населені пункти як логістичні хаби. У такому випадку росіяни зможуть діставати FPV-дронами до околиць Сум.

Довідка. Наступ на Сумщину російські війська розпочали три місяці тому. Наприкінці зими вони увійшли на прикордонні території області, просуваючись із району села Новеньке в напрямку траси Суми — Суджа, яка є ключовою логістичною артерією ЗСУ. Унаслідок успішної операції ця дорога опинилася під вогневим контролем росіян, а в березні українські сили залишили майже весь плацдарм на території Курської області.

З чого все почалося? Відокремлення Південного Судану

На території країни проживає кілька різних народностей. Переважна частина населення півночі Судану — мусульмани, тоді як на півдні проживає населення, яке дотримується християнських або анімістичних вірувань (віра в те, що предмети, природні явища, тварини чи люди мають душу — ред.). Через це жителі півдня тривалий час мали розбіжностіі з переважно мусульманським і арабським північним урядом Судану.

З моменту здобуття незалежності в 1956 році Судан пережив понад 15 переворотів і зазвичай перебував під владою військових з короткими періодами демократичного парламентського правління. 

За чотири місяці до офіційного проголошення незалежності Судану почалася Перша суданська громадянська війна, в якій суданський уряд представляв північ, а об’єднаний сепаратистський рух прагнув зробити південь незалежною державою. Конфлікт тривав 17 років, доки в Аддис-Абебі (Ефіопія) не було підписано угоду про створення Автономного регіону Південний Судан.

У 1983 році президент Судану Гаафар Німейрі проголосив країну ісламською державою і скасував автономію Південного Судану, де більшість населення складали християни. У відповідь на це спалахнула Друга громадянська війна. Це була найдовша громадянська війна в історії Африки, що тривала 22 роки.

Після більш ніж двох десятиліть конфлікту і жертв, що перевищили 2,5 мільйона осіб, у 2005 році в Найробі підписали Всеосяжну мирну угоду між урядом Судану і Південним Суданом. Південний Судан став напівавтономним регіоном і отримав гарантію проведення референдуму про незалежність через шість років. 

У 2011 році жителі Південного Судану проголосували за відокремлення від північної частини країни. Південний Судан був вперше визнаний незалежною державою 9 липня 2011 року, що зробило його 54-ю країною в Африці і 193-ю країною, яка приєдналася до Організації Об’єднаних Націй.

Причина теперішнього конфлікту

У 2003 році, під час чергового етнічного конфлікту арабської влади з повстанцями, нерегулярні військові формування об’єдналися з урядом, щоб допомогти придушити повстання в Дарфурі (регіон Судану). Ці сили стали відомі як «Джанджавід» — термін, що походить від арабського «дияволи на конях» і описує їхню страхітливу репутацію.

З часом групування переформувалось в Сили швидкої підтримки та у 2017 році під час правління ісламістського автократа Омара аль-Башира отримало офіційне визнання як військова сила. 

Вагомий урядовий переворот в контексті активної війни в Судані стався через два роки після цього. Країною почав керувати уряд, який був спрямований на демократичний розвиток, проте у 2021 році цивільна влада знову була повалена.

Суперництво між двома сторонами загострилось на початку 2023 року через міжнародно підтриманий план, за яким мав початись новий перехідний період СШП до складу чинної армії демократичного уряду. Сили швидкої підтримки наполягали на 10-річному графіку своєї інтеграції в регулярну армію, натомість чинна влада вимагала інтеграції протягом двох років. 

Сторони конфлікту

Головними дійовими особами у боротьбі за владу є генерал Абдель Фаттах аль-Бурхан — голова армії та лідер чинної ради Судану з 2019 року, та його колишній заступник у раді та лідер СШП — генерал Мохамед Хамдан Дагало, широко відомий як Хемедті.

Позиція Бурхана як керівника армії — нестабільна, оскільки після перевороту у 2021 році, коли демократичний уряд повалили опозиційні сили, прихильники колишнього ісламістського президента аль-Башира зайняли управні посади у війську.

Хемедті, який розбагатів на видобутку золота, є беззаперечним лідером Сил швидкої підтримки. Його прямі родичі — вищі командири та спонсори СШП, також до співпраці доєднались деякі цивільні політики, які до війни 2023 року були на стороні демократичного уряду.

СШП регулярно заявляє, що бореться за звільнення Судану від залишків режиму Башира, тоді як чинна армія стверджує, що намагається захистити державу від «злочинних» повстанців.

Свідки стверджують, що і СШП, і армія вчиняють вбивства за етнічною ознакою, сексуальні насильства та мародерства. Обидві сторони здебільшого заперечують звинувачення у свою адресу.

Обидві сторони використовують золото, найцінніший ресурс Судану, для підтримки своїх військових зусиль. Хоча суданська армія має більше зброї, авіації і приблизно 300 тисяч військовослужбовців, Сили швидкої підтримки за останні роки збільшили свою чисельність до близько 100 тисяч людей по всій країні та не здають позиції.

Наприкінці 2023 року СШП здійснили низку швидких наступальних операцій, щоб зміцнити свій контроль над Дарфуром і захопити ключовий сільськогосподарський регіон на південь від столиці країни.

Роль іноземних держав

Конфлікт також спричинив конкуренцію щодо впливу на Судан між світовими державами, такими як Об’єднані Арабські Емірати, Саудівська Аравія, Єгипет, Ефіопія, Іран та Росія.

Торік Саудівська Аравія і США привезли делегації обох угруповань до Саудівської Аравії на переговори. Досягнуті на них домовленості про припинення вогню не значили для двох сторін багато і неодноразово порушувалися, та спеціальний посол США в Судані наполягає на відновленні переговорів.

Попри це, бойові дії тривали навіть під час священного для мусульман Рамадану, попри заклики до припинення вогню з боку Ради Безпеки та Генерального секретаря ООН. Західні держави проявляють інтерес до конфлікту опосередковано, у 2019 році вони підтримали перехід до демократичних виборів після повалення Башира. 

15 квітня в Парижі відбулась конференція донорів, на якій європейські представники нагадали про важливість фінансування допомоги та забезпечення доступу для гуманітарних сил.

Вплив війни на населення

З моменту початку бойових дій, за офіційними даними, було понад 15 550 повідомлень про вбивство цивільного населення в Судані. Гуманітарні організації кажуть, що бойові дії, мародерство і бюрократичні перепони серйозно ускладнили можливість допомогти.

Сотні тисяч людей втекли до Єгипту, Чаду та Південного Судану, менша кількість — до Ефіопії та Центральноафриканської Республіки. Посилення політичного та етнічного конфлікту всередині Судану призвело до побоювань, що третя за площею країна в Африці може розколотися вдруге.

Фото: nytimes.com

Авторка тексту: Олександра Корж

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

Вибори можуть перевернути все з ніг на голову

У прийдешньому році у світі відбудеться понад 70 великих виборів. Сумарне населення всіх країн, де вони проходитимуть, складає близько 4,2 млрд людей — це понад половина населення планети. І хоч багато з цих виборів, скоріш за все, не будуть демократичними чи чесними, вони все ж мають значний потенціал для змін.

Найбільшу увагу привернуть вибори президента США у листопаді 2024 року. І хоч поки найбільш впливова країна планети тільки обирає кандидатів, оглядачі та виборці очікують другого раунду боротьби між Байденом і Трампом. Через політичну колотнечу вже затримують допомогу Україні, тож напруга може зростати й далі. 

Результати американських виборів визначать становище США у світі на наступні чотири роки: чи буде країна підтримувати свою ключову роль на планеті, чи сфокусується на внутрішніх проблемах. Якщо переможе другий варіант — світового хаосу може побільшати. У такому разі все більша відповідальність лягатиме на плечі ЄС та країн Глобального Півдня (Китай, Індія, Бразилія, Мексика, арабські держави, країни Африки тощо).

Європа буде змінюватися

В умовах, коли залучення США в європейські справи слабне, вплив ЄС зростає. Війна в Україні, бойові дії між Ізраїлем та ХАМАСом, наплив мігрантів — ці проблеми змушують об’єднану Європу діяти активніше. У 2023-му ЄС нарощував підтримку України та ухвалював нову міграційну політику. Але в цьому Союзу заважала його широка бюрократична структура.

Інтеграція з такою великою країною як Україна є великим викликом для єдиної Європи. Лише її початок викликав протести фермерів в східних країнах-членах. Далі буде лише складніше, тож потреба в реформі ЄС зростає. Втім у таких змінах не зацікавлені кілька гравців всередині ЄС, передусім угорський прем’єр Орбан. Як впоратися із внутрішнім саботажем та підготувати європейські структури до вступу України — ці питання очікують відповідей у 2024-му.

Зміни будуть помітні і на рівні окремих країн. Після перемоги опозиції під проводом Дональда Туска на виборах у Польщі країну-сусідку України очікують масштабні реформи. Польща ставатиме більш відкритою до ЄС та ближчою до України. Протилежні події відбуватимуться в Словаччині, де уряд належить проросійським політикам, та в Нідерландах, де євроскептична партія набрала найбільшу кількість голосів на виборах.

Політика ставатиме все гарячішою

У 2023 році світ бачив багато боїв, кровопролиття та трагедій. На жаль, велика частина з них досі триває. Російсько-українська війна продовжується, протистояння Ізраїлю з ХАМАСом далеке від фіналу, багатостороння громадянська війна в М’янмі палає на кількох напрямках водночас. Усі ці трагедії триватимуть і в прийдешньому році.

Водночас африканський регіон Сахель на півдні від пустелі Сахара потопає в тероризмі, бойових діях та військових переворотах. Конфлікт Венесуели з Гаяною призупинили, але загроза війни залишається. Наростає напруга в Південнокитайському морі, де КНР все більш жорстко конфліктує з Філіппінами. А понад усе велике занепокоєння викликає можливий конфлікт навколо Тайваню, адже в нього залучені дві світові суперсили: Китай та США.

Нова холодна війна між цими країнами продовжиться і в 2024 році. У світі формуються кілька нових полюсів сили: альянс авторитарних Китаю, РФ та Ірану діє все активніше, ЄС стає сильнішим, а країни Глобального Півдня, передовсім Індія, набирають все більшої ваги. З більшою кількістю гравців світова політика буде більш насиченою. Як саме — побачимо в 2024 році.

А щось хороше буде?

Так. Світова економіка продовжує зростати, оклигуючи після пандемії коронавірусу. Це дозволяє країнам Заходу підтримувати Україну в її боротьбі за свободу. Очікується, що така економічна ситуація продовжиться і в 2024 році. Не зупиняється і прогрес технологій. Штучний інтелект та дрони допомагали людству розв’язувати проблеми цьогоріч, а в наступному році робитимуть це ще активніше.

У 2024 році буде посилюватися співпраця України з демократичними союзниками, що рано чи пізно призведе до повної інтеграції нашої країни в структури розвиненого світу. І хоч світ завершує 2023 рік посеред загроз та небезпек, 2024 рік обіцяє бути цікавим і багатим на події та рішення, які увійдуть в історію.

Фото: Колаж НЗЛ

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

Як керують морськими дронами?

Морські дрони — це малі безпілотні судна, які можуть плавати не лише на поверхні води, але і під нею. Вони оснащені камерами, які передають зображення наживо тим, хто ними керує. Часто ці судна мають вбудовану вибухівку. Зазвичай їхні цілі програмують наперед, перед запуском. Коли ж вони наближаються до цілі, віддалене керування переймає людина, яка й підводить дрон до ворожого корабля.

У чому переваги морських дронів?

Морські дрони мають багато функцій. З їхньою допомогою можна розчищати міни у воді, їх можна використовувати для розвідки, або ж вони самі можуть бути зброєю, яка підриває ворожі кораблі. Дрони — малі за розміром, пливуть низько над рівнем води (а то й під нею) та видають мало шуму, тож їх складно помітити на радарах. 

Вони можуть долати великі відстані, були повідомлення про атаку на російський корабель за 193 км від українського узбережжя, ближче до Туреччини. До того ж спускати дрони на воду — легко і швидко, для цього не потрібна велика підготовлена команда людей.

При цьому морські дрони — дешеві як для зброї. Жодної чіткої ціни українська влада не називала, але один дрон, зображення якого опублікували українські офіційні особи, коштував 250 тисяч доларів. Це дешевше за вартість більшості моделей ракет великої дальності. Навіть якщо велику частину недорогих дронів перехоплять чи знищать по дорозі, але один із них пройде оборону і пошкодить набагато дорожчий за нього корабель, уся операція себе окупить.

У чому недоліки морських дронів?

Сенсори, які є на борту в морських дронів, мають вузьке поле зору. Це ускладнює відстеження рухомих цілей і виявлення замаскованих кораблів без чіткої інформації щодо їхнього перебування. 

При цьому керування дронами вимагає безперервного зв’язку і роботи камери. Будь-яка технічна неполадка в комунікації, як то проблеми із передаванням відео, може звести нанівець усю військову операцію. Повідомлення про такі ситуації, що пов’язували із втручанням Ілона Маска в оперування системи зв’язку Starlink, уже з’являлися у ЗМІ.

Як морські дрони вплинули на війну?

Дослідження BBC Verify підтверджує щонайменше 13 атак, які здійснили українські морські дрони. Вони атакували російські військові кораблі, військову базу РФ в окупованому Севастополі та гавань Новоросійська. Джерела в українському оборонному відомстві повідомляли CNN, що морські дрони використовували і в атаках на Керченський міст.

Саме застосування Україною морських дронів не дало Росії встановити повний контроль над Чорним морем. При цьому російські блогери стверджували, що РФ теж використовувала морські дрони для атак на Одесу, але підтверджень цьому так і не знайшли. 

І хоч поки про технологічну революцію казати рано, досвід України у застосуванні морських дронів викликав значну міжнародну увагу і «підштовхує військово-морські сили інших країн розробляти такого роду системи та практику їх застосування», — повідомляє професорка Норвезького інституту оборонних досліджень Катажина Зиск.

Фото: BBC

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

«Харківський напрямок. Прикордонна аеророзвідка виявила — бійці «Сталевого кордону» дроном-камікадзе знищили», — написали в ДПСУ.

Довідка. «Муром-М» — система для далекого візуального спостереження, оснащена оптичною камерою з потужним зумом. Пристрій дозволяє спостерігати за людиною на відстані до 10 км, а тепловізор у темряві виявляє автомобіль за 8 км та людей за 4 км.

Фото: Мілітарний

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

Важливо, що житло має підлягати відновленню. Максимальна сума компенсації 200 тисяч гривень. Гроші потрібно використати протягом 12 місяців з дня їх отримання. Після цієї дати залишок коштів автоматично повертається до бюджету.

Фото: ukrinform.ua

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістикипошкоджене

Хімічна зброя — це вид зброї масового ураження, яка базується на токсичних властивостях хімічних речовин, де основними складовими є отруйні речовини.

Найперше застосування хімічної зброї було ще до нашої ери — у Стародавньому Єгипті. Це було використання стріл, змочених у зміїній отруті або ж інший метод — зараження  води.

У період нашої ери такий метод в збройних конфліктах вперше використала у Першій світовій війні Франція проти німецької армії. Країна застосувала гранати зі сльозогінним етилбромоацетатом (іритант).

Хімічна зброя у війні РФ проти України 

Наразі відомо, що за час повномасштабного вторгнення РФ на територію України ворог застосовував аерозольні гранати «К-51» на Донеччині та фосфорні боєприпаси у боях за Київ та Краматорськ у березні, а також на металургійному заводі «Азовсталь» у Маріуполі у травні.

Існує «Конвенція про заборону розробки, виробництва, накопичення, застосування хімічної зброї та про її знищення», що слугує повноцінним міжнародним договором в межах ООН в галузі контролю озброєнь. 

Документ має на меті повну заборону виробництва і використання хімічної зброї з огляду на її шкідливість для населення. Саме підписанням, яке свідчить повну згоду і дотримання цієї угоди, світ суттєво зменшить не лише виробництво, але й застосування у військових конфліктах між країнами.  

Існують такі види хімічної зброї:

•       загальноотруйна хімічна зброя
•       нервово-паралітичні речовини
•       задушливі речовини
•       психотропні речовини (інкапаситанти)
•       подразнюючі речовини (іританти)
•       шкірнонаривні

Чим небезпечна хімічна зброя?

Оскільки такий вид зброї виконує функцію бойового ураження, то її метою є пряме ураження організму людини, проникаючи крізь органи дихання, шкіру та рани. Щобільше, людина може одержати ураження через споживання заражених продуктів і води, а також через вплив отруйних речовин на слизові оболонки очей й носогорло.

ДСНС повідомляє, як діяти у випадку раптового виникнення хімічної небезпеки:

– варто одягти засоби індивідуального захисту органів дихання та найпростіші засоби захисту шкіри;

– за можливістю, негайно залишити зону хімічного забруднення;

– якщо засобів індивідуального захисту немає і вийти з району аварії неможливо, слід залишатися у приміщенні і негайно та надійно герметизувати його, аби зменшити можливість проникнення хімічних речовин.

Пам’ятайте, дія конкретної небезпечної хімічної речовини на людину залежить від її концентрації у повітрі та тривалості.

– Швидко зберіть необхідні документи, цінності, ліки, продукти, запас питної води та інші необхідні речі у герметичну валізу та підготуйтеся до евакуації;

– не забудьте попередити сусідів про початок евакуації. Надайте допомогу дітям, людям з інвалідністю та літнім людям, оскільки вони підлягають евакуації в першу чергу;

– залишаючи приміщення (квартиру/будинок), вимкніть джерела електро-, водо- і газопостачання, візьміть підготовлені речі, одягніть засоби захисту;

– виходити із зони хімічного зараження треба в бік, перпендикулярний напрямку вітру, та обходити тунелі, яри, лощини, адже в низинах може бути висока концентрація хімічних речовин;

– при підозрі на ураження хімічною речовиною уникайте будь-яких фізичних навантажень, пийте велику кількість рідини (чай, молоко, сік, воду) та зверніться до медичного закладу;

– вийшовши із зони зараження, зніміть верхній одяг, ретельно вимийте очі, ніс та рот, по можливості прийміть душ;

– з прибуттям на нове місця перебування, дізнайтеся у місцевих органів державної влади чи місцевого самоврядування адреси організацій, що відповідають за надання допомоги потерпілому населенню.

Фото: apostrophe.ua

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

Авторка тексту: Вікторія Піх

Компанії, що не вийшли з РФ, мають два статуси: «залишається», а також «вичікує», що означає — тимчасове зупинення інвестицій або скорочення діяльності, але не остаточний вихід з ринку.

У добірці — відомі та поширені в Україні компанії у популярних категоріях. Тисніть на назви та дізнавайтесь детальну інформацію стосовно їхньої діяльності в Росії та за наявності заяви цих компаній.

Споживчі товари та одяг

До списку тих, що залишаються, потрапили: відомий бренд лужних батарей Duracell, виробник кулькових ручок Bic. Компанії, що спеціалізуються на косметичних продуктах: Mary Kay, Clarins, Sephora. На одязі – Calzedonia, New Yorker, Colin’s, Geox. Також бренди Tom Ford, Gucci, JW Anderson.

Статус «вичікують» отримали AliExpress, Cropp, House, Gap, Mango, L’Oreal, Oriflame. Усі вони скорочують свою діяльність. Avon, Yves Rocher, зупинили інвестиції.

Товари широкого вжитку

У категорії — дуже відомі світові компанії, їхню діяльність в РФ вже обговорюють. Це — Procter & Gamble, Nestle, Leroy Merlin, Auchan, Metro AG. Усіх, крім Nestle, Національне агентство з питань запобігання корупції (далі — НАЗК) внесло в перелік міжнародних спонсорів війни.

«Вичікують» Johnson&Johnson, Colgate-Palmolive, що скоротили інвестиції та PepsiCo, Danone, які скоротили діяльність.

Їжа та напої

Не виходять з ринку РФ чайні компанії Ahmad Tea, Greenfield, популярний виробник солодощів M&M’s, виробник перероблених овочів Bonduelle. Останнього НАЗК теж внесло у перелік міжнародних спонсорів війни.

Зі статусом «вичікує» виробники кондитерських виробів Mars, Ritter Sport. Вони скорочують інвестиції, а Coca-Cola та виробник шоколаду Ferrero — діяльність.

Електроніка

Залишаються виробник смартфонів та техніки Xiaomi, музичних інструментів та обладнання Yamaha, споживчої електроніки Oppo.

Вичікують Huawei та Philips, зупиняючи інвестиції, також Apple, Samsung та Bosch, що скорочують свою діяльність.

Онлайн-сервіси

Популярна програма Skype залишається на ринку РФ.

Зі статусом «вичікує» YouTube, Twitch та Google. Вони скорочують діяльність: YouTube та Twitch призупинили монетизацію, Google ввів ряд обмежень. Instagram зупиняє інвестиції, також сервіс «блокує державну пропаганду».

Важливо згадати про категорії охорона здоров’я/фармацевтика, фінанси та платежі, енергетика, нафта, газ, промислове обладнання, автомобілебудування, виробництво, будівництво та архітектура. Усі ці галузі входять в першу десятку за кількістю компаній, що працюють в РФ. Серед найбільших — виробник автомобілів Kia Corporation, будівельної техніки Komatsu, енергетична компанія Fortum, логістична Havi, найбільша нафтосервісна компанія Schlumberger та багато інших.

Це далеко не повний перелік компаній та категорій. Ознайомитись детальніше можна на сайті leave-russia.org. Швидко перевірити чи вийшла певна компанія з ринку Росії допоможе телеграм-бот exit_ru_bot.

Фото: Економічна Правда

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики