Майже готово
Вкажіть ще, будь ласка, своє ім’я та емейл.
Дякуємо і до зв’язку незабаром!
09:00
загальнонаціональна
хвилина памʼяті
Детальніше. Жодна інституція чи компанія до зараз не брались за такий проєкт. Хоча в багатьох країнах є списки по типу «Золотої літературної спадщини», на які орієнтуються видавці, колекціонери, чиновники, читачі та бібліотекарі.
Це завдання виконав Український ПЕН, до якого входять українські письменники, журналісти, видавці, перекладачі, науковці, правозахисники та культурні менеджери.
За словами виконавчої директорки Українського ПЕН Тетяни Терен, робота над списком тривала понад 6 місяців. Під час неї тривали обговорення, сварки, численні голосування та дискусії. ТОП-100 обирали серед 300 творів.
До списку увійшов «Кобзар» Тараса Шевченка. У списку є і твори зі шкільної програми: «Мойсей» Івана Франка, «Чорна рада» Пантелеймона Куліша і «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» Панаса Мирного. Найновіша з усіх книжок у списку — «Фелікс Австрія» Софії Андрухович.
Увесь список опублікований на сайті The Ukrainians.
ПЕН-клуб — міжнародна неурядова організація, яка об’єднує професійних письменників, редакторів і перекладачів для дружби й інтелектуальніої співпраці письменників всього світу. Клуб діє як потужна сила в захисті прав письменників, яких садять до в’язниці, а деколи і вбивають за їх погляди. Назва клубу — ПЕН — це абревіатура від англійських слів «Poets, Playwrights, Essayists and Novelists» — «поети, драматурги, есеїсти, романісти», які складаються в слово «пен» (pen) — ручка для писання. Міжнародний Пен-клуб складається зі 144 автономних національних Пен-центрів в 101 країні.
Нагадаємо, BookForum у Львові починається наступного тижня.
→ За бестселером Софії Андрухович «Фелікс Австрія» зняли фільм. Він називається «Віддана». Режисером фільму стала Христина Сиволап, це буде її дебют у повному метрі. Головну роль Стефанії у фільмі виконує польська актриса Маріанна Янушевич, роль Аделі — Олеся Романова, а у ролі скульптора знімається Роман Луцький.
Сюжет про стосунки двох молодих дівчат: служниці Стефанії, та панянки Аделі. Вони виросли разом і зараз вивчають межі їхніх стосунків — вони сестри та подруги, чи служниця та панянка? Фантасмагористичний сюжет, фантазії та тісне переплетення правди й вигадки — усе це відбувається у Станіславові (тепер Івано-Франківськ), який на той час входив до складу Австро-Угорської імперії. Дія відбувається наприкінці XIX – початку XX століття.
Костюми у фільмі будуть особливими. Як поділилась художниця костюмів та стилістка Леся Патока, яка, до слова, створює образи для Джамали, Onuka та Panivalkova, робота над цим фільмом стала для неї справжнім викликом. Наприклад, вона із Бангкоку привезла індійські тканини із 3D вишивкою, в Таїланді купила вінтажні сумочки, яким більше 100 років, і лише одне плаття головної героїні обшили більше, ніж 50 ґудзиками. Пір’я для шляпок купували на страусиних фермах і з Китаю замовляли пір’я фаназів та павлінів.
Творці фільму обіцяють, що «Віддана» вийде на широкі екрани у 2020 році.
→ Українці не читають книжок. За даними соціологічних опитувань 60% українців у 2018 році не прочитали жодної книжки і не були ані в книгарні, ані в бібліотеці. Такі результати показало дослідження, яке проводив Київський міжнародний інститут соціології у вересні 2018 року.
Дослідження показало такі результати:
Найбільше на культурні події ходять люди від 18 до 29 років: на концерти – 26% респондентів, у театр – 13%.
Фото: The Ukrainians
Сили оборони України уразили нафтопереробний завод «Лукойл-Волгограднефтепереработка» у Волгограді, а також лінійно-виробничу диспетчерську станцію «Самара» в Самарській області РФ. Про це повідомили у Генштабі.
Що ще уразили? Володимир Зеленський повідомив, що українські військові також атакували аеродроми, підприємства, НПЗ, ракетно-космічний центр та склад боєприпасів росіян.
Нагадаємо. Сили оборони України уразили російський склад БпЛА в Донецькій області. На Луганщині також атакували командно-спостережний пункт і ремонтну базу.
Центр громадянських свобод відкрив номінування на Премію імені Ігоря Козловського. До 1 листопада можна висунути на премію людину, ініціативу, проєкт або організацію, які у 2026 році зробили внесок в утвердження людської гідності. Номінувати можна представників різних сфер — культури, освіти, бізнесу, медіа, науки, громадського сектору, війська та інших. Про це НЗЛ повідомили організатори.
Подати заявку на номінацію може будь-хто за посиланням. Також можна самономінуватися.
Кого можна номінувати? На премію можна висунути:
Як обиратимуть лауреата? Кандидатів оцінюватимуть за тим, наскільки важливим був їхній внесок у 2026 році, як він вплинув на утвердження людської гідності, а також за новаторством і тривалістю результатів. Лауреата оголосять 10 грудня.
Хто такий Ігор Козловський? Ігор Козловський — український релігієзнавець і громадський діяч. Після початку російської окупації Донецька він залишився у місті. У 2016 році його ув’язнили російська окупаційна влада. У російській неволі Козловський провів близько 700 днів. У 2023 році Ігор Козловський помер.
Нагадаємо. Першим лауреатом Премії імені Ігоря Козловського у 2025 році став ветеран Олексій Ануля. Він провів майже десять місяців у російському полоні, а після звільнення видав книжку Jingle Bellz.
Фото: надали організатори
В Україні оголосили переможців першого фестивалю AI-реклами AAAIF. Учасники створювали рекламний ролик тривалістю 30–45 секунд для одного із шести вигаданих продуктів. Для роботи вони використовували інструменти штучного інтелекту. Про це НЗЛ розповіли організатори.
Що ще відомо про фестиваль? Участь брали незалежні AI-креатори, працівники креативних і рекламних агенцій і команди авторів. Роботи оцінювали за ідеєю, технічною якістю, відповідністю брифу й загальним враженням. Троє переможців розділили 100 тисяч гривень.
Хто переміг? Перше місце посіла Олена Павліді з роботою «До Смерті Смачно», друге — Олександр Сайфуллін із Krapka, третє — Валерія та Сергій Артеменки з The Anaconda Effect.
Переглянути роботи переможців можна за посиланням.
Хто організував фестиваль? AAAIF провела and action — студія рекламного продакшену й анімації, яка створює рекламні кампанії, відеоконтент і візуальні рішення для брендів.
Міністерство фінансів США запровадили санкції проти російської мережі А7. Росія використала цю систему для проведення оплат через міжнародні банки у 2024 та 2025 роках. Про це повідомили в американському відомстві.
Що відомо про систему А7? Наприкінці 2024 року молдовський проросійський олігарх Ілан Шор та російський державний Промзв’язокбанк заснували фінансову мережу А7.
Зокрема, мережа використовувала компанії-посередники, підроблені документи та неправдиві описи товарів, щоб маскувати платежі, пов’язані з підсанкційними людьми та компаніями.
Хто такий Ілан Шор? Ілан Шор — молдовський олігарх та проросійський політик. У 2019 році він утік з Молдови: спершу до Ізраїлю, а згодом — до Росії. У 2023 році його заочно засудили в Молдові на 15 років у справі про «крадіжку мільярда» з банківської системи та відмивання коштів. Його партію «Шор» заборонили в Молдові у червні 2023 року.
Більше про те, як Росія втручалася у вибори в Молдові і до чого тут Шор — читайте у спецпроєкті The Ukrainians Media та НЗЛ у партнерстві з Центральною виборчою комісією.
Одна людина загинула внаслідок влучання РФ в 25-поверховий будинок у Дарницькому районі Києва. Також відомо про двох постраждалих. Унаслідок атаки виникла пожежа на 24–25 поверхах. Про це повідомили в ДСНС.
Харківщина. В області відомо про шістьох постраждалих унаслідок атаки РФ. Пошкоджено приватні будинки, електромережі й автомобілі.
Дніпропетровщина. Унаслідок удару РФ в області постраждала одна людина. Росіяни майже 20 разів атакували три райони Дніпропетровщини безпілотниками.
Фото: ДСНС
Уночі росіяни втретє ударили по Південному мосту в Києві. Наразі міст повністю перекритий для руху транспорту в обох напрямках. Також повністю обмежили рух транспорту мостом Патона з правого на лівий берег. Про це повідомив мер столиці Віталій Кличко.
Що ще відомо? Також частково обмежили рух до однієї смуги на мосту Метро з лівого на правий берег. Громадський транспорт перенаправляють через Дарницький і Подільський мости.
Нагадаємо. 1 жовтня два російські БпЛА вдарили поблизу опорної частини Південного мосту.
Фото: ДСНС
Сьогодні, 1 жовтня, під час виконання бойового завдання загинув український пілот Марат Мамбетов. Літак підбила російська ракета. Пілот катапультувався, але не вижив. Про це повідомили в Повітряних силах ЗСУ.
Що ще відомо? На винищувачі МіГ-29 український пілот завдавав ракетно-бомбових ударів по росіянах на одному з напрямків фронту. У відомстві зазначили, що капітан Марат Мамбетов був командиром ланки 40-ї бригади тактичної авіації «Привид Києва».
Фото: Повітряні сили ЗСУ
Унаслідок атаки РФ 1 жовтня датацентр «Парковий» у Києві зазнав критичних пошкоджень та припинив роботу. Відновити сервіси на цій локації неможливо. Про це компанія повідомила у соцмережах.
Що ще відомо? У компанії зазначили, що серед працівників немає постраждалих, а дані клієнтів розгорнули на резервних майданчиках у країнах ЄС.
Нагадаємо. У «Новій пошті» заявили, що на системи компанії відбувається DDoS-атака. Там додали, що можливі незначні тимчасові складнощі в роботі сервісів.
Довідка. Датацентр — це місце, де розміщують сервери, на яких зберігаються дані та працюють сайти, застосунки й онлайн-сервіси.
У «Новій пошті» заявили, що на системи компанії відбувається DDoS-атака. Там додали, що можливі незначні тимчасові складнощі в роботі сервісів.
Що ще відомо? У компанії повідомили, що ситуація під контролем, а ІТ-фахівці вже запустили резервні схеми роботи та протидіють атаці.
Сьогодні, 1 жовтня, суд оголосив довічне ув’язнення В’ячеславу Зінченку за убивство Ірини Фаріон. Також суддя зобов’язав його виплатити відшкодування моральної шкоди розміром п’ять мільйонів гривень доньці Ірини Фаріон Софії. Вирок може бути оскаржений у апеляційному суді. Зінченко заперечував свою вину, а його адвокатка називала справу сфальсифікованою. Про це НЗЛ повідомляє із зали суду.
Що передувало? Сьогодні, 1 жовтня, у Львові з 10:30 тривало засідання щодо оголошення вироку В’ячеславу Зінченку у справі про вбивство Ірини Фаріон. Під судом зібралися люди з українськими прапорами й плакатами з написами «Зінченку — довічне!».
Під час засідання судді зачитали матеріали справи, зокрема листування Зінченка про купівлю зброї й нотатки про намір переховуватися у Дніпрі після вбивства. У його телефоні також знайшли особисті дані Ірини Фаріон, зокрема домашню адресу.
За словами судді, з 2022 року Зінченко долучався до Telegram-груп, де пропагували насильство, жорстокість і нетерпимість за расовою, національною й релігійною ознаками.
Нагадаємо. Прокурор Дмитро Петльований повідомив, що під час досудового розслідування провели понад 60 експертиз, допитали понад 1500 людей й опрацювали масив інформації з камер відеоспостереження. Обвинувальний акт передали до суду 26 грудня 2024 року. Увесь цей час Зінченко перебуває під вартою.
Контекст. 19 липня 2024 року близько 19:30 у Львові на вулиці Масарика вистрелили в Ірину Фаріон. 60-річну мовознавицю, професорку Львівської політехніки й колишню депутатку госпіталізували з пораненням голови, вона померла в реанімації. 25 липня 2024 року поліція затримала підозрюваного у вбивстві — 18-річного мешканця Дніпра.
Запросіть друга до Спільноти
Вкажіть, будь ласка, контактні дані людини, яку хочете запросити
Придбайте для друга подарунок від TUM
Вкажіть, будь ласка, контактні дані цієї людини, щоби ми надіслали їй посилку
Майже готово
Вкажіть ще, будь ласка, своє ім’я та емейл.
Дякуємо і до зв’язку незабаром!
Вхід в кабінет
Відновлення пароля
Оберіть рівень підтримки
Амбасадорський
digital & print
на 17% дешевше499 грн/міс
Амбасадорський
digital & print
на 17% дешевше416 грн/міс
499 грн/міс
При оплаті 4999 грн за рік
Вітаємо у спільноті!
