Майже готово
Вкажіть ще, будь ласка, своє ім’я та емейл.
Дякуємо і до зв’язку незабаром!
09:00
загальнонаціональна
хвилина памʼяті
24 лютого 2022 року тисячі одиниць броньованої техніки та понад 30 тисяч військових армії РФ просувалися з території Білорусі в напрямку Києва. Бої за передмістя столиці тривали понад місяць — до повної деокупації української півночі. У цей час 15 громад Вишгородського, Бучанського та Броварського районів опинилися під окупацією.
Водночас Чернігів перебував на межі гуманітарної катастрофи через облогу росіян — вони за будь-яку ціну хотіли прорватися до Києва. За цей напрямок билися 1-ша танкова та 58-ма мотопіхотна бригади, окремі частини ОК «Північ», Нацгвардії, прикордонники, поліція, КОРД та Сили Територіальної оборони. Жителі сіл та містечок голіруч виходили проти російських танків, зупиняли ворожу техніку, повідомляли нашим про переміщення російських колон.
У Суми росіяни зайшли ще в перший день повномасштабного вторгнення. А найзапекліші бої в області точилися за Охтирку. Тут теж місцеві жителі коктейлями Молотова, стрілецькою зброєю, а подекуди й без зброї зупиняли ворожу техніку.
2 квітня 2022 року Міністерство оборони України повідомило про звільнення Київської та Чернігівської областей від російських загарбників. Про Сумщину ми почули трохи пізніше — 4 квітня.
Село Ягідне. Чернігівщина
У Ягідне росіяни зайшли 3 березня 2022 року. Усім мешканцям — чоловікам, літнім людям, жінкам, дітям — вони наказали покинути свої будинки та насильно утримували їх у підвалі школи. Упродовж місяця 360 людей жили в приміщенні площею 170 квадратних метрів. Проте вижили не всі — когось розстріляли, а хтось помер від нелюдських умов.
«Коли я заглянула в спортзал, мене охопив жах. Сумнівів не було — я заглядала в саме пекло. Світла не було. В темноті перше, що відчуваєш, — жара, духота, запах людського тіла і поту, змішаний з чадом від кількох свічок і керосинової лампи, що освітлювали це приміщення. Запасний вихід був закритий і заблокований знадвору гімнастичним конем. Хто протестував — був розстріляний. У перший же день вони розстріляли трьох людей», — про це вже після окупації розказує The Ukrainians Ольга Меняйло, вціліла мешканка села Ягідне, яка була в тому підвалі.
Річка Ірпінь. Київщина
На другий день повномасштабного вторгнення, аби не дати росіянам просуватися далі, українські військові вирішили підірвати дамбу річки Ірпінь. На жаль, затопило 13 тисяч гектарів угідь.
Російські війська, які дісталися туди на техніці, застрягли в болотах і почали шукати лазівки, аби перейти її. Така затримка військ стала для української армії можливістю розгорнути артилерію, перегрупуватися і створити два кола оборони навколо Києва.
Буча, Ірпінь, Бородянка, Мотижин. Російські воєнні злочини на Київщині
За 33 дні окупації Бучі росіяни вчинили всі види воєнних злочинів — катування, розстріли цивільних та евакуаційних колон, сексуальне насильство. Понад 1400 смертей, із них 37 дитячих, понад 175 людей знайшли в братських могилах і камерах тортур в Бучі та Бучанському районі.
У селі Мотижин росіяни жорстоко вбили старосту села — Ольгу Сухенко, а також її чоловіка та сина. Тіла родини, як й інших людей, знайшли лише після вигнання окупантів.
В Ірпені під час російської окупації загинули щонайменше 200 мешканців міста. Росіяни розстрілювали жінок та дівчат, а потім танками їздили по їхніх тілах.
Селище Бородянка на Київщині, в якому до війни проживало 13 тисяч людей, — майже повністю зруйнували. Щонайменше 49 людей загинуло під час авіанальотів на Бородянку 1-2 березня. Тоді російські військові скидали некеровані авіабомби ФАБ-500М-62 на житлові квартали.
Літак «Мрія». Аеропорт Гостомель
В аеропорту Гостомеля російські війська знищили один із найбільших літаків у світі українського виробництва АН-225 «Мрія».
Понад десять днів тривали запеклі бої за аеропорт. Росія намагалася висадити свій десант і взяти територію летовища під контроль. Вони хотіли захопити аеропорт, аби потім воєнні колони з Білорусі швидко просувалися в напрямку столиці України.
Фото: Данило Павлов для тексту Reporters «Щоденник із підвалу»
Сили оборони України уразили нафтопереробний завод «Лукойл-Волгограднефтепереработка» у Волгограді, а також лінійно-виробничу диспетчерську станцію «Самара» в Самарській області РФ. Про це повідомили у Генштабі.
Що ще уразили? Володимир Зеленський повідомив, що українські військові також атакували аеродроми, підприємства, НПЗ, ракетно-космічний центр та склад боєприпасів росіян.
Нагадаємо. Сили оборони України уразили російський склад БпЛА в Донецькій області. На Луганщині також атакували командно-спостережний пункт і ремонтну базу.
Центр громадянських свобод відкрив номінування на Премію імені Ігоря Козловського. До 1 листопада можна висунути на премію людину, ініціативу, проєкт або організацію, які у 2026 році зробили внесок в утвердження людської гідності. Номінувати можна представників різних сфер — культури, освіти, бізнесу, медіа, науки, громадського сектору, війська та інших. Про це НЗЛ повідомили організатори.
Подати заявку на номінацію може будь-хто за посиланням. Також можна самономінуватися.
Кого можна номінувати? На премію можна висунути:
Як обиратимуть лауреата? Кандидатів оцінюватимуть за тим, наскільки важливим був їхній внесок у 2026 році, як він вплинув на утвердження людської гідності, а також за новаторством і тривалістю результатів. Лауреата оголосять 10 грудня.
Хто такий Ігор Козловський? Ігор Козловський — український релігієзнавець і громадський діяч. Після початку російської окупації Донецька він залишився у місті. У 2016 році його ув’язнили російська окупаційна влада. У російській неволі Козловський провів близько 700 днів. У 2023 році Ігор Козловський помер.
Нагадаємо. Першим лауреатом Премії імені Ігоря Козловського у 2025 році став ветеран Олексій Ануля. Він провів майже десять місяців у російському полоні, а після звільнення видав книжку Jingle Bellz.
Фото: надали організатори
В Україні оголосили переможців першого фестивалю AI-реклами AAAIF. Учасники створювали рекламний ролик тривалістю 30–45 секунд для одного із шести вигаданих продуктів. Для роботи вони використовували інструменти штучного інтелекту. Про це НЗЛ розповіли організатори.
Що ще відомо про фестиваль? Участь брали незалежні AI-креатори, працівники креативних і рекламних агенцій і команди авторів. Роботи оцінювали за ідеєю, технічною якістю, відповідністю брифу й загальним враженням. Троє переможців розділили 100 тисяч гривень.
Хто переміг? Перше місце посіла Олена Павліді з роботою «До Смерті Смачно», друге — Олександр Сайфуллін із Krapka, третє — Валерія та Сергій Артеменки з The Anaconda Effect.
Переглянути роботи переможців можна за посиланням.
Хто організував фестиваль? AAAIF провела and action — студія рекламного продакшену й анімації, яка створює рекламні кампанії, відеоконтент і візуальні рішення для брендів.
Міністерство фінансів США запровадили санкції проти російської мережі А7. Росія використала цю систему для проведення оплат через міжнародні банки у 2024 та 2025 роках. Про це повідомили в американському відомстві.
Що відомо про систему А7? Наприкінці 2024 року молдовський проросійський олігарх Ілан Шор та російський державний Промзв’язокбанк заснували фінансову мережу А7.
Зокрема, мережа використовувала компанії-посередники, підроблені документи та неправдиві описи товарів, щоб маскувати платежі, пов’язані з підсанкційними людьми та компаніями.
Хто такий Ілан Шор? Ілан Шор — молдовський олігарх та проросійський політик. У 2019 році він утік з Молдови: спершу до Ізраїлю, а згодом — до Росії. У 2023 році його заочно засудили в Молдові на 15 років у справі про «крадіжку мільярда» з банківської системи та відмивання коштів. Його партію «Шор» заборонили в Молдові у червні 2023 року.
Більше про те, як Росія втручалася у вибори в Молдові і до чого тут Шор — читайте у спецпроєкті The Ukrainians Media та НЗЛ у партнерстві з Центральною виборчою комісією.
Одна людина загинула внаслідок влучання РФ в 25-поверховий будинок у Дарницькому районі Києва. Також відомо про двох постраждалих. Унаслідок атаки виникла пожежа на 24–25 поверхах. Про це повідомили в ДСНС.
Харківщина. В області відомо про шістьох постраждалих унаслідок атаки РФ. Пошкоджено приватні будинки, електромережі й автомобілі.
Дніпропетровщина. Унаслідок удару РФ в області постраждала одна людина. Росіяни майже 20 разів атакували три райони Дніпропетровщини безпілотниками.
Фото: ДСНС
Уночі росіяни втретє ударили по Південному мосту в Києві. Наразі міст повністю перекритий для руху транспорту в обох напрямках. Також повністю обмежили рух транспорту мостом Патона з правого на лівий берег. Про це повідомив мер столиці Віталій Кличко.
Що ще відомо? Також частково обмежили рух до однієї смуги на мосту Метро з лівого на правий берег. Громадський транспорт перенаправляють через Дарницький і Подільський мости.
Нагадаємо. 1 жовтня два російські БпЛА вдарили поблизу опорної частини Південного мосту.
Фото: ДСНС
Сьогодні, 1 жовтня, під час виконання бойового завдання загинув український пілот Марат Мамбетов. Літак підбила російська ракета. Пілот катапультувався, але не вижив. Про це повідомили в Повітряних силах ЗСУ.
Що ще відомо? На винищувачі МіГ-29 український пілот завдавав ракетно-бомбових ударів по росіянах на одному з напрямків фронту. У відомстві зазначили, що капітан Марат Мамбетов був командиром ланки 40-ї бригади тактичної авіації «Привид Києва».
Фото: Повітряні сили ЗСУ
Унаслідок атаки РФ 1 жовтня датацентр «Парковий» у Києві зазнав критичних пошкоджень та припинив роботу. Відновити сервіси на цій локації неможливо. Про це компанія повідомила у соцмережах.
Що ще відомо? У компанії зазначили, що серед працівників немає постраждалих, а дані клієнтів розгорнули на резервних майданчиках у країнах ЄС.
Нагадаємо. У «Новій пошті» заявили, що на системи компанії відбувається DDoS-атака. Там додали, що можливі незначні тимчасові складнощі в роботі сервісів.
Довідка. Датацентр — це місце, де розміщують сервери, на яких зберігаються дані та працюють сайти, застосунки й онлайн-сервіси.
У «Новій пошті» заявили, що на системи компанії відбувається DDoS-атака. Там додали, що можливі незначні тимчасові складнощі в роботі сервісів.
Що ще відомо? У компанії повідомили, що ситуація під контролем, а ІТ-фахівці вже запустили резервні схеми роботи та протидіють атаці.
Сьогодні, 1 жовтня, суд оголосив довічне ув’язнення В’ячеславу Зінченку за убивство Ірини Фаріон. Також суддя зобов’язав його виплатити відшкодування моральної шкоди розміром п’ять мільйонів гривень доньці Ірини Фаріон Софії. Вирок може бути оскаржений у апеляційному суді. Зінченко заперечував свою вину, а його адвокатка називала справу сфальсифікованою. Про це НЗЛ повідомляє із зали суду.
Що передувало? Сьогодні, 1 жовтня, у Львові з 10:30 тривало засідання щодо оголошення вироку В’ячеславу Зінченку у справі про вбивство Ірини Фаріон. Під судом зібралися люди з українськими прапорами й плакатами з написами «Зінченку — довічне!».
Під час засідання судді зачитали матеріали справи, зокрема листування Зінченка про купівлю зброї й нотатки про намір переховуватися у Дніпрі після вбивства. У його телефоні також знайшли особисті дані Ірини Фаріон, зокрема домашню адресу.
За словами судді, з 2022 року Зінченко долучався до Telegram-груп, де пропагували насильство, жорстокість і нетерпимість за расовою, національною й релігійною ознаками.
Нагадаємо. Прокурор Дмитро Петльований повідомив, що під час досудового розслідування провели понад 60 експертиз, допитали понад 1500 людей й опрацювали масив інформації з камер відеоспостереження. Обвинувальний акт передали до суду 26 грудня 2024 року. Увесь цей час Зінченко перебуває під вартою.
Контекст. 19 липня 2024 року близько 19:30 у Львові на вулиці Масарика вистрелили в Ірину Фаріон. 60-річну мовознавицю, професорку Львівської політехніки й колишню депутатку госпіталізували з пораненням голови, вона померла в реанімації. 25 липня 2024 року поліція затримала підозрюваного у вбивстві — 18-річного мешканця Дніпра.
Запросіть друга до Спільноти
Вкажіть, будь ласка, контактні дані людини, яку хочете запросити
Придбайте для друга подарунок від TUM
Вкажіть, будь ласка, контактні дані цієї людини, щоби ми надіслали їй посилку
Майже готово
Вкажіть ще, будь ласка, своє ім’я та емейл.
Дякуємо і до зв’язку незабаром!
Вхід в кабінет
Відновлення пароля
Оберіть рівень підтримки
Амбасадорський
digital & print
на 17% дешевше499 грн/міс
Амбасадорський
digital & print
на 17% дешевше416 грн/міс
499 грн/міс
При оплаті 4999 грн за рік
Вітаємо у спільноті!
