Майже готово
Вкажіть ще, будь ласка, своє ім’я та емейл.
Дякуємо і до зв’язку незабаром!
09:00
загальнонаціональна
хвилина памʼяті
Оновлено. Станом на 19 червня виконувачем обов’язків керівника Київської міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги призначили Миколу Анкіна. Про це заявили в Департаменті охорони здоров’я міста Києва.
Директора Київської міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги Віктора Дороша звільнять із посади з 18 червня 2026 року. Рішення ухвалили за результатами комплексної перевірки медзакладу. Про це повідомила директорка Департаменту охорони здоров’я КМДА Тетяна Мостепан. Водночас Віктор Дорош заявив у коментарі «Суспільному», що не розуміє конкретних підстав для свого звільнення.
Що відомо про перевірку? Директорка Департаменту охорони здоров’я КМДА Тетяна Мостепан розповіла, що комісія виявила численні порушення, а також встановила невиконання керівником умов контракту та неналежне виконання посадових обов’язків.
Як відреагував директор лікарні? Віктор Дорош заявив, що не погоджується зі своїм звільненням. За його словами, у наказі йдеться про невиконання умов контракту, однак не вказано, які саме порушення стали підставою для дострокового розірвання контракту.
Скарги та смерть військового. 17 червня Департамент охорони здоров’я КМДА у коментарі «Суспільному» заявив, що у 2025–2026 роках до Київської міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги надійшло сім офіційних скарг щодо неналежної організації медичної допомоги. Віктор Дорош зазначив, що під час попередніх перевірок закладу такі скарги не підтвердилися.
Також директор лікарні прокоментував смерть пораненого військового 56-ї окремої мотопіхотної Маріупольської бригади Сергія Кузнєцова, який помер у лікарні 9 червня. За його словами, чоловік перебував на лікуванні майже два місяці після евакуації з Харківського госпіталю та отримував повний обсяг медичної допомоги.
З чого все почалося? Волонтерка Оксана Корчинська заявила, що 9 червня у Київській міській клінічній лікарні швидкої медичної допомоги помер боєць 56-ї окремої мотопіхотної Маріупольської бригади ЗСУ Сергій Кузнєцов. Раніше родичі пораненого бійця скаржилися на лікарську недбалість. Волонтерка додала, що коли Сергій скаржився на сильний біль, його переводили до реанімації та вводили в сон. Також ветеран і правозахисник Олег Симороз розповів, що близькі звертали увагу керівництва лікарні на те, що військовому, ймовірно, підібрали неправильні знеболювальні.
Що відомо про Київську міську клінічну лікарню? Волонтерка Оксана Корчинська та ветеран і правозахисник Олег Симороз заявили, що лікарі інших медзакладів тривалий час висловлюють занепокоєння щодо стану пацієнтів після лікування в Київській міській клінічній лікарні швидкої медичної допомоги. За їхніми словами, серед основних зауважень — виявлення інфекцій у поранених, вимагання коштів за препарати, які мають надаватися безоплатно, антисанітарія у відділеннях та нібито вищий рівень смертності серед поранених порівняно з іншими лікарнями, які лікують військових.
Що відомо про звернення служб супроводу щодо цієї лікарні? 11 червня ветеран та активіст Олег Симороз повідомив, що у квітні 2026 року 80 представників служб супроводу військових звернулися до Медичних сил ЗСУ з проханням більше не направляти поранених бійців до Київської міської клінічної лікарні. У коментарі НЗЛ Командування Медичних сил заявило, що такі звернення до них не надходили. Також там додали, що долучилися до перевірки Київської міської клінічної лікарні. Для участі в комісії вони направили головного хірурга Медичних сил ЗСУ, полковника медичної служби Костянтина Гуменюка. Проте про результати перевірки у КМС не повідомили.
Нагадаємо. 13 червня поліція Києва відкрила два кримінальні провадження за фактом смерті військового Сергія Кузнєцова. Зокрема, за неналежне виконання медичними працівниками професійних обов’язків. Раніше в Департаменті охорони здоров’я Києва заявили, що триває офіційне розслідування та судово-медична експертиза щодо смерті військовослужбовця.
Контекст. У січні 2026 року ветеран і правозахисник Олег Симороз заявив, що під час російського обстрілу 9 січня Київська міська клінічна лікарня швидкої медичної допомоги залишилася без світла, води та опалення. За його словами, генератор, який мав забезпечувати роботу закладу під час відключень, вивезли кілька місяців тому, а новий так і не встановили. Через це він закликав МОЗ та Міноборони перевірити роботу лікарні й умови перебування поранених військових. 12 січня НЗЛ надіслали запит до МОЗ, однак станом на 11 червня відповідь не надали.
Оновлено. Станом на 18:50 омбудсмен Дмитро Лубінець підтвердив заяву Меланії Трамп про гуманітарну місію в Олешках. За домовленістю, буде забезпечено режим тиші, доставлений гуманітарний вантаж і вільне пересування цивільного населення з міста.
Україна і Росія домовилися про тимчасове припинення бойових дій в Олешках на Херсонщині із 29 жовтня для забезпечення гуманітарної допомоги та підготовки евакуації цивільних. Про це повідомили в Білому домі.
Що ще відомо? Там додали, що домовленості вдалося досягнути за посередництва першої леді США Меланії Трамп.
Перша леді зазначила, що представники обох країн відвідуватимуть жителів удома, визначатимуть їхні потреби й допомагатимуть охочим евакуюватися до обраного місця. Процес супроводжуватиме американська медіаорганізація.
Прем’єр-міністр Сергій Корецький заявив, що максимальний рівень бронювання, зокрема для енергетики та оборонно-промислового комплексу (ОПК), більше не становитиме 100%. Підприємства зможуть просити про більший відсоток, якщо обґрунтують необхідність.
Що ще зміниться? Підприємства зможуть бронювати 100% працівників, якщо регулярно добровільно залучатимуть частину з них до військової служби. Працівник має заздалегідь знати, де й скільки служитиме. За ним зберігатимуть робоче місце та зарплату. Механізм мають розробити Міноборони й Мінекономіки разом із бізнесом до 1 грудня.
Статус критичного підприємства більше не залежатиме від його економічних показників. Галузеві та регіональні критерії переглянуть і перевірятимуть на зловживання.
Упродовж вересня росіяни пошкодили близько десяти українських датацентрів. Росія також посилює кібератаки на українські державні інформаційні системи та бізнес, зокрема використовує технології штучного інтелекту. Про це повідомив прем’єр-міністр Сергій Корецький.
Що ще відомо? Уряд доручив усім органам виконавчої влади терміново створити команди з кібербезпеки, закупити необхідне програмне забезпечення та запустити його в роботу.
За словами Корецького, ключові державні органи у цифровій сфері вже можуть протидіяти кібератакам із використанням штучного інтелекту. Такий рівень захисту мають забезпечити й інші державні установи.
Нагадаємо. 19 жовтня внаслідок російської балістичної атаки в Києві виведено з ладу обладнання й інфраструктуру датацентру «Датагруп». Його відновлення та подальша робота неможливі.
Унаслідок російської атаки на Чернігів одна людина загинула, ще 25 постраждали. Пошкоджено будівлі двох підприємств. Про це повідомили в ДСНС і обласній прокуратурі міста.
Що ще відомо? Унаслідок атаки виникла пожежа й сталися руйнування будівель.
Нагадаємо. РФ атакувала Полтавщину, Сумщину, Житомирщину і Дніпропетровщину.
Фото: ДСНС
Оновлено. До України повернули п’ятьох військових, які пережили російський теракт в Оленівці. Йдеться не про тих, кого вважали загиблими. Спочатку у першоджерелі — повідомленні на сторінці Володимира Зеленського — йшлося про загиблих. Проте зараз повідомлення оновили.
Оновлено. Станом на 15:24 омбудсман Дмитро Лубінець розповів, що вдалося повернути найбільшу кількість засуджених військових — 86. Також до України повернувся один військовослужбовець «Айдару».
З російського полону повернули 261 українського військового і дев’ятьох цивільних. Серед тих, хто повертається, п’ятеро людей, яких вважали загиблими під час російського теракту в Оленівці в липні 2022 року. Про це повідомив Володимир Зеленський.
Що ще відомо? До України повертаються військовослужбовці, які воювали на Донецькому, Луганському, Харківському, Запорізькому, Херсонському, Київському, Миколаївському та Чернігівському напрямках, а також оборонці ЧАЕС.
Серед звільнених — 38 офіцерів, бійці різних підрозділів, зокрема «Азову», а також військові, які потрапили в полон ще у 2018 та 2020 роках. Дев’ятеро повернених — важкохворі.
Фото: Володимир Зеленський / Telegram
Під час сьогоднішнього обміну до України вдалося повернути 61 військового 12-ї бригади «Азов». Серед них — 35 бійців окремого загону спеціального призначення «Азов», які боронили Маріуполь. Про це повідомив командир 1-го корпусу НГУ «Азов» Денис Прокопенко.
Що ще відомо? Денис Прокопенко зазначив, що в полоні ще залишаються понад 500 азовців.
Нагадаємо. Під час обміну 5 червня з російського полону повернули 33 бійців 1-го корпусу Нацгвардії «Азов». Серед них — два воїни окремого загону спеціального призначення «Азов», які боронили Маріуполь.
Контекст. Сьогодні, 23 жовтня, з російського полону повернули 261 українського військового і дев’ятьох цивільних. Серед тих, хто повертається, п’ятеро людей, яких вважали загиблими під час російського теракту в Оленівці в липні 2022 року.
Фото: Володимир Зеленський / Telegram
На підконтрольну Україні територію повернули сімох цивільних з тимчасово окупованих територій. Серед них — 90-річна маломобільна жінка та 50-річна українка, яка перенесла інфаркт і інсульт. Водночас Україна повернула до Росії сімох людей. Про це повідомив омбудсман Дмитро Лубінець.
Що ще відомо? Також вдалося повернути матір із дитиною. На початку повномасштабного вторгнення вони опинилися в Маріуполі й через бойові дії та окупацію не могли повернутися до родини.
Нагадаємо. У межах Bring Kids Back з тимчасово окупованої території вдалося повернути трьох дітей.
Сили оборони України уразили місце зберігання, підготовки й пуску ударних БпЛА армії РФ у Донецьку, а також пункт управління російського підрозділу в Криму. Про це повідомили в Генштабі.
Що ще атакували? Українські військові також уразили склад боєприпасів і матеріально-технічних засобів росіян на Донеччині і Запоріжжі. Крім того, завдали удару по зосередженню живої сили підрозділу зі складу «Рубікон» в Запорізькій області.
Що ще відомо? У Генштабі також додали, що наразі ще фіксуються випадки втрат зв’язку у роботі Starlink/StarShield на певних швидкостях.
Нагадаємо. Дональд Трамп повідомив, що Ілон Маск зняв обмеження швидкості для військової версії Starlink в Україні. Однак він відмовився уточнити, чи телефонував особисто Маску з щодо цієї ситуації.
Оновлено. Станом на 12:14 у Міноборони наразі немає підтверджень, що обмеження роботи Starlink/Starshield зняли. Про це повідомили джерела «Суспільного» в міністерстві.
Дональд Трамп повідомив, що Ілон Маск зняв обмеження швидкості для військової версії Starlink в Україні. Однак він відмовився уточнити, чи телефонував особисто Маску з цього приводу. Про це повідомляє «Суспільне».
Що передувало? Учора, 22 жовтня, The Wall Street Journal писало, що Трамп зателефонував Маскові й попросив зняти обмеження на використання Starlink в Україні. За даними видання, Президент США сказав американському бізнесмену, що його не влаштовує обмеження швидкості, яке досі діє.
Нагадаємо. Майже 20 конгресменів США підписали груповий лист, у якому закликають дозволити Україні застосовувати Starlink для ураження місць запуску на території Росії.
Контекст. 14 жовтня запровадили обмеження швидкості роботи терміналів Starlink під час руху. Вони стосуються «військового пакету» послуг StarShield.
15 жовтня власник SpaceX Ілон Маск повідомив, що ліміти швидкості для військового пакета Starshield залежать не від його компанії, а від уряду США.
19 жовтня Володимир Зеленський заявив, що сигнал обмежити роботу Starlink на високих швидкостях надійшов від уряду США, а технічно це реалізувала SpaceX. Водночас міністр фінансів США Скотт Бессент заявив, що адміністрація Президента США не давала вказівок обмежувати роботу Starlink для України. Про це раніше також заявили Дональд Трамп і держсекретар Марко Рубіо.
21 жовтня The Wall Street Journal з посиланням на американських посадовців повідомило, що засновник SpaceX Ілон Маск розпорядився обмежити роботу військової версії Starlink.
Фото: Білий дім
Документальну українську стрічку To Die to Live відібрали до Балтійського конкурсу документального кіно 30-го Талліннського міжнародного кінофестивалю «Темні ночі». Про це повідомили в Держкіно.
Про що фільм? У сюжеті кінострічки To Die to Live — історія трьох українських добровольців: Шахти, Танцюриста та Гончара. У 2014 році вони без військового досвіду долучилися до ЗСУ. Після двох років на фронті чоловіки намагалися повернутися до мирного життя, однак після початку повномасштабного вторгнення Росії в лютому 2022 року знову приєдналися до війська.
Хто створив? Фільм створено в копродукції України, Латвії та Словаччини. Режисерка стрічки — Юлія Гонтарук. Загалом фільм знімали впродовж 12 років.
Довідка. Талліннський кінофестиваль — один із найбільших кінофестивалів Північної Європи. Його проводять у столиці Естонії з 1997 року. Щороку в програмі показують близько 250 повнометражних і 300 короткометражних фільмів з різних країн. У 2026 році фестиваль відбудеться з 6 до 22 листопада.
Фото: кадр з трейлеру
Запросіть друга до Спільноти
Вкажіть, будь ласка, контактні дані людини, яку хочете запросити
Придбайте для друга подарунок від TUM
Вкажіть, будь ласка, контактні дані цієї людини, щоби ми надіслали їй посилку
Майже готово
Вкажіть ще, будь ласка, своє ім’я та емейл.
Дякуємо і до зв’язку незабаром!
Вхід в кабінет
Відновлення пароля
Оберіть рівень підтримки
Амбасадорський
digital & print
на 17% дешевше499 грн/міс
Амбасадорський
digital & print
на 17% дешевше416 грн/міс
499 грн/міс
При оплаті 4999 грн за рік
Вітаємо у спільноті!
