Конгресмен-республіканець оголосив статті щодо імпічменту очільника Пентагону Гегсета
Учора, 9 листопада, конгресмен-республіканець Томас Массі вніс ініціативу про імпічмент міністра оборони США Піта Гегсета у зв’язку з війною в Ірані. Він оголосив вісім статей імпічменту, звинувативши очільника Пентагону в незаконному веденні війни без дозволу Конгресу і зловживанні повноваженнями керівника відомства. Про це республіканець заявив під час виступу.
Що ще відомо? Сам Піт Гегсет назвав ініціативу Массі «фарсом», а конгресмена — «невдоволеним». На захист Гегсета також виступив держсекретар США Марко Рубіо.
Нагадаємо. Напередодні лідер Демократичної партії у Палаті представників Хакім Джеффріс повідомив, що партія розгляне резолюцію про імпічмент міністра оборони Піта Гегсета. Розгляд відбудеться 10 листопада.
Володимир Зеленський нагородив волонтерку, засновницю книжкового застосунку UnderBooks і співачку Дашу Астаф’єву орденом княгині Ольги III ступеня. Про це йдеться в указі Президента.
Хто ще отримав нагороду? Зокрема, орденом княгині Ольги III ступеня також нагородили кінорежисерку, сценаристку й продюсерку Марину Горбач, громадську діячку й керівницю інтерактивних виставок Ukraine WOW і «Той день» Ярославу Гресь, а також виконавчу директорку Української кіноакадемії та співзасновницю онлайн-платформи Dzyga MDB Анну Мачух.
Загалом Президент відзначив державними нагородами низку діячів культури та мистецтва.
Нагадаємо. Цьогоріч Даша Астаф’єва разом з учителем української мови й літератури Артуром Пройдаковим читали текст для Радіодиктанту національної єдності.
Фото: Офіс Президента
Володимир Зеленський вніс до Верховної Ради законопроєкт про відновлення декларування для працівників СБУ та розвідки, які не беруть безпосередньої участі в бойових діях. Про це свідчить картка законопроєкту. Президент закликав Раду невідкладно підтримати документ.
Що пропонується? Для військовослужбовців Нацгвардії, ДПСУ, Держспецзв’язку, УДО, ЗСУ, Держспецтрансслужби та поліцейських особливого призначення відстрочка від подання декларацій зберігатиметься.
Для військовослужбовців інших державних органів відстрочка діятиме лише тоді, коли на момент завершення строку декларування вони безпосередньо беруть участь у бойових діях. Подати декларацію потрібно буде протягом 90 днів після завершення участі в бойових діях, припинення воєнного стану або звільнення зі служби.
Військовослужбовці, які не подавали декларації після 2021 року, матимуть 90 днів після набрання законом чинності, щоб це зробити. Виняток — ті, для кого й надалі діятиме спеціальний порядок декларування.
Водночас для військовослужбовців ЗСУ відстрочка від подання декларацій зберігатиметься до кінця воєнного стану.
Що ще відомо? Також не можна буде приховувати від громадськості декларації низки високопосадовців. Зокрема, керівництва Офісу Президента і РНБО, народних депутатів, суддів, прокурорів, керівників правоохоронних органів і начальників військових адміністрацій.
Як було раніше? Раніше військовослужбовці СБУ могли не подавати декларації під час воєнного стану незалежно від того, чи брали вони безпосередню участь у бойових діях. Подати декларацію вони мали протягом 90 днів після припинення воєнного стану або звільнення зі служби. Водночас декларації окремих працівників СБУ могли бути закритими для публічного доступу з міркувань безпеки.
Нагадаємо. Законопроєкт з’явився на тлі операції НАБУ і САП «Карфаген». Зеленський відреагував на участь деяких співробітників СБУ у справі «Хімпрому», назвавши цю ситуацію «ганебною» та «абсолютно неприпустимою».
Контекст. 4 листопада НАБУ і САП викрили організацію, яка платила правоохоронцям за прикриття шахрайських кол-центрів і іншого незаконного бізнесу. Організація мала мережу з 52 шахрайських колцентрів, де працювали 2700 людей. За даними слідства, до схеми були залучені посадовці СБУ, Офісу генпрокурора, Нацполіції та представники кримінального середовища.
Докладніше про те, хто входив до організації — читайте у новині НЗЛ.
Фото: Володимир Зеленський / Telegram
Харківщина. Унаслідок російської атаки постраждали восьмеро людей. Пошкоджено житлові будинки, автомобілі, електромережі й господарські споруди.
Херсонщина. Увечері 9 листопада російський FPV-дрон влучив у багатоповерхівку. На дев’ятому поверсі загорілася квартира. Постраждала жінка.
Полтавщина. У Кременчуці російський БпЛА влучив у промислове підприємство. Постраждалих немає.
Фото: ДСНС
У Вишгородському районі Київщини загинула жінка внаслідок російської атаки. Також відомо про двох постраждалих. Зруйновано двоповерховий приватний житловий будинок і гараж. Про це повідомив очільник Київської ОВА Тимур Ткаченко.
Що ще відомо? Унаслідок російської атаки на Одещині загинули три людини, ще троє — постраждали. Пошкоджено складську будівлю з продуктами харчування. В Одеському районі внаслідок влучання загорівся двоповерховий житловий будинок і гараж на території кооперативу.
Поліція повідомила про підозру ще одному учаснику сутичок у Петропавлівській Борщагівці на Київщині. Йдеться про хлопця 2004 року народження. За даними слідства, його підозрюють у перешкоджанні законній діяльності ЗСУ. Про це повідомила речниця Київської обласної прокуратури Юлія Колтак, передає «Суспільне».
Що відомо? За даними слідства, хлопець закликав перекинути службовий автобус, у якому перебували військовослужбовці Нацгвардії. Разом з іншими людьми він розхитував транспорт і бив ногами по кузову, намагаючись його пошкодити.
Сьогодні, 9 листопада, суд має обрати підозрюваному запобіжний захід. Прокуратура проситиме взяти його під варту без права внесення застави.
Нагадаємо. Суд відправив під варту трьох учасників сутичок у Петропавлівській Борщагівці — Віктора Єну, Валентину Молоду і Тетяну Кірєєву.
Контекст. Події в Петропавлівській Борщагівці сталися 2 листопада на території тимчасового пункту дислокації військової частини 3121, яка належить до 1-го корпусу НГУ «Азов».
За повідомленням корпусу, біля військового містечка почали збиратися цивільні з вимогою видати мобілізованих військовослужбовців, які перебували на території пункту. Після відмови вони заблокували роботу військового містечка й намагалися потрапити всередину.
Після того як на місце прибув командувач Національної гвардії України Олександр Півненко, він провів родичів деяких військовослужбовців на територію військового об’єкта й показав умови, у яких перебувають мобілізовані та військовослужбовці, затримані після СЗЧ. Четверо військовослужбовців, затриманих після СЗЧ, мали травми. Їх доправили до госпіталю на обстеження.
Докладніше про події в Петропавлівській Борщагівці — читайте у новині НЗЛ.
Служба безпеки України завершила розслідування і скерувала до суду обвинувальний акт щодо теракту у Львові 22 лютого 2026 року. Тоді внаслідок подвійного вибуху загинули поліцейська і військовослужбовець Нацгвардії. Також 26 людей отримали поранення. Про це повідомили в СБУ.
Що відомо про фігурантку справи? За даними слідства, увечері 21 лютого жінка заклала дві вибухівки у сміттєві контейнери поблизу орендованої квартири. У вікні помешкання вона залишила телефон з увімкненою онлайн-трансляцією, щоб росіяни могли стежити за місцем і дистанційно активувати вибухівки.
До схеми також залучили мешканку Харкова. За даними слідства, вона зателефонувала до поліції і повідомила про нібито пограбування магазину у Львові.
Після прибуття патрульних пролунав перший вибух. Коли на місце приїхали додаткові наряди поліції і Нацгвардії, дистанційно активували другу вибухівку.
Що відомо про покарання? Жінку судитимуть за вчинення теракту, незаконне поводження зі зброєю і вибухівкою, а також незаконне виготовлення вибухових пристроїв. Їй загрожує довічне увʼязнення з конфіскацією майна.
Нагадаємо. 22 лютого у Нацполіції заявили, що підозрювана у підриві — 33-річна мешканка Рівненщини. За даними слідства, вона виготовила саморобні вибухівки й заклала їх у сміттєві баки за вказівкою спецслужб РФ.
До суду скерували обвинувальний акт щодо російського військового, якого обвинувачують у розстрілі полоненого українського військовослужбовця. За даними слідства, він за наказом командира вистрілив у потилицю військовому ЗСУ. Про це повідомили в Донецькій прокуратурі.
Що ще відомо? За даними прокуратури, 10 жовтня 2025 року під час спроби захоплення села Шахове Покровського району піхотна група армії РФ проникла на околиці населеного пункту. Російські військові взяли в полон двох військовослужбовців Сил оборони України. Серед полонених був командир одного з підрозділів.
Після допиту російський військовий вивів одного з полонених до лісосмуги, де, за даними слідства, за наказом командира вистрілив йому з автомата в потилицю. Другий український військовослужбовець також загинув. Обставини його загибелі в повідомленні прокуратури не уточнюють.
Під час подальших бойових дій на цьому напрямку Сили оборони взяли російського військового в полон. Наразі він перебуває під вартою без права внесення застави.
Уночі 9 листопада Сили оборони України уразили «Завод імені Морозова» неподалік Санкт-Петербурга. Там виробляють вибухові речовини і розробляють тверде паливо для двигунів ракетних комплексів «Тополь-М». Про це повідомили в Генштабі.
Що ще відомо? У відомстві зазначили, що підприємство входить до державної корпорації «Ростех» і є однією з важливих ланок виробничого ланцюга, який забезпечує російську армію балістичними ракетами.
Мер Києва Віталій Кличко відреагував на ідею Володимира Зеленського щодо безплатного проїзду в столиці й організації резервного транспортного сполучення. За його словами, додаткові автобуси у Києві є, однак бракує водіїв. Про це написав міський голова у Telegram.
Що ще відомо? Кличко зазначив, що «Київпастранс» може випустити на маршрути ще 25 автобусів. Для цього потрібно щонайменше 50 водіїв категорії D. Забронювати нових працівників підприємство не може через встановлені ліміти.
Він також зазначив, що для повноцінної заміни метро за кількістю перевезених пасажирів знадобилося б до 1020 автобусів. Водночас, за словами мера, наземний транспорт не може забезпечити таку саму регулярність руху, оскільки їздить дорогами разом з іншим транспортом.
Що відомо про безплатний проїзд? Коментуючи ідею безплатного проїзду в Києві, Кличко заявив, що держава заборгувала місту понад вісім мільярдів гривень за пільгові перевезення.
Нагадаємо. 8 листопада Володимир Зеленський доручив премʼєр-міністру Сергію Корецькому представити програму безплатного проїзду в міському наземному транспорті і достатнього резерву автобусів для Києва.
Контекст. 9 листопада у Києві запровадять резервні схеми транспортного сполучення між лівим і правим берегами. Зокрема, через міст Патона та Південний і Північний мости.
Докладніше про це — читайте у новині НЗЛ.
Город може початися з кількох грядок біля підʼїзду або теплиці за парканом. Для людей, чиї історії зібрали в тексті, земля стала місцем, де можна вирощувати їжу для себе й інших, вчитися нового, працювати разом із сусідами й потроху облаштовувати життя.
Після початку повномасштабного вторгнення Юлія і Євген Моїсеєви виїхали з Київщини до Стрия на Львівщині. Хоча родина й сама вимушено покинула домівку, вона почала допомагати іншим людям, які також переїхали через війну: шукала для них житло, збирала речі й готувала безплатні обіди для близько 200 людей.
Спочатку людям вистачало даху над головою і наявноі їжі, проте бойові дії тривали, і подружжя почало думати, як далі годувати стільки людей.
Юлія і Євген знайшли 16 гектарів землі на закинутій фермі в селі Горішньому на Львівщині — це майже 22 футбольні поля. Люди, яких вони годували, допомогли відновити будівлі й облаштувати ферму. Улітку 2022 року подружжя зібрало перший урожай.
Згодом господарство почало розростатися: на фермі з’явилися тварини й теплиця, а землю зорали. Зараз там працюють близько 30 сімей, а ще приблизно 300 родин господарство підтримує.
Людям, які через війну залишили свої домівки, ця земля дала змогу знову господарювати, працювати й забезпечувати продуктами себе та інших.
Світлана і Володимир Петрови хоча все життя прожили в місті, давно хотіли мати город і самостійно вирощувати хоча б частину овочів та фруктів. Власна земля означала для них меншу залежність від магазинів і цін на продукти. Зрештою вони знайшли недорогий старий будинок у Гранові на Вінниччині, оселилися там, знайшли роботу й почали господарювати.
За кілька років у обох зʼявилися проблеми зі здоров’ям: лікарі заборонили чоловікові важку фізичну працю, а Світлані стало складніше працювати на землі. Відмовлятися від городу вони не хотіли, тож почали думати про теплицю й мотоблок, які могли б полегшити роботу. На їхнє придбання Світлана отримала 40 тисяч гривень у межах програми «Урожайний шлях».
З теплицею довелося розбиратися довше — перший урожай довелося вирощувати методом спроб і помилок. Помідори там росли помітно краще, ніж просто неба, але родині бракувало знань, як за ними доглядати. Тоді Світлана почала вчитися разом із сусідкою Оленою.
Олена Овчіннікова у серпні 2014 року виїхала з Єнакієвого на Донеччині до Одеси. Синові тоді було чотири роки, а сама Олена була вагітна другою дитиною. Родина планувала провести в Одесі два тижні, але до Єнакієвого вони більше не повернулися. У 2016 році придбали будинок у Гранові, а ще через два роки в родині народилася третя дитина.
З часом біля будинку з’явилася теплиця, у якій родина тепер вирощує овочі для себе. Саме тоді Олена із сусідкою Світланою почали шукати, де навчитися, і розбиратися, як вирощувати овочі в теплиці.
У Боярці є дві ініціативи, які з приватних подвір’їв зробили спільний город. Одну з них започаткувала Людмила Тюрменко. Вона зібрала побажання мешканців свого багатоквартирного будинку, а згодом сусіди облаштували грядки біля під’їздів і почали вирощувати там їжу для себе. Тепер люди, які можуть не мати власної землі, мають спільну ділянку, а разом з нею і спільну відповідальність за те, що на ній росте.
Для людей, які не мають власної землі, ці грядки стали місцем, де можна вирощувати щось своє просто біля дому. Водночас спільний город потребує спільних рішень: мешканцям потрібно домовлятися, що садити, як доглядати за рослинами та як розподіляти врожай.
За кілька кілометрів, на території районної лікарні, створили інший громадський город — «Сади здоров’я». Поки що тут є чотири підвищені грядки, двосекційний компостер та інструменти. Ініціатива поєднує вирощування їжі з гарденотерапією — роботою із землею та рослинами, яка допомагає психологічно розвантажитися.
Важливий тут не так майбутній урожай, як сам процес: посадити рослину, доглядати за нею, спостерігати, як вона росте, і знаходити спокій у звичній праці.
Усі ці історії об’єднує бажання людей мати свою землю й вирощувати на ній їжу для себе та інших. Тож вони віднаходять способи це зробити: хтось разом із сусідами шукає, де навчитися, інші діляться досвідом, а комусь вдається отримати грант на розвиток господарства.
Текст: Данило Четверіков
Фото: проєкт «Урожайний шлях»
