09:00
загальнонаціональна
хвилина памʼяті
Держава у тіні імперій
Корея — порівняно невеликий півострів, площа якого майже втричі менша за Україну. Протягом історії ця країна була затиснута між величезним Китаєм і традиційно войовничою Японією. Століттями ці великі сили змагалися за владу над місцевими державами, але остаточно завоювати й підкорити корейців не могли. Усе змінилося у 20 столітті. Ослаблена Корея, після століть ізоляції та десятиліть заворушень, опинилася у руках японських імператорів. 1905 року, після перемоги Японії у війні з Росією, корейці опинилися під протекторатом Токіо. А вже за п’ять років, без жодних виправдань, Корею насильно включили до складу Японської імперії.
Тоді почалася колонізація. Корейську мову і культуру забороняли, історичні й культурні пам’ятки окупанти викрадали та вивозили на свій острів. Забороняли навіть корейські імена, насаджуючи натомість японські. Очікувано, це спричинило зародження руху опору в Кореї. Проте Японська імперія була надто могутньою, і щоб її зупинити, знадобилося більше часу, країн та ядерних бомб.
Корейська війна
Під час Другої світової війни окуповану Корею взяли під контроль війська двох тодішніх союзників: США, яким дістався південь, і СРСР, що зайняв північ. Вони хотіли, щоб після війни дві частини півострова знову об’єдналися в єдину Корейську державу. Але переговори не дали результату. Вашингтон і Москва наближалися до Холодної війни, світ ділили на сфери впливу, і Корея стала одним із найгарячіших кордонів.
На півдні, під наглядом американців, проголосили Республіку Корею, проте американці здебільшого її залишили. На півночі, за наказами комуністичних керівників, створили КНДР. Поки Південна Корея помалу оговтувалася від окупації, СРСР і Китай активно нарощували військову потугу Півночі. Тоді почалася війна: комуністи пішли в наступ і майже повністю захопили півострів. Тут уже втрутилися американці і кардинально змінили ситуацію на фронті. Фактично, вся Корея опинилася під контролем Півдня.
Але цього разу у війну вступив Китай, відправивши величезну армію, яка відкинула американців знову назад. Зрештою, бої точилися майже на лінії колишнього поділу Кореї між СРСР та США. Жодна зі сторін не могла перемогти іншу. Тим часом втрати й руйнування були колосальними: загинуло щонайменше 2,5 млн людей. Попри це, жодні перемовини не приносили результату, адже позиції сторін залишалися непримиренними. Лише після смерті Сталіна вдалося досягти припинення вогню. Корея залишилася поділеною, а між Півднем і Північчю створили демілітаризовану зону. З того часу минуло багато десятиліть. КНДР досі залежна від допомоги Китаю та РФ, а її громадяни живуть під гнітом одного з найжорстокіших тоталітарних режимів світу. Водночас Південна Корея стала багатою та успішною країною, де панують демократія та особисті свободи. Єдність півострова у близькому майбутньому залишається малоймовірною.
Як щодо України?
Порівнювати корейський сценарій з українською реальністю досить складно. По-перше, в нас війна триває не між двома версіями однієї держави. Тобто ніхто не буде створювати окремої проросійської України, а на окупованих територіях українців чекатимуть лише репресії, депортації та насильна асиміляція. В такому разі очікувати майбутнього повернення територій буде майже неможливо.
По-друге, рівень американської (та й будь-якої іноземної) допомоги Україні значно нижчий порівняно з тим, що отримувала Корея. Вашингтон вкладає в нашу боротьбу у багато разів менше, ніж свого часу в корейську, не кажучи вже про те, що на боці Південної Кореї воювала велика кількість американських солдатів.
Якщо порівнювати корейську та російсько-українську війни з погляду більш-менш стабільної лінії фронту та виснаження сил сторін, то аналогія буде недосконалою.
По-перше, немає жодних ознак, що Росія хоче зупинити свої спроби завоювати всю Україну. Про такі бажання відкрито говорять майже всі російські високопосадовці, включно з Путіним. Можна хіба припустити, що, як і в Корейській війні після смерті Сталіна, у війні Росії проти України ситуація може змінитися після смерті Путіна. Проте це досить непевне припущення, яке не має жодних підтверджень.
Якщо війна все ж зупиниться по лінії фронту з демілітаризованою зоною, і такі умови влаштують Україну та Росію, постане ще одне питання. Що стримуватиме Кремль від нового нападу на Україну після того, як він оговтається? Південна Корея покладалася на підтримку свого великого ядерного заступника — США. В України наразі таких гарантій безпеки немає.
Навіть якщо українці погодяться на втрату частини території, для впровадження в Україні корейського сценарію бракуватиме двох ключових факторів: гарантій безпеки від наших союзників та бажання Москви йти хоч на якісь компроміси. Якщо ж, попри всі ці труднощі, таки вдалося б досягти угоди, це означало б що агресор вийшов у плюс після війни, що міжнародне право не працює і що найбільш надійною гарантією безпеки для країн є ядерна зброя. Це б означало новий дивовижний світ неймовірних загроз і безлічі війн. Втім, можливо ми вже живемо саме у такому світі.
Автор статті: Дмитро Спорняк
Фото: Wikipedia
Фінляндія оголосила про виділення двох мільйонів євро на гуманітарну допомогу Україні. Гроші спрямують на підтримку продовольчої безпеки, допомогу евакуйованим та внутрішньо переміщеним особам, а також на підготовку до зимового періоду. Про це повідомили в МЗС Фінляндії.
Що ще відомо? Зокрема, один мільйон євро передадуть через Всесвітню продовольчу програму ООН, яка доставляє гуманітарні вантажі. Ще мільйон євро передадуть Управлінню Верховного комісара ООН у справах біженців.
Нагадаємо. В’єтнам виділив Україні новий пакет допомоги у розмірі 500 тисяч доларів США.
Оновлено. Станом на 15:33 Володимир Зеленський повідомив, що вночі 22 жовтня росіяни застосували проти Києва, зокрема, три балістичні ракети з касетними боєголовками. Особливість цих ракет у тому, що вони вибухають у повітрі, заходячи на ціль, і уражають усе навколо в радіусі 400 метрів. Одна з таких ракет ударила по території між Києво-Печерською лаврою та Свято-Введенським монастирем. Пошкоджено будівлі монастиря, звичайні будинки, магазини та кафе.
Росіяни завдали удару по шести районах Києва. Унаслідок атаки відомо про одного загиблого і 22 постраждалих. Серед поранених — четверо дітей. Про це повідомили в ДСНС.
Які наслідки? У Печерському районі пошкоджено будівлю станції швидкої допомоги. Також унаслідок обстрілу пошкоджено частину інфраструктури метрополітену на Південному мосту. Рух транспорту тимчасово перекритий у напрямку з правого берега на лівий.
Яка ситуація зі світлом? У Києві й області сьогодні, 22 жовтня, діятимуть графіки відключення світла. Через удари РФ по енергооб’єктах у частині регіонів України також будуть графіки відключення світла з 06:00 до 23:59.
Фото: ДСНС
ВАКС зняв електронний браслет з колишнього міністра енергетики Германа Галущенка. Однак йому на два місяці продовжив інші процесуальні обов’язки. Зокрема, ексміністр має залишатися в Києві та області, не спілкуватися з визначеними людьми, здати паспорти для виїзду за кордон і прибувати на виклики слідства й суду. Про це повідомили у ВАКС.
Нагадаємо. 1 вересня САП попросило суд арештувати 150 мільйонів гривень, які внесли як заставу за колишнього міністра енергетики Германа Галущенка. За даними слідства, ці кошти могли бути отримані злочинним шляхом і легалізовані через внесення застави.
Контекст. 15 лютого 2026 року ексміністра енергетики Германа Галущенка затримали під час перетину держкордону. НАБУ та САП оголосили йому підозру у справі «Мідас».
НАБУ та САП викрили й задокументували діяльність злочинної організації, до складу якої входили чинні та колишні посадовці енергетичної сфери, відомий бізнесмен та інші особи. За даними слідства, її учасники вибудували масштабну корупційну схему впливу на діяльність стратегічних підприємств державного сектору, зокрема «Енергоатома». На опублікованих записах розмов згадуються, зокрема, міністр юстиції Герман Галущенко, який раніше обіймав посаду міністра енергетики.
Фото: Герман Галущенко / Facebook
У Лозовій на Харківщині внаслідок російського удару по ринку загинули двоє людей, ще 34 — постраждали. Про це повідомили в ДСНС.
Що ще відомо? Унаслідок атаки виникла пожежа в будівлі магазину, пошкоджено інші торговельні об’єкти, багатоквартирний і приватний житлові будинки, а також легкові автомобілі.
Нагадаємо. РФ атакувала Харківщину, Сумщину, Полтавщину, Одещину і Вінниччину.
Фото: ДСНС
Сьогодні, 22 жовтня, до України повернули тіла 252 загиблих, які, за твердженням росіян, належать громадянам України, зокрема військовослужбовцям. Про це повідомили у Координаційному штабі.
Що відомо? Слідчі правоохоронних органів разом із представниками експертних установ проведуть необхідні заходи для ідентифікації тіл.
В Україні створили перший цифровий «Путівник мілітарними традиціями». У ньому зібрали матеріали про історію українського воїнства, традиції сучасних підрозділів, військове повсякдення, символіку, ритуали, ветеранський досвід і культуру пам’яті. Про це НЗЛ повідомили творці проєкту.
Видання можна завантажити безплатно за посиланням.
Про що йдеться? До прикладу, в путівнику 1-й окремий центр безпілотних систем розповів про скіфську стрілу на своїй нарукавній емблемі та її зв’язок із Deep Strike — ураженням цілей далеко за лінією фронту.
26-та окрема артилерійська бригада імені генерал-хорунжого Романа Дашкевича описала посвяту в гармаші. Після першого пострілу новачка символічно приймають до артилерійського розрахунку за допомогою ритуалу з піропатроном і сажею.
Що ще відомо? Наприкінці путівника є форма, через яку військові, підрозділи, дослідники й інституції можуть додати інформацію про інші традиції. Команди проєктів планують оновлювати видання.
Хто працював над путівником? Цифрове видання разом з істориками, дослідниками та бойовими підрозділами створили проєкти «Витоки» і «Гальт».
Загалом над проєктом працювали 30 експертів, серед яких історики, етнографи, антропологи, журналісти і люди з військовим досвідом. Історичні матеріали також доповнили своїми традиціями й практиками близько 30 сучасних підрозділів ЗСУ.
Фото: надали організатори
«Укрзалізниця» запустила новий флагманський потяг Київ — Холм, який отримав ім’я українського історика Михайла Грушевського. Про це повідомили в компанії.
Що ще відомо? Також запускають рейси Київ — Перемишль і Дніпро — Перемишль, де пасажири зможуть пересісти на поїзди до міст Німеччини, Чехії та інших країн Європи.
Нагадаємо. У Києві й області «Укрзалізниця» встановила 33 мобільні укриття на залізничних об’єктах. Загалом компанія планує встановити ще 128 таких укриттів в області, а ще 650 — в інших регіонах України.
Українські військові провели підземну контрнаступальну операцію на Куп’янському напрямку. Вони просунулися на понад 15 кілометрів у тил росіян. Про це повідомили в корпусі «Хартія».
Що ще відомо? Угруповання під командуванням 2-го корпусу НГУ «Хартія» поєднало підземний наступ із діями на поверхні і ударами безпілотників. У результаті понад 30 росіян узяли в полон, а втрати армії РФ — понад 100.
9-річний Мирон Нетребка став чемпіоном світу з класичних шахів серед юнаків до дев’яти років. Юнак набрав 9,5 очка з 11 можливих. Зокрема, здобув дев’ять перемог, одну партію завершив внічию й одну програв. Змагання відбулися в іспанському місті Рокетас-дель-Мар. Про це повідомили у Федерації шахів України.
Що ще відомо? Юні шахісти змагалися окремо в шести вікових категоріях — до 7, 9, 11, 13, 15 і 17 років. Золота медаль Мирона Нетребки стало єдиним здобутком збірної України на цьому чемпіонаті світу.
Фото: Федерація шахів України
Голова Національного банку Андрій Пишний заявив, що обшуки НАБУ і САП не стосувалися діяльності Нацбанку чи його роботи на посаді. За його словами, слідство шукало докази у справі, пов’язаній з іншими обставинами і людьми. Під час обшуків не виявили нічого, що свідчило б про правопорушення з боку голови чи працівників НБУ. Про це Андрій Пишний повідомив на своїй сторінці у Facebook.
Що передувало? Учора, 21 жовтня, НАБУ проводило обшуки у приміщенні Нацбанку й за місцем проживання одного зі співробітників. Там додали, що нікого не затримували й нікому не повідомляли про підозру. Інші деталі не розголошують через таємницю досудового розслідування.
Нагадаємо. «Українська правда» з посиланням на джерела писало, що обшуки проводять у голови Нацбанку Андрія Пишного.
Фото: Андрій Пишний / Facebook
Запросіть друга до Спільноти
Вкажіть, будь ласка, контактні дані людини, яку хочете запросити
Придбайте для друга подарунок від TUM
Вкажіть, будь ласка, контактні дані цієї людини, щоби ми надіслали їй посилку
Майже готово
Вкажіть ще, будь ласка, своє ім’я та емейл.
Дякуємо і до зв’язку незабаром!
Вхід в кабінет
Відновлення пароля
Оберіть рівень підтримки
Амбасадорський
digital & print
на 17% дешевше499 грн/міс
Амбасадорський
digital & print
на 17% дешевше416 грн/міс
499 грн/міс
При оплаті 4999 грн за рік
Вітаємо у спільноті!