«Наша ціль — не просто закрити рану, а відновити риси обличчя». Як українським військовим повертають риси обличчя за допомогою 3D-друку
На війні хлопець отримав дві кулі в голову: одна пройшла навиліт, інша — залишилася в черепі, дивом не зачепивши мозок. Вʼячеслав втратив ліве око. «Після поранення встав і відстрілювався. Сам дійшов із поля бою, мене не виносили», — каже хлопець. Він говорить спокійно, без натяку на героїзацію.
Цього літа Вʼячеслав став одним із пацієнтів міжнародної окулопластичної місії Vision for Ukraine, яку ініціює БФ «Християнська медична асоціація України». Протягом чотирьох днів українські та американські офтальмохірурги разом оперували поранених військових. В’ячеславу відновлюють повіки, щоб згодом встановити очний протез.
«У Черкасах йому вже встановили орбітальний імплант. Тепер треба сформувати повіки, які зможуть утримати протез. Це складна пластика», — пояснює Оксана Петренко, офтальмохірургиня Київської обласної лікарні. Разом із нею працює американський колега Хорхе Корона — один із провідних окулопластичних хірургів США. Це його вже четвертий візит до України.
Цього разу Корона привіз чотири надруковані на 3D-принтері титанові імпланти. Кожен створено за персональними КТ-знімками пацієнтів. Один імплант коштує від 9 до 12 тисяч доларів США. Українські захисники отримують їх безоплатно.
«Мінно-вибухові поранення сильно спотворюють обличчя. Але наша ціль не в тому, щоб закрити рану абияк, а повернути людині риси обличчя. Бо це — про гідність», — говорить Хорхе Корона.
Шрам на обличчі Андрія Дунаєва починається з надбрівної дуги й тягнеться до очної ямки. Як каже чоловік, це його особиста лінія фронту. На правому зап’ясті витатуюване слово «Воля».
Андрій — з Волині. Після поранення на сході чоловік утратив зір. Одне око вдалося зберегти, але бачить ним ледве-ледве. Його обличчя спокійне, без нот жалю. Лікарі готують орбітальну порожнину, щоби згодом установити протез. Усе — аби в дзеркалі було не «обличчя після», а обличчя, з яким можна жити далі.
«Обличчя — це вхідні двері в соціум, — каже Олександр Васильєв, завідувач відділення щелепно-лицевої хірургії Київської обласної клінічної лікарні. Лікарі щомісяця проводять до 120 операцій, близько 60% пацієнтів — військові.
«Поранення дуже різні: середня зона обличчя, нижня третина, вуха та очі. Тут потрібна командна робота: офтальмологи, щелепно-лицьові хірурги, нейрохірурги. Стандартних напрацьованих рішень немає», — пояснює Васильєв.
І додає: «Це не лише фізична травма. Це глибока психологічна історія. Люди з обличчям після вибуху соромляться повертатися в життя. Наша мета — дати їм інструмент для повернення».
Як 3D-друк та інновації, які раніше застосовували переважно в онкології, тепер допомагають повернути риси обличчя
Війна пришвидшила розвиток реконструктивної хірургії в Україні. Уперше широке застосування отримали PSI-імпланти (Patient Specific Implant) — титанові деталі, створені на 3D-принтері під конкретного пацієнта.
До 2022 року PSI-імпланти використовували лише епізодично, переважно в онкології. Тепер вони критично важливі для поранених. Однак їхня вартість — понад 100 тисяч гривень — і відсутність державного фінансування обмежують доступ для поранених. Саме тому участь міжнародних команд — критично важлива.
Американський хірург Стюарт Сейф каже: «Війна відкрила нові можливості для розвитку медицини в Україні. Раніше офтальмологія не охоплювала складні реконструкції, але завдяки спільним операціям і менторству українські лікарі швидко нарощують експертизу».
Ці операції відбуваються в межах ініціативи Місія Vision for Ukraine, що зосереджена не лише на клінічній допомозі, а й на трансформації української реконструктивної хірургії. Місію координує Благодійний фонд «Християнська медична асоціація України».
Такі місії планують проводити надалі — наступна відбудеться з 30 листопада до 5 грудня. Реєстрацію для попереднього запису шукайте за посиланням.
Авторка: Христина Роман
Фото: Ілля Ларіонов
Оновлено. Станом на 18:50 омбудсмен Дмитро Лубінець підтвердив заяву Меланії Трамп про гуманітарну місію в Олешках. За домовленістю, буде забезпечено режим тиші, доставлений гуманітарний вантаж і вільне пересування цивільного населення з міста.
Україна і Росія домовилися про тимчасове припинення бойових дій в Олешках на Херсонщині із 29 жовтня для забезпечення гуманітарної допомоги та підготовки евакуації цивільних. Про це повідомили в Білому домі.
Що ще відомо? Там додали, що домовленості вдалося досягнути за посередництва першої леді США Меланії Трамп.
Перша леді зазначила, що представники обох країн відвідуватимуть жителів удома, визначатимуть їхні потреби й допомагатимуть охочим евакуюватися до обраного місця. Процес супроводжуватиме американська медіаорганізація.
Прем’єр-міністр Сергій Корецький заявив, що максимальний рівень бронювання, зокрема для енергетики та оборонно-промислового комплексу (ОПК), більше не становитиме 100%. Підприємства зможуть просити про більший відсоток, якщо обґрунтують необхідність.
Що ще зміниться? Підприємства зможуть бронювати 100% працівників, якщо регулярно добровільно залучатимуть частину з них до військової служби. Працівник має заздалегідь знати, де й скільки служитиме. За ним зберігатимуть робоче місце та зарплату. Механізм мають розробити Міноборони й Мінекономіки разом із бізнесом до 1 грудня.
Статус критичного підприємства більше не залежатиме від його економічних показників. Галузеві та регіональні критерії переглянуть і перевірятимуть на зловживання.
Упродовж вересня росіяни пошкодили близько десяти українських датацентрів. Росія також посилює кібератаки на українські державні інформаційні системи та бізнес, зокрема використовує технології штучного інтелекту. Про це повідомив прем’єр-міністр Сергій Корецький.
Що ще відомо? Уряд доручив усім органам виконавчої влади терміново створити команди з кібербезпеки, закупити необхідне програмне забезпечення та запустити його в роботу.
За словами Корецького, ключові державні органи у цифровій сфері вже можуть протидіяти кібератакам із використанням штучного інтелекту. Такий рівень захисту мають забезпечити й інші державні установи.
Нагадаємо. 19 жовтня внаслідок російської балістичної атаки в Києві виведено з ладу обладнання й інфраструктуру датацентру «Датагруп». Його відновлення та подальша робота неможливі.
Унаслідок російської атаки на Чернігів одна людина загинула, ще 25 постраждали. Пошкоджено будівлі двох підприємств. Про це повідомили в ДСНС і обласній прокуратурі міста.
Що ще відомо? Унаслідок атаки виникла пожежа й сталися руйнування будівель.
Нагадаємо. РФ атакувала Полтавщину, Сумщину, Житомирщину і Дніпропетровщину.
Фото: ДСНС
Оновлено. До України повернули п’ятьох військових, які пережили російський теракт в Оленівці. Йдеться не про тих, кого вважали загиблими. Спочатку у першоджерелі — повідомленні на сторінці Володимира Зеленського — йшлося про загиблих. Проте зараз повідомлення оновили.
Оновлено. Станом на 15:24 омбудсман Дмитро Лубінець розповів, що вдалося повернути найбільшу кількість засуджених військових — 86. Також до України повернувся один військовослужбовець «Айдару».
З російського полону повернули 261 українського військового і дев’ятьох цивільних. Серед тих, хто повертається, п’ятеро людей, яких вважали загиблими під час російського теракту в Оленівці в липні 2022 року. Про це повідомив Володимир Зеленський.
Що ще відомо? До України повертаються військовослужбовці, які воювали на Донецькому, Луганському, Харківському, Запорізькому, Херсонському, Київському, Миколаївському та Чернігівському напрямках, а також оборонці ЧАЕС.
Серед звільнених — 38 офіцерів, бійці різних підрозділів, зокрема «Азову», а також військові, які потрапили в полон ще у 2018 та 2020 роках. Дев’ятеро повернених — важкохворі.
Фото: Володимир Зеленський / Telegram
Під час сьогоднішнього обміну до України вдалося повернути 61 військового 12-ї бригади «Азов». Серед них — 35 бійців окремого загону спеціального призначення «Азов», які боронили Маріуполь. Про це повідомив командир 1-го корпусу НГУ «Азов» Денис Прокопенко.
Що ще відомо? Денис Прокопенко зазначив, що в полоні ще залишаються понад 500 азовців.
Нагадаємо. Під час обміну 5 червня з російського полону повернули 33 бійців 1-го корпусу Нацгвардії «Азов». Серед них — два воїни окремого загону спеціального призначення «Азов», які боронили Маріуполь.
Контекст. Сьогодні, 23 жовтня, з російського полону повернули 261 українського військового і дев’ятьох цивільних. Серед тих, хто повертається, п’ятеро людей, яких вважали загиблими під час російського теракту в Оленівці в липні 2022 року.
Фото: Володимир Зеленський / Telegram
На підконтрольну Україні територію повернули сімох цивільних з тимчасово окупованих територій. Серед них — 90-річна маломобільна жінка та 50-річна українка, яка перенесла інфаркт і інсульт. Водночас Україна повернула до Росії сімох людей. Про це повідомив омбудсман Дмитро Лубінець.
Що ще відомо? Також вдалося повернути матір із дитиною. На початку повномасштабного вторгнення вони опинилися в Маріуполі й через бойові дії та окупацію не могли повернутися до родини.
Нагадаємо. У межах Bring Kids Back з тимчасово окупованої території вдалося повернути трьох дітей.
Сили оборони України уразили місце зберігання, підготовки й пуску ударних БпЛА армії РФ у Донецьку, а також пункт управління російського підрозділу в Криму. Про це повідомили в Генштабі.
Що ще атакували? Українські військові також уразили склад боєприпасів і матеріально-технічних засобів росіян на Донеччині і Запоріжжі. Крім того, завдали удару по зосередженню живої сили підрозділу зі складу «Рубікон» в Запорізькій області.
Що ще відомо? У Генштабі також додали, що наразі ще фіксуються випадки втрат зв’язку у роботі Starlink/StarShield на певних швидкостях.
Нагадаємо. Дональд Трамп повідомив, що Ілон Маск зняв обмеження швидкості для військової версії Starlink в Україні. Однак він відмовився уточнити, чи телефонував особисто Маску з щодо цієї ситуації.
Оновлено. Станом на 12:14 у Міноборони наразі немає підтверджень, що обмеження роботи Starlink/Starshield зняли. Про це повідомили джерела «Суспільного» в міністерстві.
Дональд Трамп повідомив, що Ілон Маск зняв обмеження швидкості для військової версії Starlink в Україні. Однак він відмовився уточнити, чи телефонував особисто Маску з цього приводу. Про це повідомляє «Суспільне».
Що передувало? Учора, 22 жовтня, The Wall Street Journal писало, що Трамп зателефонував Маскові й попросив зняти обмеження на використання Starlink в Україні. За даними видання, Президент США сказав американському бізнесмену, що його не влаштовує обмеження швидкості, яке досі діє.
Нагадаємо. Майже 20 конгресменів США підписали груповий лист, у якому закликають дозволити Україні застосовувати Starlink для ураження місць запуску на території Росії.
Контекст. 14 жовтня запровадили обмеження швидкості роботи терміналів Starlink під час руху. Вони стосуються «військового пакету» послуг StarShield.
15 жовтня власник SpaceX Ілон Маск повідомив, що ліміти швидкості для військового пакета Starshield залежать не від його компанії, а від уряду США.
19 жовтня Володимир Зеленський заявив, що сигнал обмежити роботу Starlink на високих швидкостях надійшов від уряду США, а технічно це реалізувала SpaceX. Водночас міністр фінансів США Скотт Бессент заявив, що адміністрація Президента США не давала вказівок обмежувати роботу Starlink для України. Про це раніше також заявили Дональд Трамп і держсекретар Марко Рубіо.
21 жовтня The Wall Street Journal з посиланням на американських посадовців повідомило, що засновник SpaceX Ілон Маск розпорядився обмежити роботу військової версії Starlink.
Фото: Білий дім
Документальну українську стрічку To Die to Live відібрали до Балтійського конкурсу документального кіно 30-го Талліннського міжнародного кінофестивалю «Темні ночі». Про це повідомили в Держкіно.
Про що фільм? У сюжеті кінострічки To Die to Live — історія трьох українських добровольців: Шахти, Танцюриста та Гончара. У 2014 році вони без військового досвіду долучилися до ЗСУ. Після двох років на фронті чоловіки намагалися повернутися до мирного життя, однак після початку повномасштабного вторгнення Росії в лютому 2022 року знову приєдналися до війська.
Хто створив? Фільм створено в копродукції України, Латвії та Словаччини. Режисерка стрічки — Юлія Гонтарук. Загалом фільм знімали впродовж 12 років.
Довідка. Талліннський кінофестиваль — один із найбільших кінофестивалів Північної Європи. Його проводять у столиці Естонії з 1997 року. Щороку в програмі показують близько 250 повнометражних і 300 короткометражних фільмів з різних країн. У 2026 році фестиваль відбудеться з 6 до 22 листопада.
Фото: кадр з трейлеру
