Місія Vision for Ukraine

«Щоб мене швидко винесли із двіжухи? Так не піде», — усміхається Сергій, коли згадує, як після втрати ока майже одразу повернувся у стрій.

До повномасштабної війни він мав невеликий бізнес — возив із Туреччини тканини для штор. У 2015-2016 роках уже служив в АТО, тож 24 лютого 2022-го, не чекаючи повістки, прийшов до військкомату сам.

У березні під Гостомелем уламок снаряда влучив йому в обличчя. Сергій втратив око, а кістки лицевого черепа було зруйновано. Лікарі, за його словами, оперували з того, що було під рукою. За два місяці поставили скляний протез, і Сергій знову повернувся на службу.

Згодом він отримав ще одне поранення — і Сергію ампутували частину стопи. Лише у 2025 році чоловік повернувся до питання складної реконструкції обличчя. «Візуально виглядало так собі, звичайно. Але не до того було», — каже він.

Сьогодні Сергій — пацієнт міжнародної окулопластичної місії Vision for Ukraine, яку ініціює та організовує Благодійний фонд «Християнська медична асоціація України». У Київській обласній клінічній лікарні він готується до встановлення індивідуального очного протеза — максимально наближеного до природного вигляду його ока. Але перед цим лікарям довелося провести повторну реконструкцію кісток обличчя.

Попереднє відновлення було неточним і частково спотворило риси обличчя чоловіка. Тому хірурги видалили старі металеві конструкції та заново відновили анатомічну форму вилиці й частини очної орбіти за допомогою титанових пластин, надрукованих на 3D-принтері.

Усім пацієнтам, які потребують 3D-надрукованих пластин, роблять КТ. Потім інженери компанії MedCAD разом із хірургами моделюють пацієнт-специфічні титанові імпланти. Один імплант коштує від 9 до 12 тисяч доларів, але для українських військових ці операції безплатні.

«Підійшли як рукавички», — сказав після операції окулопластичний хірург із Далласа (США) Хорхе Корона. Сергій каже, що вже зараз відчуває помітну різницю та більше впевненості у власному вигляді.

«Оперували? Та мене не оперували — мене збирали по частинках»

Артем — військовий. Це було його четверте й найтяжче поранення. Вибух зруйнував м’які тканини обличчя, пошкодив слух і зір, вибив більшість зубів. Відновлення стало марафоном — операція за операцією. «Де мене раніше оперували? Та мене не оперували. Я б не назвав це операціями — мене збирали по частинках», — згадує Артем про свій довгий шлях лікування.

Під час місії Артемові встановили два індивідуальні 3D-імпланти, щоб відновити кісткові структури обличчя. Попереду — ще довга реабілітація. Вдома на нього чекають двоє маленьких синів. Саме заради них він проходить цей шлях.

«Моє попереднє життя закінчилось, тепер починається нове»

Куля пройшла крізь око та ніс Артура й вийшла з іншого боку обличчя. Він утратив зір на обидва ока. Лікарі говорять чесно:, що повернути зір сьогодні неможливо. Перші години після поранення вирішували його долю. Далі була серія складних операцій у Харкові: відновлення печінки, щелепи, кісток обличчя. У 2024 році Артуру встановили індивідуальні титанові імпланти, провели етап офтальмопластики, а згодом — очне протезування. Зір це не повертає, але повертає відчуття цілісності.

«Моє попереднє життя закінчилося. Тепер починається нове», — каже Артур. Мама чоловіка згадує пройдений шлях зі сльозами й дістає дитячі фотографії. На одній — Артур зовсім малий, на іншій — уже підліток поруч із братом. «Я дивлюся на ці фото і щоразу нагадую собі, який він у мене сильний. У мене дуже сильні сини», — каже вона.

Артур має дітей. Вони чекають на тата й дуже його люблять. Саме вони — одна з причин триматися, проходити лікування, витримувати біль і невизначеність.

З 2023 року команда Vision for Ukraine прооперувала понад 130 пацієнтів із тяжкими травмами обличчя. Якщо ви військовий, який потребує реконструктивного відновлення, або якщо ви — родич пораненого, зверніться до команди місії, заповнивши заявку за посиланням.

Авторка тексту: Христина Роман

Автор фото: Ілля Ларіонов

На війні хлопець отримав дві кулі в голову: одна пройшла навиліт, інша — залишилася в черепі, дивом не зачепивши мозок. Вʼячеслав втратив ліве око. «Після поранення встав і відстрілювався. Сам дійшов із поля бою, мене не виносили», — каже хлопець. Він говорить спокійно, без натяку на героїзацію.

Цього літа Вʼячеслав став одним із пацієнтів міжнародної окулопластичної місії Vision for Ukraine, яку ініціює БФ «Християнська медична асоціація України». Протягом чотирьох днів українські та американські офтальмохірурги разом оперували поранених військових. В’ячеславу відновлюють повіки, щоб згодом встановити очний протез.

«У Черкасах йому вже встановили орбітальний імплант. Тепер треба сформувати повіки, які зможуть утримати протез. Це складна пластика», — пояснює Оксана Петренко, офтальмохірургиня Київської обласної лікарні. Разом із нею працює американський колега Хорхе Корона — один із провідних окулопластичних хірургів США. Це його вже четвертий візит до України.

Цього разу Корона привіз чотири надруковані на 3D-принтері титанові імпланти. Кожен створено за персональними КТ-знімками пацієнтів. Один імплант коштує від 9 до 12 тисяч доларів США. Українські захисники отримують їх безоплатно.

«Мінно-вибухові поранення сильно спотворюють обличчя. Але наша ціль не в тому, щоб закрити рану абияк, а повернути людині риси обличчя. Бо це — про гідність», — говорить Хорхе Корона.

Шрам на обличчі Андрія Дунаєва починається з надбрівної дуги й тягнеться до очної ямки. Як каже чоловік, це його особиста лінія фронту. На правому зап’ясті витатуюване слово «Воля».

Андрій — з Волині. Після поранення на сході чоловік утратив зір. Одне око вдалося зберегти, але бачить ним ледве-ледве. Його обличчя спокійне, без нот жалю. Лікарі готують орбітальну порожнину, щоби згодом установити протез. Усе — аби в дзеркалі було не «обличчя після», а обличчя, з яким можна жити далі.

«Обличчя — це вхідні двері в соціум, — каже Олександр Васильєв, завідувач відділення щелепно-лицевої хірургії Київської обласної клінічної лікарні. Лікарі щомісяця проводять до 120 операцій, близько 60% пацієнтів — військові.

«Поранення дуже різні: середня зона обличчя, нижня третина, вуха та очі. Тут потрібна командна робота: офтальмологи, щелепно-лицьові хірурги, нейрохірурги. Стандартних напрацьованих рішень немає», — пояснює Васильєв.

І додає: «Це не лише фізична травма. Це глибока психологічна історія. Люди з обличчям після вибуху соромляться повертатися в життя. Наша мета — дати їм інструмент для повернення».

Як 3D-друк та інновації, які раніше застосовували переважно в онкології, тепер допомагають повернути риси обличчя

Війна пришвидшила розвиток реконструктивної хірургії в Україні. Уперше широке застосування отримали PSI-імпланти (Patient Specific Implant) — титанові деталі, створені на 3D-принтері під конкретного пацієнта.

До 2022 року PSI-імпланти використовували лише епізодично, переважно в онкології. Тепер вони критично важливі для поранених. Однак їхня вартість — понад 100 тисяч гривень — і відсутність державного фінансування обмежують доступ для поранених. Саме тому участь міжнародних команд — критично важлива.

Американський хірург Стюарт Сейф каже: «Війна відкрила нові можливості для розвитку медицини в Україні. Раніше офтальмологія не охоплювала складні реконструкції, але завдяки спільним операціям і менторству українські лікарі швидко нарощують експертизу».

Ці операції відбуваються в межах ініціативи Місія Vision for Ukraine, що зосереджена не лише на клінічній допомозі, а й на трансформації української реконструктивної хірургії. Місію координує Благодійний фонд «Християнська медична асоціація України». 

Такі місії планують проводити надалі — наступна відбудеться з 30 листопада до 5 грудня. Реєстрацію для попереднього запису шукайте за посиланням. 

Авторка: Христина Роман

Фото: Ілля Ларіонов