Верховна Рада ухвалила в цілому законопроєкт № 11533, який обмежує доступ до частини державних реєстрів. Документ подали для захисту оборонних підприємств, однак активісти вважають, що він може створити умови для приховування майна та зловживань. Також парламент підтримав законопроєкт № 13107 про професійну освіту, який передбачає зменшення бюрократії, нові підходи до формування змісту освіти та гранти на дуальну освіту. Крім цього, Рада ухвалила в другому читанні два ключові законопроєкти, що закладають основу для реалізації ініціативи «Defence City». Далі коротко переповідаємо про кожен із законопроєктів.
Зараз саме час підтримати незалежну журналістику — долучайтеся до Спільноти Що відомо про перший проєкт закону? Він викликав обговорення після реєстрації минулого року. Як повідомляло «hromadske», один з ініціаторів народний депутат від «Слуги народу» Ігор Фріс, зазначав, що через реєстри росіяни можуть дізнатися адреси виробництва зброї та земельні ділянки підприємств, тож запропонував обмежити доступ до цієї інформації.
Низка міністерств минулого року підтримала захист підприємств, але Мінцифри, Комітет Верховної Ради України з питань антикорупційної політики, САП та омбудсман Дмитро Лубінець висловили занепокоєння щодо непропорційного обмеження даних.
Проєкт закону передбачав обмеження доступу до всіх об’єктів нерухомого майна, а не лише оборонних. У комітеті повідомляли, що для захисту підприємств достатньо дозволити вказувати будь-яку адресу для зв’язку та не зобов’язувати зазначати «збройові» види діяльності в державний реєстр.
Які ще є думки? Фундація «DEJURE» вважає, що зміни дозволять корупціонерам переписувати майно на юридичних осіб, приховуючи «вілли суддів» чи «дачі прокурорів». Центр протидії корупції зазначив, що це ускладнить перевірку власності та може сприяти шахрайствам у сфері нерухомості. Наразі невідомо, які саме зауваження врахували народні депутати під час доопрацювання законопроєкту.
Що відомо про професійну освіту? Ухвалення документа є однією з умов виконання програми «Ukraine Facility». У Міністерстві освіти України розповіли, що законопроєкт передбачає:
- Фінансова й кадрова автономія. Заклади освіти зможуть працювати як некомерційні товариства: самостійно розпоряджатися коштами, формувати штат і відходити від тарифної сітки. Фінансування здійснюватиметься не за кошторисом, а за послуги з підготовки фахівців, що зробить розподіл коштів більш ринковим.
- Впливові наглядові ради. Вони стануть ключовим органом управління — обиратимуть директора, оцінюватимуть його роботу, затверджуватимуть стратегію та фінплан. До їх складу увійдуть роботодавці, які співпрацюють із закладом, що забезпечить реальний вплив бізнесу.
- Гранти на дуальну освіту. Запускають механізм, за яким держава чи громади надаватимуть гранти на навчання на базі підприємств. Для популяризації такого формату вводять «студентський трудовий договір».
- Нові освітні програми. Стандарти для кожної професії більше не затверджуватиме Міністерство. Їх розроблятимуть заклади спільно з бізнесом, а затверджуватиме наглядова рада.
- Менше бюрократії. Спрощується ліцензування, скасовується атестація закладів профосвіти.
- Новий бренд. Замість «ПТУ» та «ВПУ» залишаться професійні коледжі й навчальні центри. Учні отримають статус студентів, слухачів або курсантів та право на академвідпустку.
Довідка. «Ukraine Facility» — програма багаторічної фінансової допомоги Україні від ЄС на 50 млрд євро у 2024–2027 роках.
Що відомо про законопроєкти щодо «Defence City»? Йдеться про:
- Законопроєкт № 13420 — про внесення змін до Податкового кодексу та інших законів для підтримки підприємств оборонно-промислового комплексу;
- законопроєкт № 13421 — про внесення змін до розділу XXI «Прикінцеві та перехідні положення» Митного кодексу щодо підтримки підприємств оборонно-промислового комплексу.
Гетманцев зазначив, що до другого читання проєкти закону суттєво доопрацювали спільно з Міністерством оборони та у співпраці з бізнесом.
Що відомо ще? Він також окреслив ключові положення:
- Запроваджується правовий режим «Defence City» до 1 січня 2036 року або до вступу України в ЄС;
- замість Переліку підприємств військово-промислового комплексу створюється Реєстр Defence City під управлінням Міноборони;
- для резидентів встановлено чіткі правила: статус, умови отримання та контроль визначає закон «Про національну безпеку України»;
- частка кваліфікованого доходу резидента становить від 75% (для літакобудування — від 50%).
Які інструменти підтримки резидентів?
- Податкові пільги: звільнення від податку на прибуток за умови реінвестування, земельного, нерухомого та екологічного податків;
- спрощені митні процедури;
- спрощений експортний контроль товарів військового призначення;
- можливість встановлення Національним банком України особливостей валютного нагляду;
- підтримка релокації та підвищення безпеки виробничих потужностей.
Довідка. «Defence City» — спеціальний правовий режим для підтримки українських підприємств оборонно-промислового комплексу. Його впровадження дозволить збільшити виробництво сучасної зброї та військової техніки, розвивати новітні технології, залучати інвестиції в галузь і зміцнювати спроможності Сил оборони України.
