09:00
загальнонаціональна
хвилина памʼяті
У межах ініціативи Bring Kids Back UA з тимчасово окупованої території вдалося вивезти двох молодих людей. Про це повідомили в організації.
Що відомо? Серед повернутих — 19-річний хлопець, чиє місто з перших днів повномасштабного вторгнення опинилося в окупації. До досягнення повноліття юнак не наважувався виїхати з окупації, адже його залякували небезпечною дорогою. Через загрозу мобілізації в армію РФ, хлопець наважився виїхати на підконтрольну Україні територію.
Також вдалося врятувати 18-річну дівчину, яку на початку повномасштабного вторгнення вивезли до Росії, забравши усі документи. Волонтери допомогли дівчині відновити всі необхідні документи та спланувати безпечний маршрут до України.
Зараз хлопець та дівчина перебувають на підконтрольній Україні території та отримують всю необхідну допомогу.
У Миколаєві, Запоріжжі та Полтаві молодіжні ініціативи створюють простори для молоді — через арттерапію, фестивалі, подкасти й настільні ігри. Все це допомагає молодим людям впливати на життя своїх міст. Команда Молодіжної столиці Європи 2025 Львів, в межах якої вдалося організувати можливості для молоді, поділилася трьома історіями з прифронтових міст.
У Запоріжжі робота з молоддю відбувається в умовах постійної небезпеки та повітряних тривог. Близькість фронту впливає не лише на безпекові рішення, а й на внутрішній стан молодих людей. Тому команди ГО «СТЕП» та «Молодь Онлайн» зосередилися на створенні середовищ, де молодь може діяти, а не лише реагувати на обставини.
«Запоріжжя — це не тільки тривоги й 30 км від фронту, а й люди, які живуть тут. Життя “на тривожних валізах” і бажання виїхати складно поєднати з відчуттям сенсу, але маленькі кроки повертають відчуття опори», — зазначає координаторка Оксана Конончук.
Останніми роками команди втілювали освітні, культурні, урбаністичні ініціативи, а також відкривали простори для молоді та ВПО. Формати постійно змінювалися через безпекову ситуацію.
«Ми навчилися працювати в умовах невизначеності. Тут завжди є план Б, а іноді й план В. Але це вчить не зупинятися, а шукати рішення разом із молоддю», — каже Микита Поліщук, молодіжний мер міста Запоріжжя та амбасадор проєкту.
У межах першої хвилі субгрантової підтримки в Запоріжжі вдалося реалізувати кілька ініціатив:
Еко-настолка «Закупись» від Zero Waste ZP — це настільна гра, що навчає молодь і сім’ї екологічним звичкам та відповідальному споживанню. Вона доступна і для відвідувачів, і для молодіжних працівників як спосіб говорити про свідоме споживання через взаємодію та гру.
ГО «Культпрожектор» — платформа для розвитку молодих митців, де підлітки досліджують цифрове мистецтво, вчаться самопрезентації та створюють власні творчі проєкти.
Подкаст «Місто — для молоді» від ГО «Радіо На Дотик» — молодіжний гайд, який простою мовою пояснює, як працює місто і як молодь може на нього впливати.
«ПроУкраїнське: молодь у культурі» — це серія культурних подій, екскурсій і майстер-класів, що допомагали молоді відкривати локальну культуру та ідентичність міста.
У місті команда ГО Active Generation організувала серію арттерапевтичних зустрічей для молоді. Участь могли взяти всі охочі, хто цього потребував. Ідея проєкту виникла після опитування — молодь потребувала простору, де можна було б «видихнути».
«У місті багато активностей, але мало місць, де не треба бути ефективним, а можна бути справжнім. Ми хотіли показати, що турбота про ментальне здоров’я — це не слабкість, а умова розвитку», — каже Сергій Богданцев, голова ГО Active Generation.
За його словами, найважче було подолати недовіру до формату. Не всі одразу вірили, що творчість — це не просто «малювання», а інструмент глибших змін. Арттерапевтичні зустрічі стали регулярними, а подібні практики впроваджують і в інших молодіжних ініціативах Миколаєва.
«Молодь перестає бути пасивним спостерігачем подій у місті й починає відчувати себе суб’єктом змін», — додає Сергій Богданцев.
У Полтаві митець Вартан Маркарʼян та команда НГО «Креативна область мислення» реалізували проєкт «Контури відновлення. Міжпростір» — фестиваль із лекціями, воркшопами, кінопоказами, публічними розмовами та подіями сучасного мистецтва. Заходи проходили у міських просторах і були відкритими для всіх, зокрема для молоді, яка раніше не долучалась до культурних подій.
«Полтава ніби живе між шарами часу: травматичним досвідом війни, інерцією минулого і нечітким уявленням про майбутнє. Ми зрозуміли, що відновлення — це не лише про фізичні простори, а й про відновлення звʼязків, смислів, відчуття присутності й дії», — каже співорганізаторка фестивалю Роксолана Дудка.
Організатори кажуть, що фестиваль став відповіддю на пасивність і відчуження серед молоді.
«Багато хто живе як спостерігач: “Тут нічого не залежить від мене”. Водночас у місті є потенціал, простори та люди, але між ними бракує звʼязків. Ми хотіли зібрати ці фрагменти в один досвід», — каже ініціатор ідеї, співорганізатор фестивалю Вартан Маркар’ян.
На старті організаторам було складно через обмежені ресурси, невелику команду й недовіру до фестивалю у воєнний час. Та на кожну подію приходили нові люди: учасники поверталися з друзями, залишалися після заходів і продовжували розмови поза програмою.
«Коли молодь починає діяти, зникає відчуття безпорадності. Навіть маленька дія дає досвід впливу і змінює ставлення до міста», — підкреслюють організатори.
Фото: надали організатори / БФ «Допоможемо всі разом»
Норвегія та Швеція нададуть Україні енергетичну допомогу, а Фінляндія затвердила 32-й пакет оборонної допомоги на близько 43 мільйони євро.
Що відомо? Норвегія виділить понад 86 мільйонів євро до Фонду підтримки енергетики України. Загалом фонд вже зібрав понад півтора мільярда євро від 36 донорів.
Швеція передасть майже 94 мільйони євро на відновлення енергосистеми. Зокрема, кошти спрямують на електростанції, обігрівачі та необхідні запчастини для ремонту пошкоджених об’єктів.
Війська РФ завдали удару по Вільнянську Запорізької області — двоє людей загинули. Пошкоджено приватні будинки. Про це повідомив очільник Запорізької ОВА Іван Федоров.
Також внаслідок атаки по Запоріжжю постраждав 14-річний хлопець. Крім того, через удар РФ 12 тисяч людей були знеструмлені. Наразі вже вдалося повернути електроенергію.
Дніпропетровщина. Через російський обстріл Синельниківського району на Дніпропетровщині загинув чоловік, ще двоє людей постраждали. Росіяни били по району безпілотниками та КАБами. Зруйновано два приватні будинки, пошкоджені багатоповерхівки.
Оновлено. Мер столиці Віталій Кличко заявив, що на відновлення Дарницької ТЕЦ щонайменше два місяці, за умови, якщо не буде нових російських ударів. Також він зазначив, що ця станція забезпечувала теплом будинки в Дарницькому та Дніпровському районах Києва.
Міністр енергетики Денис Шмигаль заявив, що Дарницька ТЕЦ зазнала сильних пошкоджень, її відновлення потребуватиме «значного часу». Також він зазначив, що ця електростанція забезпечувала лише теплопостачання для населення.
Що ще відомо? Також наразі проводиться перерозподіл ремонтних бригад та обладнання, а 4 лютого до відновлення тепломагістралей залучать сили «Укртрансгазу».
Міністр енергетики зазначив, що росіяни пошкодили об’єкти генерації та магістральних і розподільчих мереж у Києві, Харківській, Дніпропетровській, Донецькій, Одеській, Вінницькій та інших областях.
Нагадаємо. Станом на 3 лютого понад 1100 будинків у Дарницькому та Дніпровському районах залишаються без тепла.
Очільника благодійного фонду «Повернись живим» Тараса Чмута призначили членом Наглядової ради Агенції оборонних закупівель. Про це повідомив міністр оборони Михайло Федоров.
Що відомо? Міністр оборони назвав Тараса Чмута «ефективним керівником, який побудував одну з найрезультативніших і найпрозоріших систем підтримки Сил оборони».
Також він розповів про пріоритети, які Агенція планує реалізовувати за підтримки Наглядової ради. Йдеться про визначення реальних потреб фронту, контроль якості та своєчасності постачання, запровадження гнучкої системи закупівель і зниження цін.
Довідка. Тарас Чмут — голова благодійного фонду «Повернись живим». У 2024 році він вже входив до Наглядової ради Агенції оборонних закупівель. Однак у 2025 році тодішній міністр оборони Рустем Умєров відкликав Тараса Чмута з ради.
«Я захищаю Україну, тому що поки я живий — хтось інший не помре за мій дім», — військовослужбовець 3-ї ОШБр із позивним Кредит.

«Я захищаю Україну, тому що за неї загинув той, кого я кохала всім серцем, той, хто все життя віддав захисту Батьківщини — Максим (Єнот) Ємець, Герой України (посмертно). Я продовжую нашу справу, йду нашим спільним шляхом: з ним і за нього», — Оксана (Ксена) Рубаняк, командирка роти ударних БпАК (безпілотних авіаційних комплексів).

«Я захищаю Україну, тому що продовжую боротьбу своїх пращурів і хочу, щоб майбутньому поколінню не довелося вести війни за нашу свободу», — Євгеній (Гром) Громадський, Герой України, офіцер Національної гвардії.

«Я захищаю Україну, тому що вона дала мені дім, у якому я виріс. Мої батьки виїхали від війни в Азербайджані, щоб я мав майбутнє. Пам’ятаю цю дорогу, страх в очах тата, везучи нас з братом і мамою в невідомість… Сьогодні я тримаю зброю, щоб українські діти не знали цього болю й мали майбутнє на своїй землі. І тепер моя черга віддячити — захистити країну, що нас прихистила», — Мурад (Талиш) Насіров Гасід Огли, доброволець.

«Я захищаю Україну, тому що Воля — одна з головних моїх цінностей, що важливіша й сильніша за страх, комфорт чи будь-які інші потреби», — Олена Риж, старша бойова медикиня 412 полку Nemesis.

«Я захищаю Україну, щоб моїй дитині ніколи не довелося змивати кров власних друзів зі своїх рук», — Віцик, бойовий медик 79-ї окремої десантно-штурмової Таврійської бригади.

«Я захищаю Україну, тому що треба вибороти право жити на своїй, Богом даній, землі. У контексті захисту держави, борючись за загальне, ти й забезпечуєш безпеку особистого», — Юрій Федоренко, майор ЗСУ, командир 429 окремого полку безпілотних систем «АХІЛЛЕС».

«Я захищаю Україну, тому що Україна — це найкраще що могло зі мною статись… Я тут народився, навчався, закохувався, помилявся, але не зупинявся, падав, але підіймався. Тут народилися мої діти, тут живуть мої батьки, тут — усе, що я люблю. Тому ми не маємо права програти, і тому я на фронті», — Володимир Борисенко, військовослужбовець, міський голова Борисполя.

«Я захищаю Україну, тому що тут найкращі люди, найгарніше небо… тому що люблю наші найсмачніші пироги та вареники», — Іоанн, льотчик вертольота Армійської авіації.

«Я захищаю Україну, тому що ще з дитинства був націоналістом. Для мене завжди в пріоритеті рідне місто Харків і моя країна. Саме тому ми відбили навалу у 2014 році, а у 2022 році вибили ворога з Харкова. Моя діяльність не обмежується лише фронтом, також ми виховуємо молодь і формуємо наступне покоління, яке продовжить боротьбу за наше майбутнє», — Костянтин Немічев, засновник підрозділу «КРАКЕН 1654», голова Громадської ради при Харківській обласній державній адміністрації.

Авторка — Роксолана Кривенко
Запросіть друга до Спільноти
Вкажіть, будь ласка, контактні дані людини, яку хочете запросити
Придбайте для друга подарунок від TUM
Вкажіть, будь ласка, контактні дані цієї людини, щоби ми надіслали їй посилку
Майже готово
Вкажіть ще, будь ласка, своє ім’я та емейл.
Дякуємо і до зв’язку незабаром!
Дякуємо за покупку!
Вхід в кабінет
Відновлення пароля
Оберіть рівень підтримки
Амбасадорський
digital & print
на 17% дешевше499 грн/міс
Амбасадорський
digital & print
на 17% дешевше416 грн/міс
499 грн/міс
При оплаті 4999 грн за рік