1. НАБУ і САП — одні з найбільш незалежних правоохоронних органів, які не піддаються впливу від найвищих держорганів. Навіть коли ідеться про ОП.

Мудра і Микитась на плівках прямо говорять, що заходити до антикорупційних органів із «звичними» для українського політикуму пропозиціями чи тиском — марна справа. Фігуранти розмов відкритим текстом визнають автономність НАБУ і САП, фактично констатуючи: Банкова більше не є парасолькою, яка може гарантувати недоторканність чи спустити справу на гальмах. Це слугує найкращим доказом того, що за роки реформ НАБУ та САП спромоглися сформувати стійкий імунітет до зовнішніх вказівок.

Для суспільства та міжнародних партнерів це важливий маркер реальної незалежності антикорструктур. Коли розслідування зачіпає посадовців рівня заступника керівника Офісу Президента, це демонструє відсутність «недоторканних» незалежно від посади чи наближеності до кабінетів ухвалення рішень. Інституційна незалежність у цьому випадку випередила приватні політичні домовленості. І так само ми побачили, що торішні протести на захист незалежності НАБУ і САП не були марними.

2. Нинішні високопосадовці не гребують брати участь у схемах разом з особами, уже підозрюваними чи обвинуваченими у корупції.

Як-от з Микитасем, для якого підозра у справі «Форест Гамп» стала вже п’ятою. Попри токсичний бекграунд, шлейф кримінальних проваджень і постійне перебування під прицілом правоохоронців, такі фігуранти все одно залишаються бажаними партнерами для чинних можновладців, адже вміють і «порішати», і мають чимало потрібних контактів. Це свідчить про глибоку деформацію влади, де напрацьовані схеми та готові зв’язки цінуються вище за будь-які репутаційні ризики.

Залучення таких осіб підкреслює вузькість кола тих, хто готовий прокручувати сумнівні операції на самому верху. Високопосадовці, ймовірно, свідомо йдуть на спільні дії з тими, чия репутація вже скомпрометована, сподіваючись, що статус та наявні важелі впливу зможуть перекрити токсичність партнерів. Проте кожна нова підозра лише множить системні провали цієї співпраці.

3. Чимало можновладців, попри запевнення перед міжнародними партнерами, все одно хочуть встановити впливовий контроль над антикорорганами.

Публічні декларації про відданість реформам і виконання вимог євроінтеграції регулярно розбиваються об кулуарні спроби підпорядкувати собі ключові інституції. Для багатьох представників влади незалежність НАБУ і САП залишається зручним гаслом лише для зовнішнього споживання, тоді як усередині системи триває постійний пошук «шпарин» та важелів впливу. Бажання контролювати процес призначення керівництва, перебіг розслідувань чи процедуру аудиту нікуди не зникло. Як і думки про створення власного «кадрового резерву» для таких інституцій.

Ця подвійність стандартів створює постійну загрозу для всієї антикорупційної архітектури країни. Намагання розставити лояльних людей або обмежити процесуальну самостійність прокурорів і детективів викривають головне: влада все ще сприймає контрольованість правоохоронців як елемент власної безпеки. Саме тому збереження незалежності цих органів залишається щоденним викликом, а не вже вирішеним завданням.

4. Позитивні рішення і добрі вчинки високопосадовця не стають для нього індульгенцією.

Попри всю роботу Ірини Мудрої в організації Спеціального трибуналу для розгляду злочинів у війні Росії проти України, її участь у справі про збір застави Галущенку і рейдерське захоплення державних підприємств не буде забута. Тривалий час Мудру сприймали як ключову драйверку міжнародних репараційних механізмів, проте підозра суттєво вплинула на її репутацію. Політична реальність доводить: жодні минулі заслуги чи високі державницькі місії не можуть слугувати «щитом» або авансом для виправдання протиправних дій.

Військовий та дипломатичний контекст лише підвищує планку вимог суспільства до етики чиновників. В українську історію та публічний простір посадовиця увійде не через виступи на міжнародних майданчиках, а через банальну участь у тіньових схемах із відмивання коштів та протиправного перерозподілу активів. Це тверезий урок для кожного у владних кабінетах: публічні досягнення не покривають прихованих імовірно корупційних дій, а суспільство не видаватиме індульгенцій за минулі досягнення.

5. Ми не знаємо глибини і масштабу поширення корупції, але їх стає все важче приховати. І вже маємо передумови, щоб винні в таких схемах були покарані.

З листопада минулого року, після перших підозр у справі «Мідас», ми отримали ще низку гучних розслідувань, і їхній спектр, як і спектр залучених осіб, далі розширюється. Але ми вже бачимо динаміку цих справ, і сам факт такої роботи свідчить не стільки про поширеність корупції, скільки про те, що, з високою ймовірністю, вона буде викрита, а фігуранти постануть перед судом. 

Постійний потік нових підозр викриває реальну глибину проблеми, але водночас формує принципово новий рівень прозорості. Системність дій антикорупційного блоку поступово змінює математику ризику для потенційних корупціонерів: ціна викриття стає вищою за будь-який потенційний тіньовий прибуток. Коли правоохоронні органи працюють без огляду на кабінети, сама неминучість розголосу мала б ставати найпотужнішим інструментом запобігання новим імовірним злочинам. І це вже працює — як ми пам’ятаємо, співробітники Міністерства юстиції так і не пішли на співпрацю з організованою злочинною групою на чолі з Микитасем і Мудрою.

6. Націоналізація російського активу не означає, що він якісно працюватиме на користь України.

Це урок ще не вивчений і не до кінця розібраний, але сигнальні прапорці вже розставлені. Бо ж саме після націоналізації російського «Альфа-банку» і перетворення його на державний «Сенс Банк» з’явилися передумови для того, щоб зацікавлені особи ввели до його правління потрібних людей і проводили через цей банк потрібні операції. Націоналізація ворожого майна під патріотичними гаслами фактично відкрила шлях до створення нового тіньового ресурсу під дахом державних структур. Зміна формального власника з російського олігарха на українську державу не змінила суті: банк опинився під загрозою перетворення на ручний інструмент для схематозу.

Цей епізод підсвічує одну з найбільших системних небезпек процесу вилучення російського майна з української економіки: відсутність незалежного управління перетворює вилучені активи на ласий шматок для внутрішніх ділків. Передання майна у власність держави без прозорого громадського контролю та незалежного менеджменту лише плодить спокусу використати ці ресурси для легалізації брудних грошей чи задоволення приватних інтересів. Конфіскувати актив у ворога — це лише чверть справи, головне — не дати розікрасти чи підім’яти його вже всередині країни.

***

Розслідування справ «Форест Гамп» та «Феміда» ще тривають, і презумпцію невинуватості ніхто не скасовував. Проте дані, оприлюднені на плівках і під час засідань щодо обрання запобіжних заходів фігурантам, змушують задуматися над такими уроками уже зараз. Як і над тим, як ці нові знання надалі використовувати на практиці.

Автор: Transparency International Ukraine 

Що ще відомо? На вершині Петроса студенти ділилися власними способами пам’ятання, зачитували цитати й роздуми загиблих випускників з їхніх листів, повідомлень і особистих розмов. Там учасники розгорнули копію прапора, який 24 серпня 1991 року був у залі Верховної Ради під час проголошення незалежності України. 

В останній день студенти провели спільну хвилину мовчання, а потім виконали планку, присвячену загиблим випускникам академії.

Довідка. Платформа «Дотик», яка допомагає військовим зі спільноти Української академії лідерства, другий рік поспіль організовує вшанування пам’яті загиблих випускників на Петросі.

Фото: Поліна Кузьміна

Що ще відомо? Росіяни атакували житловий сектор, об’єкти цивільної інфраструктури та нежитлові будівлі. Пошкоджено автомобілі. На місці одного з влучань спалахнула масштабна пожежа.

Нагадаємо. У Києві кількість постраждалих внаслідок російської атаки зросла до 37 людей.

Станом на 13:38 у Києві відомо про двох загиблих та 25 поранених. З них 17 перебувають у лікарнях. Про це повідомив мер столиці Віталій Кличко.

Які наслідки? У Голосіївському районі уламки безпілотника впали на дах нежитлової будівлі, а також на територію об’єкта транспортної інфраструктури. У Соломʼянському районі дрон влучив у дев’ятиповерхову нежитлову будівлю.

Також унаслідок атаки в столиці пошкоджено дата-центр столичних інтернет-провайдерів UTELS та «Павутина». Через це частина абонентів може мати перебої зі зв’язком та доступом до інтернету.

Фото: Володимир Зеленський / Telegram

Що ще відомо? У корпусі розповіли, що росіяни намагалися вийти на логістичні шляхи, щоб прорватися в тил українських підрозділів і просунутися до Дружківки та Добропілля. Для цього армія РФ хотіла накопичити сили й продовжити наступ, тому українські військові вирішили провести зачистку.

Нагадаємо. Українські військові звільнили Шандриголове та Дерилове на півночі Донецької області, а також встановили повний контроль над Дробишевим. Загалом у межах двох етапів операції «Вівальді» вдалося повернути під український контроль 125 квадратних кілометрів території, 50 квадратних кілометрів із яких — деокупувати. Про це 20 вересня повідомили в Третьому армійському корпусі.

Білий дім запустив цілодобову відеотрансляцію Trump TV, де публікуватимуть виступи Дональда Трампа та заяви його адміністрації. Проєкт запустили на тлі конфлікту адміністрації із CNN, MS NOW та Politico. Про це свідчить трансляція на YouTube-каналі Білого дому.

Що передувало? Учора, 21 вересня, телемережі Fox News Media, ABC News, CBS News, CNN та NBC News, які є членами телевізійного пулу Білого дому, оголосили, що призупиняють спільне висвітлення заходів за участю Дональда Трампа. Таке рішення ухвалили після того, як Президент США заборонив журналістам CNN, MS NOW та Politico доступ до заходів.

Водночас друковані, радіо- та інформаційні агентства продовжують висвітлювати діяльність Президента США.

Нагадаємо. 18 вересня Дональд Трамп заборонив журналістам телеканалів CNN та MS NOW і видання Politico доступ до Білого дому. Він звинуватив медіа в поширенні дезінформації щодо своєї діяльності та роботи президентської адміністрації.

Що ще атакували? Українські військові також уразили об’єкти, які забезпечують російські війська. На Луганщині атакували склад пального, а на Донеччині — склади з військовим майном і місце зосередження особового складу підрозділу БпЛА.

Нагадаємо. Уночі 22 вересня Сили оборони України уразили Куйбишевський нафтопереробний завод у Самарській області РФ. На території підприємства зафіксували пожежу.

Що ще відомо? Унаслідок російського удару спалахнула пожежа. Її ліквідували, а екіпаж евакуювали.

Що відомо про квартиру? За даними журналістів, у 2025 році компанія «Медиа Группа», яка належить дружині Віталія Кіма, придбала квартиру площею понад сто квадратних метрів і паркомісце в житловому комплексі «Новопечерські Липки» в Києві. Журналісти стверджують, що квартира й паркомісце могли коштувати 350 тисяч доларів. Витрат на придбання житла в декларації Кіма немає.

У коментарі Bihus.Info Кім заявив, що не користується квартирою й паркомісцем у «Новопечерських Липках». За його словами, квартиру в кредит придбала компанія дружини. Водночас журналісти зазначають, що фінансова звітність цієї фірми в YouControl роками була нульовою або взагалі була відсутня. Кім відповів, що дохід був у ФОП дружини, а кошти зазначені в декларації.

Що відомо про автомобіль? Також журналісти виявили на паркомісці компанії «Медиа Группа» автомобіль Porsche. У 2024 році Юлія Кім отримала штраф, коли керувала цим автомобілем. Машина зареєстрована на будівельну компанію «С-Девелоп» Романа Сербенова.

Водночас Кім заявив Bihus.Info, що його дружина орендувала автомобіль менш ніж 180 днів, тому його не потрібно було вказувати в декларації під час звільнення з ОВА.

Що відомо про дохід Кіма? За даними журналістів, у 2025 році заощадження родини Кіма зросли приблизно на 6,5 мільйона гривень порівняно з 2024 роком. Водночас офіційний річний дохід сімʼї становив майже сім мільйонів гривень до сплати податків.

Довідка. Віталій Кім став міністром у справах ветеранів України 16 липня 2026 року. До цього з 2020 року очолював Миколаївську обласну державну адміністрацію, а після початку повномасштабного вторгнення — Миколаївську обласну військову адміністрацію.

Фото: Віталій Кім / Instagram

Що ще відомо? Очільник МЗС Естонії Маргус Цахкна зазначив, що одна з країн-членів ЄС поставила союз перед вибором: або вилучити двох олігархів зі списку, або втратити всі 3000 санкційних позицій, починаючи з очільника Кремля Владіміра Путіна.

«Суспільне»з посиланням на джерело повідомляло, що Словаччина, Франція та Люксембург, які виступали за виключення Фрідмана й Усманова з санкційного списку, не погоджували цих дій з Україною та не координували їх із нею.

Що передбачають санкції? Обмеження стосуються понад 3000 людей і компаній. Вони передбачають заборону на поїздки для фізичних осіб, заморожування активів, а також заборону надавати кошти чи інші економічні ресурси тим, хто потрапив до санкційного списку.

Хто такі Усманов та Фрідман? Михайло Фрідман — російський мільярдер, один із засновників фінансово-промислової групи Alfa Group та акціонер інвестиційної компанії LetterOne. ЄС запровадив проти нього санкції у лютому 2022 року, посилаючись, зокрема, на його зв’язки з російською владою.

Алішер Усманов — російсько-узбецький мільярдер, який заробив статки переважно на металургії та гірничодобувному бізнесі. ЄС запровадив проти нього санкції у лютому 2022 року, вказуючи на його тісні зв’язки з Володимиром Путіним.

Київщина. В області відомо про трьох постраждалих. У Бучанському районі пошкоджено 14 об’єктів. В Обухівському районі пошкоджено два приватні будинки. У Фастівському районі — виробниче приміщення. У Вишгородському районі — обʼєкт інфраструктури.

Харківщина. Унаслідок російської атаки в області одна людина загинула, ще 14 — постраждали. Серед них — дитина. Пошкоджено житлові будинки, електромережі, адмінбудівлю і автомобілі.

Житомирщина. Унаслідок удару РФ по підприємству постраждали двоє людей. Рятувальники ліквідували пожежу на об’єкті.

Полтавщина. Росіяни вдарили по приватному підприємству у Полтавському районі. Пожежу ліквідували.

Запоріжжя. В області одна людина загинула, ще троє постраждали через атаку РФ. Упродовж доби росіяни завдали 734 ударів по 52 населених пунктах Запорізької області.

Фото: Харківська ОВА / Telegram