Президент Ірану загинув. Які наслідки для України? – The Ukrainians

09:00

загальнонаціональна
хвилина памʼяті

Війна 1 д. тому
Оновлено. Росія втретє атакувала Південний міст в Києві

Оновлено. Станом на 18:06 росіяни знову атакували Південний міст у Києві. Унаслідок попередніх атак міст закритий для руху транспорту та метро. Про це повідомив мер столиці Віталій Кличко.

Уночі росіяни втретє ударили по Південному мосту в Києві. Наразі міст повністю перекритий для руху транспорту в обох напрямках. Також повністю обмежили рух транспорту мостом Патона з правого на лівий берег. Про це повідомив мер столиці Віталій Кличко.

Що ще відомо? Також частково обмежили рух до однієї смуги на мосту Метро з лівого на правий берег. Громадський транспорт перенаправляють через Дарницький і Подільський мости.

Нагадаємо. 1 жовтня два російські БпЛА вдарили поблизу опорної частини Південного мосту. 

Фото: ДСНС

Війна 1 д. тому
Оновлено. РФ атакувала КАБами Харків — одна людина загинула

Оновлено. Станом на 17:35 кількість загиблих у Харкові зросла до двох. Також відомо про 31 постраждалого. Серед них — двоє дітей. Про це повідомив очільник Харківської ОВА Олег Синєгубов.

У Немишлянському районі Харкова внаслідок російської атаки загинула одна людина. Є влучання у приватну забудову. Загалом у місті відомо про дев’ятьох постраждалих. Про це повідомив мер Харкова Ігор Терехов.

Що ще відомо? За однією з адрес повністю зруйновано житловий будинок. Під завалами може перебувати людина. У Слобідському районі також зафіксували влучання у приватну забудову.

Фото: Олег Синєгубов / Telegram

Політика 2 роки тому

Президент Ірану загинув. Які наслідки для України?

19 травня у горах поблизу Азербайджану розбився гвинтокрил, на якому летів президент Ісламської Республіки Іран Ібрагім Раїсі. Він не був найвищим керівником в державі, але був одним з двох головних претендентів на посаду Верховного лідера країни, яка контролює цілу мережу бойовиків на Близькому Сході, розробляє ядерну зброю і постачає РФ бойові дрони. Як його загибель вплине на світ і чого чекати Україні — пояснює НЗЛ.

Що трапилося?

Минулих вихідних іранський президент перебував з візитом у сусідньому Азербайджані, де відкривав дамбу на кордоні між двома країнами. Додому він повертався гелікоптером, але по дорозі зник з радарів. Після менш ніж дня пошуків Іран офіційно визнав, що Ібрагім Раїсі загинув при падінні разом з іранським міністром закордонних справ Хусейном Амір-Абдуллахіаном. Офіційно причиною авіакатастрофи називають погану погоду — у той день справді падав дощ, був туман і видимість сягала всього кількох метрів. Навіть рятувальники, яких відправили на пошуки президента, мусили діставатися туди землею, а повітряні дрони не могли знайти місця аварії.

Попри це, в низки оглядачів виникло запитання, чи не була ця катастрофа спланованою. Одні зазначають, що в авторитарному Ірані президент мав багато недоброзичливців, які могли сподіватися зайняти його місце. Інші припускають, що за усім може стояти Ізраїль — країна, яка є головним противником Ірану в регіоні. Раніше Тель-Авів уже проводив спеціальні операції з убивства іранських генералів та науковців у галузі ядерної фізики. 

Втім, існують серйозні сумніви, що єврейська держава могла б піти на вбивство одного з найвищих керівників Ірану. Такий акт цілком міг би слугувати приводом для повномасштабної війни між країнами, що для Ізраїля, який і так перебуває в стані війни, є вкрай небажаним поворотом подій. Зрештою, навіть на нещодавню атаку дронами з Ірану Тель-Авів не відповів. У всякому разі, жодна з версій, крім поганої погоди, наразі не має ні доказів, ні підтверджень. 

Ким був Раїсі?

Посаду президента Ісламської Республіки Іран Ібрагім Раїсі зайняв 2019 року після виборів, які визнали сфальсифікованими. З того часу він встиг жорстоко придушити народні протести проти влади, які спалахнули після вбивства іранською поліцією моралі молодої дівчини за те, що вона «неправильно» носила хіджаб — мусульманський головний убір. Для Раїсі такі рішення були не новими, у 1988 році він, як заступник головного прокурора Тегерану, був членом комітету, який наказав стратити близько п’яти тисяч політв’язнів. 

Окрім посилення репресій, Раїсі звинувачували також у падінні іранської економіки в останні кілька років — під західними санкціями Ірану живеться нелегко. Але це не заважає ісламській республіці втручатися у війни по всьому Близькому Сходу. Робить Тегеран це не напряму, але натомість допомагає бойовикам на місцях — хуситам в Ємені, Хезболлі в Лівані і ХАМАСу в Секторі Газа. До того ж, іранський Корпус Вартових Ісламської Революції (КВІР) активно діє на території Сирії. У той же час Іран співпрацює з Китаєм і РФ, якій продає бойові дрони-камікадзе, що ними Москва атакує Україну. А на фоні цього усього Іран намагається розробити власну ядерну зброю, у чому йому заважають диверсійні операції ізраїльської розвідки та міжнародні санкції. 

До всіх цих міжнародних операцій Тегерану був безпосередньо причетний Ібрагім Раїсі. Щоправда, слід зазначити, він не був головною людиною, яка приймала усі ці рішення. Попри гучну назву своєї посади, президент Раїсі не був керівником державних структур Ірану. Цією країною насправді керує Верховний лідер Аятола Хаменеї. Аятола — це, до речі, не ім’я, а релігійний титул, адже Ісламська Республіка Іран є диктатурою, якою керують ісламські клірики (духовенство — ред.). У цій системі президент Раїсі був лише виконавчою особою, але він мав великі перспективи. Справа в тому, що Аятола Хаменеї має уже 85 років. Вічно керувати Іраном він не може, тож в країні шукають йому наступника. Варіантів було всього два: новим Верховним лідером міг стати або президент Раїсі, або син Аятоли — Моджтаба Хаменеї. Обидва вони — мусульманські священнослужителі.

Що буде тепер?

Відповідно до іранської Конституції, впродовж 50 днів мають відбутися вибори нового президента. В авторитарній державі, де голосування зазвичай підлаштовують так, аби переміг найбільш зручний для влади кандидат, популярність серед населення багато не означає. Тож шукати можливого нового президента, опираючись на соціальні опитування, немає сенсу. Його оберуть між собою високопоставлені клірики та військові з КВІР, який здобуває в Ірані все більше впливу. Цікавішим питанням є спадкоємність Верховного лідера. В теорії, претендентів на цю посаду обирає спеціальна Рада експертів.

На практиці наразі виглядає, що залишився лиш один кандидат на найвищу державну посаду — Моджтаба Хаменеї, син чинного диктатора. Таке передання влади у спадок може викликати незадоволення в республіці, яку проголосили внаслідок революції, що скинула спадкову владу шаха Пахлаві. До того ж люди, які ставили на загиблого президента Раїсі, можуть підшукати іншу кандидатуру. Або, можливо, що котрийсь з чинних політиків захоче піднятися на владну верхівку самостійно. Точних відповідей немає. 

Зрозуміло лише одне: Іран, залучений в цілу низку конфліктів на Близькому Сході, з ослабленою економікою, загрозою терористичних нападів і незадоволеним населенням, яке зазнає утисків після придушення протестів, отримав ще одне джерело нестабільності. Потенційна боротьба за владу може дещо відволікти Тегеран від міжнародних справ і дійсно може дещо призупинити співпрацю Ірану з РФ, що для України було б безумовно позитивним наслідком. Але, оскільки Ібрагім Раїсі був лише однією з багатьох фігур в іранській політиці, оскільки диктаторська система не була заточена саме під нього, сподіватися на серйозні зміни в ісламській республіці навряд чи варто.

Автор статті: Дмитро Спорняк

Фото: Iran’s Presidency/WANA (West Asia News Agency)/Handout via REUTERS

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

Війна 1 д. тому
Оновлено. Росія втретє атакувала Південний міст в Києві

Оновлено. Станом на 18:06 росіяни знову атакували Південний міст у Києві. Унаслідок попередніх атак міст закритий для руху транспорту та метро. Про це повідомив мер столиці Віталій Кличко.

Уночі росіяни втретє ударили по Південному мосту в Києві. Наразі міст повністю перекритий для руху транспорту в обох напрямках. Також повністю обмежили рух транспорту мостом Патона з правого на лівий берег. Про це повідомив мер столиці Віталій Кличко.

Що ще відомо? Також частково обмежили рух до однієї смуги на мосту Метро з лівого на правий берег. Громадський транспорт перенаправляють через Дарницький і Подільський мости.

Нагадаємо. 1 жовтня два російські БпЛА вдарили поблизу опорної частини Південного мосту. 

Фото: ДСНС

Війна 1 д. тому
Оновлено. РФ атакувала КАБами Харків — одна людина загинула

Оновлено. Станом на 17:35 кількість загиблих у Харкові зросла до двох. Також відомо про 31 постраждалого. Серед них — двоє дітей. Про це повідомив очільник Харківської ОВА Олег Синєгубов.

У Немишлянському районі Харкова внаслідок російської атаки загинула одна людина. Є влучання у приватну забудову. Загалом у місті відомо про дев’ятьох постраждалих. Про це повідомив мер Харкова Ігор Терехов.

Що ще відомо? За однією з адрес повністю зруйновано житловий будинок. Під завалами може перебувати людина. У Слобідському районі також зафіксували влучання у приватну забудову.

Фото: Олег Синєгубов / Telegram

Війна 1 д. тому
Деякі учасники «Ветеранського спорту» витрачали кошти не за призначенням: Мінветеранів планує допрацювати програму

Під час пілотного етапу програми «Ветеранський спорт» траплялися випадки, коли деякі учасники знімали кошти готівкою та витрачали їх не за призначенням. У відомстві наголосили, що програму доопрацюють і продовжать на постійній основі у 2027 році. Про це заявили у Міністерстві у справах ветеранів.

Що ще відомо? У відомстві також зазначили, що не можуть перерозподіляти на «Ветеранський спорт» кошти з інших важливих програм. Зокрема, за їхніми словами, ресурс потрібен для виплати одноразової грошової допомоги ветеранам.

Нагадаємо. Кошти, передбачені на програму «Ветеранський спорт» у 2026 році, закінчилися. Подати заявку в «Дії» та отримати виплату в розмірі 1500 гривень буде неможливо. Для запуску жовтневого етапу потрібне додаткове фінансування, однак наразі виділити його з держбюджету неможливо. Водночас міністерство планує продовжити програму у 2027 році та перевести її з експериментального формату на постійну основу. 

Війна 1 д. тому
Спецслужби Росії планують диверсії й гібридні операції на території ЄС і НАТО

Російські спецслужби готують гібридні операції, спрямовані на підрив допомоги Україні та послаблення спроможностей Альянсу. Серед ймовірних цілей РФ — приймальні станції супутникового інтернету Starlink, розташовані в європейських державах. Про це повідомляє ГУР.

Що ще відомо? У ГУР кажуть, що Росія планує залучати до таких операцій завербованих агентів у Європі. Українська розвідка попередила партнерів про підготовку Росії до таких операцій.

Культура 1 д. тому
У Львові закінчили ексгумаційні роботи з пошуку останків вояків Війська Польського

28 вересня на старому Голосківському кладовищі у Львові завершили ексгумаційні роботи з пошуку останків вояків Війська Польського. Вони тривали з 25 серпня 2026 року. Під час досліджень виявили 113 останків військовослужбовців Війська Польського, які загинули у вересні 1939 року, а також останки 17 військових Вермахту. Про це сьогодні, 2 жовтня, повідомили в Українському інституті національної пам’яті.

Що ще відомо? Під час робіт також знайшли окремі розрізнені останки. Ймовірно, вони належать двом людям. Крім того, під час ексгумації виявили солдатські жетони, медальйони, ґудзики та інші частини уніформи, особисті речі й гільзи. 

Хто проводив дослідження? Роботи проводило товариство з обмеженою відповідальністю «Українська пам’ять» за участі польських фахівців з Інституту національної пам’яті Польщі та Вроцлавського медичного університету.

Довідка. За даними УІНП, у вересні 1939 року на території села Голоско Велике біля Львова відбулися бої між підрозділами Вермахту та Війська Польського. Загиблих у бою вояків Війська Польського поховали у братській могилі на території сільського кладовища. У 1958 році село Голоско Велике увійшло до складу Львова.

Фото: УІНП

Політика 1 д. тому
Україна отримала 2,9 мільярда євро від ЄС в межах Ukraine Facility

Україна отримала 2,9 мільярда євро від Європейського Союзу у межах програми Ukraine Facility. Це частина вже передбаченого фінансування. Отримати його вдалося після того, як Україна виконала десять умов у банківській сфері, енергетиці, аграрній політиці, транспорті та інших галузях. Три з них Україна виконала достроково. Про це повідомив прем’єр-міністр Сергій Корецький.

Що ще відомо? Водночас прем’єр-міністр наголосив, що потреба у фінансуванні залишається критичною. За його словами, уряд разом із парламентом працює над якнайшвидшим ухваленням необхідних законопроєктів.

Нагадаємо. Прем’єр-міністр Сергій Корецький заявив, що ситуація з державними фінансами залишається складною, зокрема через затримку міжнародного фінансування, оскільки Україна не виконала частину зобов’язань перед партнерами. Держава насамперед фінансуватиме оборону, пенсії та соціальні виплати, а також зарплати вчителям, лікарям та іншим працівникам бюджетної сфери. Натомість відкладатимуть видатки, які не є критично важливими. 

Війна 1 д. тому
Сили оборони уразили Волгоградський нафтопереробний завод

Сили оборони України уразили нафтопереробний завод «Лукойл-Волгограднефтепереработка» у Волгограді, а також лінійно-виробничу диспетчерську станцію «Самара» в Самарській області РФ. Про це повідомили у Генштабі.

Що ще уразили? Володимир Зеленський повідомив, що українські військові також атакували аеродроми, підприємства, НПЗ, ракетно-космічний центр та склад боєприпасів росіян.

Нагадаємо. Сили оборони України уразили російський склад БпЛА в Донецькій області. На Луганщині також атакували командно-спостережний пункт і ремонтну базу. 

Культура 2 д. тому
Стартувало номінування на Премію імені Ігоря Козловського за утвердження людської гідності

Центр громадянських свобод відкрив номінування на Премію імені Ігоря Козловського. До 1 листопада можна висунути на премію людину, ініціативу, проєкт або організацію, які у 2026 році зробили внесок в утвердження людської гідності. Номінувати можна представників різних сфер — культури, освіти, бізнесу, медіа, науки, громадського сектору, війська та інших. Про це НЗЛ повідомили організатори.

Подати заявку на номінацію може будь-хто за посиланням. Також можна самономінуватися. 

Кого можна номінувати? На премію можна висунути:

  • людину будь-якої професії, громадянства чи місця проживання;
  • групу людей або ініціативу;
  • кампанію чи проєкт;
  • громадську, приватну або державну організацію.

Як обиратимуть лауреата? Кандидатів оцінюватимуть за тим, наскільки важливим був їхній внесок у 2026 році, як він вплинув на утвердження людської гідності, а також за новаторством і тривалістю результатів. Лауреата оголосять 10 грудня.

Хто такий Ігор Козловський? Ігор Козловський — український релігієзнавець і громадський діяч. Після початку російської окупації Донецька він залишився у місті. У 2016 році його ув’язнили російська окупаційна влада. У російській неволі Козловський провів близько 700 днів. У 2023 році Ігор Козловський помер.

Нагадаємо. Першим лауреатом Премії імені Ігоря Козловського у 2025 році став ветеран Олексій Ануля. Він провів майже десять місяців у російському полоні, а після звільнення видав книжку Jingle Bellz. 

Фото: надали організатори

Технології 2 д. тому
В Україні оголосили переможців першого фестивалю AI-реклами 

В Україні оголосили переможців першого фестивалю AI-реклами AAAIF. Учасники створювали рекламний ролик тривалістю 30–45 секунд для одного із шести вигаданих продуктів. Для роботи вони використовували інструменти штучного інтелекту. Про це НЗЛ розповіли організатори.

Що ще відомо про фестиваль? Участь брали незалежні AI-креатори, працівники креативних і рекламних агенцій і команди авторів. Роботи оцінювали за ідеєю, технічною якістю, відповідністю брифу й загальним враженням. Троє переможців розділили 100 тисяч гривень.

Хто переміг? Перше місце посіла Олена Павліді з роботою «До Смерті Смачно», друге — Олександр Сайфуллін із Krapka, третє — Валерія та Сергій Артеменки з The Anaconda Effect. 

Переглянути роботи переможців можна за посиланням. 

Хто організував фестиваль? AAAIF провела and action — студія рекламного продакшену й анімації, яка створює рекламні кампанії, відеоконтент і візуальні рішення для брендів.

Політика 2 д. тому
США запровадили санкції проти фінансової мережі, через яку РФ проводила платежі через міжнародні банки

Міністерство фінансів США запровадили санкції проти російської мережі А7. Росія використала цю систему для проведення оплат через міжнародні банки у 2024 та 2025 роках. Про це повідомили в американському відомстві.

Що відомо про систему А7? Наприкінці 2024 року молдовський проросійський олігарх Ілан Шор та російський державний Промзв’язокбанк заснували фінансову мережу А7.

Зокрема, мережа використовувала компанії-посередники, підроблені документи та неправдиві описи товарів, щоб маскувати платежі, пов’язані з підсанкційними людьми та компаніями.

Хто такий Ілан Шор? Ілан Шор — молдовський олігарх та проросійський політик. У 2019 році він утік з Молдови: спершу до Ізраїлю, а згодом — до Росії. У 2023 році його заочно засудили в Молдові на 15 років у справі про «крадіжку мільярда» з банківської системи та відмивання коштів. Його партію «Шор» заборонили в Молдові у червні 2023 року.

Більше про те, як Росія втручалася у вибори в Молдові і до чого тут Шор — читайте у спецпроєкті The Ukrainians Media та НЗЛ у партнерстві з Центральною виборчою комісією.

Культура 1 д. тому
У Львові закінчили ексгумаційні роботи з пошуку останків вояків Війська Польського

28 вересня на старому Голосківському кладовищі у Львові завершили ексгумаційні роботи з пошуку останків вояків Війська Польського. Вони тривали з 25 серпня 2026 року. Під час досліджень виявили 113 останків військовослужбовців Війська Польського, які загинули у вересні 1939 року, а також останки 17 військових Вермахту. Про це сьогодні, 2 жовтня, повідомили в Українському інституті національної пам’яті.

Що ще відомо? Під час робіт також знайшли окремі розрізнені останки. Ймовірно, вони належать двом людям. Крім того, під час ексгумації виявили солдатські жетони, медальйони, ґудзики та інші частини уніформи, особисті речі й гільзи. 

Хто проводив дослідження? Роботи проводило товариство з обмеженою відповідальністю «Українська пам’ять» за участі польських фахівців з Інституту національної пам’яті Польщі та Вроцлавського медичного університету.

Довідка. За даними УІНП, у вересні 1939 року на території села Голоско Велике біля Львова відбулися бої між підрозділами Вермахту та Війська Польського. Загиблих у бою вояків Війська Польського поховали у братській могилі на території сільського кладовища. У 1958 році село Голоско Велике увійшло до складу Львова.

Фото: УІНП

Культура 2 д. тому
Стартувало номінування на Премію імені Ігоря Козловського за утвердження людської гідності

Центр громадянських свобод відкрив номінування на Премію імені Ігоря Козловського. До 1 листопада можна висунути на премію людину, ініціативу, проєкт або організацію, які у 2026 році зробили внесок в утвердження людської гідності. Номінувати можна представників різних сфер — культури, освіти, бізнесу, медіа, науки, громадського сектору, війська та інших. Про це НЗЛ повідомили організатори.

Подати заявку на номінацію може будь-хто за посиланням. Також можна самономінуватися. 

Кого можна номінувати? На премію можна висунути:

  • людину будь-якої професії, громадянства чи місця проживання;
  • групу людей або ініціативу;
  • кампанію чи проєкт;
  • громадську, приватну або державну організацію.

Як обиратимуть лауреата? Кандидатів оцінюватимуть за тим, наскільки важливим був їхній внесок у 2026 році, як він вплинув на утвердження людської гідності, а також за новаторством і тривалістю результатів. Лауреата оголосять 10 грудня.

Хто такий Ігор Козловський? Ігор Козловський — український релігієзнавець і громадський діяч. Після початку російської окупації Донецька він залишився у місті. У 2016 році його ув’язнили російська окупаційна влада. У російській неволі Козловський провів близько 700 днів. У 2023 році Ігор Козловський помер.

Нагадаємо. Першим лауреатом Премії імені Ігоря Козловського у 2025 році став ветеран Олексій Ануля. Він провів майже десять місяців у російському полоні, а після звільнення видав книжку Jingle Bellz. 

Фото: надали організатори

Технології 2 д. тому
В Україні оголосили переможців першого фестивалю AI-реклами 

В Україні оголосили переможців першого фестивалю AI-реклами AAAIF. Учасники створювали рекламний ролик тривалістю 30–45 секунд для одного із шести вигаданих продуктів. Для роботи вони використовували інструменти штучного інтелекту. Про це НЗЛ розповіли організатори.

Що ще відомо про фестиваль? Участь брали незалежні AI-креатори, працівники креативних і рекламних агенцій і команди авторів. Роботи оцінювали за ідеєю, технічною якістю, відповідністю брифу й загальним враженням. Троє переможців розділили 100 тисяч гривень.

Хто переміг? Перше місце посіла Олена Павліді з роботою «До Смерті Смачно», друге — Олександр Сайфуллін із Krapka, третє — Валерія та Сергій Артеменки з The Anaconda Effect. 

Переглянути роботи переможців можна за посиланням. 

Хто організував фестиваль? AAAIF провела and action — студія рекламного продакшену й анімації, яка створює рекламні кампанії, відеоконтент і візуальні рішення для брендів.

Суспільство 3 д. тому
У Львові стартував «Рожевий жовтень» — кампанія про ранню діагностику раку грудної залози

У жовтні 2026 року у Львові втретє проходить «Рожевий жовтень» — кампанія, що нагадує про важливість ранньої діагностики раку грудної залози. Цьогоріч до неї долучилися понад 40 бізнесів. Упродовж місяця вони створюватимуть благодійні продукти й послуги, проводитимуть події, переказуватимуть кошти на спільний збір та поширюватимуть інформацію про раннє виявлення раку грудної залози. Про це НЗЛ повідомили організатори кампанії.

Як долучитися? Українські бізнеси, бренди й медіа можуть долучитися до ініціативи благодійного фонду «Добробюро» протягом усього жовтня. Докладніше про деталі кампанії — читайте на сторінці організаторів.

Нагадаємо. У 2025 році у межах «Рожевого жовтня» вдалося зібрати понад 500 тисяч гривень на допомогу та обладнання для Львівського онкологічного центру.

Контекст. У світі жовтень присвячують підвищенню обізнаності про рак грудної залози. Упродовж місяця нагадують про важливість раннього виявлення захворювання, своєчасної діагностики та доступного лікування.

Культура 4 д. тому
Що відомо про будівлю Національної академії наук в Києві, пошкоджену російським дроном

У будівлі Національної академії наук (НАН) у центрі Києва в різні роки діяли жіночий пансіон і Академія наук. Тут працювали Михайло Грушевський, Володимир Вернадський і Борис Патон. У 2019 році будівлю президії НАН України зобразили на банкноті номіналом 1000 гривень. 28 вересня 2026 року Росія атакувала споруду. НЗЛ зібрали головне, що відомо про історію будівлі Національної академії наук України.

Жіночий пансіон. Будівлю звели у 1851–1852-х роках. Спершу тут діяло училище для бідних дівчат і сиріт, а згодом — Пансіон благородних дівиць приблизно на 100 вихованок. Дівчата жили в пансіоні, а навчалися у Фундуклеївській гімназії неподалік.

Академія наук. У 1919 році будівлю на Володимирській передали Українській академії наук. Тут працювали бібліотеки, наукові кафедри та численні комісії, які досліджували українську мову, історію, право, економіку, соціологію та інші напрями.

Хто працював в будівлі НАН? 

  • Володимир Вернадський — природознавець і перший президент Української академії наук, який долучився до її створення.
  • Олександр Богомолець — патофізіолог і президент Академії наук УРСР у 1930–1946-х роках.
  • Олександр Палладін — біохімік, який очолював академію у 1946–1962 роках. За його керівництва будівлю реконструювали після Другої світової війни.
  • Борис Патон — інженер і президент академії у 1962–2020 роках. Його робочий кабінет зберегли як меморіальний музей.
  • Михайло Грушевський — після повернення до радянської України у 1924 році очолював Історичну секцію Всеукраїнської академії наук.

Що ще відомо? Зараз будівля є президією Національної академії наук України. У будинку працює керівництво НАН України, зокрема президент академії віцепрезиденти й головний учений секретар.

Нагадаємо. 28 вересня у центрі Києва росіяни атакували будівлю Національної академії наук, яка має статус культурної спадщини. Унаслідок удару загинули двоє людей. Колишній секретар Ради національної безпеки і оборони Володимир Горбулін отримав легку травму внаслідок атаки РФ по Києву. Він перебував на роботі під час російського удару по будівлі Національної академії наук. Його асистентка, яка була поруч із будівлею, загинула. 

Фото: Інститут історії України

Запросіть друга до Спільноти

Вкажіть, будь ласка, контактні дані людини, яку хочете запросити

Придбайте для друга подарунок від TUM

Вкажіть, будь ласка, контактні дані цієї людини, щоби ми надіслали їй посилку

Майже готово

Вкажіть ще, будь ласка, своє ім’я та емейл.

Дякуємо і до зв’язку незабаром!

Вхід в кабінет

Відновлення пароля

Оберіть рівень підтримки

Вітаємо у спільноті!

Ваша підтримка буде активована впродовж 10 хвилин. До зв’язку незабаром. Повернутися до читання