Майже готово
Вкажіть ще, будь ласка, своє ім’я та емейл.
Дякуємо і до зв’язку незабаром!
09:00
загальнонаціональна
хвилина памʼяті
«Перед Різдвом учасники походу підбадьорилися»
Війська Дієвої армії УНР напередодні Різдва 1919-го пожвавилися: «Вози, коні й піші козаки перестали тонути в невилазних осінніх болотах. Хворих на тиф бідолах або розтрусили по селах, або вони видужували на возах». Серед останніх був і майор Фотій Мелешко, стан якого тільки-но покращився. 24 грудня він із чотирма воїнами відірвався вперед від загального походу, щоб дістатися підпілля денікінців. «Це фактично були бідолашні рештки тієї великої кількости вояків, що їх вліті організовано й виведено під моєю командою з Глодос», — пригадував Фотій.
«Чим далі заглиблювалися ми в рідні землі, тим гостинніше приймали нас наші люди»
План воїнів був таким: подолати за день 75-80 кілометрів від містечка Дубового — де похід зупинився на різдвяний відпочинок — до Глодосів — рідного села Фотія — й провести Святвечір у родинному колі. Проте їм це не вдалося: «Довелося проїздити саме тими місцевостями, по яких восени пронісся Махно […] Підвечір ми під’їхали до Сенюхи й зупинилися коло одного зірваного махнівцями мосту. На другий берег можна було перебратись тільки по тонкому та ковзькому льоду. Воза ми відпустили, а свої речі перенесли на другий бік самотужки. Найбільший клопіт був з кіньми […] Урешті ми опинились на нашій Херсонщині».
Пізно ввечері суттєво зменшений відділ приїхав до Масляниківки (зараз — мікрорайон Кропивницького) і вирішив завітати до господаря, в домі якого вони розміщували штаб влітку, «як до старого знайомого»:
— Приймаєте гостей? — привітавшись, запитав я.
— А чому б ні? Аби добрі люди!
Коли я сказав, що ми є горстка тих, «добрих людей», які помагали йому в молотьбі при машині, він додав:
— A-а, коли так, прошу до хати!
Господиня частувала гостей святвечірньою їжею: риб’ячим холодцем, смаженою рибою, борщем із грибами, пиріжками, кутею з медом, узваром і «доброю та міцною самогонкою».
«Тяжко стало на світі жити. Ось Різдво, а радощів ніяких»
Господар нарікав на ситуацію в країні, відсутність стабільності:
— Тяжко стало на світі жити. Ось Різдво, а радощів ніяких. Коли б уже Бог послав спокій та якийсь сталий порядок.
— А якого ви хотіли б порядку? — запитую.
— Та такого — прислухаюсь до людей. Що людям, те й нам.
— А люди чого хотять?
— Люди хотять, щоб була Україна. Усе про Петлюру говорять. Бачили ми большевиків, бачили махнівців, тепер ось дивлюсь на денікінців — не підходящі для нас, бо все це чужі люди. А от ви — наче рідні брати.
«Люди хотять, щоб була Україна»
Чув подібне Фотій у кожному селі, в якому вони зупинялися. Пригадував, що національна свідомість народу під кінець 1919 року «цілком дозріла».
На своєму шляху воїни бачили свідчення слів господаря — «це все чужі люди». У Тешківському лісі стояв гарний будинок лісничого Синкевича, якого більшовики вбили разом з усією родиною. «Коли ото ми проїжджали, то замордованих ще не було похоронено — лежали вони в замкнутому будинку. Слідства не було кому перевести, хоч люди й знали злочинців. Вони залишались непокараними — називали себе большевиками й чекали на прихід “своїх”», — ділився Фотій Мелешко.
«Загинемо, так загинемо саме на перший день різдвяних свят»
Опівдні 25 грудня, на Різдво, відділ Фотія доїжджав до села Карбівки. Там вони хотіли зупинитися, щоб поїсти й змінити воза, як побачили дев’ять вершників — денікінців. Сили були нерівні не лише за кількістю — їх було п’ятеро — а й за якістю: троє з відділу Мелешка мали поранення: «прострілені вище серця груди» й інше або ще одужували від тифу. Фотій розумів, що треба зробити все, аби лиш не потрапити до ворожих рук: «Загинемо, так загинемо саме на перший день різдвяних свят […] я живим не здамся».
Вони повернули вози до лісу, вирішили сховатися там, усі встигли: «Зимою ліс не дає доброго захисту від ворожої напасти, але все-таки верхи атакувати нас вершники не могли. Багато стояло тут грубезних дубів. Ми загнались у саму середину, в найбільшу гущавину».
Вершники денікінців під’їжджали до лісу, але всередину зайти не наважилися. Відділ Фотія грівся у сторожівці: сторож помер, залишилася вдова, двоє дітей і старий дідусь. Тоді Мелешко попросив жінку піти до Крабівки й дізнатися, що відбувається. Вона повернулася з поганими новинами: сила-силенна військових, їздять на конях, пиячать. Фотій хотів подякувати вдові, простягнув їй 100 гривень. Попри скруту, вона відмовила: «За це я не смію брати гроші від вас. Я бачу, що ви наші люди — не чужі».
«У козаків від трагічного до комічного — тільки один крок»
«Холодний, такий короткий на Різдво день, здавалось нам, не матиме кінця. Але не було ще в Україні такого різдвяного дня, щоб він не скінчився і не настав холодний вечір, а за ним темна чи ясна ніч». Та — виявилася ясною: увесь день вони чули шум возів, але їх ніхто не чіпав. Зрештою воїни зібралися разом й почали… жартувати: «У козаків від трагічного до комічного — тільки один крок».
Увечері, коли шум возів стих, відділ почав помалу просуватися. Дорогою вони зустріли переляканого чоловіка на возі. Він розповів їм, що у всіх довколишніх селах безліч денікінців:
— Уже два дні сунуть, мов хмара. Кажуть, що Петлюра на них тисне. А ви, мабуть, якраз і будете петлюрівці?
— Так, петлюрівці, чи, правдивіше, — прямо українці.
— Отак би зразу й казали! — весело і підвищеним голосом промовив дядько. — Своїх готов возити хоч і цілий тиждень, а денікінцям не дамся.
«Відчував, що на Різдво будете в нас у гостях…»
Зрештою відділ дістався рідних Глодосів, зупинившись у домівці сестри одного зі своїх вояків. Той будинок — далеко від центру містечка, тож денікінців там ще не було. Їм раділи, особливо господар: «Ви б не повірили, — каже він, — що я оцю самогонку приховував для вас. Відчував, що на Різдво будете в нас у гостях. Дуже радий, що воно справді так сталось». До домівки на звістку приходили дружини воїнів.
Зрештою знесилений хворобами відділ самоліквідувався, та, як пригадував Фотій: «Взявшись же за гуж, не кажи, що не дуж». Тож уже наступного дня він очолив новостворений штаб. До нього зібрали воїнів, і вже до 8 січня 1920 року все було готове до виступу й продовження боротьби…
…
Можливо, нам знову тяжко жити, й «ось ще одне Різдво, а радощів ніяких», та ми маємо незмінні опори.
Єдність: «Я бачу, що ви наші люди — не чужі».
Гумор: «У козаків від трагічного до комічного — тільки один крок».
Місія: «Люди хотять, щоб була Україна».
Якою б складною не виявилася ця зима, «не було ще в Україні такого різдвяного дня, щоб він не скінчився».
Авторка: Роксолана Кривенко
Оновлено. Станом на 18:50 омбудсмен Дмитро Лубінець підтвердив заяву Меланії Трамп про гуманітарну місію в Олешках. За домовленістю, буде забезпечено режим тиші, доставлений гуманітарний вантаж і вільне пересування цивільного населення з міста.
Україна і Росія домовилися про тимчасове припинення бойових дій в Олешках на Херсонщині із 29 жовтня для забезпечення гуманітарної допомоги та підготовки евакуації цивільних. Про це повідомили в Білому домі.
Що ще відомо? Там додали, що домовленості вдалося досягнути за посередництва першої леді США Меланії Трамп.
Перша леді зазначила, що представники обох країн відвідуватимуть жителів удома, визначатимуть їхні потреби й допомагатимуть охочим евакуюватися до обраного місця. Процес супроводжуватиме американська медіаорганізація.
Прем’єр-міністр Сергій Корецький заявив, що максимальний рівень бронювання, зокрема для енергетики та оборонно-промислового комплексу (ОПК), більше не становитиме 100%. Підприємства зможуть просити про більший відсоток, якщо обґрунтують необхідність.
Що ще зміниться? Підприємства зможуть бронювати 100% працівників, якщо регулярно добровільно залучатимуть частину з них до військової служби. Працівник має заздалегідь знати, де й скільки служитиме. За ним зберігатимуть робоче місце та зарплату. Механізм мають розробити Міноборони й Мінекономіки разом із бізнесом до 1 грудня.
Статус критичного підприємства більше не залежатиме від його економічних показників. Галузеві та регіональні критерії переглянуть і перевірятимуть на зловживання.
Упродовж вересня росіяни пошкодили близько десяти українських датацентрів. Росія також посилює кібератаки на українські державні інформаційні системи та бізнес, зокрема використовує технології штучного інтелекту. Про це повідомив прем’єр-міністр Сергій Корецький.
Що ще відомо? Уряд доручив усім органам виконавчої влади терміново створити команди з кібербезпеки, закупити необхідне програмне забезпечення та запустити його в роботу.
За словами Корецького, ключові державні органи у цифровій сфері вже можуть протидіяти кібератакам із використанням штучного інтелекту. Такий рівень захисту мають забезпечити й інші державні установи.
Нагадаємо. 19 жовтня внаслідок російської балістичної атаки в Києві виведено з ладу обладнання й інфраструктуру датацентру «Датагруп». Його відновлення та подальша робота неможливі.
Унаслідок російської атаки на Чернігів одна людина загинула, ще 25 постраждали. Пошкоджено будівлі двох підприємств. Про це повідомили в ДСНС і обласній прокуратурі міста.
Що ще відомо? Унаслідок атаки виникла пожежа й сталися руйнування будівель.
Нагадаємо. РФ атакувала Полтавщину, Сумщину, Житомирщину і Дніпропетровщину.
Фото: ДСНС
Оновлено. До України повернули п’ятьох військових, які пережили російський теракт в Оленівці. Йдеться не про тих, кого вважали загиблими. Спочатку у першоджерелі — повідомленні на сторінці Володимира Зеленського — йшлося про загиблих. Проте зараз повідомлення оновили.
Оновлено. Станом на 15:24 омбудсман Дмитро Лубінець розповів, що вдалося повернути найбільшу кількість засуджених військових — 86. Також до України повернувся один військовослужбовець «Айдару».
З російського полону повернули 261 українського військового і дев’ятьох цивільних. Серед тих, хто повертається, п’ятеро людей, яких вважали загиблими під час російського теракту в Оленівці в липні 2022 року. Про це повідомив Володимир Зеленський.
Що ще відомо? До України повертаються військовослужбовці, які воювали на Донецькому, Луганському, Харківському, Запорізькому, Херсонському, Київському, Миколаївському та Чернігівському напрямках, а також оборонці ЧАЕС.
Серед звільнених — 38 офіцерів, бійці різних підрозділів, зокрема «Азову», а також військові, які потрапили в полон ще у 2018 та 2020 роках. Дев’ятеро повернених — важкохворі.
Фото: Володимир Зеленський / Telegram
Під час сьогоднішнього обміну до України вдалося повернути 61 військового 12-ї бригади «Азов». Серед них — 35 бійців окремого загону спеціального призначення «Азов», які боронили Маріуполь. Про це повідомив командир 1-го корпусу НГУ «Азов» Денис Прокопенко.
Що ще відомо? Денис Прокопенко зазначив, що в полоні ще залишаються понад 500 азовців.
Нагадаємо. Під час обміну 5 червня з російського полону повернули 33 бійців 1-го корпусу Нацгвардії «Азов». Серед них — два воїни окремого загону спеціального призначення «Азов», які боронили Маріуполь.
Контекст. Сьогодні, 23 жовтня, з російського полону повернули 261 українського військового і дев’ятьох цивільних. Серед тих, хто повертається, п’ятеро людей, яких вважали загиблими під час російського теракту в Оленівці в липні 2022 року.
Фото: Володимир Зеленський / Telegram
На підконтрольну Україні територію повернули сімох цивільних з тимчасово окупованих територій. Серед них — 90-річна маломобільна жінка та 50-річна українка, яка перенесла інфаркт і інсульт. Водночас Україна повернула до Росії сімох людей. Про це повідомив омбудсман Дмитро Лубінець.
Що ще відомо? Також вдалося повернути матір із дитиною. На початку повномасштабного вторгнення вони опинилися в Маріуполі й через бойові дії та окупацію не могли повернутися до родини.
Нагадаємо. У межах Bring Kids Back з тимчасово окупованої території вдалося повернути трьох дітей.
Сили оборони України уразили місце зберігання, підготовки й пуску ударних БпЛА армії РФ у Донецьку, а також пункт управління російського підрозділу в Криму. Про це повідомили в Генштабі.
Що ще атакували? Українські військові також уразили склад боєприпасів і матеріально-технічних засобів росіян на Донеччині і Запоріжжі. Крім того, завдали удару по зосередженню живої сили підрозділу зі складу «Рубікон» в Запорізькій області.
Що ще відомо? У Генштабі також додали, що наразі ще фіксуються випадки втрат зв’язку у роботі Starlink/StarShield на певних швидкостях.
Нагадаємо. Дональд Трамп повідомив, що Ілон Маск зняв обмеження швидкості для військової версії Starlink в Україні. Однак він відмовився уточнити, чи телефонував особисто Маску з щодо цієї ситуації.
Оновлено. Станом на 12:14 у Міноборони наразі немає підтверджень, що обмеження роботи Starlink/Starshield зняли. Про це повідомили джерела «Суспільного» в міністерстві.
Дональд Трамп повідомив, що Ілон Маск зняв обмеження швидкості для військової версії Starlink в Україні. Однак він відмовився уточнити, чи телефонував особисто Маску з цього приводу. Про це повідомляє «Суспільне».
Що передувало? Учора, 22 жовтня, The Wall Street Journal писало, що Трамп зателефонував Маскові й попросив зняти обмеження на використання Starlink в Україні. За даними видання, Президент США сказав американському бізнесмену, що його не влаштовує обмеження швидкості, яке досі діє.
Нагадаємо. Майже 20 конгресменів США підписали груповий лист, у якому закликають дозволити Україні застосовувати Starlink для ураження місць запуску на території Росії.
Контекст. 14 жовтня запровадили обмеження швидкості роботи терміналів Starlink під час руху. Вони стосуються «військового пакету» послуг StarShield.
15 жовтня власник SpaceX Ілон Маск повідомив, що ліміти швидкості для військового пакета Starshield залежать не від його компанії, а від уряду США.
19 жовтня Володимир Зеленський заявив, що сигнал обмежити роботу Starlink на високих швидкостях надійшов від уряду США, а технічно це реалізувала SpaceX. Водночас міністр фінансів США Скотт Бессент заявив, що адміністрація Президента США не давала вказівок обмежувати роботу Starlink для України. Про це раніше також заявили Дональд Трамп і держсекретар Марко Рубіо.
21 жовтня The Wall Street Journal з посиланням на американських посадовців повідомило, що засновник SpaceX Ілон Маск розпорядився обмежити роботу військової версії Starlink.
Фото: Білий дім
Документальну українську стрічку To Die to Live відібрали до Балтійського конкурсу документального кіно 30-го Талліннського міжнародного кінофестивалю «Темні ночі». Про це повідомили в Держкіно.
Про що фільм? У сюжеті кінострічки To Die to Live — історія трьох українських добровольців: Шахти, Танцюриста та Гончара. У 2014 році вони без військового досвіду долучилися до ЗСУ. Після двох років на фронті чоловіки намагалися повернутися до мирного життя, однак після початку повномасштабного вторгнення Росії в лютому 2022 року знову приєдналися до війська.
Хто створив? Фільм створено в копродукції України, Латвії та Словаччини. Режисерка стрічки — Юлія Гонтарук. Загалом фільм знімали впродовж 12 років.
Довідка. Талліннський кінофестиваль — один із найбільших кінофестивалів Північної Європи. Його проводять у столиці Естонії з 1997 року. Щороку в програмі показують близько 250 повнометражних і 300 короткометражних фільмів з різних країн. У 2026 році фестиваль відбудеться з 6 до 22 листопада.
Фото: кадр з трейлеру
Запросіть друга до Спільноти
Вкажіть, будь ласка, контактні дані людини, яку хочете запросити
Придбайте для друга подарунок від TUM
Вкажіть, будь ласка, контактні дані цієї людини, щоби ми надіслали їй посилку
Майже готово
Вкажіть ще, будь ласка, своє ім’я та емейл.
Дякуємо і до зв’язку незабаром!
Вхід в кабінет
Відновлення пароля
Оберіть рівень підтримки
Амбасадорський
digital & print
на 17% дешевше499 грн/міс
Амбасадорський
digital & print
на 17% дешевше416 грн/міс
499 грн/міс
При оплаті 4999 грн за рік
Вітаємо у спільноті!
