09:00
загальнонаціональна
хвилина памʼяті
Сум за диктатором
Саміт G7 — це зібрання лідерів найвпливовіших демократичних держав світу та топполітиків ЄС. Зазвичай на цих зустрічах не відбувається нічого сенсаційного, адже G7 — це закритий клуб, до якого пускають лише ті країни, які поділяють спільні цінності. Ця група потрібна, щоб президенти й прем’єри провідних демократій світу могли узгоджувати спільну позицію щодо нагальних глобальних проблем та визначати, як протидіяти авторитарним режимам. Тому саміт «Групи семи» переважно виглядає як закрита розмова союзників, після якої оприлюднюють спільну заяву. Цього разу все було значно драматичніше — серед високоповажних гостей був Дональд Трамп.
Президент США почав свою міжнародну зустріч зі згадок про Владіміра Путіна. Трамп нагадав, що раніше G7 була G8, адже до неї входив президент РФ. Путіна виключили з клубу після нападу на Україну в 2014 році — на думку американського лідера, «це було помилкою». «Бо я думаю, що зараз не було б війни», — сказав Дональд Трамп. Схожі заяви лунали з вуст Трампа ще на саміті G7 у 2018 році, під час його попереднього терміну на найвищій державній посаді. Тепер, після трьох років повномасштабної війни Росії проти України, такі заяви президента США ще більше ізолюють його від цивілізованого світу.
Передчасний від’їзд
Попри все, світ має зважати на Трампа — він залишається лідером усе ще наймогутнішої демократичної держави. Решта лідерів G7 не хочуть втрачати можливість хоч якось залучити США на бік демократичної команди або хоча б не показувати глобальним противникам, наскільки глибоким стає розкол в групі. Нинішній господар саміту — прем’єр Канади Марк Карні — навіть чемно зупинив розпитування журналістів, коли Трамп жалівся на відсутність Путіна, аби американець не наговорив зайвого. Втім, це не допомогло.
Дональд Трамп спершу відмовився підписувати спільну заяву із закликом до деескалації війни між Іраном та Ізраїлем. Згодом американський президент таки її підписав, але залишив саміт передчасно, пославшись на необхідність вирішувати згадану війну на Близькому Сході. Раніше медіа повідомляли, що у вівторок Трамп планує зустрітися з українським колегою Володимиром Зеленським. Вочевидь, тепер зустріч скасовується.
Річниця без єдності
Цьогорічний саміт G7 у мальовничій канадській провінції Альберта припадає на 50-ту річницю «Групи семи». На першому саміті у 1975 році лідери тоді ще шести провідних демократичних країн обговорювали здебільшого економічні питання: інфляцію, рецесію та ціни на нафту. Усе це відбувалося в умовах Холодної війни, але навіть після занепаду Радянського блоку — головного противника G7 — «Група семи» не розпалася. Саміти продовжувалися, клуб розвивався і навіть, дещо наївно, включив до свого складу Російську Федерацію.
Тепер такої наївності не залишилося. Росія веде окупаційну війну, авторитарний Китай змагається за роль наймогутнішої держави планети, а США щораз більше відмовляються від своєї лідерської ролі серед демократичних країн. Війну РФ проти України Дональд Трамп намагається зупинити порожніми заявами і, здається, щиро не розуміє, чому це не вдається. У G7 Трамп підтримував хоч якісь близькі стосунки лише з прем’єркою Італії Джорджею Мелоні та президентом Франції Емманюелем Макроном. Відлетівши з саміту в Канаді, Трамп встиг розкритикувати французького лідера в соціальних мережах — через розбіжності в поглядах на ситуацію на Близькому Сході.
Що робити у війні між Іраном та Ізраїлем, Трамп, як видається, поки не знає. З одного боку, він масштабно підтримує Ізраїль. З іншого — пообіцяв виборцям не застосовувати американські війська. Поки США не робитимуть нічого і створюватимуть усе нові проблеми для власних союзників, їхня роль у світі зменшуватиметься. Тоді хтось муситиме заповнити звільнений простір. Чи це будуть демократичні держави, чи авторитарний клуб на чолі з Китаєм, чи, можливо, встановиться новий баланс сил між двома (чи більше) сторонами — наразі ніхто не знає. Але драматичний саміт G7 символічно показав, що світ уже змінився.
Автор статті: Дмитро Спорняк
Фото: g7.canada.ca
Українка Міланія Кохан здобула золото у змаганнях з метання молота. Спортсменка встановила особистий рекорд із молотом вагою три кілограми — 71,27 метра. Про це пише «Суспільне».
Хто ще здобув нагороди? Аліна Дмитрук виборола срібло у фехтуванні на шпагах.
Ще одне срібло здобув Віталій Тарасюк у спортивній ходьбі на 5000 метрів. Він подолав дистанцію за 20 хвилин 55,54 секунди. Це перша за 16 років медаль України зі спортивної ходьби на юнацьких Олімпійських іграх. У цій самій дисципліні серед дівчат бронзу виборола Дарина Козка.
Довідка. Юнацькі Олімпійські ігри-2026 тривають у Сенегалі з 31 жовтня до 13 листопада. Україну представляють 38 спортсменів і спортсменок, які змагаються у 14 видах спорту.
Учора, 10 листопада, республіканці в Палаті представників США заблокували спробу оголосити імпічмент міністру оборони США Піту Гегсету. Вісім статей імпічменту передали до Комітету з питань судочинства, який контролюють республіканці. За це проголосували 211 конгресменів, проти — 204. Таким чином голосування безпосередньо за імпічмент уникнули. Про це пише Reuters.
Що ще відомо? Конгресмен Томас Массі, який є автором ініціативи, раніше зазначив, що передача резолюції до комітету фактично поховає її. Водночас у січні 2027 року контроль над Конгресом перейде до демократів, які зможуть знову ініціювати імпічмент Гегсета.
Нагадаємо. Напередодні лідер Демократичної партії у Палаті представників Хакім Джеффріс повідомив, що партія розгляне резолюцію про імпічмент міністра оборони Піта Гегсета. Розгляд відбудеться 10 листопада.
Під час тристоронніх переговорів в Абу-Дабі російська делегація стверджувала, що РФ окупувала половину Донбасу. Українські представники заперечили це, пославшись на відео, знімки та інші докази того, що ці території контролює Україна. Про це повідомив Володимир Зеленський.
Що ще відомо? За словами Президента, під час перемовин також обговорили обмін полоненими у форматі 1000 на 1000 або 1500 на 1500. Сьогодні, 11 листопада, делегації обговорюватимуть деескалацію, енергетику, Чорне море, обміни й можливу тристоронню зустріч лідерів.
Нагадаємо. Учора, 10 листопада, минув перший день тристоронніх перемовин в Абу-Дабі. Спершу відбулася розмова України з європейськими та американськими партнерами. Згодом була тристороння зустріч між українською, американською та російською делегаціями.
На Житомирщині росіяни атакували об’єкти енергетичної, транспортної та паливної інфраструктури. Відомо про чотирьох постраждалих. Серед них — поліцейські, які потрапили під повторний удар РФ. Унаслідок атаки пошкоджено житлові будинки, підприємство й автомобілі. Про це повідомив голова Житомирської ОВА Віталій Бунечко.
Дніпропетровщина. У Кривому Розі росіяни атакували об’єкти цивільної інфраструктури. Унаслідок російського обстрілу наразі частина міста перебуває без електрики. Також через знеструмлення в одній із шахт було заблоковано 9 працівників. Рятувальники евакуювали їх на поверхню.
Запоріжжя. Увечері 10 листопада РФ ударила по Запорізькому району — шестеро людей постраждали. Унаслідок атаки горіли приватні будинки, квартира в багатоповерхівці й фасад магазину.
Харківщина. Росіяни завдали подвійного ракетного удару по двох районах Харкова. Пошкоджено житлові будинки, автомобілі й гаражі. Увечері 10 листопада РФ атакувала Холодногірський район. Відомо про шістьох постраждалих.
Одещина. Увечері 10 листопада внаслідок атаки РФ в області загинула одна людина, ще одна — постраждала. Пошкоджено житловий будинок, шиномонтаж і автомийку.
Фото: ДСНС
Володимир Зеленський повідомив, що тристоронні перемовини в Абу-Дабі були конструктивними і змістовними. Зокрема, українська, російська й американська делегації обговорили звільнення полонених, а також гарантії безпеки для України.
Що ще відомо? За словами Президента, спершу відбулася розмова України з європейськими та американськими партнерами. Згодом була тристороння зустріч між українською, американською та російською делегаціями.
Перемовини між Україною, США і Росією продовжуються завтра, 11 листопада.
Нагадаємо. 10-11 листопада тривають перемовини між Україною, США і Росією. До складу української делегації також увійшли Кирило Буданов, Давид Арахамія, Сергій Кислиця і Вадим Скібіцький.
Унаслідок російської атаки у Дніпрі загинули двоє людей. Також відомо про чотирьох постраждалих. На підприємстві критичної інфраструктури спалахнула пожежа. Про це повідомив очільник Дніпропетровської ОВА Олександр Ганжа.
Сумщина. У Шостці через атаку РФ відомо про одного постраждалого. Унаслідок влучань загорілася нежитлова будівля. Пошкоджено вікна в багатоповерхівках.
Кіровоградщина. Унаслідок удару РФ по цивільній інфраструктурі відомо про двох постраждалих. Загорівся автомобіль на стоянці. Пожежу на обʼєкті локалізували.
Фото: ДСНС
У парку імені Івана Франка у Львові зʼявиться громадський простір пам’яті фізика і колишнього ректора Львівського національного університету імені Івана Франка Івана Вакарчука. Центральним елементом локації стануть великі окуляри. Про це повідомив міський голова Львова Андрій Садовий.
Що ще відомо? Великі окуляри — артоб’єкт у формі впізнаваних окулярів Івана Вакарчука, який переміг на архітектурному конкурсі. Син Івана Вакарчука, музикант Святослав Вакарчук, зазначив, що цей проєкт найточніше передає зв’язок із постаттю батька.
Що відомо про авторів проєкту? Переможцем став проєкт авторського колективу Ольги Криворучко, Валентина Шароватова та Ірини Рихтик з архітектурної студії urbanideas.
Довідка. Іван Вакарчук — фізик, професор, багаторічний ректор Львівського університету та міністр освіти і науки України. Помер 4 квітня 2020 року.
Фото: ЛМР
Оновлено. Станом на 16:47 стало відомо, що за колишнього посадовця СБУ Сергія Дуку внесли 44 млн гривень застави. Гроші надійшли від 1113 платників. Про це повідомив прокурор САП Микола Карась у коментарі «Радіо Свобода».
За колишнього першого заступника начальника Департаменту захисту національної державності СБУ Сергія Дуку частково внесли заставу в межах справи «Карфаген». Про яку саме суму йдеться, наразі невідомо. Про це ВАКС розповів у коментарі «Радіо Свобода». На плівках НАБУ Дука фігурує як Акім.
Що ще відомо? «Українська правда» з посиланням на джерела повідомила, що серед співробітників СБУ поширюють повідомлення із закликом долучитися до збору коштів на заставу за Сергія Дуку.
Що передувало? 6 листопада ВАКС обрав запобіжний захід Сергію Дуці у вигляді тримання під вартою на два місяці з альтернативою внесення застави в розмірі 65 мільйонів гривень.
У чому підозрюють Дуку? За даними слідства, він знав про діяльність злочинної організації і допомагав її учасникам розв’язувати питання у СБУ й Офісі генерального прокурора.
Контекст. 4 листопада НАБУ і САП викрили організацію, яка платила правоохоронцям за прикриття шахрайських кол-центрів і іншого незаконного бізнесу. Організація мала мережу з 52 шахрайських колцентрів, де працювали 2700 людей. За даними слідства, до схеми були залучені посадовці СБУ, Офісу генпрокурора, Нацполіції та представники кримінального середовища.
Докладніше про те, хто входив до організації — читайте у новині НЗЛ.
Фото: «Суспільне» / Олексій Арунян
Уночі 10 листопада Сили оборони України уразили 123-й авіаремонтний завод в Новгородській області РФ. На підприємстві ремонтують, модернізують та обслуговують військово-транспортну авіацію, зокрема, якою армія РФ перекидає війська та вантажі, а також літаки далекого радіолокаційного виявлення А-50. Про це повідомили в Генштабі.
Що ще відомо? Унаслідок удару на території заводу спалахнула пожежа. Масштаби збитків наразі уточнюються.
Нагадаємо. Уночі 9 листопада Сили оборони України уразили «Завод імені Морозова» неподалік Санкт-Петербурга. Там виробляють вибухові речовини і розробляють тверде паливо для двигунів ракетних комплексів «Тополь-М».
Книжки «Оленівка. Злочин. Пам’ять. Поламана система» і «Чобіток Зельмана» видавництва The Ukrainians Publishing потрапили до довгого списку державної літературної премії «Воля». Про це повідомила міністерка культури Тетяна Бережна. Короткий список премії опублікують 25 листопада, а переможців оголосять у грудні.
Що відомо про номінації? «Чобіток Зельмана» Олени Стяжкіної потрапив у номінацію «Найкраща прозова книжка». Також до цієї категорії увійшла книжка редакторки видавництва The Ukrainians Publishing Віри Курико «Летиція Курʼята та всі її вигадані коханці, яким вона збрехала про свого батька».
Книжка «Оленівка. Злочин. Пам’ять. Поламана система — у номінації «Найкраща документальна книжка». Над нею спільно працювали видавництво The Ukrainians Publishing, Платформа пам’яті «Меморіал» та Медійна ініціатива за права людини.
Що ще відомо? Загалом до довгого списку увійшли по десять творів у номінаціях «Найкраща прозова книжка» й «Найкраща документальна книжка», а також шість — у номінації «Найкраща документальна книжка іноземного автора про Україну, перекладеної українською».
Увесь довгий список можна переглянути за посиланням.
Нагадаємо. Влітку 2026 року Мінкульт започаткував щорічну державну літературну премію «Воля», якою відзначатимуть нову українську літературу й літературу про Україну в трьох номінаціях. Переможець у кожній із них отримає винагороду в розмірі 400 тисяч гривень.
Запросіть друга до Спільноти
Вкажіть, будь ласка, контактні дані людини, яку хочете запросити
Придбайте для друга подарунок від TUM
Вкажіть, будь ласка, контактні дані цієї людини, щоби ми надіслали їй посилку
Майже готово
Вкажіть ще, будь ласка, своє ім’я та емейл.
Дякуємо і до зв’язку незабаром!
Вхід в кабінет
Відновлення пароля
Оберіть рівень підтримки
Амбасадорський
digital & print
на 17% дешевше499 грн/міс
Амбасадорський
digital & print
на 17% дешевше416 грн/міс
499 грн/міс
При оплаті 4999 грн за рік
Вітаємо у спільноті!