09:00
загальнонаціональна
хвилина памʼяті
Сум за диктатором
Саміт G7 — це зібрання лідерів найвпливовіших демократичних держав світу та топполітиків ЄС. Зазвичай на цих зустрічах не відбувається нічого сенсаційного, адже G7 — це закритий клуб, до якого пускають лише ті країни, які поділяють спільні цінності. Ця група потрібна, щоб президенти й прем’єри провідних демократій світу могли узгоджувати спільну позицію щодо нагальних глобальних проблем та визначати, як протидіяти авторитарним режимам. Тому саміт «Групи семи» переважно виглядає як закрита розмова союзників, після якої оприлюднюють спільну заяву. Цього разу все було значно драматичніше — серед високоповажних гостей був Дональд Трамп.
Президент США почав свою міжнародну зустріч зі згадок про Владіміра Путіна. Трамп нагадав, що раніше G7 була G8, адже до неї входив президент РФ. Путіна виключили з клубу після нападу на Україну в 2014 році — на думку американського лідера, «це було помилкою». «Бо я думаю, що зараз не було б війни», — сказав Дональд Трамп. Схожі заяви лунали з вуст Трампа ще на саміті G7 у 2018 році, під час його попереднього терміну на найвищій державній посаді. Тепер, після трьох років повномасштабної війни Росії проти України, такі заяви президента США ще більше ізолюють його від цивілізованого світу.
Передчасний від’їзд
Попри все, світ має зважати на Трампа — він залишається лідером усе ще наймогутнішої демократичної держави. Решта лідерів G7 не хочуть втрачати можливість хоч якось залучити США на бік демократичної команди або хоча б не показувати глобальним противникам, наскільки глибоким стає розкол в групі. Нинішній господар саміту — прем’єр Канади Марк Карні — навіть чемно зупинив розпитування журналістів, коли Трамп жалівся на відсутність Путіна, аби американець не наговорив зайвого. Втім, це не допомогло.
Дональд Трамп спершу відмовився підписувати спільну заяву із закликом до деескалації війни між Іраном та Ізраїлем. Згодом американський президент таки її підписав, але залишив саміт передчасно, пославшись на необхідність вирішувати згадану війну на Близькому Сході. Раніше медіа повідомляли, що у вівторок Трамп планує зустрітися з українським колегою Володимиром Зеленським. Вочевидь, тепер зустріч скасовується.
Річниця без єдності
Цьогорічний саміт G7 у мальовничій канадській провінції Альберта припадає на 50-ту річницю «Групи семи». На першому саміті у 1975 році лідери тоді ще шести провідних демократичних країн обговорювали здебільшого економічні питання: інфляцію, рецесію та ціни на нафту. Усе це відбувалося в умовах Холодної війни, але навіть після занепаду Радянського блоку — головного противника G7 — «Група семи» не розпалася. Саміти продовжувалися, клуб розвивався і навіть, дещо наївно, включив до свого складу Російську Федерацію.
Тепер такої наївності не залишилося. Росія веде окупаційну війну, авторитарний Китай змагається за роль наймогутнішої держави планети, а США щораз більше відмовляються від своєї лідерської ролі серед демократичних країн. Війну РФ проти України Дональд Трамп намагається зупинити порожніми заявами і, здається, щиро не розуміє, чому це не вдається. У G7 Трамп підтримував хоч якісь близькі стосунки лише з прем’єркою Італії Джорджею Мелоні та президентом Франції Емманюелем Макроном. Відлетівши з саміту в Канаді, Трамп встиг розкритикувати французького лідера в соціальних мережах — через розбіжності в поглядах на ситуацію на Близькому Сході.
Що робити у війні між Іраном та Ізраїлем, Трамп, як видається, поки не знає. З одного боку, він масштабно підтримує Ізраїль. З іншого — пообіцяв виборцям не застосовувати американські війська. Поки США не робитимуть нічого і створюватимуть усе нові проблеми для власних союзників, їхня роль у світі зменшуватиметься. Тоді хтось муситиме заповнити звільнений простір. Чи це будуть демократичні держави, чи авторитарний клуб на чолі з Китаєм, чи, можливо, встановиться новий баланс сил між двома (чи більше) сторонами — наразі ніхто не знає. Але драматичний саміт G7 символічно показав, що світ уже змінився.
Автор статті: Дмитро Спорняк
Фото: g7.canada.ca
Сьогодні, 1 жовтня, під час виконання бойового завдання загинув український пілот Марат Мамбетов. Літак підбила російська ракета. Пілот катапультувався, але не вижив. Про це повідомили в Повітряних силах ЗСУ.
Що ще відомо? На винищувачі МіГ-29 український пілот завдавав ракетно-бомбових ударів по росіянах на одному з напрямків фронту. У відомстві зазначили, що капітан Марат Мамбетов був командиром ланки 40-ї бригади тактичної авіації «Привид Києва».
Фото: Повітряні сили ЗСУ
Унаслідок атаки РФ 1 жовтня датацентр «Парковий» у Києві зазнав критичних пошкоджень та припинив роботу. Відновити сервіси на цій локації неможливо. Про це компанія повідомила у соцмережах.
Що ще відомо? У компанії зазначили, що серед працівників немає постраждалих, а дані клієнтів розгорнули на резервних майданчиках у країнах ЄС.
Нагадаємо. У «Новій пошті» заявили, що на системи компанії відбувається DDoS-атака. Там додали, що можливі незначні тимчасові складнощі в роботі сервісів.
Довідка. Датацентр — це місце, де розміщують сервери, на яких зберігаються дані та працюють сайти, застосунки й онлайн-сервіси.
У «Новій пошті» заявили, що на системи компанії відбувається DDoS-атака. Там додали, що можливі незначні тимчасові складнощі в роботі сервісів.
Що ще відомо? У компанії повідомили, що ситуація під контролем, а ІТ-фахівці вже запустили резервні схеми роботи та протидіють атаці.
Сьогодні, 1 жовтня, суд оголосив довічне ув’язнення В’ячеславу Зінченку за убивство Ірини Фаріон. Також суддя зобов’язав його виплатити відшкодування моральної шкоди розміром п’ять мільйонів гривень доньці Ірини Фаріон Софії. Вирок може бути оскаржений у апеляційному суді. Зінченко заперечував свою вину, а його адвокатка називала справу сфальсифікованою. Про це НЗЛ повідомляє із зали суду.
Що передувало? Сьогодні, 1 жовтня, у Львові з 10:30 тривало засідання щодо оголошення вироку В’ячеславу Зінченку у справі про вбивство Ірини Фаріон. Під судом зібралися люди з українськими прапорами й плакатами з написами «Зінченку — довічне!».
Під час засідання судді зачитали матеріали справи, зокрема листування Зінченка про купівлю зброї й нотатки про намір переховуватися у Дніпрі після вбивства. У його телефоні також знайшли особисті дані Ірини Фаріон, зокрема домашню адресу.
За словами судді, з 2022 року Зінченко долучався до Telegram-груп, де пропагували насильство, жорстокість і нетерпимість за расовою, національною й релігійною ознаками.
Нагадаємо. Прокурор Дмитро Петльований повідомив, що під час досудового розслідування провели понад 60 експертиз, допитали понад 1500 людей й опрацювали масив інформації з камер відеоспостереження. Обвинувальний акт передали до суду 26 грудня 2024 року. Увесь цей час Зінченко перебуває під вартою.
Контекст. 19 липня 2024 року близько 19:30 у Львові на вулиці Масарика вистрелили в Ірину Фаріон. 60-річну мовознавицю, професорку Львівської політехніки й колишню депутатку госпіталізували з пораненням голови, вона померла в реанімації. 25 липня 2024 року поліція затримала підозрюваного у вбивстві — 18-річного мешканця Дніпра.
Учора, 30 вересня, росіяни атакували Інститут ядерних досліджень Національної академії наук у Києві. На його території розташований дослідницький реактор. Про це повідомили у Держатомрегулюванні.
Що ще відомо? Унаслідок атаки виникла пожежа, яку згодом ліквідували. Минулося без постраждалих. Сам реактор і системи, важливі для безпеки, не зазнали пошкоджень. Змін радіаційного фону не зафіксували.
Нагадаємо. Сьогодні, 1 жовтня, два російські БпЛА вдарили поблизу опорної частини Південного мосту.
Оновлено. Станом на 14:41 рух наземного громадського транспорту через Південний міст відновлюють у звичайному режимі. Попередньо критичних пошкоджень не виявили. На Південному мосту тривають обстеження конструкцій метро. Про це повідомили в КМДА.
Сьогодні, 1 жовтня, два російські БпЛА вдарили поблизу опорної частини Південного мосту. Про це повідомив мер столиці Віталій Кличко.
Що відомо? Наразі рух метро й наземного громадського транспорту мостом зупинили. Фахівці обстежують стан споруди після влучань.
Нагадаємо. 1 жовтня у Києві росіяни атакували навчальний заклад у Солом’янському районі. Діти перебували в укритті.
Кошти, передбачені на програму «Ветеранський спорт» у 2026 році, закінчилися. Подати заявку в «Дії» та отримати виплату в розмірі 1500 гривень буде неможливо. Для запуску жовтневого етапу потрібне додаткове фінансування, однак наразі виділити його з держбюджету неможливо. Водночас міністерство планує продовжити програму у 2027 році та перевести її з експериментального формату на постійну основу. Про це повідомили в Міністерстві у справах ветеранів.
Що ще відомо? У міністерстві зазначили, що у 2026 році на «Ветеранський спорт» заклали 600 мільйонів гривень і розраховували приблизно на 100 тисяч учасників програми кожні три місяці.
Однак за дев’ять місяців програмою скористалися понад 800 тисяч разів замість очікуваних 300 тисяч. Через це протягом року на неї додатково спрямовували гроші. Загальна сума виплат перевищила 1,2 мільярда гривень.
Нагадаємо. У проєкті держбюджету на 2027 рік на ветеранську політику загалом передбачили 20,5 мільярда гривень. Це на три мільярди гривень більше, ніж у 2026 році.
Довідка. «Ветеранський спорт» — державна ініціатива, яка пропонує ветеранам та ветеранкам щоквартальну фінансову підтримку — 1500 грн для занять спортом у спортивних закладах.
Сьогодні, 1 жовтня, у Львові з 10:30 триває оголошення вироку В’ячеславу Зінченку у справі про вбивство Ірини Фаріон. Під судом зібралися люди з українськими прапорами й плакатами з написами «Зінченку — довічне!».
Що відомо про засідання? Судді зачитують матеріали справи, зокрема листування Зінченка про купівлю зброї й нотатки про намір переховуватися у Дніпрі після вбивства. У його телефоні також знайшли особисті дані Ірини Фаріон, зокрема домашню адресу.
За словами судді, з 2022 року Зінченко долучався до Telegram-груп, де пропагували насильство, жорстокість і нетерпимість за расовою, національною й релігійною ознаками.
Що ще відомо? Під час судового розгляду Зінченко свою вину заперечував, а також він відмовився від останнього слова. Водночас слідчі вимагали довічне ув’язнення для нього.
Нагадаємо. Прокурор Дмитро Петльований повідомив, що під час досудового розслідування провели понад 60 експертиз, допитали понад 1500 людей й опрацювали масив інформації з камер відеоспостереження. Обвинувальний акт передали до суду 26 грудня 2024 року. Увесь цей час Зінченко перебуває під вартою.
Контекст. 19 липня 2024 року близько 19:30 у Львові на вулиці Масарика вистрелили в Ірину Фаріон. 60-річну мовознавицю, професорку Львівської політехніки й колишню депутатку госпіталізували з пораненням голови, вона померла в реанімації. 25 липня 2024 року поліція затримала підозрюваного у вбивстві — 18-річного мешканця Дніпра.
З 1 жовтня «Укрзалізниця» довозитиме пасажирів автобусами на визначених прифронтових ділянках, щоб зберегти сполучення на Сумщині й Харківщині. Про це повідомили в компанії.
Що відомо? У дні, коли поїзд з міркувань безпеки не може проїхати безпосередньо до пункту призначення або з нього, буде організовано комбіноване сполучення «поїзд + автобус». У разі затримок вони чекатимуть один на одного, а моніторингові центри «Укрзалізниці» відстежуватимуть загрози.
Як отримати квиток? Пересадкові квитки вже зʼявилися у застосунку «Укрзалізниці». Такий формат не впливатиме на доступність і вартість повного квитка.
Парламентська асамблея Ради Європи (ПАРЄ) ухвалила резолюцію щодо виборів до Державної думи РФ, які відбулися 18–20 вересня. Рішення підтримали 59 голосами. Про це повідомила депутатка України і членкиня української делегації у ПАРЄ Євгенія Кравчук.
Що відомо? Серед того, що проголосувала ПАРЄ:
Нагадаємо. 18 вересня у Росії розпочалося триденне голосування на виборах до Державної думи. Голосування тривало до 20 вересня. На тимчасово окупованих територіях України воно стартувало раніше.
Запросіть друга до Спільноти
Вкажіть, будь ласка, контактні дані людини, яку хочете запросити
Придбайте для друга подарунок від TUM
Вкажіть, будь ласка, контактні дані цієї людини, щоби ми надіслали їй посилку
Майже готово
Вкажіть ще, будь ласка, своє ім’я та емейл.
Дякуємо і до зв’язку незабаром!
Вхід в кабінет
Відновлення пароля
Оберіть рівень підтримки
Амбасадорський
digital & print
на 17% дешевше499 грн/міс
Амбасадорський
digital & print
на 17% дешевше416 грн/міс
499 грн/міс
При оплаті 4999 грн за рік
Вітаємо у спільноті!