електроенергія

Також в Україну доставлять ще 41 когенераційну установку та 76 модульних котелень. Це підтримає забезпечення світлом та теплом мільйони людей по всій країні.

Що ще відомо? Єврокомісія надала додаткові 50 мільйонів євро українській державній енергетичній компанії Нафтогаз. Кошти планують витратити на забезпечення опалення та енергопостачання домогосподарств, критично важливих служб та підприємств по всій країні.

Яка наразі ситуація в Києві? У столиці без тепла залишаються ще 378 багатоповерхівок — переважно на Троєщині. Протягом 29 січня там до опалення під’єднали перших понад 100 будинків. Цієї ночі — ще 50. Також вчора, 29 січня, Київ перейшов на тимчасові графіки відключень.

Яка наразі ситуація зі світлом? В Укренерго повідомили, що після останньої масованої атаки на столицю 20 січня, ситуація у Києві та області залишається складною. 

Міністр енергетики Денис Шмигаль заявив, що Київ вже отримав 49 генераторів із 55 запланованих, які виділили з резервного хабу Міненерго. Також він доручив провести додатковий аналіз критичних об’єктів та перевести на генератори ті, які можливо, щоб вивільнити електроенергію для людей.

Яка наразі ситуація з теплом? Станом на 20 січня 21:30 чотири тисячі будинків в столиці залишаються без тепла. За словами міністра енергетики, тепло в оселі киян почнуть повертати вранці 21 січня.

Яка наразі ситуація з водою? У Києві відновили водопостачання. Однак ще є райони зі зниженим тиском подачі води. Міністр енергетики зазначив, що внаслідок атаки РФ були знеструмлені об’єкти водопровідної інфраструктури.

Зараз саме час підтримати незалежну журналістику — долучайтеся до Спільноти

Також йдеться про ремонт пошкоджених об’єктів та будівництво нових мереж. Зокрема, одним з основних завдань під час засідання визначили розширення технічних можливостей для імпорту світла з ЄС.

Що ще відомо? Глава Офісу Президента Кирило Буданов заявив, що найближчими днями в Україну надійде опалювальне обладнання від Італії. Його використають для підтримки регіонів, що найбільше постраждали від російських атак.

Яка ситуація в містах? Через пошкодження енергетичного об’єкта в Одесі понад 30 тисяч родин залишаються без світла. Наразі енергетики розбирають завали, згодом розпочнуться ремонтні роботи.

В Укренерго повідомили, що в частині областей наразі застосовуються аварійні знеструмлення. Зокрема, станом на 10:30 без світла залишаються споживачі на Одещині, Чернігівщині, Сумщині, Харківщині й Дніпропетровщині.

Зараз саме час підтримати незалежну журналістику — долучайтеся до Спільноти

Також він зазначив, що в Україні не залишилося жодної електростанції, яка не зазнала російських ударів за час повномасштабного вторгнення. 

Яка ситуація у містах? За словами міністра енергетики Дениса Шмигаля, найскладнішою ситуація зі світлом залишається у Києві та області, а також на Одещині, Дніпропетровщині, Харківщині та в усіх прифронтових областях.

У ДТЕК повідомили, що у Дніпрі вдалося повернути світло понад 50 тисяч родинам. Зокрема, на лівому березі міста діють тимчасові схеми живлення. Водночас на правому березі Дніпра без світла залишаються ще чотири тисячі родин. 

На Одещині деякі споживачі повертаються до стабілізаційних відключень, однак в частині області ще тривають аварійні відключення.

Що ще відомо? Володимир Зеленський заявив, що вчора, 15 січня, споживання електроенергії в Україні становило близько 18 ГВт, система могла забезпечити лише 11.

Перше підвищення. З 1 січня до 31 березня 2026 року оплата за електроенергію становитиме 7,13 гривні за кіловат за годину (кВт-год). Таким чином вартість зросте майже на 4% порівняно з поточною ціною. 

Друге підвищення. З 1 квітня і до кінця 2026 року ціна збільшиться до 7,42 гривні за кВт-год. У результаті, плата зросте на 8,2% порівняно з нинішньою.

Що ще відомо? Раніше НКРЕКП планувала підвищити тариф «Укренерго» на передачу електроенергії на 15%. 

Перше підвищення. З 1 січня до 31 березня 2026 року оплата за електроенергію становитиме 7,13 гривні за кіловат за годину (кВт-год). Таким чином вартість зросте майже на 4% порівняно з поточною ціною. 

Друге підвищення. З 1 квітня і до кінця 2026 року ціна збільшиться до 7,42 гривні за кВт-год. У результаті, плата зросте на 8,2% порівняно з нинішньою.

Що ще відомо? Раніше НКРЕКП планувала підвищити тариф «Укренерго» на передачу електроенергії на 15%. 

Що відомо? Понад 60 тисяч споживачів знеструмлено на Донеччині, понад 51 тисяча — в Одеській області, а також 1600 людей на Дніпропетровщині.

У Міненерго додали, що тривають аварійно-відновлювальні роботи, енергетики працюють безперервно, щоб якнайшвидше відновити електропостачання.

Фото: ДСНС

Зараз саме час підтримати незалежну журналістику — долучайтеся до Спільноти

Загалом росіяни атакували енергетичну інфраструктуру Донецької, Харківської, Чернігівської та Дніпропетровської областей. Наразі фахівці працюють над відновленням електропостачання. 

Також протягом усієї доби у всіх регіонах України діятимуть погодинні графіки відключень електроенергії та обмеження потужності для промислових споживачів та бізнесу.

Що ще відомо? На Львівщині через погодні умови знеструмлено 45 населених пунктів. Світло планують повернути до кінця доби. 

Фото: ДСНС

Зараз саме час підтримати незалежну журналістику — долучайтеся до Спільноти

Початок 1970–го: початок будівництва електростанції 

Чорнобильська АЕС була першою атомною електростанцією в Україні. Ідею побудови нової АЕС в СРСР обговорювали з середини 60-х: вона мала забезпечити електроенергією всю тогочасну Україну й Ростовську область. Серед 16 ймовірних місць у різних областях обрали територію біля села Копачі Чорнобильського району, на правому березі річки Прип’ять. Також розглядали варіант села Ладижин у Вінницькій області, на Південному Бугу, але зрештою, у 1967-му, зупинилися на відомому зараз розташуванні. У 1970 році створили дирекцію Чорнобильської АЕС і почали будівництво. 

Лютий 1970-го: місто атомників — Прип’ять

Водночас зі спорудженням АЕС у 1970 році почали будувати майбутнє місто атомників — Прип’ять. Атомгради, як їх називали в СРСР, були радянським містобудівним експериментом: їх створювали/розбудовували біля атомних електростанцій насамперед для працівників станцій і їхніх сімей. 

Таких в Україні є кілька: Вараш (Рівненька АЕС), Нетішин (Хмельницька АЕС), Енергодар (Запорізька АЕС), Южноукраїнськ (Південноукраїнська АЕС), власне Прип’ять і Славутич — місто, яке побудували для працівників ЧАЕС уже після аварії. 

За проєктом, у Прип’яті мали жити 75-85 тисяч людей, але спершу це було селище — статус міста воно здобуло аж 1979-го. Насамперед у Прип’яті спорудили гуртожитки і їдальні, далі — багатоквартирні будинки. 

26 вересня 1977-го: запуск першого енергоблока 

Запуск першого енергоблока ЧАЕС планували на 1974-й, але дату двічі переносили через повільний для радянських цілей темп будівництва і проблеми з постачанням. Зрештою, його ввели в експлуатацію 26 вересня 1977 року — так почала працювати перша атомна електростанція України. Четвертий енергоблок, на якому і стався вибух, запустили у 1984 році, він вважався найсучаснішим. Будували також п’ятий і шостий енергоблоки, але їх не завершили через аварію. 

26 квітня 1986-го: аварія на ЧАЕС

Субота 26 квітня для більшості мешканців Прип’яті й інших населених пунктів майбутньої зони відчуження почалася звично: незначні аварії на ЧАЕС траплялися й до того, тож діти пішли до школи (тоді була 6-денна система навчання), батьки відпочивали після робочого тижня, переважно не усвідомлюючи, яка масштабна аварія сталася вночі на ЧАЕС. Вибухи пролунали в четвертому енергоблоці о 01:23. Того місяця радіоактивний цезій забруднив 75% території Європи. Серед викидів, що потрапили в атмосферу через аварію, є елементи, які розпадаються тисячоліттями. Наприклад, плутоній-239, період напіврозпаду якого — понад 24 тисячі років.

Перше офіційне повідомлення про аварію оприлюднили аж за 36 годин, коли мешканців Прип’яті евакуйовували. Людям говорили, що це лише на три дні, тому вони не брали з собою багато речей і сподівалися повернутися. Радянська влада не скасувала масових заходів, щоб створити ілюзію, що все під контролем і аварія не масштабна: у Києві провели першотравневу демонстрацію за участі школярів, а на стадіоні «Олімпійський» 27 квітня відбувся футбольний матч між київською і московською командами (подію відвідали понад 80 тисяч уболівальників).

Листопад 1986-го: спорудження першого «саркофага»

Перше укриття чи, як його ще називають, «саркофаг» побудували над четвертим реактором у листопаді 1986 року. Він планувався як тимчасове, але необхідне розв’язання проблеми на 20-40 років. На нього витратили сотні тисяч тонн бетоносуміші та чимало металевих конструкцій. Під «саркофагом» продовжували перегорати ядерні відходи, тому з’явилися щілини, а у 2013-му з нього обвалилися плити площею 600 квадратних метрів. 

15 грудня 2000-го: повна зупинка ЧАЕС

Після аварії ЧАЕС продовжила свою роботу: перший і другий енергоблоки знову почали працювати восени 1986-го, третій — у грудні 1987-го. З 1986 по 2000 рік електростанція виробила 158,6 мільярда кВт-годин електроенергії. Для порівняння: у доаварійний період з 1977 по 1986-й — 150,2. З 1996-го енергоблоки поступово зупиняли, а остаточне припинення роботи ЧАЕС відбулося 15 грудня 2000 року о 13:17, тоді вивели з експлуатації третій енергоблок.

2012-2016: будівництво нового «саркофага»

Те, що перше укриття ненадійне, було зрозуміло майже одразу після його встановлення у 1986-му, тому у 90-х тривав пошук варіантів, чим можна його замінити і де взяти на це кошти. У 1997 році відбулася зустріч країн «Великої сімки», де підписали документ про надання допомоги Україні «в трансформації існуючого «саркофагу» Чорнобиля в безпечну та екологічно стабільну систему». Після цього створили фонд «Укриття», донорами якого згодом стали 28 держав. За кошти з фонду і будували нове укриття.

Новий «саркофаг» (також «Арка») розрахований на сто років. Це найбільша рухома наземна конструкція світу, а на її спорудження витратили близько 1,5 мільярда євро. У реалізації проєкту «Укриття-2» взяли участь понад 10 тисяч будівельників й інженерів з усього світу.

Лютий-березень 2022-го: ЧАЕС під російською окупацією

24 лютого 2022 року росіяни захопили Чорнобильську АЕС і перебували там до 31 березня. Медіа переповнили заголовки про можливі наслідки удару по електростанції. Виникла ще одна, вже не гіпотетична, а реальна проблема: 9 березня ЧАЕС була повністю знеструмлена через обстріли Київської області, а це означало неможливість охолоджувати ядерне паливо у сховищах і відстежувати ситуацію всередині четвертого енергоблока. Завдяки працівникам електростанції катастрофи вдалося уникнути. Втім, окупанти не дозволяли проводити ротацію персоналу понад три тижні, люди були виснажені безперервною роботою. Зв’язок й інтернет вимкнули. Відступивши 31 березня 2022-го, російські військові пограбували станцію і взяли в полон близько 200 осіб, серед яких нацгвардійці, які охороняли ЧАЕС. 

Авторка тексту: Роксолана Кривенко

Фото: unian.ua

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики