голосування

За документ проголосували 263 народні депутати.

У документі йдеться про зміни до Кримінального кодексу. Серед іншого, генерального прокурора наділять повноваженнями:

• забирати справи в НАБУ та доручати розслідування іншим органам;
• бути фактичним керівником САП та передоручати повноваження прокурора САП іншим прокурорам;
• надавати детективам НАБУ обов’язкові письмові вказівки;
• самостійно закривати справи за підозрою щодо топчиновників.

Також передбачаються правки, які обмежать діяльність САП, а саме:

• прокурори САП не зможуть визначати підслідність НАБУ у певних випадках;
• керівник САП не зможе вирішувати спори про підслідність у справах, що може розслідувати НАБУ;
• керівник САП не матиме повноважень щодо зміни апеляційних і касаційних скарг, внесених прокурорами САП.

Раніше низка правозахисників закликали парламент не підтримувати цей законопроєкт, оскільки вважали, що він становить загрозу незалежності НАБУ.

Як проголосували українці?

У той день на Всеукраїнському референдумі щодо незалежності України не було жодної області, де б більшість виборців проголосувала проти незалежності України. Наприклад, у Криму за незалежність проголосували 54,19% громадян, у Севастополі — 57%, у Донецькій, Луганській, Одеській та Харківській областях — понад 80%. В Івано-Франківській, Львівській, Тернопільській, Волинській, Рівненській, Житомирській, Київській, Хмельницькій, Черкаській, Вінницькій областях «за» проголосували більш як 95% громадян. 

Цитата. Напередодні голосування до українців звернулася письменниця Ліна Костенко зі словами: «Люди! Ось ви в неділю підете до виборчих дільниць, але не думайте, що це ваші кроки. Це вже хода історії!». 

Незалежна УкраїнаVSоновлений СРСР

Результат референдуму 1 грудня 1991 року нівелював результати першого всесоюзного референдуму. Останній відбувся 17 березня того ж року. На ньому було винесене питання: «Чи вважаєте ви за необхідне збереження Союзу Радянських Соціалістичних Республік як оновленої федерації рівноправних суверенних республік, у якій будуть повною мірою гарантуватися права і свободи людини будь-якої національності?»

В Українській РСР понад 70% висловилися за збереження Союзу. Але після спроби державного перевороту ДКНС (Державний комітет надзвичайного стану) у серпні 1991 року Верховна Рада проголосувала за Акт проголошення незалежності України.

Про що йшлося у цьому Акті?

«Виходячи із смертельної небезпеки, яка нависла була над Україною в зв’язку з державним переворотом в СРСР 19 серпня 1991 року,

• продовжуючи тисячолітню традицію державотворення в Україні,
• виходячи з права на самовизначення, передбаченого Статутом ООН та іншими міжнародно-правовими документами,
• здійснюючи Декларацію про державний суверенітет України,

Верховна Рада Української Радянської Соціалістичної Республіки урочисто проголошує незалежність України та створення самостійної української держави — України. Територія України є неподільною і недоторканною. Віднині на території України мають чинність виключно Конституція і закони України. Цей акт набирає чинності з моменту його схвалення».

Реакція інших держав. Наступного дня після голосування, 2 грудня 1991-го, незалежність України визнали Польща і Канада, 4 грудня — Литва і Латвія.

Як би українці проголосували зараз на такому референдумі?

Якби референдум щодо проголошення державної незалежності України відбувався сьогодні, то він був би виграний для прихильників незалежності. Голоси на ньому розподілилися б так: 84,4% — за і 15,6% – проти.

Такі дані соцопитування, яке провели Фонд «Демократичні ініціативи» спільно з соціологічною службою Центру Разумкова з 14 по 19 серпня 2020 року. Підтримка незалежності на умовному референдумі є найпопулярнішою опцією у всіх регіонах, вікових групах та серед прихильників всіх великих політичних партій.

Фото: westnews.info

Детальніше. Вибори відбулися 7 жовтня. Нового президента призначили після таємного голосування. За Загороднього проголосували дві третини виборців. Участь у виборах взяли майже усі академіки і члени-кореспонденти Національної академії наук (НАН) — майже 700 науковців.

Що відомо про Анатолія Загороднього?

Його науковий доробок стосується теоретичної та математичної фізики, теорії плазми, статистичної фізики. Дослідника ще за життя підтримував нині покійний очільник НАН України Борис Патон: «Голосуватиму за академіка Загороднього», — говорив він у липні цього року в інтерв’ю «Урядовому кур’єру». Патон підкреслював, що в особі Загороднього «найбільш вдало поєднуються професійні та людські якості».

Чим цікаві інші кандидати на цю посаду?

У списку було п’ять кандидатів. Змагалися за посаду Владислав Гончарук, Богдан Данилишин (згодом знявся з виборів, а до того 55-річний науковець був наймолодшим кандидатом), Анатолій Загородній, Сергій Комісаренко та Володимир Семиноженко.​ Перед виборами кожен з них оприлюднив свою програму.

Найобговорюванішим кандидатом став директор Інституту колоїдної хімії та хімії води Владислав Гончарук. В інтерв’ю російськомовному науково-популярному виданню «Граніт науки» він заявив, що вік Землі усього 15 тисяч років, ядро нашої планети складається із водню, усім керують віруси, а єгипетські піраміди «створив Бог, якщо під цим словом розуміти Природу». Академік Гончарук піддав сумніву теорію Ейнштейна та загалом розкритикував сучасну науку.

Також заявив, що рівень інтелекту людини та дельфіна однаковий і ці морські ссавці дресирують людей, щоб ті правильно поводилися при спілкуванні з ними. Людина не чує ультразвук, який видають дельфіни, але підпорядковується їхнім командам, вважає Гончарук.На виборах за нього віддали голоси лише троє науковців, написав кандидат фізико-математичних наук Антон Сененко. За переможця Загороднього — 426.

Чому відбулися вибори?

Голосування за нового президента мало відбутися ще у квітні. Через запроваджений урядом карантин, їх перенесли на осінь. Уперше за понад 50 років серед кандидатів не було академіка Бориса Патона. Він очолював НАН 58 років. Науковець помер 19 серпня у віці 101 року. Тож існувала інтрига, хто ж стане новим президентом.

Що каже сам Загородній?

В одному зі своїх останніх інтерв’ю він обіцяв, що на посаді президента Національної академії наук буде прагнути осучаснити її роботу, зосередитися на посиленні ролі фундаментальних досліджень і зберегти роль НАНУ як головної наукової структури країни: «Щоб стабільно роз­виватись і мати май­бутнє, необхідно кар­динально змінити ставлен­ня до про­бле­ми попов­нен­ня ака­демічних інститутів талановитою молод­дю. І не тільки на дер­жав­ному рівні, але й на рівні самої Академії. Потрібно мак­симально викорис­товувати всі мож­ливості для залучен­ня й підтрим­ки науко­вої молоді. Маємо забез­печити умо­ви для кар’єрно­го зро­с­тан­ня молодих науковців».

Копайте глибше:

• Зомбі-академія (Тексти)
• Ювілей академії зомбі (zaxid.net)

Підписуйтеся на нашу щоденну безкоштовну розсилку найважливіших новин дня

Фото: 5.ua