Києво-Печерська лавра

Що таке Дальні печери? Дальні печери — частина комплексу Києво-Печерської лаври, названа на честь одного із засновників монастиря — преподобного Феодосія. Саме тут розташована його келія — невелике приміщення, де монах жив і молився. Зараз у печерах зберігаються мощі 49 канонізованих святих, а також діють три підземні церкви.

Як потрапити? Протягом перших двох місяців Дальні печери працюватимуть у тестовому режимі. До 15 серпня їх можна буде відвідати щоп’ятниці й щонеділі з 09:00 до 12:00.

Із 16 серпня в першій половині дня печери прийматимуть паломницькі групи, а після технічної перерви — екскурсійні. Одночасно до підземного комплексу допускатимуть групи до 12 людей — за попереднім записом або в порядку живої черги.

Що ще відомо? Крім того, під час заходу освятили погруддя українського гетьмана Івана Мазепи, яке 28 червня встановили на території лаври до Дня Конституції.

Нагадаємо. Наприкінці лютого 2026 року Києво-Печерська лавра відновила доступ для відвідувачів до Ближніх, або Антонієвих печер, з мощами святих.

Довідка. Печери були закриті для відвідувачів упродовж трьох років через судові процеси між Православною церквою України та Українською православною церквою Московського патріархату, а також через російські обстріли Лаври.

Що ще відомо? Водночас Мінкульт відповідатиме за проведення архітектурного конкурсу щодо будівництва пантеону, а також за розташування пантеону з урахуванням обмежень у використанні земельних ділянок. 

Що ще відомо про конкурс? Конкурс має пройти за участю представників держорганів, органів місцевого самоврядування, громадськості, міжнародних організацій, релігійних об’єднань та провідних архітекторів, істориків та мистецтвознавців.

Що передувало? 1 липня, Верховна Рада в цілому ухвалила законопроєкт про створення Українського національного пантеону. Рішення підтримали 287 депутатів. Пантеон розташовуватиметься у Києві. Проєкт пантеону обиратимуть через відкритий конкурс — міжнародний або всеукраїнський.

Нагадаємо. Співробітник Українського інституту національної пам’яті Іван Стичинський раніше у коментарі НЗЛ зазначив, що пантеон видатних українців та Меморіал українських героїв — це різні проєкти. Зокрема, пантеон видатних українців — це ініціатива щодо перепоховання видатних українців, які захоронені за кордоном.

Кого вже перепоховали? 25 травня на НВМК перепоховали другого голову ОУН Андрія Мельника та його дружину Софію Федак-Мельник. Їхній прах повернули з Люксембургу до України. Їхнє поховання на території НВМК є тимчасовим. У майбутньому їх перепоховають на території Українського національного пантеону. Сам пантеон планують створити не на території НВМК. Про це НЗЛ повідомили в Українському інституті національної пам’яті.

Докладніше про те, чиї перепоховання передбачає пантеон — читайте у новині НЗЛ.

Що ще відомо? Під час заходу Зеленський також заявив про намір установити пам’ятник Мазепі на місці пам’ятника Леніну, який повалили у 2013 році.

«Безумовно, масштаб цієї постаті заслуговує на повноцінний пам’ятник у столиці нашої держави. Вважаю, що ідеальне місце для нього існує — існує з грудня 2013-го на бульварі Шевченка. І я впевнений: там, де Ленін впав, міцно стоятиме Мазепа», — сказав Володимир Зеленський.

Що відомо про погруддя Мазепи у лаврі? Бронзове погруддя є художньою реконструкцією, створеною на основі прижиттєвого портрета гетьмана — гравюри Мартіна Бернігерота 1706 року. Авторами пам’ятного знака є скульптори Олесь Сидорук і Борис Крилов, архітектор Віктор Юрків і дослідниця Ольга Ковалевська. До створення також долучився Український інститут національної пам’яті.

Для виготовлення постаменту використали автентичні історичні матеріали: справжній гранітний цоколь, що зберігся після руйнації Успенського собору 1941 року, а також елементи його різьбленого іконостаса.

Які ще деталі? Володимир Зеленський підписав указ про відзначення 975-річчя Києво-Печерської лаври та початок підготовки до її 1000-річчя. 

Документ передбачає комплексне оновлення та збереження десятків споруд, музейних колекцій і пам’яток культури Києво-Печерської лаври. 

Хто такий Іван Мазепа? Іван Мазепа — гетьман Війська Запорозького, державний діяч, один із найбільших меценатів у історії України. 

За його фінансової підтримки навколо Верхньої лаври звели камʼяні оборонні мури з баштами й потужний фортифікаційний комплекс. Окрім того, він ініціював будівництво та перебудову багатьох храмів і монастирських споруд, зокрема зведення церкви Всіх Святих, відновлення Троїцької надбрамної церкви та суттєве оновлення Успенського собору. Також Іван Мазепа активно сприяв розбудові лаврської друкарні.

Фото: з Facebook Володимира Зеленського

Над відновленням працювали понад 100 рятувальників з різних підрозділів, також залучили понад 25 одиниць техніки ДСНС.

Нагадаємо. 15 червня російська армія атакувала Київ безпілотниками. Унаслідок удару було пошкоджено Києво-Печерську лавру — одну з найвизначніших пам’яток української культурної та духовної спадщини.

Що ще відомо? Дах Успенського собору пошкоджено на 80%, однак фундамент будівлі не постраждав. Рятувальникам ДСНС вдалося не допустити поширення вогню всередину храму. Основні витрати на відновлення будуть пов’язані зі спорудженням нової конструкції даху, реставрацією куполів, позолочувальними роботами та ремонтом пошкоджених інженерних мереж.

Після встановлення тимчасового захисного укриття богослужіння в соборі планують відновити протягом кількох місяців.

Цитата. «Всі експонати, яким загрожувало пошкодження, демонтовано і врятовано. Це було зроблено в першу годину після прильоту», — розповів Остапенко на пресконференції в Києві. 

Нагадаємо. 15 червня російська армія атакувала Київ безпілотниками. Внаслідок удару було пошкоджено Києво-Печерську лавру — одну з найвизначніших пам’яток української культурної та духовної спадщини.

З чого усе починалося: історія створення Києво-Печерської лаври 

За літописними даними, у 1051 році монах Антоній оселився в печері поблизу княжого села Берестове, де заснував монастир. Незабаром до нього почали приєднуватися інші ченці. У 1062 році монастирська громада розділилася на дві групи. Причина — політичні суперечності між синами Ярослава Мудрого — Ізяславом і Святославом. 

Так поступово сформувалися два печерні комплекси, які згодом отримали назви Ближніх (Антонієвих) і Дальніх (Феодосієвих) печер. Саме вони стали основою майбутньої Києво-Печерської лаври. Уже в 1073 році розпочалося будівництво Успенського собору, який було освячено в 1089 році. 

У 10–11 століттях у Лаврі розвивалося літописання: там працювали Іларіон, Нестор Літописець та інші монахи. А у 13 столітті ченці Симон і Полікарп уклали «Києво-Печерський патерик» — збірку оповідань про життя монастиря, його будівництво та подвижників (святі, священнослужителі та віряни, які присвятили своє життя служінню Богові). 

У Лаврі збереглися підземелля, де колись мешкали подвижники. Нині відвідати їх неможливо через наслідки останніх обстрілів російської армії. Також на території монастиря є потайні ходи під кріпосними спорудами, інженерні комунікації та господарські льохи.

Ближні (Антонієві) печери розташовані на глибині 10–15 метрів. Їхня загальна довжина становить 383 метри. Тут спочивають мощі 73 святих, серед яких Нестор Літописець, Мойсей Угрин, Никон Печерський та Агапіт Печерський. Дальні (Феодосієві) печери розташовані на глибині 15–20 метрів і мають довжину 293 метри. 

Тут діяла одна з перших лікарень Київської Русі, діяльність якої пов’язують з іменами ченців-цілителів Агапіта Печерського, Аліпія, Даміана та Григорія. По медичну допомогу до монастиря зверталися не лише прості люди, а й київські князі.

На початку 12 століття на кошти чернігівського князя Святослава Давидовича, правнука Ярослава Мудрого, при монастирі було засновано першу відому лікарню Київської Русі. Згодом на її основі виник Микільський Больницький монастир, до складу якого входили церкви, лікарня та аптека. Він став частиною Києво-Печерської лаври.

Що ще відомо? У стінах Лаври діє відроджена в 1989 році Київська духовна семінарія, а з 1992 року — Київська духовна академія. Раніше академія розташовувалася на Подолі, де нині працює один із найвідоміших закладів вищої освіти України — Національний університет «Києво-Могилянська академія». 

Іван Мазепа — меценат Києво-Печерської лаври

Іван Мазепа — один із найщедріших культурних меценатів. За період його гетьманства було побудовано та реставровано понад 30 соборів, зокрема й споруди Києво-Печерської лаври. За власний кошт він звів навколо Верхньої лаври кам’яні оборонні мури з чотирма сторожовими вежами, реставрував Троїцьку церкву та побудував церкву Всіх лаврських святих, на якій розміщено родинний мазепинський герб. Гетьман виділив кошти на дзвін для лаврських потреб та на зведення нової кам’яної дзвіниці.

Скільки було руйнувань лаври?

У 1096 році половецький хан Боняк пограбував і спалив дерев’яні споруди монастиря. Після цього святиню довелося відбудовувати практично з нуля. 

У 1230 році через потужний землетрус стіни церкви Святої Богородиці розпалися на чотири частини.

У 1240 році Київ і Лавра були зруйновані під час монголо-татарської навали хана Батия .

У 1482 році війська хана Менглі Ґерая викрали цінності та спалили монастирські храми. 

У 1718 році побутовий вогонь знищив унікальну монастирську бібліотеку, архів та пошкодив більшість кам’яних споруд на території Верхньої лаври.

У січні 1918 року під час артилерійського обстрілу Києва більшовицькими військами Муравйова храми комплексу зазнали значних пошкоджень.

3 листопада 1941 року більшовицька армія підірвала Успенський собор. Тривалий час радянська пропаганда звинувачувала у цьому Німеччину, проте розсекречені документи та свідчення підтверджують причетність радянських диверсантів НКВС, які замінували місто перед відступом.

Фото: Валентина Поліщук

Станом на 7:30 у Києві відомо про чотирьох загиблих та 25 постраждалих через російську атаку. Серед них — двоє дітей. Про це повідомили в ДСНС. 

Які наслідки атаки? В Оболонському, Солом’янському та Деснянському районах зафіксовано влучання в дев’ятиповерхові будинки. У Печерському районі є влучання у 17-поверховий житловий будинок. Також унаслідок подвійного удару виникли пожежі на території Києво-Печерської лаври. 

У Голосіївському районі спалахнули пожежі в житловій багатоповерхівці, складських та інфраструктурних об’єктах. У Святошинському районі пошкоджено житлову забудову, а у Дніпровському — приватний будинок.

Що ще відомо? Також росіяни атакували Національну кіностудію імені Олександра Довженка — одну з найстаріших в Україні. Внаслідок влучання пошкоджено костюмний цех. Знищено найбільшу і найстарішу костюмну колекцію України. У студії зберігали близько ста тисяч костюмів і три мільйони одиниць різноманітного одягу. Про це повідомила міністерка культури Тетяна Бережна.