09:00
загальнонаціональна
хвилина памʼяті
Учора, 15 червня, росіяни атакували Києво-Печерську лавру. Зараз усередині Успенського собору — потоки води зі стелі, розмиті настінні розписи, люстри під загрозою обвалення. Водночас Києво-Печерська лавра — один із найдавніших та найвизначніших православних монастирських комплексів в Україні, заснований у 1051 році. Вона входить до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО та має особливий міжнародний статус захисту. НЗЛ зібрали головне, що варто знати про історію споруди.
З чого усе починалося: історія створення Києво-Печерської лаври
За літописними даними, у 1051 році монах Антоній оселився в печері поблизу княжого села Берестове, де заснував монастир. Незабаром до нього почали приєднуватися інші ченці. У 1062 році монастирська громада розділилася на дві групи. Причина — політичні суперечності між синами Ярослава Мудрого — Ізяславом і Святославом.
Так поступово сформувалися два печерні комплекси, які згодом отримали назви Ближніх (Антонієвих) і Дальніх (Феодосієвих) печер. Саме вони стали основою майбутньої Києво-Печерської лаври. Уже в 1073 році розпочалося будівництво Успенського собору, який було освячено в 1089 році.
У 10–11 століттях у Лаврі розвивалося літописання: там працювали Іларіон, Нестор Літописець та інші монахи. А у 13 столітті ченці Симон і Полікарп уклали «Києво-Печерський патерик» — збірку оповідань про життя монастиря, його будівництво та подвижників (святі, священнослужителі та віряни, які присвятили своє життя служінню Богові).
У Лаврі збереглися підземелля, де колись мешкали подвижники. Нині відвідати їх неможливо через наслідки останніх обстрілів російської армії. Також на території монастиря є потайні ходи під кріпосними спорудами, інженерні комунікації та господарські льохи.
Ближні (Антонієві) печери розташовані на глибині 10–15 метрів. Їхня загальна довжина становить 383 метри. Тут спочивають мощі 73 святих, серед яких Нестор Літописець, Мойсей Угрин, Никон Печерський та Агапіт Печерський. Дальні (Феодосієві) печери розташовані на глибині 15–20 метрів і мають довжину 293 метри.
Тут діяла одна з перших лікарень Київської Русі, діяльність якої пов’язують з іменами ченців-цілителів Агапіта Печерського, Аліпія, Даміана та Григорія. По медичну допомогу до монастиря зверталися не лише прості люди, а й київські князі.
На початку 12 століття на кошти чернігівського князя Святослава Давидовича, правнука Ярослава Мудрого, при монастирі було засновано першу відому лікарню Київської Русі. Згодом на її основі виник Микільський Больницький монастир, до складу якого входили церкви, лікарня та аптека. Він став частиною Києво-Печерської лаври.
Що ще відомо? У стінах Лаври діє відроджена в 1989 році Київська духовна семінарія, а з 1992 року — Київська духовна академія. Раніше академія розташовувалася на Подолі, де нині працює один із найвідоміших закладів вищої освіти України — Національний університет «Києво-Могилянська академія».
Іван Мазепа — меценат Києво-Печерської лаври
Іван Мазепа — один із найщедріших культурних меценатів. За період його гетьманства було побудовано та реставровано понад 30 соборів, зокрема й споруди Києво-Печерської лаври. За власний кошт він звів навколо Верхньої лаври кам’яні оборонні мури з чотирма сторожовими вежами, реставрував Троїцьку церкву та побудував церкву Всіх лаврських святих, на якій розміщено родинний мазепинський герб. Гетьман виділив кошти на дзвін для лаврських потреб та на зведення нової кам’яної дзвіниці.
Скільки було руйнувань лаври?
У 1096 році половецький хан Боняк пограбував і спалив дерев’яні споруди монастиря. Після цього святиню довелося відбудовувати практично з нуля.
У 1230 році через потужний землетрус стіни церкви Святої Богородиці розпалися на чотири частини.
У 1240 році Київ і Лавра були зруйновані під час монголо-татарської навали хана Батия .
У 1482 році війська хана Менглі Ґерая викрали цінності та спалили монастирські храми.
У 1718 році побутовий вогонь знищив унікальну монастирську бібліотеку, архів та пошкодив більшість кам’яних споруд на території Верхньої лаври.
У січні 1918 року під час артилерійського обстрілу Києва більшовицькими військами Муравйова храми комплексу зазнали значних пошкоджень.
3 листопада 1941 року більшовицька армія підірвала Успенський собор. Тривалий час радянська пропаганда звинувачувала у цьому Німеччину, проте розсекречені документи та свідчення підтверджують причетність радянських диверсантів НКВС, які замінували місто перед відступом.
Фото: Валентина Поліщук
Сили оборони України уразили пункти управління підрозділів росіян на Донеччині й Луганщині. Про це повідомили у Генштабі.
Що ще уразили? Українські військові атакували склади матеріально-технічних засобів росіян у тимчасово окупованому українському Криму й на Донеччині.
Нагадаємо. Сили оборони уразили пункт управління підрозділу росіян у Запорізькій області, а також ремонтний підрозділ армії РФ у Донецькій області.
Росіяни завдали удару по закладу торговельної мережі «Метро» на Рівненщині. Попередньо минулося без постраждалих. Про це повідомив очільник Рівненської ОВА Олександр Коваль.
Черкащина. В Умані відомо про п’ятьох постраждалих унаслідок атаки РФ. Пошкоджено приватний житловий сектор. Також виникли пожежі в житлових будинках.
Житомирщина. В області внаслідок нічної атаки загорілося одне з приватних підприємств на Коростенщині. Пожежу ліквідували.
Волинь. У Ковельському та Луцькому районах виникли пожежі на територіях автостоянок, а також на одному з підприємств обласного центру. Рятувальники ліквідували пожежі.
Фото: ДСНС
Очільник МЗС Польщі Радослав Сікорський підписав заяву про внесення депутата Львівської обласної ради Святослава Шеремети до списку небажаних у країні. Причина — український депутат є ініціатором ідеї щодо оголошення 2027 року — роком Романа Шухевича, Олега Ольжича й УПА. Про це повідомляє RMF24.
Яка реакція? Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск назвав рішення Львівської обласної ради нерозумним і шкідливим для України.
Також МЗС України назвало таке рішення контрпродуктивним для розвитку відносин із Польщею. У міністерстві зазначили, депутати не консультувалися з центральною владою щодо можливих наслідків такого кроку.
Що передувало? Учора, 20 жовтня, Львівська обласна рада ухвалила рішення щодо оголошення 2027 року роком головнокомандувача Української повстанської армії Романа Шухевича. Крім того, депутати проголосували за оголошення 2027 року роком УПА, а також поета й одного з провідних діячів Організації українських націоналістів Олега Ольжича.
Оновлено. Станом на 15:40 у Нацбанку спростували інформацію про відставку Андрія Пишного. Про це заявили «Радіо Свобода» в пресслужбі установи. Раніше у медіа писали, що голова НБУ написав заяву «за власним бажанням через стан здоров’я».
НАБУ проводить обшуки у приміщенні Національного банку України й за місцем проживання одного зі співробітників. Там додали, що нікого не затримували й нікому не повідомляли про підозру. Інші деталі не розголошують через таємницю досудового розслідування.
Що передувало? «Українська правда» з посиланням на джерела повідомила, що обшуки проводять у голови Нацбанку Андрія Пишного.
Нагадаємо. НАБУ та САП виявили групу, яка через рахунки підставних компаній легалізувала гроші зі злочинних схем. Йдеться про 150 млн гривень готівкою, які, за даними слідства, використали для сплати застави за одного з учасників справи «Мідас». Гроші легалізували через державний «Сенс Банк». Серед підозрюваних, зокрема, голова правління банку й голова наглядової ради.
Що відбулося у травні 2026 року? 1 травня «Українська правда» опублікувала другу частину «плівок Міндіча» — про ймовірний вплив братів Андрія та Василя Веселих на наглядову раду «Сенс Банку» й «Карпатнафтохім» через зв’язки з Міндічем та ексочільником Офісу Президента Андрієм Єрмаком. У записах Олександр Цукерман («Шугармена») та радник керівника банку Василь Веселий обговорюють склад наглядової ради «Сенс Банку».
У вересні 2026 року голова Нацбанку Андрій Пишний заявив, що не давав рекомендацій наглядовій раді «Сенс Банку» щодо призначення фігуранта розслідувань Василя Веселого.
Завтра, 22 жовтня, Росія відправить до США перший танкер із 40 тисячами тонн дизельного пального. Його вистачить менше ніж дві години американського споживання. Про це повідомив уповноважений президента України із питань санкційної політики Владислав Власюк.
Що ще відомо? Владислав Власюк пояснив, що 40 тисяч тонн — це приблизно 300 тисяч барелів. США споживають близько чотирьох мільйонів барелів дизельного пального на добу. Тож весь цей танкер покриває менше ніж дві години американського споживання. Водночас дорога з російської Усть-Луги до американських терміналів займає до трьох тижнів.
Нагадаємо. 9 жовтня під час телефонної розмови Трамп і Путін домовилися, що росіяни постачатимуть дизпаливо на американський і світовий ринки. За словами Президента США, РФ поставить понад 300 тисяч тонн дизелю, упродовж листопада — ще 500 тисяч тонн, а після другої поставки — ще мільйон тонн.
У Києві й області «Укрзалізниця» встановила 33 мобільні укриття на залізничних об’єктах. Загалом компанія планує встановити ще 128 таких укриттів в області, а ще 650 — в інших регіонах України. Про це повідомили в «Укрзалізниці».
Що ще відомо? Загалом із початку повномасштабного вторгнення на залізничних об’єктах уже встановили 434 мобільні укриття. Їх розташовують біля критичної інфраструктури, яка забезпечує рух поїздів, і на станціях, де немає інших захисних споруд.
Нагадаємо. На Берестейському проспекті в Києві облаштували перше мобільне укриття поблизу зупинки громадського транспорту «Парк Івана Багряного». Усередині передбачено до десяти місць для сидіння й місце для колісного крісла.
59% опитаних українців читають або слухають книжки щонайменше кілька разів на місяць, а третина — кілька разів на тиждень або частіше. Решта 41% роблять це рідше, не читають узагалі або не змогли відповісти. Про це йдеться в дослідженні «Читання в Україні: поведінка, мотивація та інструменти залучення» від Мінкульту.
Що обирають? Найпопулярніші жанри — детективи та історичні романи. Найчастіше їх обирають люди віком від 55 років.
Друковані книжки читають 58% читачів, електронні — 44%, а аудіокнижки слухають 35%. Протягом останнього року українською читали або слухали 87%, російською — 42%. Водночас після початку повномасштабного вторгнення 49% читачів відмовилися від книжок російською або стали читати їх значно рідше.
Навіщо читають? Для 69% читачів це спосіб відпочити, для 54% — отримати задоволення, а для 43% — дізнатися нове й розвиватися. Також 32% кажуть, що книжки допомагають їм зменшити тривожність.
Чому перестають читати? Серед тих, хто читає рідко або не читає, 59% назвали брак мотивації чи звички, а 15% — відсутність доступу до книжок.
Також 70% читачів мали періоди тривалістю щонайменше пів року, коли майже не читали й не слухали книжок. З них 35% повернулися до регулярного читання, а ще 62% беруться за книжки час від часу.
Учасники глибинних інтерв’ю описували такі періоди словами «читання не йшло». Книжки відходили на другий план через роботу, виснаження чи звичку до коротшого контенту.
Кого опитували? Дослідження складалося з двох етапів: 41 глибинного інтерв’ю з фахівцями книжкової галузі й людьми, які повернулися до читання, а також кількісного опитування 2200 людей віком від 14 років.
Прочитати дослідження можна за посиланням.
Фото: Галина Зварич
Засновник SpaceX Ілон Маск розпорядився обмежити роботу військової версії Starlink, якою користується Україна. Про це пише The Wall Street Journal з посиланням на американських посадовців.
Що відомо? За даними видання, Маск і Трамп «висловлювали гнів» на Україну за атаки на російські паливні заводи. Після цього Маск наказав обмежити швидкість, на якій працюють термінали в Україні.
Водночас двоє співрозмовників видання розповіли, що Маск й Трамп обговорили рішення щодо Starlink телефоном після того, як про обмеження стало відомо публічно.
Деякі американські посадовці стверджують, що Маск діяв самостійно, а Трамп не наказував уживати заходів у відповідь проти України. Водночас інше джерело WSJ каже, що бізнесмен спілкувався з Президентом США й кількома представниками його адміністрації ще до запровадження обмежень.
Нагадаємо. 15 жовтня власник SpaceX Ілон Маск повідомив, що ліміти швидкості для військового пакета Starshield залежать не від його компанії, а від уряду США. Він пояснив, що системи Starshield належать уряду США, а Starlink — це комерційна послуга, яка належить компанії SpaceX і контролюється нею.
Контекст. 14 жовтня Міністерство оборони України повідомило, що SpaceX зберігає обмеження швидкості на рівні 161 км/год. Однак якість зв’язку на швидкості до 160 км/год покращилася.
Фото: Білий дім
Підрозділ GROUP 10 департаменту активних дій Головного управління розвідки взяв у полон 29 російських військових під час операції на Сумщині. Також українські розвідники ліквідували 108 росіян і уразили понад 1100 цілей. Про це повідомили у відомстві.
Що ще відомо? За сім тижнів українські військові зачистили від росіян понад 600 гектарів лісу й передали позиції Силам оборони України.
Нагадаємо. Українські військові вперше провели повітряну евакуацію пораненого бійця з позиції на лінії фронту. Військовий 30-ї окремої механізованої бригади дістав поранення, однак вивезти його наземним роботизованим комплексом було неможливо через високу активність російських дронів і заміновану місцевість. Про це повідомили в Сухопутних військах.
Учора, 20 жовтня, парламент у Румунії затвердив новий уряд на чолі з Лукою Нікулеску. 280 депутатів підтримали новий уряд, а 58 проголосували проти. За Конституцією Румунії, для затвердження уряду потрібно щонайменше 233 голоси. Про це пише Digi24.
Що відомо про Луку Нікулеску? Лука Нікулеску — дипломат і колишній журналіст. Раніше він виконував обов’язки заступника міністра закордонних справ Румунії. Його кандидатуру на посаду прем’єра запропонував румунський Президент Нікушор Дан.
Що передувало? У квітні 2026 року в Румунії загострилася політична криза, коли соціал-демократи вийшли з урядової коаліції. У результаті уряд Іліє Боложана пішов у відставку. Після цього Президент Румунії Нікушор Дан кілька разів намагався сформували новий уряд, однак попередні кандидати не набирали достатньо голосів в парламенті.
Нагадаємо. 30 вересня Апеляційний суд Бухареста ухвалив рішення арештувати колишнього кандидата в президенти Румунії Келіна Джорджеску. Раніше він перебував під судовим наглядом.
Більше про те, як Росія втручалася у вибори в Румунії й до чого тут Джорджеску — читайте у спецпроєкті The Ukrainians Media та НЗЛ у партнерстві з Центральною виборчою комісією.
Запросіть друга до Спільноти
Вкажіть, будь ласка, контактні дані людини, яку хочете запросити
Придбайте для друга подарунок від TUM
Вкажіть, будь ласка, контактні дані цієї людини, щоби ми надіслали їй посилку
Майже готово
Вкажіть ще, будь ласка, своє ім’я та емейл.
Дякуємо і до зв’язку незабаром!
Вхід в кабінет
Відновлення пароля
Оберіть рівень підтримки
Амбасадорський
digital & print
на 17% дешевше499 грн/міс
Амбасадорський
digital & print
на 17% дешевше416 грн/міс
499 грн/міс
При оплаті 4999 грн за рік
Вітаємо у спільноті!