Майже готово
Вкажіть ще, будь ласка, своє ім’я та емейл.
Дякуємо і до зв’язку незабаром!
09:00
загальнонаціональна
хвилина памʼяті
Учора, 15 червня, росіяни атакували Києво-Печерську лавру. Зараз усередині Успенського собору — потоки води зі стелі, розмиті настінні розписи, люстри під загрозою обвалення. Водночас Києво-Печерська лавра — один із найдавніших та найвизначніших православних монастирських комплексів в Україні, заснований у 1051 році. Вона входить до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО та має особливий міжнародний статус захисту. НЗЛ зібрали головне, що варто знати про історію споруди.
З чого усе починалося: історія створення Києво-Печерської лаври
За літописними даними, у 1051 році монах Антоній оселився в печері поблизу княжого села Берестове, де заснував монастир. Незабаром до нього почали приєднуватися інші ченці. У 1062 році монастирська громада розділилася на дві групи. Причина — політичні суперечності між синами Ярослава Мудрого — Ізяславом і Святославом.
Так поступово сформувалися два печерні комплекси, які згодом отримали назви Ближніх (Антонієвих) і Дальніх (Феодосієвих) печер. Саме вони стали основою майбутньої Києво-Печерської лаври. Уже в 1073 році розпочалося будівництво Успенського собору, який було освячено в 1089 році.
У 10–11 століттях у Лаврі розвивалося літописання: там працювали Іларіон, Нестор Літописець та інші монахи. А у 13 столітті ченці Симон і Полікарп уклали «Києво-Печерський патерик» — збірку оповідань про життя монастиря, його будівництво та подвижників (святі, священнослужителі та віряни, які присвятили своє життя служінню Богові).
У Лаврі збереглися підземелля, де колись мешкали подвижники. Нині відвідати їх неможливо через наслідки останніх обстрілів російської армії. Також на території монастиря є потайні ходи під кріпосними спорудами, інженерні комунікації та господарські льохи.
Ближні (Антонієві) печери розташовані на глибині 10–15 метрів. Їхня загальна довжина становить 383 метри. Тут спочивають мощі 73 святих, серед яких Нестор Літописець, Мойсей Угрин, Никон Печерський та Агапіт Печерський. Дальні (Феодосієві) печери розташовані на глибині 15–20 метрів і мають довжину 293 метри.
Тут діяла одна з перших лікарень Київської Русі, діяльність якої пов’язують з іменами ченців-цілителів Агапіта Печерського, Аліпія, Даміана та Григорія. По медичну допомогу до монастиря зверталися не лише прості люди, а й київські князі.
На початку 12 століття на кошти чернігівського князя Святослава Давидовича, правнука Ярослава Мудрого, при монастирі було засновано першу відому лікарню Київської Русі. Згодом на її основі виник Микільський Больницький монастир, до складу якого входили церкви, лікарня та аптека. Він став частиною Києво-Печерської лаври.
Що ще відомо? У стінах Лаври діє відроджена в 1989 році Київська духовна семінарія, а з 1992 року — Київська духовна академія. Раніше академія розташовувалася на Подолі, де нині працює один із найвідоміших закладів вищої освіти України — Національний університет «Києво-Могилянська академія».
Іван Мазепа — меценат Києво-Печерської лаври
Іван Мазепа — один із найщедріших культурних меценатів. За період його гетьманства було побудовано та реставровано понад 30 соборів, зокрема й споруди Києво-Печерської лаври. За власний кошт він звів навколо Верхньої лаври кам’яні оборонні мури з чотирма сторожовими вежами, реставрував Троїцьку церкву та побудував церкву Всіх лаврських святих, на якій розміщено родинний мазепинський герб. Гетьман виділив кошти на дзвін для лаврських потреб та на зведення нової кам’яної дзвіниці.
Скільки було руйнувань лаври?
У 1096 році половецький хан Боняк пограбував і спалив дерев’яні споруди монастиря. Після цього святиню довелося відбудовувати практично з нуля.
У 1230 році через потужний землетрус стіни церкви Святої Богородиці розпалися на чотири частини.
У 1240 році Київ і Лавра були зруйновані під час монголо-татарської навали хана Батия .
У 1482 році війська хана Менглі Ґерая викрали цінності та спалили монастирські храми.
У 1718 році побутовий вогонь знищив унікальну монастирську бібліотеку, архів та пошкодив більшість кам’яних споруд на території Верхньої лаври.
У січні 1918 року під час артилерійського обстрілу Києва більшовицькими військами Муравйова храми комплексу зазнали значних пошкоджень.
3 листопада 1941 року більшовицька армія підірвала Успенський собор. Тривалий час радянська пропаганда звинувачувала у цьому Німеччину, проте розсекречені документи та свідчення підтверджують причетність радянських диверсантів НКВС, які замінували місто перед відступом.
Фото: Валентина Поліщук
Сьогодні, 1 жовтня, під час виконання бойового завдання загинув український пілот Марат Мамбетов. Літак підбила російська ракета. Пілот катапультувався, але не вижив. Про це повідомили в Повітряних силах ЗСУ.
Що ще відомо? На винищувачі МіГ-29 український пілот завдавав ракетно-бомбових ударів по росіянах на одному з напрямків фронту. У відомстві зазначили, що капітан Марат Мамбетов був командиром ланки 40-ї бригади тактичної авіації «Привид Києва».
Фото: Повітряні сили ЗСУ
Унаслідок атаки РФ 1 жовтня датацентр «Парковий» у Києві зазнав критичних пошкоджень та припинив роботу. Відновити сервіси на цій локації неможливо. Про це компанія повідомила у соцмережах.
Що ще відомо? У компанії зазначили, що серед працівників немає постраждалих, а дані клієнтів розгорнули на резервних майданчиках у країнах ЄС.
Нагадаємо. У «Новій пошті» заявили, що на системи компанії відбувається DDoS-атака. Там додали, що можливі незначні тимчасові складнощі в роботі сервісів.
Довідка. Датацентр — це місце, де розміщують сервери, на яких зберігаються дані та працюють сайти, застосунки й онлайн-сервіси.
У «Новій пошті» заявили, що на системи компанії відбувається DDoS-атака. Там додали, що можливі незначні тимчасові складнощі в роботі сервісів.
Що ще відомо? У компанії повідомили, що ситуація під контролем, а ІТ-фахівці вже запустили резервні схеми роботи та протидіють атаці.
Сьогодні, 1 жовтня, суд оголосив довічне ув’язнення В’ячеславу Зінченку за убивство Ірини Фаріон. Також суддя зобов’язав його виплатити відшкодування моральної шкоди розміром п’ять мільйонів гривень доньці Ірини Фаріон Софії. Вирок може бути оскаржений у апеляційному суді. Зінченко заперечував свою вину, а його адвокатка називала справу сфальсифікованою. Про це НЗЛ повідомляє із зали суду.
Що передувало? Сьогодні, 1 жовтня, у Львові з 10:30 тривало засідання щодо оголошення вироку В’ячеславу Зінченку у справі про вбивство Ірини Фаріон. Під судом зібралися люди з українськими прапорами й плакатами з написами «Зінченку — довічне!».
Під час засідання судді зачитали матеріали справи, зокрема листування Зінченка про купівлю зброї й нотатки про намір переховуватися у Дніпрі після вбивства. У його телефоні також знайшли особисті дані Ірини Фаріон, зокрема домашню адресу.
За словами судді, з 2022 року Зінченко долучався до Telegram-груп, де пропагували насильство, жорстокість і нетерпимість за расовою, національною й релігійною ознаками.
Нагадаємо. Прокурор Дмитро Петльований повідомив, що під час досудового розслідування провели понад 60 експертиз, допитали понад 1500 людей й опрацювали масив інформації з камер відеоспостереження. Обвинувальний акт передали до суду 26 грудня 2024 року. Увесь цей час Зінченко перебуває під вартою.
Контекст. 19 липня 2024 року близько 19:30 у Львові на вулиці Масарика вистрелили в Ірину Фаріон. 60-річну мовознавицю, професорку Львівської політехніки й колишню депутатку госпіталізували з пораненням голови, вона померла в реанімації. 25 липня 2024 року поліція затримала підозрюваного у вбивстві — 18-річного мешканця Дніпра.
Учора, 30 вересня, росіяни атакували Інститут ядерних досліджень Національної академії наук у Києві. На його території розташований дослідницький реактор. Про це повідомили у Держатомрегулюванні.
Що ще відомо? Унаслідок атаки виникла пожежа, яку згодом ліквідували. Минулося без постраждалих. Сам реактор і системи, важливі для безпеки, не зазнали пошкоджень. Змін радіаційного фону не зафіксували.
Нагадаємо. Сьогодні, 1 жовтня, два російські БпЛА вдарили поблизу опорної частини Південного мосту.
Оновлено. Станом на 14:41 рух наземного громадського транспорту через Південний міст відновлюють у звичайному режимі. Попередньо критичних пошкоджень не виявили. На Південному мосту тривають обстеження конструкцій метро. Про це повідомили в КМДА.
Сьогодні, 1 жовтня, два російські БпЛА вдарили поблизу опорної частини Південного мосту. Про це повідомив мер столиці Віталій Кличко.
Що відомо? Наразі рух метро й наземного громадського транспорту мостом зупинили. Фахівці обстежують стан споруди після влучань.
Нагадаємо. 1 жовтня у Києві росіяни атакували навчальний заклад у Солом’янському районі. Діти перебували в укритті.
Кошти, передбачені на програму «Ветеранський спорт» у 2026 році, закінчилися. Подати заявку в «Дії» та отримати виплату в розмірі 1500 гривень буде неможливо. Для запуску жовтневого етапу потрібне додаткове фінансування, однак наразі виділити його з держбюджету неможливо. Водночас міністерство планує продовжити програму у 2027 році та перевести її з експериментального формату на постійну основу. Про це повідомили в Міністерстві у справах ветеранів.
Що ще відомо? У міністерстві зазначили, що у 2026 році на «Ветеранський спорт» заклали 600 мільйонів гривень і розраховували приблизно на 100 тисяч учасників програми кожні три місяці.
Однак за дев’ять місяців програмою скористалися понад 800 тисяч разів замість очікуваних 300 тисяч. Через це протягом року на неї додатково спрямовували гроші. Загальна сума виплат перевищила 1,2 мільярда гривень.
Нагадаємо. У проєкті держбюджету на 2027 рік на ветеранську політику загалом передбачили 20,5 мільярда гривень. Це на три мільярди гривень більше, ніж у 2026 році.
Довідка. «Ветеранський спорт» — державна ініціатива, яка пропонує ветеранам та ветеранкам щоквартальну фінансову підтримку — 1500 грн для занять спортом у спортивних закладах.
Сьогодні, 1 жовтня, у Львові з 10:30 триває оголошення вироку В’ячеславу Зінченку у справі про вбивство Ірини Фаріон. Під судом зібралися люди з українськими прапорами й плакатами з написами «Зінченку — довічне!».
Що відомо про засідання? Судді зачитують матеріали справи, зокрема листування Зінченка про купівлю зброї й нотатки про намір переховуватися у Дніпрі після вбивства. У його телефоні також знайшли особисті дані Ірини Фаріон, зокрема домашню адресу.
За словами судді, з 2022 року Зінченко долучався до Telegram-груп, де пропагували насильство, жорстокість і нетерпимість за расовою, національною й релігійною ознаками.
Що ще відомо? Під час судового розгляду Зінченко свою вину заперечував, а також він відмовився від останнього слова. Водночас слідчі вимагали довічне ув’язнення для нього.
Нагадаємо. Прокурор Дмитро Петльований повідомив, що під час досудового розслідування провели понад 60 експертиз, допитали понад 1500 людей й опрацювали масив інформації з камер відеоспостереження. Обвинувальний акт передали до суду 26 грудня 2024 року. Увесь цей час Зінченко перебуває під вартою.
Контекст. 19 липня 2024 року близько 19:30 у Львові на вулиці Масарика вистрелили в Ірину Фаріон. 60-річну мовознавицю, професорку Львівської політехніки й колишню депутатку госпіталізували з пораненням голови, вона померла в реанімації. 25 липня 2024 року поліція затримала підозрюваного у вбивстві — 18-річного мешканця Дніпра.
З 1 жовтня «Укрзалізниця» довозитиме пасажирів автобусами на визначених прифронтових ділянках, щоб зберегти сполучення на Сумщині й Харківщині. Про це повідомили в компанії.
Що відомо? У дні, коли поїзд з міркувань безпеки не може проїхати безпосередньо до пункту призначення або з нього, буде організовано комбіноване сполучення «поїзд + автобус». У разі затримок вони чекатимуть один на одного, а моніторингові центри «Укрзалізниці» відстежуватимуть загрози.
Як отримати квиток? Пересадкові квитки вже зʼявилися у застосунку «Укрзалізниці». Такий формат не впливатиме на доступність і вартість повного квитка.
Парламентська асамблея Ради Європи (ПАРЄ) ухвалила резолюцію щодо виборів до Державної думи РФ, які відбулися 18–20 вересня. Рішення підтримали 59 голосами. Про це повідомила депутатка України і членкиня української делегації у ПАРЄ Євгенія Кравчук.
Що відомо? Серед того, що проголосувала ПАРЄ:
Нагадаємо. 18 вересня у Росії розпочалося триденне голосування на виборах до Державної думи. Голосування тривало до 20 вересня. На тимчасово окупованих територіях України воно стартувало раніше.
Запросіть друга до Спільноти
Вкажіть, будь ласка, контактні дані людини, яку хочете запросити
Придбайте для друга подарунок від TUM
Вкажіть, будь ласка, контактні дані цієї людини, щоби ми надіслали їй посилку
Майже готово
Вкажіть ще, будь ласка, своє ім’я та емейл.
Дякуємо і до зв’язку незабаром!
Вхід в кабінет
Відновлення пароля
Оберіть рівень підтримки
Амбасадорський
digital & print
на 17% дешевше499 грн/міс
Амбасадорський
digital & print
на 17% дешевше416 грн/міс
499 грн/міс
При оплаті 4999 грн за рік
Вітаємо у спільноті!
