Ліван

Що відомо про атаки Ізраїлю? Станом на ранок 4 червня безпілотник Ізраїля атакував дорогу на півдні Лівану. Унаслідок удару кілька людей отримали поранення. Про це пише Al Jazeera. Також видання повідомляє, що внаслідок ізраїльського удару по житловому будинку в Газі загинуло дев’ять людей.

Що відомо про припинення вогню між Ізраїлем та Ліваном? Вчора, 3 червня, Держдеп США повідомив про укладення угоди щодо припинення вогню між Ізраїлем і Ліваном. Водночас повне перемир’я, згідно із заявою американського відомства, залежить від припинення обстрілів з боку «Хезболли» та виведення її сил із півдня Лівану.

Довідка. «Хезболла» — це воєнізована організація, яку в низці країн світу визнали терористичною. Хезболлу вважають однією з найбільш озброєних недержавних організацій у світі. 

Докладніше про «Хезболлу» — читайте в тексті НЗЛ.

Що відомо про удари США та Ірану? Вчора, 3 червня, як пише CNN, американські військові завдали удару по нафтовому танкеру під прапором Ботсвани, який прямував до іранського порту на острові Харк. Згодом США атакували іранську наземну станцію військового управління на острові Кешм поблизу Ормузької протоки. У відповідь Іран заявив про атаку на судно під прапором Ліберії та випустив ракети й дрони в напрямку Кувейту і Бахрейну. 

Нагадаємо. 16 квітня Трамп заявив, що Ліван та Ізраїль домовилися про десятиденне перемир’я для досягнення миру. Згодом 24 квітня Президент США оголосив, що перемир’я між країнами продовжать ще на три тижні.

Іран відкрив Ормузьку протоку на період дії режиму припинення вогню в Лівані. Про це заявив міністр закордонних справ Ірану Сейєд Аббас Аракчі.

Що передувало? Раніше у Тегерані заявили, що безпечний прохід через Ормузьку протоку протягом двох тижнів буде можливий «за умов координації зі Збройними силами Ірану та з урахуванням технічних обмежень».

Чому заблокували протоку? Іран перекрив Ормузьку протоку після того, як 28 лютого США та Ізраїль завдали ударів по Тегерану. Це спричинило перебої на світових енергоринках, тиск на фінансові ринки та зростання цін на нафту, перевезення й страхування.

Контекст. 8 квітня Іран увів плату за проходження Ормузькою протокою — один долар США у біткоїнах за барель. Водночас порожні танкери зможуть проходити вільно. 

Станом на 7 квітня Президент США Дональд Трамп пригрозив ударами по електростанціях і мостах Ірану, якщо країна не відкриє Ормузьку протоку. Водночас Тегеран вимагав повного припинення бойових дій і створення механізму безпечного судноплавства в цьому районі.

Довідка. Ормузька протока — один із найважливіших морських шляхів у світі для перевезення нафти. Через неї проходить приблизно 20-30% світових постачань.

Ізраїль. Наземні сили ЦАХАЛ зайшли в Ліван. Ізраїльські військові заявили, що завдають цілеспрямованих ударів по інфраструктурі «Хезболли».

Іран. Посольство США в столиці Саудівської Аравії атакували двома іранськими дронами. Також Іран ударив безпілотником по готелю в Бахрейні. Відомо про двох постраждалих співробітників Міністерства оборони США.

Що ще відомо? У США заявили, що вперше використали аналог шахедів під час операції проти Ірану. Також американців закликали виїхати з Бахрейну, Єгипту, Ірану, Іраку, Ізраїлю, Західного берега та Сектору Гази, Йорданії, Кувейту, Лівану, Оману, Катару, Саудівської Аравії, Сирії, Об’єднаних Арабських Еміратів і Ємену.

Контекст. 28 лютого Ізраїль атакував іранську столицю — Тегеран. Трамп заявив, що США розпочали військову кампанію в країні. У відповідь Іран атакував Бахрейн, Катар, ОАЕ та Кувейт.

Ліван і Хезболла

Почнімо з того, що таке взагалі Хезболла? З одного боку, це — воєнізована організація, яку в низці країн світу визнали терористичною. При цьому вона має на диво багато ресурсів, як для терористів. Хезболлу вважають однією з найбільш озброєних недержавних організацій у світі. А все це тому, що з іншого боку Хезболла — це політична сила, яка має своїх депутатів в ліванському парламенті. Свій статус вона підкріплює підтримкою з Ірану, який масово озброює її бойовиків. Самі ж члени Хезболли претендують на те, що вони репрезентують погляди значної частини ліванського суспільства, а саме мусульман-шиїтів (станом на 2012 рік шиїти становили 27% від загальної кількості населення Лівану).

Ліван зазвичай згадують саме у зв’язку з Хезболлою, з різного роду атаками, обстрілами чи трагедіями. Це не зовсім справедливо, адже ця близькосхідна країна вкрай розмаїта. Шиїтська Хезболла є лиш однією з багатьох місцевих сил. Власне, вона навіть не є єдиною ліванською силою, яка виступає від імені шиїтів. Ще досить нещодавно, у 1990 році в Лівані завершилася громадянська війна. Передумовою для її початку за 15 років до того була якраз розмаїтість ліванського суспільства. І саме у цій війні слід шукати витоки угруповання Хезболла. Та перш ніж згадувати той конфлікт, треба розібратися у двох важливих питаннях: хто такі шиїти і хто крім них ще живе в Лівані?

Гори, море та імперії

Щоб зрозуміти чим живе Ліван, треба усвідомити як він виглядає. Це досить невелика держава розміром трохи більша за Чернівецьку область — найменшу в Україні. При цьому населення у ній— понад 5 млн, тобто більше ніж в будь-якій з українських областей. З цього вже можна зрозуміти, що щільність проживання людей там висока. Але якби лиш розмір Лівану робив його густонаселеним. Ця невеличка територія, на якій живуть так багато людей, затиснена між двома майже паралельними рядами гір, які тягнуться з півночі на південь фактично через усю країну. А збоку ще й Середземне море.

Таке розташування дозволило цим землям стати центром торгівлі. Свого часу територія сучасного Лівану була частиною Родючого півмісяця — регіону, у якому люди вперше на планеті навчилися вирощувати їжу. Через це тут виникли одні з перших на планеті міст, деякі з яких існують і досі. Наприклад, місто Бібл, від назви якого походить слово Біблія, досі має багато населення і є важливим центром життя у Лівані. Щоправда, жителі міста називають його не грецькою варіацією назви, а власною, місцевою — Джубейль. У давнину цей край звали Фінікією, його жителі колонізували усе Середземномор’я. Одна з фінікійських колоній — Карфаген, певний час була головним ворогом Давнього Риму. Але ніщо не скаже про вплив фінікійців більше за головний їхній спадок — фінікійська абетка лягла в основу грецького письма, на базі якого, своєю чергою, створили латинку і кирилицю.

І це все багатство було на Близькому Сході — в краєві, що споконвіку був багатий на великі і могутні імперії. Фінікію захоплювали єгиптяни, асирійці, вавилоняни, перси, греки, вірмени, римляни, знову перси і візантійці. Місцевий семітський народ тут жити весь цей час теж продовжував. В Середні віки край захопили арабські держави, сюди ж прибували хрестоносці і засновували тут свої королівства, які досить швидко знищили мусульмани. А потім все захопили турки. І під час всіх цих перипетій багато релігійних меншин утискали і переслідували. Втікаючи від гонінь, різноманітні віряни втікали в гори — туди, де зараз Ліван.

Країна-прихисток

Сьогодні більшість населення Лівану вважає себе ліванськими арабами (арабів з інших країн тут за своїх вважають зовсім не усі), а місцевий різновид арабської мови є тут основним. На цьому єдність закінчується. Діляться усі тут натомість за релігійними віруваннями і відповідними їм різними культурами. Мусульмани-суніти, мусульмани-шиїти та християни-мароніти становлять найбільші групи, але навіть кожна з цих спільнот охоплює менше 30% населення країни. Тобто, більшість не становить ніхто. То чому ж ми так багато чуємо саме про шиїтів і Хезболлу? Хто взагалі такі шиїти?

Як у християнстві є католики православні та протестанти так і в мусульманстві є багато різних груп. Найбільша з них — це суніти. Вони становлять більшість в більшості мусульманських країн. Набагато менша група — це шиїти, вони становлять більшість лиш в Ірані, Іраку та Азербайджані. І їх багато в Лівані, куди предки шиїтів втікали від переслідувань. Відколи в 1978-1979 роках в Ірані відбулася Ісламська революція і до влади прийшли релігійні лідери місцевих шиїтів, Тегеран взявся озброювати шиїтів по цілому Близькому сходу. В полум’ї Ліванської громадянської війни іранська диктатура знайшла собі близьких союзників.

Громадянська війна

Ліван проголосив свою незалежність у 1943 році від Франції (так, французи захоплювали цей край теж). Місцевий народ вирішив будувати республіку, в якій кожна релігійна група мала бути представлена окремо. Традиційно, президентами ставали християни-мароніти, прем’єрами — мусульмани-суніти, а головами парламенту — мусульмани-шиїти. Спершу, співжиття працювало. Та з часом кількість населення в різних спільнотах почала коливатися, сусідні країни теє ставали все більш нестабільними. В регіоні виникали ідеї панарабізму (дехто хотів об’єднати всіх арабів в одну державу) і поруч були війни. Напруга між релігійними спільнотами в Лівані наростала. Коли ж до Лівану прибули бойовики Організації визволення Палестини (ОВП), яких вигнали з Йорданії, баланс сил був зруйнований. Почалися збройні бої. То був 1975 рік.

Громадянська війна між релігійними спільнотами Лівану тривала 15 років. За цей час в суперечки між собою вступали не лише люди різних вірувань, але й різні групи всередині однакових релігій. Ба більше, у війну вступили і сусідні країни. Одну зі сторін підтримувала Сирія, за християн вступився Ізраїль, який дійшов аж до столиці – Бейрута, бажаючи побороти бойовиків з ОВП. Саме тоді для боротьби проти ізраїльських військ в Лівані сформувалася Хезболла — збройна організація ліванських шиїтів.

Мир і зброя

Коли в 1990 році більшість сторін війни домовилися про її припинення, бойовиків почали роззброювати. Але не всіх. За дотриманням мирних угод мала стежити Сирія. А оскільки Хезболла була просирійською організацією, її зброю залишили. Згодом Сирія сама впала в горнило власної громадянської війни, яка триває й досі і їй було вже зовсім не до Лівану. А ось Хезболла залишилася. У перипетіях післявоєнного часу влада в Лівані мінялася багато разів і певний час Хезболла була при владі. Та 2022 року на виборах втратила більшість у парламенті. Попри це, Хезболла зберігає значний арсенал зброї, а з ним і великий вплив. Так, одного з колишніх прем’єрів-сунітів Лівану — Рафіка аль-Харірі вбили бойовики Хезболли, але щодо причетності до цього злочину лідерів організації не було доказів.

А потім, в жовтні 2023 року почалася війна в Секторі Газа. Хезболла пообіцяла воювати проти Ізраїлю доки той не закінчить свою військову операцію проти ХАМАСу. Відтоді між шиїтським терористичним угрупованням та Ізраїлем відбуваються постійні обстріли. Внаслідок ракетних атак багатьох лідерів Хезболли вбили. Ізраїль, задля власної безпеки, прийняв рішення проводити і наземні операції на півдні Лівану. Іран — головний противник Ізраїлю, продовжує озброювати Хезболлу, а також ще й хуситів з Ємену та інших бойовиків. Фактично, війна в Лівані і на широкому просторі Близького Сходу вже триває. Ознак того, що бойових дій стане менше наразі немає.

Автор статті: Дмитро Спорняк

Фото: Wikimedia Commons

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

Що стало причиною вибуху?

Міністр внутрішніх справ Лівану Мохамед Фехмі заявив, що причиною вибуху може бути склад з величезною кількістю нітрату амонію (аміачної селітри). Він зберігався там з 2014 року. Його коніфскували з судна російського бізнесмена. Через ризики, пов’язані зі зберіганням аміачної селітри, вантаж з цього судна перемістили на один зі складів у порту Бейрута. Нітрат амонію використовують для виготовлення вибухових речовин.

Президент Лівану Мішель Аун повідомив, що на складі у небезпечних умовах зберігалося 2750 тонн нітрату амонію. На відео видно, що вибуху передувала канонада дрібних хлопків, схожих на вибухи багатьох петард відразу.

Серед загиблих — лідер ліванської національної партії «Аль-Катаїб» Назар Наджар’ян, а серед постраждалих — дружина і дочка прем’єр-міністра країни Хасана Діаба. 

Чи може вибух бути влаштованим?

Чиновники Департаменту оборони США кажуть, що немає ніяких ознак нападу на Бейрут. Якби вони були, то це викликало б автоматичне посилення захисту американських військ і майна США у регіоні. Однак наразі нічого подібного не відбувається. Раніше президент США Дональд Трамп заявив, що потужний вибух у ліванському Бейруті, швидше за все, не нещасний випадок, а результат атаки і вибуху бомби. 

Вибухи сталися напередодні оголошення вироку у справі про вбивство колишнього прем’єра країни Рафіка Харірі у 2005 році. Тоді автомобіль, у якому він їхав, підірвався на міні.

У вбивстві звинуватили чотирьох членів угруповання «Хезболла», яке пов’язують з Іраном. Їх судять заочно, вирок трибунал ООН, який розглядає справу, має оголосити найближчими днями.

Українка стало очевидицею вибуху

Студентка ліванського університету «Каслік» Ірина Карапата, яка перебувала за 5 кілометрів від місця події, розповіла hromadske, що спочатку увечері 4 серпня відчула перший вибух, який її насторожив.

«За хвилину будинок почав хитатись як від землетрусу і одразу пролунав другий, потужний вибух, який заглушив вуха, а далі паніка, посипались вікна у сусідів. Перша думка — атака Ізраїлю, одразу зник інтернет, зв’язок. Коли ми вибігли на вулицю, побачили клуби червоного диму зі сторони порту…

Що саме вибухнуло поки що не відомо, відбувається розслідування, ми чекаємо новин. Вибух був настільки потужним, що ударна хвиля вибила шибки, а подекуди й двері на відстані 5 км. Зрештою звук вибуху був чутний по всій території Лівану».

Як реагує ліванська влада?

Верховна Рада оборони Лівану рекомендувала оголосити Бейрут містом, де сталася катастрофа, і запровадити в ньому на 2 тижні режим надзвичайного стану.

Рада запропонувала передати забезпечення безпеки в місті в руки військової влади. Ліванський уряд доручив розслідувати причини вибуху протягом 5 днів.

Вибух відчули навіть на Кіпрі

Потужний вибух у Бейруті було чути на Кіпрі, за близько 200 кілометрів від узбережжя Лівану, пише Європейська правда. Вибух було чути не лише у прибережних містах, але і в центрі острова – столиці Нікосії, також у Троодосі. Звук був настільки сильним, що деяким людям у приміщеннях здалося, що щось відбувається поруч з їхнім будинком.

Чи постраждали від вибуху українці?

На цю мить немає інформації щодо можливих загиблих або постраждалих громадян України від вибуху в ліванській столиці Бейрут. Посольство України в Лівані продовжує перевіряти, чи є громадяни України серед постраждалих.

МЗС закликає українців, які потрапили у цю надзвичайну ситуацію, та всіх, хто має будь-яку інформацію про постраждалих громадян України, звертатися на цілодобові гарячі лінії посольства у Лівані: +961 5921 668, або МЗС +380 44 238 16 57.

Підписуйтеся на нашу щоденну безкоштовну розсилку найважливіших новин дня

Фото: hromadske.ua