09:00
загальнонаціональна
хвилина памʼяті
Ліван і Хезболла
Почнімо з того, що таке взагалі Хезболла? З одного боку, це — воєнізована організація, яку в низці країн світу визнали терористичною. При цьому вона має на диво багато ресурсів, як для терористів. Хезболлу вважають однією з найбільш озброєних недержавних організацій у світі. А все це тому, що з іншого боку Хезболла — це політична сила, яка має своїх депутатів в ліванському парламенті. Свій статус вона підкріплює підтримкою з Ірану, який масово озброює її бойовиків. Самі ж члени Хезболли претендують на те, що вони репрезентують погляди значної частини ліванського суспільства, а саме мусульман-шиїтів (станом на 2012 рік шиїти становили 27% від загальної кількості населення Лівану).
Ліван зазвичай згадують саме у зв’язку з Хезболлою, з різного роду атаками, обстрілами чи трагедіями. Це не зовсім справедливо, адже ця близькосхідна країна вкрай розмаїта. Шиїтська Хезболла є лиш однією з багатьох місцевих сил. Власне, вона навіть не є єдиною ліванською силою, яка виступає від імені шиїтів. Ще досить нещодавно, у 1990 році в Лівані завершилася громадянська війна. Передумовою для її початку за 15 років до того була якраз розмаїтість ліванського суспільства. І саме у цій війні слід шукати витоки угруповання Хезболла. Та перш ніж згадувати той конфлікт, треба розібратися у двох важливих питаннях: хто такі шиїти і хто крім них ще живе в Лівані?
Гори, море та імперії
Щоб зрозуміти чим живе Ліван, треба усвідомити як він виглядає. Це досить невелика держава розміром трохи більша за Чернівецьку область — найменшу в Україні. При цьому населення у ній— понад 5 млн, тобто більше ніж в будь-якій з українських областей. З цього вже можна зрозуміти, що щільність проживання людей там висока. Але якби лиш розмір Лівану робив його густонаселеним. Ця невеличка територія, на якій живуть так багато людей, затиснена між двома майже паралельними рядами гір, які тягнуться з півночі на південь фактично через усю країну. А збоку ще й Середземне море.
Таке розташування дозволило цим землям стати центром торгівлі. Свого часу територія сучасного Лівану була частиною Родючого півмісяця — регіону, у якому люди вперше на планеті навчилися вирощувати їжу. Через це тут виникли одні з перших на планеті міст, деякі з яких існують і досі. Наприклад, місто Бібл, від назви якого походить слово Біблія, досі має багато населення і є важливим центром життя у Лівані. Щоправда, жителі міста називають його не грецькою варіацією назви, а власною, місцевою — Джубейль. У давнину цей край звали Фінікією, його жителі колонізували усе Середземномор’я. Одна з фінікійських колоній — Карфаген, певний час була головним ворогом Давнього Риму. Але ніщо не скаже про вплив фінікійців більше за головний їхній спадок — фінікійська абетка лягла в основу грецького письма, на базі якого, своєю чергою, створили латинку і кирилицю.
І це все багатство було на Близькому Сході — в краєві, що споконвіку був багатий на великі і могутні імперії. Фінікію захоплювали єгиптяни, асирійці, вавилоняни, перси, греки, вірмени, римляни, знову перси і візантійці. Місцевий семітський народ тут жити весь цей час теж продовжував. В Середні віки край захопили арабські держави, сюди ж прибували хрестоносці і засновували тут свої королівства, які досить швидко знищили мусульмани. А потім все захопили турки. І під час всіх цих перипетій багато релігійних меншин утискали і переслідували. Втікаючи від гонінь, різноманітні віряни втікали в гори — туди, де зараз Ліван.
Країна-прихисток
Сьогодні більшість населення Лівану вважає себе ліванськими арабами (арабів з інших країн тут за своїх вважають зовсім не усі), а місцевий різновид арабської мови є тут основним. На цьому єдність закінчується. Діляться усі тут натомість за релігійними віруваннями і відповідними їм різними культурами. Мусульмани-суніти, мусульмани-шиїти та християни-мароніти становлять найбільші групи, але навіть кожна з цих спільнот охоплює менше 30% населення країни. Тобто, більшість не становить ніхто. То чому ж ми так багато чуємо саме про шиїтів і Хезболлу? Хто взагалі такі шиїти?
Як у християнстві є католики православні та протестанти так і в мусульманстві є багато різних груп. Найбільша з них — це суніти. Вони становлять більшість в більшості мусульманських країн. Набагато менша група — це шиїти, вони становлять більшість лиш в Ірані, Іраку та Азербайджані. І їх багато в Лівані, куди предки шиїтів втікали від переслідувань. Відколи в 1978-1979 роках в Ірані відбулася Ісламська революція і до влади прийшли релігійні лідери місцевих шиїтів, Тегеран взявся озброювати шиїтів по цілому Близькому сходу. В полум’ї Ліванської громадянської війни іранська диктатура знайшла собі близьких союзників.
Громадянська війна
Ліван проголосив свою незалежність у 1943 році від Франції (так, французи захоплювали цей край теж). Місцевий народ вирішив будувати республіку, в якій кожна релігійна група мала бути представлена окремо. Традиційно, президентами ставали християни-мароніти, прем’єрами — мусульмани-суніти, а головами парламенту — мусульмани-шиїти. Спершу, співжиття працювало. Та з часом кількість населення в різних спільнотах почала коливатися, сусідні країни теє ставали все більш нестабільними. В регіоні виникали ідеї панарабізму (дехто хотів об’єднати всіх арабів в одну державу) і поруч були війни. Напруга між релігійними спільнотами в Лівані наростала. Коли ж до Лівану прибули бойовики Організації визволення Палестини (ОВП), яких вигнали з Йорданії, баланс сил був зруйнований. Почалися збройні бої. То був 1975 рік.
Громадянська війна між релігійними спільнотами Лівану тривала 15 років. За цей час в суперечки між собою вступали не лише люди різних вірувань, але й різні групи всередині однакових релігій. Ба більше, у війну вступили і сусідні країни. Одну зі сторін підтримувала Сирія, за християн вступився Ізраїль, який дійшов аж до столиці – Бейрута, бажаючи побороти бойовиків з ОВП. Саме тоді для боротьби проти ізраїльських військ в Лівані сформувалася Хезболла — збройна організація ліванських шиїтів.
Мир і зброя
Коли в 1990 році більшість сторін війни домовилися про її припинення, бойовиків почали роззброювати. Але не всіх. За дотриманням мирних угод мала стежити Сирія. А оскільки Хезболла була просирійською організацією, її зброю залишили. Згодом Сирія сама впала в горнило власної громадянської війни, яка триває й досі і їй було вже зовсім не до Лівану. А ось Хезболла залишилася. У перипетіях післявоєнного часу влада в Лівані мінялася багато разів і певний час Хезболла була при владі. Та 2022 року на виборах втратила більшість у парламенті. Попри це, Хезболла зберігає значний арсенал зброї, а з ним і великий вплив. Так, одного з колишніх прем’єрів-сунітів Лівану — Рафіка аль-Харірі вбили бойовики Хезболли, але щодо причетності до цього злочину лідерів організації не було доказів.
А потім, в жовтні 2023 року почалася війна в Секторі Газа. Хезболла пообіцяла воювати проти Ізраїлю доки той не закінчить свою військову операцію проти ХАМАСу. Відтоді між шиїтським терористичним угрупованням та Ізраїлем відбуваються постійні обстріли. Внаслідок ракетних атак багатьох лідерів Хезболли вбили. Ізраїль, задля власної безпеки, прийняв рішення проводити і наземні операції на півдні Лівану. Іран — головний противник Ізраїлю, продовжує озброювати Хезболлу, а також ще й хуситів з Ємену та інших бойовиків. Фактично, війна в Лівані і на широкому просторі Близького Сходу вже триває. Ознак того, що бойових дій стане менше наразі немає.
Автор статті: Дмитро Спорняк
Фото: Wikimedia Commons
Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики
Сили оборони України уразили пункти управління підрозділів росіян на Донеччині й Луганщині. Про це повідомили у Генштабі.
Що ще уразили? Українські військові атакували склади матеріально-технічних засобів росіян у тимчасово окупованому українському Криму й на Донеччині.
Нагадаємо. Сили оборони уразили пункт управління підрозділу росіян у Запорізькій області, а також ремонтний підрозділ армії РФ у Донецькій області.
Росіяни завдали удару по закладу торговельної мережі «Метро» на Рівненщині. Попередньо минулося без постраждалих. Про це повідомив очільник Рівненської ОВА Олександр Коваль.
Черкащина. В Умані відомо про п’ятьох постраждалих унаслідок атаки РФ. Пошкоджено приватний житловий сектор. Також виникли пожежі в житлових будинках.
Житомирщина. В області внаслідок нічної атаки загорілося одне з приватних підприємств на Коростенщині. Пожежу ліквідували.
Волинь. У Ковельському та Луцькому районах виникли пожежі на територіях автостоянок, а також на одному з підприємств обласного центру. Рятувальники ліквідували пожежі.
Фото: ДСНС
Очільник МЗС Польщі Радослав Сікорський підписав заяву про внесення депутата Львівської обласної ради Святослава Шеремети до списку небажаних у країні. Причина — український депутат є ініціатором ідеї щодо оголошення 2027 року — роком Романа Шухевича, Олега Ольжича й УПА. Про це повідомляє RMF24.
Яка реакція? Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск назвав рішення Львівської обласної ради нерозумним і шкідливим для України.
Також МЗС України назвало таке рішення контрпродуктивним для розвитку відносин із Польщею. У міністерстві зазначили, депутати не консультувалися з центральною владою щодо можливих наслідків такого кроку.
Що передувало? Учора, 20 жовтня, Львівська обласна рада ухвалила рішення щодо оголошення 2027 року роком головнокомандувача Української повстанської армії Романа Шухевича. Крім того, депутати проголосували за оголошення 2027 року роком УПА, а також поета й одного з провідних діячів Організації українських націоналістів Олега Ольжича.
Оновлено. Станом на 15:40 у Нацбанку спростували інформацію про відставку Андрія Пишного. Про це заявили «Радіо Свобода» в пресслужбі установи. Раніше у медіа писали, що голова НБУ написав заяву «за власним бажанням через стан здоров’я».
НАБУ проводить обшуки у приміщенні Національного банку України й за місцем проживання одного зі співробітників. Там додали, що нікого не затримували й нікому не повідомляли про підозру. Інші деталі не розголошують через таємницю досудового розслідування.
Що передувало? «Українська правда» з посиланням на джерела повідомила, що обшуки проводять у голови Нацбанку Андрія Пишного.
Нагадаємо. НАБУ та САП виявили групу, яка через рахунки підставних компаній легалізувала гроші зі злочинних схем. Йдеться про 150 млн гривень готівкою, які, за даними слідства, використали для сплати застави за одного з учасників справи «Мідас». Гроші легалізували через державний «Сенс Банк». Серед підозрюваних, зокрема, голова правління банку й голова наглядової ради.
Що відбулося у травні 2026 року? 1 травня «Українська правда» опублікувала другу частину «плівок Міндіча» — про ймовірний вплив братів Андрія та Василя Веселих на наглядову раду «Сенс Банку» й «Карпатнафтохім» через зв’язки з Міндічем та ексочільником Офісу Президента Андрієм Єрмаком. У записах Олександр Цукерман («Шугармена») та радник керівника банку Василь Веселий обговорюють склад наглядової ради «Сенс Банку».
У вересні 2026 року голова Нацбанку Андрій Пишний заявив, що не давав рекомендацій наглядовій раді «Сенс Банку» щодо призначення фігуранта розслідувань Василя Веселого.
Завтра, 22 жовтня, Росія відправить до США перший танкер із 40 тисячами тонн дизельного пального. Його вистачить менше ніж дві години американського споживання. Про це повідомив уповноважений президента України із питань санкційної політики Владислав Власюк.
Що ще відомо? Владислав Власюк пояснив, що 40 тисяч тонн — це приблизно 300 тисяч барелів. США споживають близько чотирьох мільйонів барелів дизельного пального на добу. Тож весь цей танкер покриває менше ніж дві години американського споживання. Водночас дорога з російської Усть-Луги до американських терміналів займає до трьох тижнів.
Нагадаємо. 9 жовтня під час телефонної розмови Трамп і Путін домовилися, що росіяни постачатимуть дизпаливо на американський і світовий ринки. За словами Президента США, РФ поставить понад 300 тисяч тонн дизелю, упродовж листопада — ще 500 тисяч тонн, а після другої поставки — ще мільйон тонн.
У Києві й області «Укрзалізниця» встановила 33 мобільні укриття на залізничних об’єктах. Загалом компанія планує встановити ще 128 таких укриттів в області, а ще 650 — в інших регіонах України. Про це повідомили в «Укрзалізниці».
Що ще відомо? Загалом із початку повномасштабного вторгнення на залізничних об’єктах уже встановили 434 мобільні укриття. Їх розташовують біля критичної інфраструктури, яка забезпечує рух поїздів, і на станціях, де немає інших захисних споруд.
Нагадаємо. На Берестейському проспекті в Києві облаштували перше мобільне укриття поблизу зупинки громадського транспорту «Парк Івана Багряного». Усередині передбачено до десяти місць для сидіння й місце для колісного крісла.
59% опитаних українців читають або слухають книжки щонайменше кілька разів на місяць, а третина — кілька разів на тиждень або частіше. Решта 41% роблять це рідше, не читають узагалі або не змогли відповісти. Про це йдеться в дослідженні «Читання в Україні: поведінка, мотивація та інструменти залучення» від Мінкульту.
Що обирають? Найпопулярніші жанри — детективи та історичні романи. Найчастіше їх обирають люди віком від 55 років.
Друковані книжки читають 58% читачів, електронні — 44%, а аудіокнижки слухають 35%. Протягом останнього року українською читали або слухали 87%, російською — 42%. Водночас після початку повномасштабного вторгнення 49% читачів відмовилися від книжок російською або стали читати їх значно рідше.
Навіщо читають? Для 69% читачів це спосіб відпочити, для 54% — отримати задоволення, а для 43% — дізнатися нове й розвиватися. Також 32% кажуть, що книжки допомагають їм зменшити тривожність.
Чому перестають читати? Серед тих, хто читає рідко або не читає, 59% назвали брак мотивації чи звички, а 15% — відсутність доступу до книжок.
Також 70% читачів мали періоди тривалістю щонайменше пів року, коли майже не читали й не слухали книжок. З них 35% повернулися до регулярного читання, а ще 62% беруться за книжки час від часу.
Учасники глибинних інтерв’ю описували такі періоди словами «читання не йшло». Книжки відходили на другий план через роботу, виснаження чи звичку до коротшого контенту.
Кого опитували? Дослідження складалося з двох етапів: 41 глибинного інтерв’ю з фахівцями книжкової галузі й людьми, які повернулися до читання, а також кількісного опитування 2200 людей віком від 14 років.
Прочитати дослідження можна за посиланням.
Фото: Галина Зварич
Засновник SpaceX Ілон Маск розпорядився обмежити роботу військової версії Starlink, якою користується Україна. Про це пише The Wall Street Journal з посиланням на американських посадовців.
Що відомо? За даними видання, Маск і Трамп «висловлювали гнів» на Україну за атаки на російські паливні заводи. Після цього Маск наказав обмежити швидкість, на якій працюють термінали в Україні.
Водночас двоє співрозмовників видання розповіли, що Маск й Трамп обговорили рішення щодо Starlink телефоном після того, як про обмеження стало відомо публічно.
Деякі американські посадовці стверджують, що Маск діяв самостійно, а Трамп не наказував уживати заходів у відповідь проти України. Водночас інше джерело WSJ каже, що бізнесмен спілкувався з Президентом США й кількома представниками його адміністрації ще до запровадження обмежень.
Нагадаємо. 15 жовтня власник SpaceX Ілон Маск повідомив, що ліміти швидкості для військового пакета Starshield залежать не від його компанії, а від уряду США. Він пояснив, що системи Starshield належать уряду США, а Starlink — це комерційна послуга, яка належить компанії SpaceX і контролюється нею.
Контекст. 14 жовтня Міністерство оборони України повідомило, що SpaceX зберігає обмеження швидкості на рівні 161 км/год. Однак якість зв’язку на швидкості до 160 км/год покращилася.
Фото: Білий дім
Підрозділ GROUP 10 департаменту активних дій Головного управління розвідки взяв у полон 29 російських військових під час операції на Сумщині. Також українські розвідники ліквідували 108 росіян і уразили понад 1100 цілей. Про це повідомили у відомстві.
Що ще відомо? За сім тижнів українські військові зачистили від росіян понад 600 гектарів лісу й передали позиції Силам оборони України.
Нагадаємо. Українські військові вперше провели повітряну евакуацію пораненого бійця з позиції на лінії фронту. Військовий 30-ї окремої механізованої бригади дістав поранення, однак вивезти його наземним роботизованим комплексом було неможливо через високу активність російських дронів і заміновану місцевість. Про це повідомили в Сухопутних військах.
Учора, 20 жовтня, парламент у Румунії затвердив новий уряд на чолі з Лукою Нікулеску. 280 депутатів підтримали новий уряд, а 58 проголосували проти. За Конституцією Румунії, для затвердження уряду потрібно щонайменше 233 голоси. Про це пише Digi24.
Що відомо про Луку Нікулеску? Лука Нікулеску — дипломат і колишній журналіст. Раніше він виконував обов’язки заступника міністра закордонних справ Румунії. Його кандидатуру на посаду прем’єра запропонував румунський Президент Нікушор Дан.
Що передувало? У квітні 2026 року в Румунії загострилася політична криза, коли соціал-демократи вийшли з урядової коаліції. У результаті уряд Іліє Боложана пішов у відставку. Після цього Президент Румунії Нікушор Дан кілька разів намагався сформували новий уряд, однак попередні кандидати не набирали достатньо голосів в парламенті.
Нагадаємо. 30 вересня Апеляційний суд Бухареста ухвалив рішення арештувати колишнього кандидата в президенти Румунії Келіна Джорджеску. Раніше він перебував під судовим наглядом.
Більше про те, як Росія втручалася у вибори в Румунії й до чого тут Джорджеску — читайте у спецпроєкті The Ukrainians Media та НЗЛ у партнерстві з Центральною виборчою комісією.
Запросіть друга до Спільноти
Вкажіть, будь ласка, контактні дані людини, яку хочете запросити
Придбайте для друга подарунок від TUM
Вкажіть, будь ласка, контактні дані цієї людини, щоби ми надіслали їй посилку
Майже готово
Вкажіть ще, будь ласка, своє ім’я та емейл.
Дякуємо і до зв’язку незабаром!
Вхід в кабінет
Відновлення пароля
Оберіть рівень підтримки
Амбасадорський
digital & print
на 17% дешевше499 грн/міс
Амбасадорський
digital & print
на 17% дешевше416 грн/міс
499 грн/міс
При оплаті 4999 грн за рік
Вітаємо у спільноті!