Топ-100

Детальніше. Топ-20 книжок XXI століття:

1. «Вовчий зал» (Wolf Hall), Хіларі Мантел.
2. «Гілеад» (Gilead), Мерилін Робінсон.
3. «Час секонд хенд», Світлана Алексієвич.
4. «Не відпускай мене» (Never Let Me Go), Кадзуо Ісіґуро.
5. «Аустерліц» (Austerlitz), Вінфрід Георг Макс Зебальд.
6. «Янтарне скло» (The Amber Spyglass), Філіп Пулман.
7. «Між світом і мною» (Between the World and Me), Та-Нехісі Котс.
8. «Осінь» (Autumn), Алі Сміт.
9. «Хмарний атлас» (Cloud Atlas), Девід Мітчелл.
10. «Половина жовтого сонця»  (Half of a Yellow Sun), Чимаманда Нґозі Адічі. 
11. «Моя неймовірна подруга» (My Brilliant Friend), Елена Ферранте (2011)
12. «Змова проти Америки» (The Plot Against America), Філіп Рот (2004)
13. «Nickel and Dimed», Барбара Еренрайх (2001)
14. «Оксамитові пальчики» (Fingersmith), Сара Уотерс (2002)
15. «Шосте вимирання» (The Sixth Extinction), Елізабет Колберт (2014)
16. «Поправки» (The Corrections), Джонатан Франзен (2001)
17. «Дорога» (The Road), Кормак Маккарті (2006)
18. «Доктрина шоку» (The Shock Doctrine), Наомі Кляйн (2007)
19. «Загадкове нічне вбивство собаки» (The Curious Incident of the Dog in the Night‑Time), Марк Хеддон (2003)
20. «Життя за життям» (Life After Life), Кейт Аткінсон (2013)

Повний список можна переглянути за посиланням. 

Нагадаємо, ось список найкращих книжки BookForum 2019.

→ Які книги зі списку можна прочитати українською: 

• «Життя за життям» (Life After Life), Кейт Аткінсон: Урсула Тодд заходить до мюнхенського кафе в листопаді 1930 року, замовляє гарячий шоколад і стріляє в серце чоловіку, який ще не встиг стати фюрером. Хоча насправді все починається не так: Урсула Тодд народжується 11 лютого 1910 року й одразу помирає. Народжується 11 лютого 1910 року й у дитячому віці тоне в морі. Народжується 11 лютого 1910 року й гине під час бомбардування Лондона. Народжується 11 лютого 1910 року, виходить заміж за німця, чаює з Гітлером, гине в поруйнованому Берліні. Народжується 11 лютого 1910 року і…
• «Загадкове нічне вбивство собаки» (The Curious Incident of the Dog in the Night‑Time), Марк Хеддон: П’ятнадцятирічний аутист Крістофер Бун, якому важко розуміти людські емоції і легко підкорити математичну логіку, порівнює свій мозок з комп’ютером, який відмовляється обробляти надлишок інформації і просто «зависає». За допомогою дедуктивного методу Шерлока Голмса Крістофер намагається не лише розкрити загадкове вбивство сусідського собаки, а й створити за окремими зрозумілими йому деталями власну дивовижну картину світу. І коли хлопчик, що для прогулянок малює мапи власної вулиці, відважиться на подорож до Лондона — це буде його перший крок у нове життя.
• «Шосте вимирання» (The Sixth Extinction), Елізабет Колберт: Під час роботи над книгою авторка побувала майже на всіх континентах, відвідала наукові бази в тропіках Амазонії і на островах Великого Бар’єрного рифу, спілкувалася з сотнями людей. Колберт шукає відповідь на питання, що станеться, якщо темпи вимирання прискоряться. Ця книга не наукова праця. Вона — швидше велетенська стаття для суспільно-природничого журналу зі світовим ім’ям, яку ми маємо можливість читати українською.
• «Моя неймовірна подруга» (My Brilliant Friend), Елена Ферранте: Ніжну Елену і запальну Лілу сусіди звикли бачити завжди разом. Навчатися, щоб стати багатими, — такою була їхня дитяча мрія. Але життя повело дівчат до неї різними шляхами. Розумниця Елена наполегливо здобуває освіту, а обдарована Ліла працює в сімейній взуттєвій майстерні, готуючись до весілля. Постійно змагаючись і зростаючи в цьому суперництві, подруги залишать однолітків далеко позаду. Проте в Італії 1950-х років вирватися зі світу невігластва, насилля і батьківського диктату непросто. Це наче гра, у якій Елена і Ліла зробили різні ставки. Яка з них переможе?
• «Не відпускай мене» (Never Let Me Go), Кадзуо Ісіґуро. «Не відпускай мене» — пронизлива історія, яка по праву входить у перелік найкращих англійських творів усіх часів. Це роман з елементами наукової фантастики та антиутопії, розповідь про пошук відповідей, любов, дружбу, пам’ять, надію і безвихідь. Кеті, головна героїня книжки, намагається зрозуміти та прийняти своє дитинство і юність у привілейованій школі-інтернаті Гейлшем та поза нею, свою інакшість від людей та обране для самої Кеті та її найближчих друзів призначення бути донором. Це довга дорога зі спогадів, відчуттів, одкровень, які поволі вибудовують для героїв нову картину світу. «Не відпускай мене» у перекладі Софії Андрухович — перша книжка Кадзуо Ішіґуро, видана українською мовою. Оформили видання Назар Гайдучик та Оксана Йориш, роботи яких наче споп-кадри з намальованого кіно додали тонкій емоційній напрузі тексту ще й гри світлотіней та динамічних акцентів.
• «Час секонд хенд», Світлана Алексієвич. Монологи, що потрапили до книги, авторка записувала протягом останнього десятиріччя, мандруючи всім колишнім Радянським Союзом. «Час секонд-хенд» — це мій діагноз нам, діагноз тому, що ми зробили за 20 років, нашому злочинному романтизмові та, як я зараз вважаю, нашій мовчанці, нашій теперішній німоті й мовчанню еліти. Ми поступилися владою бандитам. Я навіть не знаю, як назвати. Це вже навіть не політики, а такий орден тих, хто має доступ до російського пирога. Ось вони його розділили, і це такий своєрідний орден».

→ Роман «Щиголь» Донни Тартт встиг стати класикою 21 століття. 26 вересня його кіноадаптація виходить в український прокат. Після неймовірного успіху Warner Bros. з режисерським дебютом Бредлі Купера «Зірка народилася», кіностудія прагне досягти такого ж резонансу стрічкою «Щиголь». «Щиголь» — найбільш обговорюваний роман 2000-х. Донна Тартт не схожа на сучасних письменників: не дає інтерв’ю, майже не знімається для журналів і пише по книзі раз на десять років. У 1992 році вийшла її «Таємна історія» (дебютантка отримала за нього аванс в півмільйона доларів), в 2002 — «Маленький друг». Обидві книги стали бестселерами, а «Щиголь», який з’явився в 2013, приніс їй нову хвилю популярності: Таррт отримала Пулітцерівську премію, а Time включив її до переліку «100 найвпливовіших людей світу». У стиль письменниці неможливо не закохатися: вона пише на рідкість лаконічно, просто, стримано і розумно, при цьому від книги не відірватися. Критики кажуть, що всі книги Тартт — про прагнення до недосяжного; її порівнюють з Діккенсом за масштабність і опрацювання персонажів і з Достоєвським — за атмосферу книг. В «Щиголі» Тартт майстерно змішує захопливий детектив, сімейну сагу і роман про дорослішання. З одного боку, він так і проситься на екран, з іншого — відобразити в двох годинах екранного часу 800 сторінок світу Донни Тартт непросто.

Фото: 4Chan

Детальніше. Жодна інституція чи компанія до зараз не брались за такий проєкт. Хоча в багатьох країнах є списки по типу «Золотої літературної спадщини», на які орієнтуються видавці, колекціонери, чиновники, читачі та бібліотекарі.

Це завдання виконав Український ПЕН, до якого входять українські письменники, журналісти, видавці, перекладачі, науковці, правозахисники та культурні менеджери.

За словами виконавчої директорки Українського ПЕН Тетяни Терен, робота над списком тривала понад 6 місяців. Під час неї тривали обговорення, сварки, численні голосування та дискусії. ТОП-100 обирали серед 300 творів.

До списку увійшов «Кобзар» Тараса Шевченка. У списку є і твори зі шкільної програми: «Мойсей» Івана Франка, «Чорна рада» Пантелеймона Куліша і «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» Панаса Мирного. Найновіша з усіх книжок у списку — «Фелікс Австрія» Софії Андрухович.

Увесь список опублікований на сайті The Ukrainians.

ПЕН-клуб — міжнародна неурядова організація, яка об’єднує професійних письменників, редакторів і перекладачів для дружби й інтелектуальніої співпраці письменників всього світу. Клуб діє як потужна сила в захисті прав письменників, яких садять до в’язниці, а деколи і вбивають за їх погляди. Назва клубу — ПЕН — це абревіатура від англійських слів «Poets, Playwrights, Essayists and Novelists» — «поети, драматурги, есеїсти, романісти», які складаються в слово «пен» (pen) — ручка для писання. Міжнародний Пен-клуб складається зі 144 автономних національних Пен-центрів в 101 країні.

Нагадаємо, BookForum у Львові починається наступного тижня.

→ За бестселером Софії Андрухович «Фелікс Австрія» зняли фільм. Він називається «Віддана». Режисером фільму стала Христина Сиволап, це буде її дебют у повному метрі. Головну роль Стефанії у фільмі виконує польська актриса Маріанна Янушевич, роль Аделі — Олеся Романова, а у ролі скульптора знімається Роман Луцький. 

Сюжет про стосунки двох молодих дівчат: служниці Стефанії, та панянки Аделі. Вони виросли разом і зараз вивчають межі їхніх стосунків — вони сестри та подруги, чи служниця та панянка? Фантасмагористичний сюжет, фантазії та тісне переплетення правди й вигадки — усе це відбувається у Станіславові (тепер Івано-Франківськ), який на той час входив до складу Австро-Угорської імперії. Дія відбувається наприкінці XIX – початку XX століття.  

Костюми у фільмі будуть особливими. Як поділилась художниця костюмів та стилістка Леся Патока, яка, до слова, створює образи для Джамали, Onuka та Panivalkova, робота над цим фільмом стала для неї справжнім викликом. Наприклад, вона із Бангкоку привезла індійські тканини із 3D вишивкою, в Таїланді купила вінтажні сумочки, яким більше 100 років, і лише одне плаття головної героїні обшили більше, ніж 50 ґудзиками. Пір’я для шляпок купували на страусиних фермах і з Китаю замовляли пір’я фаназів та павлінів.

Творці фільму обіцяють, що «Віддана» вийде на широкі екрани у 2020 році. 

→ Українці не читають книжок. За даними соціологічних опитувань 60% українців у 2018 році не прочитали жодної книжки і не були ані в книгарні, ані в бібліотеці. Такі результати показало дослідження, яке проводив Київський міжнародний інститут соціології у вересні 2018 року.

Дослідження показало такі результати:

• 60% дорослих у 2018 році не читали жодних книжок (електронних або
• друкованих) і не відвідували ні бібліотеку, ні книгарню;
• 23% респондентів(оптуваних) відвідали бібліотеку або книгарню хоча б один раз
• впродовж останнього року;
• 13% не відвідували бібліотеку або книгарню, але читали книжку;
• близько 50% дорослих українців не відвідали жодної культурної події протягом
• року;

Найбільше на культурні події ходять люди від 18 до 29 років: на концерти – 26% респондентів, у театр – 13%.

Фото: The Ukrainians