українське

Детальніше. Жодна інституція чи компанія до зараз не брались за такий проєкт. Хоча в багатьох країнах є списки по типу «Золотої літературної спадщини», на які орієнтуються видавці, колекціонери, чиновники, читачі та бібліотекарі.

Це завдання виконав Український ПЕН, до якого входять українські письменники, журналісти, видавці, перекладачі, науковці, правозахисники та культурні менеджери.

За словами виконавчої директорки Українського ПЕН Тетяни Терен, робота над списком тривала понад 6 місяців. Під час неї тривали обговорення, сварки, численні голосування та дискусії. ТОП-100 обирали серед 300 творів.

До списку увійшов «Кобзар» Тараса Шевченка. У списку є і твори зі шкільної програми: «Мойсей» Івана Франка, «Чорна рада» Пантелеймона Куліша і «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» Панаса Мирного. Найновіша з усіх книжок у списку — «Фелікс Австрія» Софії Андрухович.

Увесь список опублікований на сайті The Ukrainians.

ПЕН-клуб — міжнародна неурядова організація, яка об’єднує професійних письменників, редакторів і перекладачів для дружби й інтелектуальніої співпраці письменників всього світу. Клуб діє як потужна сила в захисті прав письменників, яких садять до в’язниці, а деколи і вбивають за їх погляди. Назва клубу — ПЕН — це абревіатура від англійських слів «Poets, Playwrights, Essayists and Novelists» — «поети, драматурги, есеїсти, романісти», які складаються в слово «пен» (pen) — ручка для писання. Міжнародний Пен-клуб складається зі 144 автономних національних Пен-центрів в 101 країні.

Нагадаємо, BookForum у Львові починається наступного тижня.

→ За бестселером Софії Андрухович «Фелікс Австрія» зняли фільм. Він називається «Віддана». Режисером фільму стала Христина Сиволап, це буде її дебют у повному метрі. Головну роль Стефанії у фільмі виконує польська актриса Маріанна Янушевич, роль Аделі — Олеся Романова, а у ролі скульптора знімається Роман Луцький. 

Сюжет про стосунки двох молодих дівчат: служниці Стефанії, та панянки Аделі. Вони виросли разом і зараз вивчають межі їхніх стосунків — вони сестри та подруги, чи служниця та панянка? Фантасмагористичний сюжет, фантазії та тісне переплетення правди й вигадки — усе це відбувається у Станіславові (тепер Івано-Франківськ), який на той час входив до складу Австро-Угорської імперії. Дія відбувається наприкінці XIX – початку XX століття.  

Костюми у фільмі будуть особливими. Як поділилась художниця костюмів та стилістка Леся Патока, яка, до слова, створює образи для Джамали, Onuka та Panivalkova, робота над цим фільмом стала для неї справжнім викликом. Наприклад, вона із Бангкоку привезла індійські тканини із 3D вишивкою, в Таїланді купила вінтажні сумочки, яким більше 100 років, і лише одне плаття головної героїні обшили більше, ніж 50 ґудзиками. Пір’я для шляпок купували на страусиних фермах і з Китаю замовляли пір’я фаназів та павлінів.

Творці фільму обіцяють, що «Віддана» вийде на широкі екрани у 2020 році. 

→ Українці не читають книжок. За даними соціологічних опитувань 60% українців у 2018 році не прочитали жодної книжки і не були ані в книгарні, ані в бібліотеці. Такі результати показало дослідження, яке проводив Київський міжнародний інститут соціології у вересні 2018 року.

Дослідження показало такі результати:

• 60% дорослих у 2018 році не читали жодних книжок (електронних або
• друкованих) і не відвідували ні бібліотеку, ні книгарню;
• 23% респондентів(оптуваних) відвідали бібліотеку або книгарню хоча б один раз
• впродовж останнього року;
• 13% не відвідували бібліотеку або книгарню, але читали книжку;
• близько 50% дорослих українців не відвідали жодної культурної події протягом
• року;

Найбільше на культурні події ходять люди від 18 до 29 років: на концерти – 26% респондентів, у театр – 13%.

Фото: The Ukrainians

Детальніше. «Кріпосна» — це костюмована мелодрама, знята у співпраці компаніями StarLight Films та Film.UA. Сюжет серіалу розповідає про долю кріпосної Катерини, яка має бездоганні манери, володіє кількома іноземними мовами, грає на фортепіано і навіть гарно малює. 

Обертаючись у колах місцевих багатіїв, вона закохується у привабливого дворянина Олексія Косача. Виборюючи право на свободу та кохання, Катерина долає чимало перешкод.

Події мелодрами відбуваються у Ніжині у 19 столітті. Творці серіалу відмовились від штучних декорацій. Локаціями зйомок були Києво-Печерська Лавра і столичний «Шоколадний будиночок», Національний музей народної архітектури та побуту Пирогово, Національний історико-культурний заповідник «Качанівка», а також «тернопільський Версаль» — Палац Вишневецьких.

Перший сезон «Кріпосної» у лютому 2019 року показав український телеканал СТБ. За перший тиждень показу серіал очолив рейтинги трансляцій усіх каналів України в будні.

Серед причин успіху українського серіалу в Польщі видання Dziennik Zachodni називає одні географічні широти із Польщею, адже раніше на польському телебаченні показували переважно мелодрами турецького виробництва. 

⟶ Серіал про заробітчанок зі Львова підкорив майже 4 мільйони польських телеглядачів. Телесеріал «Дівчата зі Львова» розповідає про пригоди львів’янок, які приїхали працювати до Варшави.Телесеріал вийшов на екрани у вересні 2015. Вже у жовтні телесеріал мав глядацьку аудиторію у майже чотири мільйони глядачів, що становить приблизно десяту частину від усього населення Польщі.

За сюжетом до Варшави молоді жінки вирушули у пошуках нової роботи, кращого  життя і перспектив для себе й близьких, яких залишили в Україні. Українки по-різному поставились до серіалу. Хтось бачив у стрічці образливі нотки й насмішки над жінками, які приїжджають працювати до Польщі, а хтось у захваті від того, наскільки правдиво сценаристи й режисери змогли передати реалії життя заробітчан.

⟶ Фільм «Волинь» — кіно розбрату для польсько-українських відносин. 7 жовтня 2016 року в польський прокат вийшов фільм, присвячений найдраматичнiшiй сторінці польсько-української історії — Волинськiй трагедії або Волинськiй різанинi. Це обопільні етнічні чистки конфліктуючого українського і польського населення у 1943 році на Волині.

На ці події у Варшаві і в Києві дивляться дуже по-різному. Для польського суспільства тема Волині — жива, вона постійно викликає емоції, а для українського — маргінальний епізод, який має набагато менше значення, ніж протистояння їхньої країни з Росією та СРСР. Суперечка стосується, в першу чергу, формулювань: у Польщі вбивства поляків, здійснені ОУН-УПА та їхнiми прихильниками, прийнято називати Волинської різаниною, геноцидом, “найжорстокiшим вбивством в історії”. В Україні прижився термін “Волинська трагедія”, хоча є пропозиції розглядати подію як польсько-українську війну.Немає згоди і щодо кількості жертв: польська історіографія називає цифри від 100 до 200 тисяч з польської сторони, українська каже про 40-60 тисяч поляків і 15-20 тисяч українців.У Польщі роблять акцент на тому, що серед убитих було чимало беззахисних жінок і дітей. Українці розчаровані, що їхнi співрозмовники рідко згадують про причини конфлікту, і нагадують, що жінок і дітей без докорів сумління вбивали і польські партизани.

Читати більше тут і тут.

Фото: Детектор Медіа