Три сцени, десятки спікерів і два дні креативу: що буде на «Дизаріумі» у Львові
24–25 жовтня у Львові відбудеться «Дизаріум» — найбільший креативний фестиваль України. Цьогоріч серед спікерів — засновник мережі Base Design Тьєррі Брюнфо, що працює з Dior і Fondation Louis Vuitton; співзасновники Snask Фредрік Йост і Ерік Коккум, які створюють проєкти для Meta, Microsoft і Samsung; а також засновник banda Паша Вржещ — агенції, визнаної найефективнішою у світі за Effie Index 2025. Про це НЗЛ розповіли організатори.
Як долучитися? «Дизаріум» триватиме два дні на локації !FESTrepublic у Львові та в онлайн-форматі, де транслюватимуть три сцени події. Придбати квитки можна за посиланням. Також для Спільноти The Ukrainians Media діє знижка 10% на квитки.
Для ветеранів, військовослужбовців, бійців УДА, осіб з інвалідністю, ВПО, дружин і дітей загиблих українських військовослужбовців, осіб із пенсійним посвідченням і дітей до 12 років — квитки за 1 грн.
Чого очікувати цього року?
- Два дні і три сцени, де говоритимуть люди, які формують креативну індустрію.
- Понад 36 українських й іноземних спікерів.
- Воркшопи: «Кейсодробильня» від banda й Українська літера та її трансформація.
- Dysarium Market з українськими брендами.
- Місце для вдумливого читання від The Ukrainians Media.
- Ярмарок вакансій і простір для професійних знайомств.
Хто організатори? Створюють «Дизаріум» молодіжна організація «Твори», простір дизайну Pixlab і холдинг емоцій !FEST.
Фото: надали організатори
Ветеран Любомир Дмитришин, якого затримали через девʼять днів після акції проти вирубки дерев на Теремках, оскаржуватиме рішення про нічний домашній арешт. Також він розповів НЗЛ, що дістав струс мозку під час протесту. Напередодні йому повідомили про підозру за статтею про хуліганство і опір правоохоронцям.
Що відомо про падіння поліцейської? До новини про затримання Любомира Дмитришина поліція Києва прикріпила відео, на якому видно, як поліцейська падає, ймовірно, втративши рівновагу. Згодом у неї діагностували черепно-мозкову травму і струс мозку.
За словами Любомира, він не бачив падіння поліцейської, бо в той момент правоохоронці обмежили його рух. Дмитришин також стверджує, що в матеріалах справи немає даних, які підтверджують, що поліцейська травмувалася через його дії. За його словами, вона вказала, що її штовхнула невідома людина.
Що ще відомо? Під час обшуку в Любомира Дмитришина і його дружини забрали ноутбук і телефон. За його словами, техніку досі не повернули. Також він розповів, що йому спершу не дозволили викликати адвоката.
Нагадаємо. 7 жовтня суд призначив Любомиру Дмитришину нічний домашній арешт на 60 діб.
6 жовтня шестеро поліцейських провели обшук у квартирі Любомира. Того ж дня його затримали без рішення суду. За даними правоохоронців, він організував і координував конфлікт із поліцією під час акції проти вирубки дерев на Теремках у Києві.
27 вересня в парку на Теремках відбувся протест проти вирубки дерев. За словами активістки Наталії Чернишової, правоохоронці застосували силу до учасників акції.
Контекст. Ще у травні 2023 року «Теплоенерго» закупило послуги з розроблення проєкту перемички від районної котельні «Теремки» до тепломагістралі №4 від ТЕЦ-5. Очікувана вартість становила 6 млн гривень. За даними громадської ініціативи «Голка», у початковій тендерній специфікації тепломережу планували прокласти вздовж вулиці Теремківської.
Нині маршрут проходить через паркову лісосмугу. У липні 2026 року у КМДА заявили про будівництво теплотраси для житлових масивів Теремки-1 та Теремки-2 у межах Плану стійкості столиці.
Докладніше про будівництво на Теремках — читайте в новині НЗЛ.
Фото: Instagram-сторінка Любомира Дмитришина
Міністри закордонних справ ЄС запровадили санкції проти майже 1600 людей і організацій, пов’язаних із військово-промисловим комплексом Росії. Це найбільше одноразове розширення санкційного списку від початку повномасштабного вторгнення. Про це повідомила висока представниця ЄС Кая Каллас.
Що ще відомо? За словами Каллас, понад половина людей і організацій, які потрапили під нові санкції, пов’язані з виробничим ланцюгом балістичних ракет.
Нагадаємо. Семеро сенаторів від Республіканської та Демократичної партій опублікували заяву, у якій йдеться, що рішення Дональда Трампа дозволити імпорт російського пального є порушенням закону. Вони наголосили, що у 2022 році Конгрес прямо заборонив імпорт російських енергоносіїв.
Контекст. 9 жовтня під час телефонної розмови Трамп і Путін домовилися, що росіяни постачатимуть дизпаливо на американський і світовий ринки. За словами Президента США, РФ поставить понад 300 тисяч тонн дизелю, упродовж листопада — ще 500 тисяч тонн, а після другої поставки — ще мільйон тонн.
Унаслідок російської атаки в Харкові постраждали 19 людей. Зокрема, четверо з них зазнали поранень. Решта постраждалих отримали гостру реакцію на стрес. Серед них — 10-річний хлопчик і 15-річна дівчинка. Про це повідомив очільник Харківської ОВА Олег Синєгубов.
Що ще відомо? За словами керівника Харківської ОВА, декілька російських дронів влучили в багатоповерхівки в Київському районі міста.
Нагадаємо. Загалом упродовж доби в області загинули п’ятеро людей. Серед них — дитина. Також відомо про 45 постраждалих.
Фото: Олег Синєгубов / Telegram
Збірна України з парафехтування завершила чемпіонат Європи з 16 медалями — п’ятьма золотими, п’ятьма срібними і шістьма бронзовими. За загальною кількістю нагород Україна посіла перше місце, а за кількістю золотих медалей — друге. Про це повідомили у Національному паралімпійському комітеті.
Хто виборов медалі? В останній день чемпіонату українці здобули дві командні нагороди. Чоловіча збірна з рапіри виборола срібло. До команди увійшли Андрій Демчук, Олег Науменко, Дмитро Серьоженко та Олексій Закусилов. Також чоловіча збірна в командних змаганнях із шаблі виборола золото.
В індивідуальних змаганнях Сергій Шавкун здобув срібло в чоловічій рапірі категорії С. Олена Федота-Ісаєва виборола бронзу в жіночій шаблі категорії В, а Олег Науменко та Антон Дацко — бронзові медалі в чоловічій рапірі категорії В.
Що ще відомо? Чемпіонат Європи з парафехтування проходив із 6 до 11 жовтня в Кардіффі у Великій Британії. Він був одним із кваліфікаційних змагань до Паралімпійських ігор 2028 року. У чемпіонаті взяли участь спортсмени з 14 країн Європи. Україну представляли 13 парафехтувальників.
Фото: Національний паралімпійський комітет / Instagram.
У Польщі затримали чоловіка, якого підозрюють у плануванні замаху на прем’єр-міністра країни Дональда Туска і міністра національної оборони Владислава Косіняка-Камиша. Про це заявив міністр внутрішніх справ Польщі Марцин Кервінський. Наразі подробиць справи не розголошують.
Що передувало? Учора, 11 жовтня, речниця Міністерства внутрішніх справ Польщі повідомила, що правоохоронці отримали інформацію про можливий замах на прем’єра Дональда Туска і міністра національної оборони Владислава Косіняка-Камиша.
Семеро сенаторів від Республіканської та Демократичної партій опублікували заяву, у якій йдеться, що рішення Дональда Трампа дозволити імпорт російського пального є порушенням закону. За їхніми словами, адміністрація Президента США також не провела консультацій із Конгресом і не надала жодного обґрунтування свого рішення, як вимагає законодавство. Про це йдеться у заяві.
Що ще відомо? Сенатори наголосили, що у 2022 році Конгрес прямо заборонив імпорт російських енергоносіїв, щоб «не допустити фінансування жорстокої війни Путіна проти України американськими коштами».
Що передувало? 9 жовтня під час телефонної розмови Трамп і Путін домовилися, що росіяни постачатимуть дизпаливо на американський і світовий ринки. За словами Президента США, РФ поставить понад 300 тисяч тонн дизелю, упродовж листопада — ще 500 тисяч тонн, а після другої поставки — ще мільйон тонн.
Згодом Міністерство фінансів США оголосило про видачу тимчасової ліцензії для постачання російського дизельного пального на глобальний ринок. Вона діятиме до 7 квітня 2027 року.
Яка реакція? Володимир Зеленський назвав послаблення санкцій проти РФ «слабкістю». Він також заявив, що українська команда 9 жовтня перебувала у Флориді, де працювала над домовленістю про припинення війни. Однак, на його думку, ці переговори використовують як «ширму».
Нагадаємо. 16 вересня Палата представників Конгресу США ухвалила законопроєкт Ліндсі Ґрема про санкції проти Росії та Ірану. За даними «Суспільного», законопроєкт дозволяє американському президенту запроваджувати мита до 100% на товари з країн, які купують російські енергоносії або допомагають РФ обходити санкції. Він також передбачає санкції проти російських посадовців, банків і тіньового флоту, а ще продовжує дію санкцій проти Ірану.
Уранці 12 жовтня росіяни завдали удару по багатоповерхівці в Київському районі Харкова. Загалом упродовж доби в області загинули п’ятеро людей. Серед них — дитина. Також відомо про 45 постраждалих. Про це повідомив очільник Харківської ОВА Олег Синєгубов.
Одещина. Росіяни завдали удару по логістичних приміщеннях поштового оператора на півдні Одещини. Пошкоджено фасад будівлі, скління і обладнання. Минулося без постраждалих. На місці триває ліквідація наслідків.
Дніпропетровщина. У Павлоградському районі внаслідок удару РФ виникла пожежа на території підприємства. Рятувальники ліквідували загоряння.
Фото: ДСНС
П’ять років тому штраф за перевищення швидкості більш ніж на 20 км/год був 340 гривень, а більш ніж на 50 км/год — 1700 гривень. Стільки ж водії платять і зараз. Але у 2021 році на 340 гривень можна було купити майже 12 літрів дизельного пального, зараз — 3,5 літра. Водночас кожна друга смерть на дорозі — через надмірну швидкість.
Спроби посилити відповідальність, зокрема збільшити штрафи, були. 16 вересня у Верховній Раді відбулося голосування за два законопроєкти — основний і альтернативний. Проте депутати не підтримали жодного. Чому за стільки років так і не вдалося підвищити відповідальність за порушення швидкості і чи штрафи гарантовано розв’яжуть цю проблему, розбиралися НЗЛ.
Що кажуть цифри
Також перевищення швидкості — найпоширеніша причина аварій: на неї припадає більше ДТП, ніж на всі інші причини разом узяті. Після резонансних аварій улітку 2026 року проблему знов обговорюють і шукають способи її розв’язати. На додачу до цього також пропонують посилити відповідальність за їзду без права керування, проїзд на червоне, небезпечний обгін, порушення правил проїзду перехресть і переходів, а також ненадання переваги пішоходам.
Яка відповідальність за порушення швидкості зараз?
У населених пунктах можна їхати зі швидкістю до 50 км/год, поза ними — до 90 км/год. На дорогах із розділювальною смугою дозволено до 110 км/год, а на автомагістралях — до 130 км/год.
Якщо водій через порушення спричинив аварію, йому загрожує адміністративна відповідальність — штраф 1445 гривень або позбавлення права керувати автомобілем від шести місяців до року. Якщо ж унаслідок ДТП травмувалися або загинули люди, відповідальність може бути кримінальною.
Окремого суворішого покарання за повторні перевищення швидкості зараз немає.
Чому такі малі штрафи?
Розмір штрафів за перевищення швидкості визначає Верховна Рада. Чинний штраф у 340 гривень встановили у 2021 році. До цього він був 255 гривень. Водночас штраф за значно небезпечніше перевищення — більш як на 50 км/год — тоді збільшили суттєвіше: із 510 до 1700 гривень. Однак, якщо сплатити штраф протягом десяти днів, то сума зменшується вдвічі — до 170 гривень і 850 гривень.
Окремою проблемою залишався контроль за дотриманням швидкісного режиму. У 2015 році після реформи й запуску нової патрульної поліції швидкість на дорогах фактично не контролювали кілька років. Його відновили у 2018 році — саме тоді патрульна поліція почала використовувати лазерні вимірювачі швидкості. А у 2020 році запрацювала система автоматичної фіксації порушень. Але штрафи лишилися малими; змінити їх могла лише Верховна Рада.
Водночас у парламенті не раз з’являлися законопроєкти, які пропонували посилити відповідальність за порушення швидкості, зокрема системні, але до ухвалення вони не доходили.
«Це був сигнал, що на той момент тема не мала достатньої підтримки серед депутатів. Коли ми разом з експертною спільнотою напрацьовували зміни щодо відповідальності за перевищення швидкості, було складно навіть знайти депутатів, готових їх зареєструвати», — каже директорка Центру демократії і верховенства права, експертка з безпеки дорожнього руху Олеся Холопік у коментарі НЗЛ.
За словами Олесі, такими низькими штрафами держава показує громадянам, що перевищення швидкості не є чимось небезпечним. Хоча статистика ДТП свідчить про інше.
Очільник Департаменту патрульної поліції Олексій Білошицький в інтерв’ю «Лівому берегу» каже, що чинні штрафи за перевищення швидкості не відповідають реаліям і не стримують водіїв від повторних порушень. На думку Білошицького, за шосте порушення швидкості на 60–80 км/год водія можна було б позбавляти права керування на рік.
Що пропонували в законопроєктах, за які депутати не проголосували
Якщо водія протягом року вже щонайменше п’ять разів штрафували за перевищення швидкості більш ніж на 60 км/год, то наступне таке порушення передбачає штраф 17 тисяч гривень.
Водночас за перевищення швидкості більш ніж на 40 км/год чотири рази протягом року пропонують штраф у 17 тисяч гривень. За шосте таке порушення — такий самий штраф і позбавлення права керування на 6–12 місяців.
«На мою думку, важливо було: назбирати голоси в залі за цей законопроєкт [№15348, — ред.], а далі його посилювати. Тобто шлях був би відкритий, якби його проголосували. Але є певна боязнь серед депутатів. Вони дуже обережно ставляться навіть до таких, ще не “драконівських”, комплексних змін», — пояснює Олеся Холопік.
Звідки взявся поріг у 20 км/год
В Україні обмеження швидкості й поріг, з якого водія штрафують, — не одне й те саме. Наприклад, у місті водій уже порушує правила, якщо їде швидше за 50 км/год. Однак штраф — 340 гривень — нарахують йому лише за рух зі швидкістю від 71 км/год.
Так було не завжди. Раніше Кодекс України про адміністративні правопорушення окремо передбачав відповідальність за перевищення швидкості менш ніж на 20 км/год і за перевищення більш ніж на 20 км/год. У 2001 році відповідальність за перевищення швидкості менш ніж на 20 км/год депутати скасували.
Законопроєкт №15348-1 пропонував знизити цей поріг до 10 км/год. Депутат і автор законопроєкту Роман Грищук у коментарі НЗЛ пояснив, що таку зміну запропонували, зокрема, через те, що поріг у понад 20 км/год діє в Україні й Росії. Проте основний законопроєкт, який розробляв комітет разом із МВС, не передбачав таких змін.
«Оці “плюс двадцять” за багато років настільки укорінилися, що частина водіїв уже сприймає їх як дозволене перевищення. Мовляв, якщо обмеження 50, то їхати 70 — нормально. Хоча це не так. Дозволена швидкість — 50 км/год, а “плюс двадцять” — лише поріг відповідальності. Тож коли пропонують його знизити, це психологічно сприймається як нове обмеження чи посягання на можливість швидко кудись дістатися», — пояснює Олеся Холопік.
Чому самих штрафів недостатньо
Збільшення штрафів за перевищення швидкості — лише один із кроків, які можуть зменшити кількість аварій на дорогах. За словами Олесі Холопік, штрафи впливають на поведінку більшості водіїв і змушують їх замислитися перед тим, як натиснути на газ і перевищити швидкість.
Ще один крок — позбавлення права керування за систематичні порушення. На думку Холопік, це особливо важливо для водіїв, яких самі штрафи не стримують. Проте це все можливе лише за умови готовності депутатів голосувати за це.
Також важливі камери автофіксації й автомобілі-«фантоми». Навіть якщо водії знають, де встановлена камера, вона все одно змушує знижувати швидкість на небезпечній ділянці. А «фантоми» доповнюють цей контроль, адже водій не знає наперед, де саме його можуть зафіксувати. Камери автофіксації встановлюють на всіх українських дорогах, а автомобілі-«фантоми» поки що працюють лише у Києві та області.
Як Польща розв’язувала проблему перевищення швидкості на дорогах
У 2009 році в Польщі через невідповідність швидкості умовам руху сталося 10 934 ДТП, де загинули 1438 людей. Це 31,2% усіх аварій, спричинених водіями.
До 2021 року максимальний штраф за перевищення швидкості — 500 злотих (понад п’ять з половиною тисяч гривень) — майже не змінювався. Натомість Польща посилювала інші механізми контролю: розвивала мережу камер автоматичної фіксації, застосовувала штрафні бали, а з 2015 року запровадила тимчасове позбавлення прав на три місяці за перевищення дозволеної швидкості більш ніж на 50 км/год у населеному пункті.
Із 2022 року максимальний штраф за перевищення швидкості більш ніж на 70 км/год зріс до 2500 злотих (близько 29 тисяч гривень). За повторне порушення протягом двох років більш ніж на 30 км/год штраф подвоюється — до 5 тисяч злотих (близько 58 тисяч гривень).
Крім штрафів, у Польщі діє система штрафних балів. Їхня кількість залежить від того, наскільки водій перевищив швидкість: за незначне порушення нараховують від одного бала, за найбільше — до 15 балів. Для більшості водіїв граничний показник становить 24 бали, а для тих, хто має посвідчення водія менш як рік, — 20.
За статистикою польської поліції, у 2025 році кількість ДТП через невідповідність швидкості умовам руху була на 61% меншою, ніж у 2009-му, а кількість загиблих — майже на 63%.
Що буде далі?
Роман Грищук каже, що законопроєкти можуть зареєструвати повторно. Також розглядають варіант запропонувати окремі норми із законопроєктів №15348 та №15348-1 у вигляді правок до другого читання законопроєкту щодо шумового забруднення від транспортних засобів, який підтримала Верховна Рада.
Авторка: Соломія Михайлюньо
Колаж: Вадим Блонський
Журналіст Михайло Ткач розповів, що під час допиту йому інкримінували три статті, зокрема шпигунство в інтересах української розвідки, участь в злочинній діяльності і шкоду нанесення Австрії. Про це він розповів у відео.
Що ще відомо? За словами Ткача, після 12 годин після затримання його відпустили через відсутність підстав. Журналіст зазначив, що оператор «Української правди» Ярослав Бондаренко наразі перебуває у відділку.
Нагадаємо. Журналіста «Української правди» Михайла Ткача відпустили з-під варти у Відні. МЗС України продовжує зʼясовувати всі обставини і причини затримання. Разом із Ткачем також затримали оператора Ярослава Бондаренка. Наразі українські консули перевіряють, чи його також відпустили. Про це повідомили в МЗС, передає «Суспільне».
Контекст. Учора, 8 жовтня, журналіста Михайла Ткача затримали у Відні під час виконання редакційного завдання, повʼязаного з пошуком колишнього генпрокурора Руслана Кравченка. «Українська правда» вважає затримання незаконним.
