09:00
загальнонаціональна
хвилина памʼяті
Що відбувається у Гаїті?
Останнього обраного президента Гаїті вбили колумбійські найманці у 2021 році. Замовник злочину досі залишається невідомим. Одразу через місяць після того країною прокотився землетрус, який забрав понад дві тисячі життів і став останньою краплею в цілій низці подій, які довели острівну державу до анархії. Невдовзі по тому уряд втратив залишки контролю над Гаїті.
Вбитого президента замінив виконувач обов’язків, якого ніхто не обирав, тож більшість гаїтян вважає його нелегітимним. В країні майже немає армії — вона була заборонена з 1995 до 2017 року через побоювання уряду, що військо може здійснити переворот (що в історії Гаїті траплялося часто). Поліція також не змогла впоратися з утриманням контролю, тож владу на себе перебрали озброєні банди.
Тепер кримінальні угруповання викрадають і вбивають цивільних, здійснюють групові зґвалтування і грабунки. Водночас бандити контролюють основні дороги, постачання води та електроенергії, громадський транспорт і навіть порт, який забезпечує країні зв’язок із зовнішнім світом. На фоні цього насильства у Гаїті закрилися лікарні і періодично виникають спалахи холери. 4,7 мільйона жителів Гаїті загрожує гострий голод.
З чого все почалося?
Причиною краху острівної країни стала ціла низка катастроф, не лише природних, але й створених людиною. Довгий час територія Гаїті була колонією Франції, яка експлуатувала острів на повну: місцеві плантації приносили європейській імперії приблизно половину її доходу, а ціною цього було нелюдське ставлення до рабів.
Колонізатори настільки гналися за прибутком, що на маленьку французьку частину і без того невеликого острова завезли в кілька разів більше рабів, ніж до всієї Північної Америки. В результаті кількість поневолених перевищувала кількість вільних людей в понад десять разів і ставлення до них було жахливим. Тому, за першої ж нагоди спалахнула революція і гаїтянці здобули собі свободу — це було єдине успішне повстання рабів в історії.
Але європейські імперії та США не хотіли визнавати засновану чорношкірими рабами Республіку Гаїті. На додаток, Франція вимагала репарації за втрату колонії, погрожуючи новим вторгненням. Острівна країна мусила погодитись, в обмін на що отримала визнання своєї незалежності зі сторони Франції (решту країн продовжували ігнорувати Гаїті) та величезний борг, який сплачувала понад сотню років.
Як Гаїті остаточно занепало?
Зруйнована війною за незалежність, ізольована від світу та з величезним боргом, Республіка Гаїті опинилася у стані постійної кризи. Бідність спричиняла соціальні проблеми, доступ до влади став єдиним способом заробітку. Через це постійно відбувалися перевороти, а майже кожен уряд був корумпованим і обмежував свободи своїх громадян. Одного разу Гаїті навіть окупувало сусідню Домінікану на понад двадцять років, але успіху це країні не принесло.
Через таку слабкість держави у її внутрішні справи періодично втручалися зовнішні сили, зокрема США, які намагалися навести на острові лад. Коли іноземні війська залишили Гаїті, владу захопили місцеві диктатори, які ще більше пограбували країну на райському острові. Лише в 1980-х роках Гаїті знову стало демократичною республікою. Але не встигла країна прийти до ладу, як почалися природні катастрофи.
У 2010 році масштабний землетрус вбив близько 300 тисяч жителів Гаїті і майже повністю зруйнував місцеву інфраструктуру й економіку. Саме на фоні оговтування від цієї катастрофи вбили місцевого президента і стався ще один землетрус. Тоді уряд остаточно втратив владу і контроль над Гаїті захопили бандитські угруповання.
Що буде далі?
Офіційний уряд Гаїті просить міжнародну спільноту допомогти навести у країні лад. За погодженим ООН планом, міжнародні сили під керівництвом Кенії та фінансовані США, мають висадитися на острові і побороти бандитські угруповання. Наразі операцію заблокував кенійський суд, але вона все ще може відбутися. Чи прийде країна після цього до ладу — питання відкрите.
Успіх на Гаїті є можливим. Приклад — сусідня Домініканська Республіка, яка займає дві третини цього ж острова. До середини минулого століття вона була в такому ж стані, як Гаїті, але швидше скинула своїх диктаторів, залучила міжнародні інвестиції і сьогодні успішно розвивається та функціонує як вишуканий курорт. Різниця між двома країнами одного острова є настільки значною, що Домінікана навіть будує стіну, аби відгородитися від Гаїті.
Однією з основних причин успіху Домініканської Республіки є той факт, що її оминули природні катаклізми — геологічні особливості спричиняли землетруси лише у Західній частині острова, де розташована Республіка Гаїті. Природу змінити неможливо, але за умови вдалого урядування і міжнародної підтримки Гаїті може оговтатися і досягти свого власного успіху.
Фото: UNDRR/ Carlos Augusto Uribe Perez
Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики
Оновлено. Станом на 18:06 росіяни знову атакували Південний міст у Києві. Унаслідок попередніх атак міст закритий для руху транспорту та метро. Про це повідомив мер столиці Віталій Кличко.
Уночі росіяни втретє ударили по Південному мосту в Києві. Наразі міст повністю перекритий для руху транспорту в обох напрямках. Також повністю обмежили рух транспорту мостом Патона з правого на лівий берег. Про це повідомив мер столиці Віталій Кличко.
Що ще відомо? Також частково обмежили рух до однієї смуги на мосту Метро з лівого на правий берег. Громадський транспорт перенаправляють через Дарницький і Подільський мости.
Нагадаємо. 1 жовтня два російські БпЛА вдарили поблизу опорної частини Південного мосту.
Фото: ДСНС
Оновлено. Станом на 17:35 кількість загиблих у Харкові зросла до двох. Також відомо про 31 постраждалого. Серед них — двоє дітей. Про це повідомив очільник Харківської ОВА Олег Синєгубов.
У Немишлянському районі Харкова внаслідок російської атаки загинула одна людина. Є влучання у приватну забудову. Загалом у місті відомо про дев’ятьох постраждалих. Про це повідомив мер Харкова Ігор Терехов.
Що ще відомо? За однією з адрес повністю зруйновано житловий будинок. Під завалами може перебувати людина. У Слобідському районі також зафіксували влучання у приватну забудову.
Фото: Олег Синєгубов / Telegram
Під час пілотного етапу програми «Ветеранський спорт» траплялися випадки, коли деякі учасники знімали кошти готівкою та витрачали їх не за призначенням. У відомстві наголосили, що програму доопрацюють і продовжать на постійній основі у 2027 році. Про це заявили у Міністерстві у справах ветеранів.
Що ще відомо? У відомстві також зазначили, що не можуть перерозподіляти на «Ветеранський спорт» кошти з інших важливих програм. Зокрема, за їхніми словами, ресурс потрібен для виплати одноразової грошової допомоги ветеранам.
Нагадаємо. Кошти, передбачені на програму «Ветеранський спорт» у 2026 році, закінчилися. Подати заявку в «Дії» та отримати виплату в розмірі 1500 гривень буде неможливо. Для запуску жовтневого етапу потрібне додаткове фінансування, однак наразі виділити його з держбюджету неможливо. Водночас міністерство планує продовжити програму у 2027 році та перевести її з експериментального формату на постійну основу.
Російські спецслужби готують гібридні операції, спрямовані на підрив допомоги Україні та послаблення спроможностей Альянсу. Серед ймовірних цілей РФ — приймальні станції супутникового інтернету Starlink, розташовані в європейських державах. Про це повідомляє ГУР.
Що ще відомо? У ГУР кажуть, що Росія планує залучати до таких операцій завербованих агентів у Європі. Українська розвідка попередила партнерів про підготовку Росії до таких операцій.
28 вересня на старому Голосківському кладовищі у Львові завершили ексгумаційні роботи з пошуку останків вояків Війська Польського. Вони тривали з 25 серпня 2026 року. Під час досліджень виявили 113 останків військовослужбовців Війська Польського, які загинули у вересні 1939 року, а також останки 17 військових Вермахту. Про це сьогодні, 2 жовтня, повідомили в Українському інституті національної пам’яті.
Що ще відомо? Під час робіт також знайшли окремі розрізнені останки. Ймовірно, вони належать двом людям. Крім того, під час ексгумації виявили солдатські жетони, медальйони, ґудзики та інші частини уніформи, особисті речі й гільзи.
Хто проводив дослідження? Роботи проводило товариство з обмеженою відповідальністю «Українська пам’ять» за участі польських фахівців з Інституту національної пам’яті Польщі та Вроцлавського медичного університету.
Довідка. За даними УІНП, у вересні 1939 року на території села Голоско Велике біля Львова відбулися бої між підрозділами Вермахту та Війська Польського. Загиблих у бою вояків Війська Польського поховали у братській могилі на території сільського кладовища. У 1958 році село Голоско Велике увійшло до складу Львова.
Фото: УІНП
Україна отримала 2,9 мільярда євро від Європейського Союзу у межах програми Ukraine Facility. Це частина вже передбаченого фінансування. Отримати його вдалося після того, як Україна виконала десять умов у банківській сфері, енергетиці, аграрній політиці, транспорті та інших галузях. Три з них Україна виконала достроково. Про це повідомив прем’єр-міністр Сергій Корецький.
Що ще відомо? Водночас прем’єр-міністр наголосив, що потреба у фінансуванні залишається критичною. За його словами, уряд разом із парламентом працює над якнайшвидшим ухваленням необхідних законопроєктів.
Нагадаємо. Прем’єр-міністр Сергій Корецький заявив, що ситуація з державними фінансами залишається складною, зокрема через затримку міжнародного фінансування, оскільки Україна не виконала частину зобов’язань перед партнерами. Держава насамперед фінансуватиме оборону, пенсії та соціальні виплати, а також зарплати вчителям, лікарям та іншим працівникам бюджетної сфери. Натомість відкладатимуть видатки, які не є критично важливими.
Сили оборони України уразили нафтопереробний завод «Лукойл-Волгограднефтепереработка» у Волгограді, а також лінійно-виробничу диспетчерську станцію «Самара» в Самарській області РФ. Про це повідомили у Генштабі.
Що ще уразили? Володимир Зеленський повідомив, що українські військові також атакували аеродроми, підприємства, НПЗ, ракетно-космічний центр та склад боєприпасів росіян.
Нагадаємо. Сили оборони України уразили російський склад БпЛА в Донецькій області. На Луганщині також атакували командно-спостережний пункт і ремонтну базу.
Центр громадянських свобод відкрив номінування на Премію імені Ігоря Козловського. До 1 листопада можна висунути на премію людину, ініціативу, проєкт або організацію, які у 2026 році зробили внесок в утвердження людської гідності. Номінувати можна представників різних сфер — культури, освіти, бізнесу, медіа, науки, громадського сектору, війська та інших. Про це НЗЛ повідомили організатори.
Подати заявку на номінацію може будь-хто за посиланням. Також можна самономінуватися.
Кого можна номінувати? На премію можна висунути:
Як обиратимуть лауреата? Кандидатів оцінюватимуть за тим, наскільки важливим був їхній внесок у 2026 році, як він вплинув на утвердження людської гідності, а також за новаторством і тривалістю результатів. Лауреата оголосять 10 грудня.
Хто такий Ігор Козловський? Ігор Козловський — український релігієзнавець і громадський діяч. Після початку російської окупації Донецька він залишився у місті. У 2016 році його ув’язнили російська окупаційна влада. У російській неволі Козловський провів близько 700 днів. У 2023 році Ігор Козловський помер.
Нагадаємо. Першим лауреатом Премії імені Ігоря Козловського у 2025 році став ветеран Олексій Ануля. Він провів майже десять місяців у російському полоні, а після звільнення видав книжку Jingle Bellz.
Фото: надали організатори
В Україні оголосили переможців першого фестивалю AI-реклами AAAIF. Учасники створювали рекламний ролик тривалістю 30–45 секунд для одного із шести вигаданих продуктів. Для роботи вони використовували інструменти штучного інтелекту. Про це НЗЛ розповіли організатори.
Що ще відомо про фестиваль? Участь брали незалежні AI-креатори, працівники креативних і рекламних агенцій і команди авторів. Роботи оцінювали за ідеєю, технічною якістю, відповідністю брифу й загальним враженням. Троє переможців розділили 100 тисяч гривень.
Хто переміг? Перше місце посіла Олена Павліді з роботою «До Смерті Смачно», друге — Олександр Сайфуллін із Krapka, третє — Валерія та Сергій Артеменки з The Anaconda Effect.
Переглянути роботи переможців можна за посиланням.
Хто організував фестиваль? AAAIF провела and action — студія рекламного продакшену й анімації, яка створює рекламні кампанії, відеоконтент і візуальні рішення для брендів.
Міністерство фінансів США запровадили санкції проти російської мережі А7. Росія використала цю систему для проведення оплат через міжнародні банки у 2024 та 2025 роках. Про це повідомили в американському відомстві.
Що відомо про систему А7? Наприкінці 2024 року молдовський проросійський олігарх Ілан Шор та російський державний Промзв’язокбанк заснували фінансову мережу А7.
Зокрема, мережа використовувала компанії-посередники, підроблені документи та неправдиві описи товарів, щоб маскувати платежі, пов’язані з підсанкційними людьми та компаніями.
Хто такий Ілан Шор? Ілан Шор — молдовський олігарх та проросійський політик. У 2019 році він утік з Молдови: спершу до Ізраїлю, а згодом — до Росії. У 2023 році його заочно засудили в Молдові на 15 років у справі про «крадіжку мільярда» з банківської системи та відмивання коштів. Його партію «Шор» заборонили в Молдові у червні 2023 року.
Більше про те, як Росія втручалася у вибори в Молдові і до чого тут Шор — читайте у спецпроєкті The Ukrainians Media та НЗЛ у партнерстві з Центральною виборчою комісією.
Запросіть друга до Спільноти
Вкажіть, будь ласка, контактні дані людини, яку хочете запросити
Придбайте для друга подарунок від TUM
Вкажіть, будь ласка, контактні дані цієї людини, щоби ми надіслали їй посилку
Майже готово
Вкажіть ще, будь ласка, своє ім’я та емейл.
Дякуємо і до зв’язку незабаром!
Вхід в кабінет
Відновлення пароля
Оберіть рівень підтримки
Амбасадорський
digital & print
на 17% дешевше499 грн/міс
Амбасадорський
digital & print
на 17% дешевше416 грн/міс
499 грн/міс
При оплаті 4999 грн за рік
Вітаємо у спільноті!