П’ять років тому штраф за перевищення швидкості більш ніж на 20 км/год був 340 гривень, а більш ніж на 50 км/год — 1700 гривень. Стільки ж водії платять і зараз. Але у 2021 році на 340 гривень можна було купити майже 12 літрів дизельного пального, зараз — 3,5 літра. Водночас кожна друга смерть на дорозі — через надмірну швидкість.
Спроби посилити відповідальність, зокрема збільшити штрафи, були. 16 вересня у Верховній Раді відбулося голосування за два законопроєкти — основний і альтернативний. Проте депутати не підтримали жодного. Чому за стільки років так і не вдалося підвищити відповідальність за порушення швидкості і чи штрафи гарантовано розв’яжуть цю проблему, розбиралися НЗЛ.
Що кажуть цифри
Також перевищення швидкості — найпоширеніша причина аварій: на неї припадає більше ДТП, ніж на всі інші причини разом узяті. Після резонансних аварій улітку 2026 року проблему знов обговорюють і шукають способи її розв’язати. На додачу до цього також пропонують посилити відповідальність за їзду без права керування, проїзд на червоне, небезпечний обгін, порушення правил проїзду перехресть і переходів, а також ненадання переваги пішоходам.
Яка відповідальність за порушення швидкості зараз?
У населених пунктах можна їхати зі швидкістю до 50 км/год, поза ними — до 90 км/год. На дорогах із розділювальною смугою дозволено до 110 км/год, а на автомагістралях — до 130 км/год.
Якщо водій через порушення спричинив аварію, йому загрожує адміністративна відповідальність — штраф 1445 гривень або позбавлення права керувати автомобілем від шести місяців до року. Якщо ж унаслідок ДТП травмувалися або загинули люди, відповідальність може бути кримінальною.
Окремого суворішого покарання за повторні перевищення швидкості зараз немає.
Чому такі малі штрафи?
Розмір штрафів за перевищення швидкості визначає Верховна Рада. Чинний штраф у 340 гривень встановили у 2021 році. До цього він був 255 гривень. Водночас штраф за значно небезпечніше перевищення — більш як на 50 км/год — тоді збільшили суттєвіше: із 510 до 1700 гривень. Однак, якщо сплатити штраф протягом десяти днів, то сума зменшується вдвічі — до 170 гривень і 850 гривень.
Окремою проблемою залишався контроль за дотриманням швидкісного режиму. У 2015 році після реформи й запуску нової патрульної поліції швидкість на дорогах фактично не контролювали кілька років. Його відновили у 2018 році — саме тоді патрульна поліція почала використовувати лазерні вимірювачі швидкості. А у 2020 році запрацювала система автоматичної фіксації порушень. Але штрафи лишилися малими; змінити їх могла лише Верховна Рада.
Водночас у парламенті не раз з’являлися законопроєкти, які пропонували посилити відповідальність за порушення швидкості, зокрема системні, але до ухвалення вони не доходили.
«Це був сигнал, що на той момент тема не мала достатньої підтримки серед депутатів. Коли ми разом з експертною спільнотою напрацьовували зміни щодо відповідальності за перевищення швидкості, було складно навіть знайти депутатів, готових їх зареєструвати», — каже директорка Центру демократії і верховенства права, експертка з безпеки дорожнього руху Олеся Холопік у коментарі НЗЛ.
За словами Олесі, такими низькими штрафами держава показує громадянам, що перевищення швидкості не є чимось небезпечним. Хоча статистика ДТП свідчить про інше.
Очільник Департаменту патрульної поліції Олексій Білошицький в інтерв’ю «Лівому берегу» каже, що чинні штрафи за перевищення швидкості не відповідають реаліям і не стримують водіїв від повторних порушень. На думку Білошицького, за шосте порушення швидкості на 60–80 км/год водія можна було б позбавляти права керування на рік.
Що пропонували в законопроєктах, за які депутати не проголосували
Якщо водія протягом року вже щонайменше п’ять разів штрафували за перевищення швидкості більш ніж на 60 км/год, то наступне таке порушення передбачає штраф 17 тисяч гривень.
Водночас за перевищення швидкості більш ніж на 40 км/год чотири рази протягом року пропонують штраф у 17 тисяч гривень. За шосте таке порушення — такий самий штраф і позбавлення права керування на 6–12 місяців.
«На мою думку, важливо було: назбирати голоси в залі за цей законопроєкт [№15348, — ред.], а далі його посилювати. Тобто шлях був би відкритий, якби його проголосували. Але є певна боязнь серед депутатів. Вони дуже обережно ставляться навіть до таких, ще не “драконівських”, комплексних змін», — пояснює Олеся Холопік.
Звідки взявся поріг у 20 км/год
В Україні обмеження швидкості й поріг, з якого водія штрафують, — не одне й те саме. Наприклад, у місті водій уже порушує правила, якщо їде швидше за 50 км/год. Однак штраф — 340 гривень — нарахують йому лише за рух зі швидкістю від 71 км/год.
Так було не завжди. Раніше Кодекс України про адміністративні правопорушення окремо передбачав відповідальність за перевищення швидкості менш ніж на 20 км/год і за перевищення більш ніж на 20 км/год. У 2001 році відповідальність за перевищення швидкості менш ніж на 20 км/год депутати скасували.
Законопроєкт №15348-1 пропонував знизити цей поріг до 10 км/год. Депутат і автор законопроєкту Роман Грищук у коментарі НЗЛ пояснив, що таку зміну запропонували, зокрема, через те, що поріг у понад 20 км/год діє в Україні й Росії. Проте основний законопроєкт, який розробляв комітет разом із МВС, не передбачав таких змін.
«Оці “плюс двадцять” за багато років настільки укорінилися, що частина водіїв уже сприймає їх як дозволене перевищення. Мовляв, якщо обмеження 50, то їхати 70 — нормально. Хоча це не так. Дозволена швидкість — 50 км/год, а “плюс двадцять” — лише поріг відповідальності. Тож коли пропонують його знизити, це психологічно сприймається як нове обмеження чи посягання на можливість швидко кудись дістатися», — пояснює Олеся Холопік.
Чому самих штрафів недостатньо
Збільшення штрафів за перевищення швидкості — лише один із кроків, які можуть зменшити кількість аварій на дорогах. За словами Олесі Холопік, штрафи впливають на поведінку більшості водіїв і змушують їх замислитися перед тим, як натиснути на газ і перевищити швидкість.
Ще один крок — позбавлення права керування за систематичні порушення. На думку Холопік, це особливо важливо для водіїв, яких самі штрафи не стримують. Проте це все можливе лише за умови готовності депутатів голосувати за це.
Також важливі камери автофіксації й автомобілі-«фантоми». Навіть якщо водії знають, де встановлена камера, вона все одно змушує знижувати швидкість на небезпечній ділянці. А «фантоми» доповнюють цей контроль, адже водій не знає наперед, де саме його можуть зафіксувати. Камери автофіксації встановлюють на всіх українських дорогах, а автомобілі-«фантоми» поки що працюють лише у Києві та області.
Як Польща розв’язувала проблему перевищення швидкості на дорогах
У 2009 році в Польщі через невідповідність швидкості умовам руху сталося 10 934 ДТП, де загинули 1438 людей. Це 31,2% усіх аварій, спричинених водіями.
До 2021 року максимальний штраф за перевищення швидкості — 500 злотих (понад п’ять з половиною тисяч гривень) — майже не змінювався. Натомість Польща посилювала інші механізми контролю: розвивала мережу камер автоматичної фіксації, застосовувала штрафні бали, а з 2015 року запровадила тимчасове позбавлення прав на три місяці за перевищення дозволеної швидкості більш ніж на 50 км/год у населеному пункті.
Із 2022 року максимальний штраф за перевищення швидкості більш ніж на 70 км/год зріс до 2500 злотих (близько 29 тисяч гривень). За повторне порушення протягом двох років більш ніж на 30 км/год штраф подвоюється — до 5 тисяч злотих (близько 58 тисяч гривень).
Крім штрафів, у Польщі діє система штрафних балів. Їхня кількість залежить від того, наскільки водій перевищив швидкість: за незначне порушення нараховують від одного бала, за найбільше — до 15 балів. Для більшості водіїв граничний показник становить 24 бали, а для тих, хто має посвідчення водія менш як рік, — 20.
За статистикою польської поліції, у 2025 році кількість ДТП через невідповідність швидкості умовам руху була на 61% меншою, ніж у 2009-му, а кількість загиблих — майже на 63%.
Що буде далі?
Роман Грищук каже, що законопроєкти можуть зареєструвати повторно. Також розглядають варіант запропонувати окремі норми із законопроєктів №15348 та №15348-1 у вигляді правок до другого читання законопроєкту щодо шумового забруднення від транспортних засобів, який підтримала Верховна Рада.
Авторка: Соломія Михайлюньо
Колаж: Вадим Блонський
У Луцьку внаслідок падіння уламків російського БпЛА 13 жовтня пошкоджено найбільшу картину світу — «Космогонію» в Музеї Корсаків. Частково знищено шосту частину полотна — «Майбутнє». Про це повідомили в Музеї сучасного українського мистецтва Корсаків.
Що ще відомо? Пошкоджено саме полотно площею понад 2000 квадратних метрів, яке у 2024 році встановило національний рекорд України. У музеї додали, що розглядають два варіанти: повністю відновити пошкоджений фрагмент або зберегти сліди пожежі як нагадування наступним поколінням про наслідки війни.
Що відомо про «Космогонію»? «Космогонія» — масштабний філософсько-мистецький проєкт, який складається із шести частин і відповідає на три питання: звідки ми взялися, хто ми є і що з нами буде.
У 2024 році мистецький проєкт «Космогонія» отримав звання — найбільший твір малярства в Україні.
Нагадаємо. 13 жовтня внаслідок російського обстрілу у Луцьку виникла пожежа в культурно-розважальних комплексів «Адреналін Сіті». Займання ліквідували.
Фото: Музей сучасного мистецтва / Facebook
Власник SpaceX Ілон Маск повідомив, що ліміти швидкості для військового пакета Starshield залежать не від його компанії, а від уряду США. Про це він написав у відповідь ексміністру оборони Михайлу Федорову.
Що ще відомо? Маск пояснив, що Starshield і Starlink — різні системи з різними власниками. Системи Starshield належать уряду США, а рішення про будь-які обмеження швидкості чи використання ухвалюють американські військові та Президент США.
Starlink — це комерційна послуга, яка належить компанії SpaceX і контролюється нею. За словами Маска, її використання обмежене цивільними й оборонними завданнями і не може застосовуватися для наступальних військових операцій.
Що передувало? Колишній міністр оборони Михайло Федоров повідомив, що Starlink відновлює зв’язок на швидкостях до 160 км/год. Також він додав, що для оборони України потрібно повністю зняти обмеження швидкості для Starshield.
Нагадаємо. Увечері 14 жовтня міністерство оборони України повідомило, що SpaceX зберігає обмеження швидкості на рівні 161 км/год. Однак якість зв’язку на швидкості до 160 км/год покращилася.
Контекст. Уранці 14 жовтня компанія SpaceX запровадила обмеження швидкості роботи терміналів Starlink під час руху. Обмеження стосуються «військового пакету» послуг StarShield.
У Новоолександрівській громаді Дніпропетровщини загинули двоє людей внаслідок російської атаки. У Кривому Розі пошкоджено приватні будинки й автомобілі. Про це повідомив очільник Дніпропетровської ОВА Олександр Ганжа.
Кіровоградщина. В області загинули троє людей, ще шестеро — постраждали. Зафіксовано влучання по територіях підприємств, логістичних центрів, складських об’єктів, житлових будинків і прибудинкових територій. Унаслідок ударів виникли пожежі.
Тернопільщина. Увечері 14 жовтня росіяни атакували одне із підприємств на Чортківщині. Попередньо до лікарні звернулося п’ятеро людей.
Одещина. В Одеському районі частково пошкоджено нежитлову квартиру на 17-му поверсі і балкон квартири на 15-му поверсі. У Білгород-Дністровському районі горіла надвірна споруда для зберігання дров, а також пошкоджено дах непрацюючого виробничого цеху. Минулося без постраждалих.
Полтавщина. Російські БпЛА влучили у два промислових підприємствах у Полтавському та Миргородському районах. Попередньо минулося без постраждалих.
Фото: ДСНС
Учора, 14 жовтня, СБУ й Нацполіція затримали чоловіка, якого підозрюють у вбивстві п’ятьох українських військових на Харківщині. Затриманий — 36-річний російський військовий родом із Санкт-Петербурга, військовослужбовець 1009-го мотострілецького полку ЗС РФ. Раніше він був засуджений у Росії. Про це повідомили в СБУ.
Що ще відомо? За даними Харківської прокуратури, у Циркунівській громаді чоловік, ймовірно, застрелив рибака біля водойми. Слідство припускає, що нападник боявся, що той його викриє.
У прокуратурі зазначили, що 13 жовтня підозрюваний дістався села Момотове, проник до будинку, де перебували українські військові, й відкрив вогонь. Загинули п’ятеро бійців 72-ї бригади ЗСУ.
Фото: СБУ / Telegram
У ніч на неділю, 25 жовтня, Україна перейде на зимовий час. О 04:00 стрілки годинників переведуть на годину назад, тож спати можна буде на годину довше. Попри те, що ще у 2024 році Верховна Рада ухвалила законопроєкт про скасування сезонного переведення годинників, Президент його досі не підписав. НЗЛ розповідає, звідки взялася ця практика в Україні та які країни від неї не відмовилися.
Коли і навіщо в Україні почали переводити годинники? У 1981 році у СРСР запровадили сезонне переведення годинників. Причина — економія електроенергії. У 1996 році Кабінет Міністрів ухвалив постанову «Про порядок обчислення часу на території України», яка передбачає щорічне переведення годинників.
Які ще країни переводять годину? Загалом сезонного переведення годинників дотримуються близько 70 країн. Серед них країни ЄС, Велика Британія, Норвегія, Швейцарія, Молдова, Ізраїль і інші.
Що відомо про скасування переведення годинників в Україні? Скасувати переведення годинників в Україні намагаються вже не вперше. У 2021 році Верховна Рада ухвалила в першому читанні законопроєкт №4201 «Про обчислення часу в Україні», який передбачав запровадження єдиного часу без сезонних змін. Однак після цього він не просунувся далі.
16 липня 2024 року Рада ухвалила цей закон у цілому. Згідно з ним, востаннє Україна мала б перевести годинники 27 жовтня 2024 року. Однак Володимир Зеленський досі не підписав закон.
Що кажуть науковці про переведення годинників? Серед науковців, які займаються хронобіологією — наукою про біологічні ритми — вже досить багато років є майже одностайна думка про недоцільність переведення годинників через причини пов’язані зі здоров’ям. Про це в етері «Громадського радіо» повідомила кандидатка біологічних наук Ольга Маслова.
Водночас у липні 2024 року Академія наук вищої школи України закликала Президента ветувати закон про скасування сезонного переведення годинників. В організації стверджували, що немає авторитетних досліджень, які підтверджували б серйозний негативний вплив такого переведення на фізіологічний і психологічний стан людини.
Також, на думку академії, відмова від літнього часу збільшить витрати підприємств на вечірнє освітлення навесні, влітку й восени. Натомість ранкове сонячне світло, за їхніми словами, витрачатиметься марно.
Оновлено. Станом на 14 жовтня Литва заморозила активи російських олігархів Михайла Фрідмана і Алішера Усманова у межах національних санкцій проти них. Про це повідомив міністр закордонних справ Литви Кястутіс Будріс.
У Литві запровадили національні санкції проти двох російських олігархів Алішера Усманова і Михайла Фрідмана. Рішення ухвалили після того, як ЄС виключив їх із санкційного списку. Про це заявив представник Департаменту міграції Рокас Пукінскас, передає LRT.
Що ще відомо? У межах національних санкцій Усманову й Фрідману заборонено протягом п’яти років в’їжджати до Литви. Ця заборона може бути переглянута та продовжена.
Нагадаємо. Латвія готує національні санкції проти російських олігархів Алішера Усманова й Михайла Фрідмана. Відповідні обмеження проти них уже запровадила Естонія.
Європейський союз виділив Україні ще 2,86 мільярда євро у межах оборонного компонента Ukraine Support Loan. Кошти спрямують на закупівлю систем протиповітряної оборони, ракет, безпілотників і боєприпасів. Про це повідомив прем’єр-міністр Сергій Корецький.
Нагадаємо. 2 жовтня Україна отримала 2,9 мільярда євро від Європейського Союзу у межах програми Ukraine Facility. Це частина вже передбаченого фінансування. Отримати його вдалося після того, як Україна виконала десять умов у банківській сфері, енергетиці, аграрній політиці, транспорті та інших галузях. Три з них Україна виконала достроково.
Оновлено. Станом на 16:37 кількість загиблих у Луцьку зросла до шести. Також відомо про 12 постраждалих. Серед них — дитина. Про це повідомили в ДСНС.
Оновлено. Станом на 14:26 унаслідок російської атаки в Луцьку загинули четверо людей. Про це повідомили в поліції Волинської області.
Унаслідок атаки реактивного російського шахеда в Луцьку пошкоджено гуртівню європейських товарів «ЄвроГурт». Станом на зараз відомо про шістьох постраждалих. Двоє з них — у важкому стані. Ймовірно, всередині павільйону також були люди. Про це повідомили в Волинській ОВА.
Рівне. У місті внаслідок падіння російського дрона в житловий сектор постраждали пʼятеро людей. Серед них — дитина. Виникла пожежа чотирьох приватних легкових автомобілів й покрівлі триповерхової житлової будівлі.
Фото: ДСНС
У польському селі Ласків знайшли останки близько 30 українців, які загинули внаслідок нападу підрозділів Армії Крайової та Батальйонів хлопських у березні 1944 року. Зокрема, виявили як поодинокі, так і групові поховання українців. Про це повідомили в Українському інституті національної пам’яті.
Що передувало? 6 жовтня у селі Ласкові Люблінського воєводства розпочалися пошукові роботи на місцях поховання українців, які загинули або зникли безвісти в роки Другої світової війни на цій території.
Нагадаємо. 28 вересня на старому Голосківському кладовищі у Львові завершили ексгумаційні роботи з пошуку останків вояків Війська Польського. Вони тривали з 25 серпня 2026 року. Під час досліджень виявили 113 останків військовослужбовців Війська Польського, які загинули у вересні 1939 року, а також останки 17 військових Вермахту.
Довідка. 10 березня 1944 року підрозділи Армії Крайової та Батальйонів хлопських — польських підпільних військових формувань — напали на українське село Ласків. За різними історичними даними, під час масового вбивства українців у селі загинули понад 300 людей.
Фото: УІНП / Facebook
Український ветеран Іван Дрозд пробіг 42 кілометри на світовому марафоні у Чикаго. Дистанцію чоловік подолав за три години 41 хвилину. Свої спортивні досягнення ветеран присвятив пам’яті сина й полеглих побратимів. Про це НЗЛ повідомили у благодійному фонді UNBROKEN.
Що ще відомо? Іван Дрозд планує фінішувати в усіх шести марафонах World Marathon Majors. Чиказький марафон став для нього третім. Раніше Іван брав участь у забігах у Бостоні та Нью-Йорку.
Цитата. «Для мене важливо продовжувати бігти й втілювати свою мрію. Попереду ще три марафони з шести, і я налаштований подолати їх усі. Я біжу, щоб пам’ятати. Тож якщо потрібно буде пробігти сто світових марафонів, то я пробіжу сто», — каже захисник.
Що відомо про Івана Дрозда? Іван — ветеран російсько-української війни. Під час оборони Попасної він зазнав тяжкого поранення і втратив частину лівої руки. Згодом, перебуваючи на тривалій реабілітації, чоловік отримав звістку про загибель сина Андрія під час бойового завдання.
Довідка. World Marathon Majors — серія з шести найвідоміших марафонів світу, які відбуваються в Токіо, Бостоні, Лондоні, Берліні, Чикаго й Нью-Йорку. Бігуни, які фінішують на всіх шести марафонах, отримують відзнаку Six Star Finisher.
Фото: надали організатори
