П’ять років тому штраф за перевищення швидкості більш ніж на 20 км/год був 340 гривень, а більш ніж на 50 км/год — 1700 гривень. Стільки ж водії платять і зараз. Але у 2021 році на 340 гривень можна було купити майже 12 літрів дизельного пального, зараз — 3,5 літра. Водночас кожна друга смерть на дорозі — через надмірну швидкість.
Спроби посилити відповідальність, зокрема збільшити штрафи, були. 16 вересня у Верховній Раді відбулося голосування за два законопроєкти — основний і альтернативний. Проте депутати не підтримали жодного. Чому за стільки років так і не вдалося підвищити відповідальність за порушення швидкості і чи штрафи гарантовано розв’яжуть цю проблему, розбиралися НЗЛ.
Що кажуть цифри
Також перевищення швидкості — найпоширеніша причина аварій: на неї припадає більше ДТП, ніж на всі інші причини разом узяті. Після резонансних аварій улітку 2026 року проблему знов обговорюють і шукають способи її розв’язати. На додачу до цього також пропонують посилити відповідальність за їзду без права керування, проїзд на червоне, небезпечний обгін, порушення правил проїзду перехресть і переходів, а також ненадання переваги пішоходам.
Яка відповідальність за порушення швидкості зараз?
У населених пунктах можна їхати зі швидкістю до 50 км/год, поза ними — до 90 км/год. На дорогах із розділювальною смугою дозволено до 110 км/год, а на автомагістралях — до 130 км/год.
Якщо водій через порушення спричинив аварію, йому загрожує адміністративна відповідальність — штраф 1445 гривень або позбавлення права керувати автомобілем від шести місяців до року. Якщо ж унаслідок ДТП травмувалися або загинули люди, відповідальність може бути кримінальною.
Окремого суворішого покарання за повторні перевищення швидкості зараз немає.
Чому такі малі штрафи?
Розмір штрафів за перевищення швидкості визначає Верховна Рада. Чинний штраф у 340 гривень встановили у 2021 році. До цього він був 255 гривень. Водночас штраф за значно небезпечніше перевищення — більш як на 50 км/год — тоді збільшили суттєвіше: із 510 до 1700 гривень. Однак, якщо сплатити штраф протягом десяти днів, то сума зменшується вдвічі — до 170 гривень і 850 гривень.
Окремою проблемою залишався контроль за дотриманням швидкісного режиму. У 2015 році після реформи й запуску нової патрульної поліції швидкість на дорогах фактично не контролювали кілька років. Його відновили у 2018 році — саме тоді патрульна поліція почала використовувати лазерні вимірювачі швидкості. А у 2020 році запрацювала система автоматичної фіксації порушень. Але штрафи лишилися малими; змінити їх могла лише Верховна Рада.
Водночас у парламенті не раз з’являлися законопроєкти, які пропонували посилити відповідальність за порушення швидкості, зокрема системні, але до ухвалення вони не доходили.
«Це був сигнал, що на той момент тема не мала достатньої підтримки серед депутатів. Коли ми разом з експертною спільнотою напрацьовували зміни щодо відповідальності за перевищення швидкості, було складно навіть знайти депутатів, готових їх зареєструвати», — каже директорка Центру демократії і верховенства права, експертка з безпеки дорожнього руху Олеся Холопік у коментарі НЗЛ.
За словами Олесі, такими низькими штрафами держава показує громадянам, що перевищення швидкості не є чимось небезпечним. Хоча статистика ДТП свідчить про інше.
Очільник Департаменту патрульної поліції Олексій Білошицький в інтерв’ю «Лівому берегу» каже, що чинні штрафи за перевищення швидкості не відповідають реаліям і не стримують водіїв від повторних порушень. На думку Білошицького, за шосте порушення швидкості на 60–80 км/год водія можна було б позбавляти права керування на рік.
Що пропонували в законопроєктах, за які депутати не проголосували
Якщо водія протягом року вже щонайменше п’ять разів штрафували за перевищення швидкості більш ніж на 60 км/год, то наступне таке порушення передбачає штраф 17 тисяч гривень.
Водночас за перевищення швидкості більш ніж на 40 км/год чотири рази протягом року пропонують штраф у 17 тисяч гривень. За шосте таке порушення — такий самий штраф і позбавлення права керування на 6–12 місяців.
«На мою думку, важливо було: назбирати голоси в залі за цей законопроєкт [№15348, — ред.], а далі його посилювати. Тобто шлях був би відкритий, якби його проголосували. Але є певна боязнь серед депутатів. Вони дуже обережно ставляться навіть до таких, ще не “драконівських”, комплексних змін», — пояснює Олеся Холопік.
Звідки взявся поріг у 20 км/год
В Україні обмеження швидкості й поріг, з якого водія штрафують, — не одне й те саме. Наприклад, у місті водій уже порушує правила, якщо їде швидше за 50 км/год. Однак штраф — 340 гривень — нарахують йому лише за рух зі швидкістю від 71 км/год.
Так було не завжди. Раніше Кодекс України про адміністративні правопорушення окремо передбачав відповідальність за перевищення швидкості менш ніж на 20 км/год і за перевищення більш ніж на 20 км/год. У 2001 році відповідальність за перевищення швидкості менш ніж на 20 км/год депутати скасували.
Законопроєкт №15348-1 пропонував знизити цей поріг до 10 км/год. Депутат і автор законопроєкту Роман Грищук у коментарі НЗЛ пояснив, що таку зміну запропонували, зокрема, через те, що поріг у понад 20 км/год діє в Україні й Росії. Проте основний законопроєкт, який розробляв комітет разом із МВС, не передбачав таких змін.
«Оці “плюс двадцять” за багато років настільки укорінилися, що частина водіїв уже сприймає їх як дозволене перевищення. Мовляв, якщо обмеження 50, то їхати 70 — нормально. Хоча це не так. Дозволена швидкість — 50 км/год, а “плюс двадцять” — лише поріг відповідальності. Тож коли пропонують його знизити, це психологічно сприймається як нове обмеження чи посягання на можливість швидко кудись дістатися», — пояснює Олеся Холопік.
Чому самих штрафів недостатньо
Збільшення штрафів за перевищення швидкості — лише один із кроків, які можуть зменшити кількість аварій на дорогах. За словами Олесі Холопік, штрафи впливають на поведінку більшості водіїв і змушують їх замислитися перед тим, як натиснути на газ і перевищити швидкість.
Ще один крок — позбавлення права керування за систематичні порушення. На думку Холопік, це особливо важливо для водіїв, яких самі штрафи не стримують. Проте це все можливе лише за умови готовності депутатів голосувати за це.
Також важливі камери автофіксації й автомобілі-«фантоми». Навіть якщо водії знають, де встановлена камера, вона все одно змушує знижувати швидкість на небезпечній ділянці. А «фантоми» доповнюють цей контроль, адже водій не знає наперед, де саме його можуть зафіксувати. Камери автофіксації встановлюють на всіх українських дорогах, а автомобілі-«фантоми» поки що працюють лише у Києві та області.
Як Польща розв’язувала проблему перевищення швидкості на дорогах
У 2009 році в Польщі через невідповідність швидкості умовам руху сталося 10 934 ДТП, де загинули 1438 людей. Це 31,2% усіх аварій, спричинених водіями.
До 2021 року максимальний штраф за перевищення швидкості — 500 злотих (понад п’ять з половиною тисяч гривень) — майже не змінювався. Натомість Польща посилювала інші механізми контролю: розвивала мережу камер автоматичної фіксації, застосовувала штрафні бали, а з 2015 року запровадила тимчасове позбавлення прав на три місяці за перевищення дозволеної швидкості більш ніж на 50 км/год у населеному пункті.
Із 2022 року максимальний штраф за перевищення швидкості більш ніж на 70 км/год зріс до 2500 злотих (близько 29 тисяч гривень). За повторне порушення протягом двох років більш ніж на 30 км/год штраф подвоюється — до 5 тисяч злотих (близько 58 тисяч гривень).
Крім штрафів, у Польщі діє система штрафних балів. Їхня кількість залежить від того, наскільки водій перевищив швидкість: за незначне порушення нараховують від одного бала, за найбільше — до 15 балів. Для більшості водіїв граничний показник становить 24 бали, а для тих, хто має посвідчення водія менш як рік, — 20.
За статистикою польської поліції, у 2025 році кількість ДТП через невідповідність швидкості умовам руху була на 61% меншою, ніж у 2009-му, а кількість загиблих — майже на 63%.
Що буде далі?
Роман Грищук каже, що законопроєкти можуть зареєструвати повторно. Також розглядають варіант запропонувати окремі норми із законопроєктів №15348 та №15348-1 у вигляді правок до другого читання законопроєкту щодо шумового забруднення від транспортних засобів, який підтримала Верховна Рада.
Авторка: Соломія Михайлюньо
Колаж: Вадим Блонський
Кожна школа самостійно обиратиме формат навчання з огляду на безпекову ситуацію та можливості укриття. Серед варіантів — уроки в класах, заняття в укриттях або змішаний формат навчанням. Про це повідомив премʼєр-міністр України Сергій Корецький.
Що передбачається? Якщо укриття не дозволяє провести всі уроки очно, пріоритет надаватимуть математиці, природничим дисциплінам, мовам і літературі, громадянській освіті та історії. Інші предмети за потреби можна буде вивчати дистанційно.
Укриття шкіл, які працюють очно, мають бути обладнані навчальними місцями, резервним живленням, інтернетом і належними санітарними умовами.
Міністерство освіти щомісяця контролюватиме виконання рішення.
Сили оборони України уразили місце зосередження особового складу підрозділу БпЛА «Рубікон» у Запорізькій області. У Донецьку уражено місце зберігання, підготовки й пуску ударних БпЛА росіян. Про це повідомили в Генштабі.
Що ще відомо? За результатами попередніх уражень підтверджено пошкодження 13 жовтня 2026 року чотирьох сховищ для зберігання БпЛА в районі Гвардійського в Криму. Зафіксовано ознаки вторинної детонації.
Нагадаємо. Сили оборони України уразили місце зберігання і пуску ударних дронів в Орловській області РФ. Також українські військові атакували шість літаків Су-34М. Два з них знищили, ще чотири — уразили.
На Берестейському проспекті у Києві облаштовують перше мобільне укриття поблизу зупинки громадського транспорту «Парк Івана Багряного». Усередині передбачено до десяти місць для сидіння і місце для колісного крісла. Про це повідомили в КМДА.
Що ще відомо? У «Київпастрансі» планують найближчим часом придбати й встановити ще 14 таких укриттів. Також у КМВА зазначили, що придбання та встановлення модульного укриття профінансували меценати.
Нагадаємо. 12 жовтня Київська міська прокуратура подала до суду на Київську міську держадміністрацію і Київську міську раду через відсутність у місті мобільних укриттів. Також прокуратура вимагає зобов’язати місцеву владу терміново організувати роботи зі встановлення таких укриттів. Йдеться про сховища біля зупинок громадського транспорту, у парках і скверах.
Контекст. 28 вересня у КМДА повідомили, що «Київпастранс» оголосив тендер на придбання 14 мобільних укриттів. Кожне матиме площу щонайменше 30 м² і зможе вмістити до 50 людей. На закупівлю підприємство планує витратити 54,2 млн гривень власних коштів.
У КМДА у відповідь на запит «Слідства.Інфо» повідомили, що загалом у Києві потрібно встановити 7894 звичайних і 620 мобільних укриттів.
Фото: КМДА
Сили оборони України уразили місце зберігання і пуску ударних дронів в Орловській області РФ. Також українські військові атакували шість літаків Су-34М. Два з них знищили, ще чотири — уразили. Про це повідомив Володимир Зеленський.
Нагадаємо. Уночі 15 жовтня Військово-морські сили знищили шість російських літаків Су-34М. Українські військові береговим ракетним комплексом «Нептун» завдали удару по військовому аеродрому «Борисоглєбськ» у Воронезькій області РФ.
Фото: Володимир Зеленський / Telegram
Росіяни завдали удару реактивним шахедом по магазину на Одещині. Відомо про трьох поранених. Магазин частково зруйновано. Також пошкоджено автомобілі. Про це повідомив Володимир Зеленський.
Що ще відомо? У Полтаві відомо про трьох постраждалих унаслідок російського удару. Пошкоджено вікна закладу освіти, автомобілі, приватні будинки, багатоповерхівка й кілька громадських будівель.
Нагадаємо. РФ атакувала Тернопільщину, Одещину, Кіровоградщину, Полтавщину і Дніпропетровщину.
Фото: Володимир Зеленський / Telegram
Верховна Рада підтримала направлення нового запиту до Володимира Зеленського щодо присвоєння звання Героя України журналістці Вікторії Рощиній. Рішення підтримали 255 народних депутатів. Про це стало відомо з трансляції засідання.
Що передувало? 6 жовтня народний депутат і голова Комітету Верховної Ради з питань свободи слова Ярослав Юрчишин повідомив, що надішле новий запит до Президента про присвоєння звання Героя України журналістці Вікторії Рощиній. За його словами, Верховна Рада півтора року тому підтримала відповідне звернення, однак його досі не розглянули.
Контекст. Вікторія Рощина зникла 3 серпня 2023 року на тимчасово окупованій території Запорізької області, де працювала над репортажем. У березні 2022 року її вже затримувала російська ФСБ на 10 днів, але тоді звільнила. У травні 2024 року Росія вперше підтвердила, що тримає її в полоні. Рощину утримували у виправній колонії №77 у Бердянську та слідчому ізоляторі №2 в Таганрозі — одному з найжорстокіших у РФ. Під час полону Рощина важила близько 30 кг, на її тілі були сліди ножових поранень і катувань.
Україна 10 жовтня 2024 року підтвердила смерть Вікторії Рощиної. 11 жовтня 2024 року українська прокуратура відкрила справу за фактом воєнного злочину, пов’язаного з умисним вбивством журналістки. Планували включити її до одного з обмінів полоненими та етапувати до московського СІЗО Лефортово для підготовки до повернення. За даними Медійної ініціативи за права людини, Вікторію утримували у Таганрозі з травня до вересня 2024 року в камері-одиночці, а напередодні обміну 13 вересня її вивезли з ізолятора.
Сьогодні, 15 жовтня, Верховна Рада у другому читанні ухвалила законопроєкт №16051-1, який передбачає запровадження податку на додану вартість (ПДВ) на товари з іноземних маркетплейсів незалежно від їхньої вартості. Рішення підтримали 252 депутати. Про це повідомляє Верховна Рада.
Що це означає? Закон передбачає, що для покупок до 150 євро податок нараховуватиме і сплачуватиме сама платформа. Некомерційні посилки вартістю до 45 євро залишать без ПДВ.
Що ще відомо? Нові правила мають набрати чинності не раніше липня 2027 року. Цей законопроєкт є частиною зобов’язань України перед Міжнародним валютним фондом та Європейським Союзом для отримання міжнародної фінансової підтримки.
За оцінками Міністерства фінансів, запровадження оподаткування міжнародних посилок може забезпечити близько 10 мільярдів гривень додаткових надходжень до бюджету щороку.
Уночі 15 жовтня Військово-морські сили знищили шість російських бомбардувальників Су-34М. Українські військові береговим ракетним комплексом «Нептун» завдали удару по військовому аеродрому «Борисоглєбськ» у Воронезькій області РФ. Про це повідомили у відомстві.
Нагадаємо. Володимир Зеленський заявив, що зняв обмеження для українських військових щодо атак на російські нафтопереробні заводи. Про це він повідомив в інтервʼю Financial Times.
У Луцьку внаслідок падіння уламків російського БпЛА 13 жовтня пошкоджено найбільшу картину світу — «Космогонію» в Музеї Корсаків. Частково знищено шосту частину полотна — «Майбутнє». Про це повідомили в Музеї сучасного українського мистецтва Корсаків.
Що ще відомо? Пошкоджено саме полотно площею понад 2000 квадратних метрів, яке у 2024 році встановило національний рекорд України. У музеї додали, що розглядають два варіанти: повністю відновити пошкоджений фрагмент або зберегти сліди пожежі як нагадування наступним поколінням про наслідки війни.
Що відомо про «Космогонію»? «Космогонія» — масштабний філософсько-мистецький проєкт, який складається із шести частин і відповідає на три питання: звідки ми взялися, хто ми є і що з нами буде.
У 2024 році мистецький проєкт «Космогонія» отримав звання — найбільший твір малярства в Україні.
Нагадаємо. 13 жовтня внаслідок російського обстрілу у Луцьку виникла пожежа в культурно-розважальних комплексів «Адреналін Сіті». Займання ліквідували.
Фото: Музей сучасного мистецтва / Facebook
Власник SpaceX Ілон Маск повідомив, що ліміти швидкості для військового пакета Starshield залежать не від його компанії, а від уряду США. Про це він написав у відповідь ексміністру оборони Михайлу Федорову.
Що ще відомо? Маск пояснив, що Starshield і Starlink — різні системи з різними власниками. Системи Starshield належать уряду США, а рішення про будь-які обмеження швидкості чи використання ухвалюють американські військові та Президент США.
Starlink — це комерційна послуга, яка належить компанії SpaceX і контролюється нею. За словами Маска, її використання обмежене цивільними й оборонними завданнями і не може застосовуватися для наступальних військових операцій.
Що передувало? Колишній міністр оборони Михайло Федоров повідомив, що Starlink відновлює зв’язок на швидкостях до 160 км/год. Також він додав, що для оборони України потрібно повністю зняти обмеження швидкості для Starshield.
Нагадаємо. Увечері 14 жовтня міністерство оборони України повідомило, що SpaceX зберігає обмеження швидкості на рівні 161 км/год. Однак якість зв’язку на швидкості до 160 км/год покращилася.
Контекст. Уранці 14 жовтня компанія SpaceX запровадила обмеження швидкості роботи терміналів Starlink під час руху. Обмеження стосуються «військового пакету» послуг StarShield.
