Як перевищення швидкості на українських дорогах стало слоном у кімнаті
П’ять років тому штраф за перевищення швидкості більш ніж на 20 км/год був 340 гривень, а більш ніж на 50 км/год — 1700 гривень. Стільки ж водії платять і зараз. Але у 2021 році на 340 гривень можна було купити майже 12 літрів дизельного пального, зараз — 3,5 літра. Водночас кожна друга смерть на дорозі — через надмірну швидкість.
Спроби посилити відповідальність, зокрема збільшити штрафи, були. 16 вересня у Верховній Раді відбулося голосування за два законопроєкти — основний і альтернативний. Проте депутати не підтримали жодного. Чому за стільки років так і не вдалося підвищити відповідальність за порушення швидкості і чи штрафи гарантовано розв’яжуть цю проблему, розбиралися НЗЛ.
Що кажуть цифри
Також перевищення швидкості — найпоширеніша причина аварій: на неї припадає більше ДТП, ніж на всі інші причини разом узяті. Після резонансних аварій улітку 2026 року проблему знов обговорюють і шукають способи її розв’язати. На додачу до цього також пропонують посилити відповідальність за їзду без права керування, проїзд на червоне, небезпечний обгін, порушення правил проїзду перехресть і переходів, а також ненадання переваги пішоходам.
Яка відповідальність за порушення швидкості зараз?
У населених пунктах можна їхати зі швидкістю до 50 км/год, поза ними — до 90 км/год. На дорогах із розділювальною смугою дозволено до 110 км/год, а на автомагістралях — до 130 км/год.
Якщо водій через порушення спричинив аварію, йому загрожує адміністративна відповідальність — штраф 1445 гривень або позбавлення права керувати автомобілем від шести місяців до року. Якщо ж унаслідок ДТП травмувалися або загинули люди, відповідальність може бути кримінальною.
Окремого суворішого покарання за повторні перевищення швидкості зараз немає.
Чому такі малі штрафи?
Розмір штрафів за перевищення швидкості визначає Верховна Рада. Чинний штраф у 340 гривень встановили у 2021 році. До цього він був 255 гривень. Водночас штраф за значно небезпечніше перевищення — більш як на 50 км/год — тоді збільшили суттєвіше: із 510 до 1700 гривень. Однак, якщо сплатити штраф протягом десяти днів, то сума зменшується вдвічі — до 170 гривень і 850 гривень.
Окремою проблемою залишався контроль за дотриманням швидкісного режиму. У 2015 році після реформи й запуску нової патрульної поліції швидкість на дорогах фактично не контролювали кілька років. Його відновили у 2018 році — саме тоді патрульна поліція почала використовувати лазерні вимірювачі швидкості. А у 2020 році запрацювала система автоматичної фіксації порушень. Але штрафи лишилися малими; змінити їх могла лише Верховна Рада.
Водночас у парламенті не раз з’являлися законопроєкти, які пропонували посилити відповідальність за порушення швидкості, зокрема системні, але до ухвалення вони не доходили.
«Це був сигнал, що на той момент тема не мала достатньої підтримки серед депутатів. Коли ми разом з експертною спільнотою напрацьовували зміни щодо відповідальності за перевищення швидкості, було складно навіть знайти депутатів, готових їх зареєструвати», — каже директорка Центру демократії і верховенства права, експертка з безпеки дорожнього руху Олеся Холопік у коментарі НЗЛ.
За словами Олесі, такими низькими штрафами держава показує громадянам, що перевищення швидкості не є чимось небезпечним. Хоча статистика ДТП свідчить про інше.
Очільник Департаменту патрульної поліції Олексій Білошицький в інтерв’ю «Лівому берегу» каже, що чинні штрафи за перевищення швидкості не відповідають реаліям і не стримують водіїв від повторних порушень. На думку Білошицького, за шосте порушення швидкості на 60–80 км/год водія можна було б позбавляти права керування на рік.
Що пропонували в законопроєктах, за які депутати не проголосували
Якщо водія протягом року вже щонайменше п’ять разів штрафували за перевищення швидкості більш ніж на 60 км/год, то наступне таке порушення передбачає штраф 17 тисяч гривень.
Водночас за перевищення швидкості більш ніж на 40 км/год чотири рази протягом року пропонують штраф у 17 тисяч гривень. За шосте таке порушення — такий самий штраф і позбавлення права керування на 6–12 місяців.
«На мою думку, важливо було: назбирати голоси в залі за цей законопроєкт [№15348, — ред.], а далі його посилювати. Тобто шлях був би відкритий, якби його проголосували. Але є певна боязнь серед депутатів. Вони дуже обережно ставляться навіть до таких, ще не “драконівських”, комплексних змін», — пояснює Олеся Холопік.
Звідки взявся поріг у 20 км/год
В Україні обмеження швидкості й поріг, з якого водія штрафують, — не одне й те саме. Наприклад, у місті водій уже порушує правила, якщо їде швидше за 50 км/год. Однак штраф — 340 гривень — нарахують йому лише за рух зі швидкістю від 71 км/год.
Так було не завжди. Раніше Кодекс України про адміністративні правопорушення окремо передбачав відповідальність за перевищення швидкості менш ніж на 20 км/год і за перевищення більш ніж на 20 км/год. У 2001 році відповідальність за перевищення швидкості менш ніж на 20 км/год депутати скасували.
Законопроєкт №15348-1 пропонував знизити цей поріг до 10 км/год. Депутат і автор законопроєкту Роман Грищук у коментарі НЗЛ пояснив, що таку зміну запропонували, зокрема, через те, що поріг у понад 20 км/год діє в Україні й Росії. Проте основний законопроєкт, який розробляв комітет разом із МВС, не передбачав таких змін.
«Оці “плюс двадцять” за багато років настільки укорінилися, що частина водіїв уже сприймає їх як дозволене перевищення. Мовляв, якщо обмеження 50, то їхати 70 — нормально. Хоча це не так. Дозволена швидкість — 50 км/год, а “плюс двадцять” — лише поріг відповідальності. Тож коли пропонують його знизити, це психологічно сприймається як нове обмеження чи посягання на можливість швидко кудись дістатися», — пояснює Олеся Холопік.
Чому самих штрафів недостатньо
Збільшення штрафів за перевищення швидкості — лише один із кроків, які можуть зменшити кількість аварій на дорогах. За словами Олесі Холопік, штрафи впливають на поведінку більшості водіїв і змушують їх замислитися перед тим, як натиснути на газ і перевищити швидкість.
Ще один крок — позбавлення права керування за систематичні порушення. На думку Холопік, це особливо важливо для водіїв, яких самі штрафи не стримують. Проте це все можливе лише за умови готовності депутатів голосувати за це.
Також важливі камери автофіксації й автомобілі-«фантоми». Навіть якщо водії знають, де встановлена камера, вона все одно змушує знижувати швидкість на небезпечній ділянці. А «фантоми» доповнюють цей контроль, адже водій не знає наперед, де саме його можуть зафіксувати. Камери автофіксації встановлюють на всіх українських дорогах, а автомобілі-«фантоми» поки що працюють лише у Києві та області.
Як Польща розв’язувала проблему перевищення швидкості на дорогах
У 2009 році в Польщі через невідповідність швидкості умовам руху сталося 10 934 ДТП, де загинули 1438 людей. Це 31,2% усіх аварій, спричинених водіями.
До 2021 року максимальний штраф за перевищення швидкості — 500 злотих (понад п’ять з половиною тисяч гривень) — майже не змінювався. Натомість Польща посилювала інші механізми контролю: розвивала мережу камер автоматичної фіксації, застосовувала штрафні бали, а з 2015 року запровадила тимчасове позбавлення прав на три місяці за перевищення дозволеної швидкості більш ніж на 50 км/год у населеному пункті.
Із 2022 року максимальний штраф за перевищення швидкості більш ніж на 70 км/год зріс до 2500 злотих (близько 29 тисяч гривень). За повторне порушення протягом двох років більш ніж на 30 км/год штраф подвоюється — до 5 тисяч злотих (близько 58 тисяч гривень).
Крім штрафів, у Польщі діє система штрафних балів. Їхня кількість залежить від того, наскільки водій перевищив швидкість: за незначне порушення нараховують від одного бала, за найбільше — до 15 балів. Для більшості водіїв граничний показник становить 24 бали, а для тих, хто має посвідчення водія менш як рік, — 20.
За статистикою польської поліції, у 2025 році кількість ДТП через невідповідність швидкості умовам руху була на 61% меншою, ніж у 2009-му, а кількість загиблих — майже на 63%.
Що буде далі?
Роман Грищук каже, що законопроєкти можуть зареєструвати повторно. Також розглядають варіант запропонувати окремі норми із законопроєктів №15348 та №15348-1 у вигляді правок до другого читання законопроєкту щодо шумового забруднення від транспортних засобів, який підтримала Верховна Рада.
Авторка: Соломія Михайлюньо
Колаж: Вадим Блонський
Володимир Зеленський повідомив, що тристоронні перемовини в Абу-Дабі були конструктивними і змістовними. Зокрема, українська, російська й американська делегації обговорили звільнення полонених, а також гарантії безпеки для України.
Що ще відомо? За словами Президента, спершу відбулася розмова України з європейськими та американськими партнерами. Згодом була тристороння зустріч між українською, американською та російською делегаціями.
Перемовини між Україною, США і Росією продовжуються завтра, 11 листопада.
Нагадаємо. 10-11 листопада тривають перемовини між Україною, США і Росією. До складу української делегації також увійшли Кирило Буданов, Давид Арахамія, Сергій Кислиця і Вадим Скібіцький.
Унаслідок російської атаки у Дніпрі загинули двоє людей. Також відомо про чотирьох постраждалих. На підприємстві критичної інфраструктури спалахнула пожежа. Про це повідомив очільник Дніпропетровської ОВА Олександр Ганжа.
Сумщина. У Шостці через атаку РФ відомо про одного постраждалого. Унаслідок влучань загорілася нежитлова будівля. Пошкоджено вікна в багатоповерхівках.
Кіровоградщина. Унаслідок удару РФ по цивільній інфраструктурі відомо про двох постраждалих. Загорівся автомобіль на стоянці. Пожежу на обʼєкті локалізували.
Фото: ДСНС
У парку імені Івана Франка у Львові зʼявиться громадський простір пам’яті фізика і колишнього ректора Львівського національного університету імені Івана Франка Івана Вакарчука. Центральним елементом локації стануть великі окуляри. Про це повідомив міський голова Львова Андрій Садовий.
Що ще відомо? Великі окуляри — артоб’єкт у формі впізнаваних окулярів Івана Вакарчука, який переміг на архітектурному конкурсі. Син Івана Вакарчука, музикант Святослав Вакарчук, зазначив, що цей проєкт найточніше передає зв’язок із постаттю батька.
Що відомо про авторів проєкту? Переможцем став проєкт авторського колективу Ольги Криворучко, Валентина Шароватова та Ірини Рихтик з архітектурної студії urbanideas.
Довідка. Іван Вакарчук — фізик, професор, багаторічний ректор Львівського університету та міністр освіти і науки України. Помер 4 квітня 2020 року.
Фото: ЛМР
Оновлено. Станом на 16:47 стало відомо, що за колишнього посадовця СБУ Сергія Дуку внесли 44 млн гривень застави. Гроші надійшли від 1113 платників. Про це повідомив прокурор САП Микола Карась у коментарі «Радіо Свобода».
За колишнього першого заступника начальника Департаменту захисту національної державності СБУ Сергія Дуку частково внесли заставу в межах справи «Карфаген». Про яку саме суму йдеться, наразі невідомо. Про це ВАКС розповів у коментарі «Радіо Свобода». На плівках НАБУ Дука фігурує як Акім.
Що ще відомо? «Українська правда» з посиланням на джерела повідомила, що серед співробітників СБУ поширюють повідомлення із закликом долучитися до збору коштів на заставу за Сергія Дуку.
Що передувало? 6 листопада ВАКС обрав запобіжний захід Сергію Дуці у вигляді тримання під вартою на два місяці з альтернативою внесення застави в розмірі 65 мільйонів гривень.
У чому підозрюють Дуку? За даними слідства, він знав про діяльність злочинної організації і допомагав її учасникам розв’язувати питання у СБУ й Офісі генерального прокурора.
Контекст. 4 листопада НАБУ і САП викрили організацію, яка платила правоохоронцям за прикриття шахрайських кол-центрів і іншого незаконного бізнесу. Організація мала мережу з 52 шахрайських колцентрів, де працювали 2700 людей. За даними слідства, до схеми були залучені посадовці СБУ, Офісу генпрокурора, Нацполіції та представники кримінального середовища.
Докладніше про те, хто входив до організації — читайте у новині НЗЛ.
Фото: «Суспільне» / Олексій Арунян
Уночі 10 листопада Сили оборони України уразили 123-й авіаремонтний завод в Новгородській області РФ. На підприємстві ремонтують, модернізують та обслуговують військово-транспортну авіацію, зокрема, якою армія РФ перекидає війська та вантажі, а також літаки далекого радіолокаційного виявлення А-50. Про це повідомили в Генштабі.
Що ще відомо? Унаслідок удару на території заводу спалахнула пожежа. Масштаби збитків наразі уточнюються.
Нагадаємо. Уночі 9 листопада Сили оборони України уразили «Завод імені Морозова» неподалік Санкт-Петербурга. Там виробляють вибухові речовини і розробляють тверде паливо для двигунів ракетних комплексів «Тополь-М».
Книжки «Оленівка. Злочин. Пам’ять. Поламана система» і «Чобіток Зельмана» видавництва The Ukrainians Publishing потрапили до довгого списку державної літературної премії «Воля». Про це повідомила міністерка культури Тетяна Бережна. Короткий список премії опублікують 25 листопада, а переможців оголосять у грудні.
Що відомо про номінації? «Чобіток Зельмана» Олени Стяжкіної потрапив у номінацію «Найкраща прозова книжка». Також до цієї категорії увійшла книжка редакторки видавництва The Ukrainians Publishing Віри Курико «Летиція Курʼята та всі її вигадані коханці, яким вона збрехала про свого батька».
Книжка «Оленівка. Злочин. Пам’ять. Поламана система — у номінації «Найкраща документальна книжка». Над нею спільно працювали видавництво The Ukrainians Publishing, Платформа пам’яті «Меморіал» та Медійна ініціатива за права людини.
Що ще відомо? Загалом до довгого списку увійшли по десять творів у номінаціях «Найкраща прозова книжка» й «Найкраща документальна книжка», а також шість — у номінації «Найкраща документальна книжка іноземного автора про Україну, перекладеної українською».
Увесь довгий список можна переглянути за посиланням.
Нагадаємо. Влітку 2026 року Мінкульт започаткував щорічну державну літературну премію «Воля», якою відзначатимуть нову українську літературу й літературу про Україну в трьох номінаціях. Переможець у кожній із них отримає винагороду в розмірі 400 тисяч гривень.
В Офісі генпрокурора розпочали службове розслідування за новими фактами у справі «Карфаген». Зокрема, підставою стали публікації про можливе сприяння прокурорів у поверненні майна, вилученого у справах щодо кол-центрів і мережі U420. Про це повідомили у відомстві.
Що ще відомо? Під час розслідування перевірять, чи використовували працівники прокуратури посаду або повноваження у приватних інтересах, чи впливали на роботу інших посадовців та чи вчиняли інші порушення.
Нагадаємо. Володимир Зеленський вніс до Верховної Ради законопроєкт про відновлення декларування для працівників СБУ та розвідки, які не беруть безпосередньої участі в бойових діях.
Контекст. 4 листопада НАБУ і САП викрили організацію, яка платила правоохоронцям за прикриття шахрайських кол-центрів і іншого незаконного бізнесу. За даними слідства, до схеми були залучені посадовці СБУ, Офісу генпрокурора, Нацполіції та представники кримінального середовища.
Фігуранти справи забезпечували роботу мережі магазинів U420, яка торгувала наркотичними речовинами. Бізнес побудували на продажі розчину, який містить заборонену речовину. Зокрема, щоб обійти заборону на розповсюдження канабісу, його змішали з іншою речовиною. На опублікованих плівках видно, що у справі з магазинами U420 фігурує міністр, якого на відео позначили як «К».
Докладніше про те, що відомо про мережу кофішопів U420 — читайте у матеріалі НЗЛ.
У Києві, а також у Вишгородському й Бучанському районах Київщини тривають екстрені відключення. Графіки відключень світла не діють. Про це повідомили в ДТЕК.
Що ще відомо? В «Укренерго» повідомили, що росіяни вдарили по енергетиці в Київській, Харківській, Сумській, Полтавській, Дніпропетровській, Вінницькій, Черкаській і Кіровоградській областях. Знеструмлення зафіксовано щонайменше в шести регіонах України.
Нагадаємо. Росіяни атакували цивільну інфраструктуру у Ладижині на Вінниччині. Унаслідок удару загинули двоє людей. У громаді оголосили триденну жалобу.
81-річний британський письменник М. Джон Гаррісон здобув Букерівську премію з літератури за постапокаліптичний роман «Кінець усього». Він став найстаршим лауреатом в історії премії. Про це повідомили на сайті премії.
Що ще відомо? Книжку Гаррісона «Кінець усього» обрали серед шести творів, які увійшли до короткого списку Букерівської премії 2026 року. Загалом журі розглянуло 163 книжки.
Про що книжка? «Кінець усього» — сатиричний роман-антиутопія. У центрі сюжету — чоловік, що збирає речі на узбережжі, та його тітка, озброєна пістолетом. Разом вони намагаються вижити на узбережжі графства Кент у недалекому майбутньому.
Довідка. Міжнародна Букерівська премія — одна з найпрестижніших літературних нагород у світі, яку щороку присуджують за найкращий роман, перекладений англійською мовою та опублікований у Великій Британії чи Ірландії.
Фото: David Parry / Букерівська премія.
Росіяни атакували цивільну інфраструктуру у Ладижині на Вінниччині. Унаслідок удару загинули двоє людей. У громаді оголосили триденну жалобу. Про це повідомив виконувач обов’язків голови Ладижинської громади Олександр Коломієць.
Що ще відомо? На Київщині внаслідок атаки РФ одна людина загинула, ще дев’ятеро — постраждали. Найбільше пошкоджень зафіксовано у Білоцерківському, Вишгородському та Бориспільському районах.
