П’ять років тому штраф за перевищення швидкості більш ніж на 20 км/год був 340 гривень, а більш ніж на 50 км/год — 1700 гривень. Стільки ж водії платять і зараз. Але у 2021 році на 340 гривень можна було купити майже 12 літрів дизельного пального, зараз — 3,5 літра. Водночас кожна друга смерть на дорозі — через надмірну швидкість.
Спроби посилити відповідальність, зокрема збільшити штрафи, були. 16 вересня у Верховній Раді відбулося голосування за два законопроєкти — основний і альтернативний. Проте депутати не підтримали жодного. Чому за стільки років так і не вдалося підвищити відповідальність за порушення швидкості і чи штрафи гарантовано розв’яжуть цю проблему, розбиралися НЗЛ.
Що кажуть цифри
Також перевищення швидкості — найпоширеніша причина аварій: на неї припадає більше ДТП, ніж на всі інші причини разом узяті. Після резонансних аварій улітку 2026 року проблему знов обговорюють і шукають способи її розв’язати. На додачу до цього також пропонують посилити відповідальність за їзду без права керування, проїзд на червоне, небезпечний обгін, порушення правил проїзду перехресть і переходів, а також ненадання переваги пішоходам.
Яка відповідальність за порушення швидкості зараз?
У населених пунктах можна їхати зі швидкістю до 50 км/год, поза ними — до 90 км/год. На дорогах із розділювальною смугою дозволено до 110 км/год, а на автомагістралях — до 130 км/год.
Якщо водій через порушення спричинив аварію, йому загрожує адміністративна відповідальність — штраф 1445 гривень або позбавлення права керувати автомобілем від шести місяців до року. Якщо ж унаслідок ДТП травмувалися або загинули люди, відповідальність може бути кримінальною.
Окремого суворішого покарання за повторні перевищення швидкості зараз немає.
Чому такі малі штрафи?
Розмір штрафів за перевищення швидкості визначає Верховна Рада. Чинний штраф у 340 гривень встановили у 2021 році. До цього він був 255 гривень. Водночас штраф за значно небезпечніше перевищення — більш як на 50 км/год — тоді збільшили суттєвіше: із 510 до 1700 гривень. Однак, якщо сплатити штраф протягом десяти днів, то сума зменшується вдвічі — до 170 гривень і 850 гривень.
Окремою проблемою залишався контроль за дотриманням швидкісного режиму. У 2015 році після реформи й запуску нової патрульної поліції швидкість на дорогах фактично не контролювали кілька років. Його відновили у 2018 році — саме тоді патрульна поліція почала використовувати лазерні вимірювачі швидкості. А у 2020 році запрацювала система автоматичної фіксації порушень. Але штрафи лишилися малими; змінити їх могла лише Верховна Рада.
Водночас у парламенті не раз з’являлися законопроєкти, які пропонували посилити відповідальність за порушення швидкості, зокрема системні, але до ухвалення вони не доходили.
«Це був сигнал, що на той момент тема не мала достатньої підтримки серед депутатів. Коли ми разом з експертною спільнотою напрацьовували зміни щодо відповідальності за перевищення швидкості, було складно навіть знайти депутатів, готових їх зареєструвати», — каже директорка Центру демократії і верховенства права, експертка з безпеки дорожнього руху Олеся Холопік у коментарі НЗЛ.
За словами Олесі, такими низькими штрафами держава показує громадянам, що перевищення швидкості не є чимось небезпечним. Хоча статистика ДТП свідчить про інше.
Очільник Департаменту патрульної поліції Олексій Білошицький в інтерв’ю «Лівому берегу» каже, що чинні штрафи за перевищення швидкості не відповідають реаліям і не стримують водіїв від повторних порушень. На думку Білошицького, за шосте порушення швидкості на 60–80 км/год водія можна було б позбавляти права керування на рік.
Що пропонували в законопроєктах, за які депутати не проголосували
Якщо водія протягом року вже щонайменше п’ять разів штрафували за перевищення швидкості більш ніж на 60 км/год, то наступне таке порушення передбачає штраф 17 тисяч гривень.
Водночас за перевищення швидкості більш ніж на 40 км/год чотири рази протягом року пропонують штраф у 17 тисяч гривень. За шосте таке порушення — такий самий штраф і позбавлення права керування на 6–12 місяців.
«На мою думку, важливо було: назбирати голоси в залі за цей законопроєкт [№15348, — ред.], а далі його посилювати. Тобто шлях був би відкритий, якби його проголосували. Але є певна боязнь серед депутатів. Вони дуже обережно ставляться навіть до таких, ще не “драконівських”, комплексних змін», — пояснює Олеся Холопік.
Звідки взявся поріг у 20 км/год
В Україні обмеження швидкості й поріг, з якого водія штрафують, — не одне й те саме. Наприклад, у місті водій уже порушує правила, якщо їде швидше за 50 км/год. Однак штраф — 340 гривень — нарахують йому лише за рух зі швидкістю від 71 км/год.
Так було не завжди. Раніше Кодекс України про адміністративні правопорушення окремо передбачав відповідальність за перевищення швидкості менш ніж на 20 км/год і за перевищення більш ніж на 20 км/год. У 2001 році відповідальність за перевищення швидкості менш ніж на 20 км/год депутати скасували.
Законопроєкт №15348-1 пропонував знизити цей поріг до 10 км/год. Депутат і автор законопроєкту Роман Грищук у коментарі НЗЛ пояснив, що таку зміну запропонували, зокрема, через те, що поріг у понад 20 км/год діє в Україні й Росії. Проте основний законопроєкт, який розробляв комітет разом із МВС, не передбачав таких змін.
«Оці “плюс двадцять” за багато років настільки укорінилися, що частина водіїв уже сприймає їх як дозволене перевищення. Мовляв, якщо обмеження 50, то їхати 70 — нормально. Хоча це не так. Дозволена швидкість — 50 км/год, а “плюс двадцять” — лише поріг відповідальності. Тож коли пропонують його знизити, це психологічно сприймається як нове обмеження чи посягання на можливість швидко кудись дістатися», — пояснює Олеся Холопік.
Чому самих штрафів недостатньо
Збільшення штрафів за перевищення швидкості — лише один із кроків, які можуть зменшити кількість аварій на дорогах. За словами Олесі Холопік, штрафи впливають на поведінку більшості водіїв і змушують їх замислитися перед тим, як натиснути на газ і перевищити швидкість.
Ще один крок — позбавлення права керування за систематичні порушення. На думку Холопік, це особливо важливо для водіїв, яких самі штрафи не стримують. Проте це все можливе лише за умови готовності депутатів голосувати за це.
Також важливі камери автофіксації й автомобілі-«фантоми». Навіть якщо водії знають, де встановлена камера, вона все одно змушує знижувати швидкість на небезпечній ділянці. А «фантоми» доповнюють цей контроль, адже водій не знає наперед, де саме його можуть зафіксувати. Камери автофіксації встановлюють на всіх українських дорогах, а автомобілі-«фантоми» поки що працюють лише у Києві та області.
Як Польща розв’язувала проблему перевищення швидкості на дорогах
У 2009 році в Польщі через невідповідність швидкості умовам руху сталося 10 934 ДТП, де загинули 1438 людей. Це 31,2% усіх аварій, спричинених водіями.
До 2021 року максимальний штраф за перевищення швидкості — 500 злотих (понад п’ять з половиною тисяч гривень) — майже не змінювався. Натомість Польща посилювала інші механізми контролю: розвивала мережу камер автоматичної фіксації, застосовувала штрафні бали, а з 2015 року запровадила тимчасове позбавлення прав на три місяці за перевищення дозволеної швидкості більш ніж на 50 км/год у населеному пункті.
Із 2022 року максимальний штраф за перевищення швидкості більш ніж на 70 км/год зріс до 2500 злотих (близько 29 тисяч гривень). За повторне порушення протягом двох років більш ніж на 30 км/год штраф подвоюється — до 5 тисяч злотих (близько 58 тисяч гривень).
Крім штрафів, у Польщі діє система штрафних балів. Їхня кількість залежить від того, наскільки водій перевищив швидкість: за незначне порушення нараховують від одного бала, за найбільше — до 15 балів. Для більшості водіїв граничний показник становить 24 бали, а для тих, хто має посвідчення водія менш як рік, — 20.
За статистикою польської поліції, у 2025 році кількість ДТП через невідповідність швидкості умовам руху була на 61% меншою, ніж у 2009-му, а кількість загиблих — майже на 63%.
Що буде далі?
Роман Грищук каже, що законопроєкти можуть зареєструвати повторно. Також розглядають варіант запропонувати окремі норми із законопроєктів №15348 та №15348-1 у вигляді правок до другого читання законопроєкту щодо шумового забруднення від транспортних засобів, який підтримала Верховна Рада.
Авторка: Соломія Михайлюньо
Колаж: Вадим Блонський
У межах четвертого етапу операції «Вівальді» українські військові звільнили ще три населені пункти — Зелену Долину, Липове й Колодязі. Загалом Україна повернула під контроль 101 квадратний кілометр території. Про це повідомив командир Третього армійського корпусу Андрій Білецький.
Що ще відомо? За словами бригадного генерала, під час четвертого етапу операції росіяни втратили 3000 солдатів.
Нагадаємо. 28 вересня Сили оборони України звільнили Нове, Рідкодуб і Катеринівку, а також відновили контроль над Карпівкою і Новомихайлівкою. Загалом українським військовим упродовж третього етапу спецоперації вдалося повернути під контроль ще 51 квадратний кілометр.
Оновлено. Станом на 11:01 премʼєр-міністр Сергій Корецький повідомив, що у Києві росіяни атакували всі три міській ТЕЦ, а також обʼєкти критичної інфраструктури.
Унаслідок російської атаки в Києві загинули три людини. Також відомо про понад 32 постраждалих. Серед них — 8-річна дівчинка. У Деснянському районі російський снаряд влучив у багатоповерхівку. У Голосіївському районі РФ ударила по нежитловій будівлі. У Шевченківському районі росіяни влучили в одноповерхову будівлю, яку не використовували. Про це повідомили в ДСНС.
Луцьк. У місті внаслідок російського обстрілу виникла пожежа в одному з культурно-розважальних комплексів. Займання ліквідували. Попередньо минулося без постраждалих.
Хмельниччина. Унаслідок атаки РФ спалахнули пожежі на територіях підприємств у Хмельницькому та Шепетівському районах. Через падіння уламків загорілася автозаправна станція в Хмельницькому районі. Відомо про двох постраждалих.
Також пошкоджено логістичний розподільчий центр компанії «Епіцентр». За даними компанії, росіяни поцілили у нього десять разів за день. Унаслідок ударів виникло пʼять пожеж. Знищено близько 85% товарів, які зберігалися всередині. Травмованих і загиблих немає.
Що ще відомо? Також росіяни завдали ударів по залізниці на Харківщині, Київщині, Вінниччині, Хмельниччині й Тернопільщині.
Що відомо про відключення світла? У Дарницькому, Дніпровському, Печерському й Солом’янському районах Києва, а також у частині Голосіївського району запровадили аварійні відключення електроенергії.
За словами Президента, наразі 600 тисяч людей перебувають без електрики. Є пошкодження обʼєктів і обладнання на 26 елементах електроенергетичного комплексу і на чотирьох об’єктах нафтогазового комплексу.
Фото: ДСНС
Учора, 13 жовтня, для України й Молдови відкрили ще два кластери для вступу в ЄС. Йдеться про другий кластер — «Внутрішній ринок», і третій — «Конкурентоспроможність та інклюзивне зростання». Про це повідомили в Єврокомісії.
Що ще відомо? Другий кластер «Внутрішній ринок» охоплює правила інтеграції до єдиного ринку ЄС, зокрема умови для роботи бізнесу й торгівлі.
Третій кластер «Конкурентоспроможність та інклюзивне зростання» стосується конкурентоспроможності економіки, промислового розвитку, інновацій, освіти й умов праці.
Єврокомісарка з питань розширення Марта Кос заявила, що реформи в межах цих кластерів мають полегшити Україні торгівлю з Європою, створити умови для інвестицій, підтримати бізнес і сприяти відновленню економіки.
Нагадаємо. Загалом для України відкриті вже чотири із шести кластерів. У червні відкрили перший кластер «Основи», а в липні — шостий кластер «Зовнішні відносини».
Компанія SpaceX запровадила обмеження швидкості роботи терміналів Starlink під час руху. Обмеження стосуються «військового пакету» послуг StarShield. Про це повідомив радник Президента з питань розвитку технологічних напрямів оборони Сергій Бескрестнов (Флеш).
Що ще відомо? Сергій Бескрестнов додав, що Сили оборони України не отримували попередження про таке обмеження, і це призвело до зриву низки місій. На його думку, такі дії можуть бути повʼязані з поточною політичною ситуацією.
Нагадаємо. Володимир Зеленський заявив, що ввечері 13 жовтня партнери вдруге не попередили про російський удар по Києву. За словами Президента, українська система виявила ракети вже на підльоті до столиці.
Володимир Зеленський заявив, що ввечері 13 жовтня партнери вдруге не попередили про російський удар по Києву. За словами Президента, українська система виявила ракети вже на підльоті до столиці.
Які наслідки? Росіяни вдарили балістичними ракетами по ТЕЦ-4. Також було влучання в багатоповерховий житловий будинок.
Загалом у Києві загинули троє людей, ще 32 — постраждали.
Нагадаємо. Володимир Зеленський заявив, що партнери не попередили Україну про балістичну атаку по Києву ввечері 12 жовтня. За його словами, п’ять ракет влучили по цивільній інфраструктурі.
Контекст. Речник Повітряних сил України Юрій Ігнат підтвердив, що повітряна тривога в Києві увечері 12 жовтня пролунала вже після вибухів. За його словами, Повітряні сили отримують інформацію про повітряну загрозу від партнерів, але «бувають випадки, коли ця інформація не доходить, і це не перший такий випадок».
Фото: ДСНС
Жовтень — місяць, коли у світі говорять про досвід родин, які втратили дитину під час вагітності, пологів або невдовзі після народження.
Що відомо про перинатальні втрати? За оцінками серії досліджень у The Lancet, викидень трапляється у близько 15% підтверджених вагітностей, а це близько 23 мільйонів випадків на рік у світі. За даними ООН, у 2021 році у світі було близько 1,9 мільйона мертвонароджень після 28-го тижня вагітності.
В Україні мертвонародженням вважають смерть дитини в утробі від 22-го тижня вагітності до пологів. За даними Державної служби статистики, у 2016 році мертвими народилися 2244 дитини, проте окремі українські фахівці вважають офіційну статистику заниженою. Втрати до 22-го тижня до цієї статистики не входять, а з 2022 року збір даних ускладнила війна.
За кожною цифрою стоїть родина, яка переживає втрату. Батькам важливо не лише отримати медичну допомогу, а й мати можливість проживати своє горе. Ось що згадує Анастасія Махнюк, мама, яка пережила втрату передчасно народженої дитини.
«Після смерті донечки мене ранило, як деякі близькі люди намагалися швидше “вилікувати” горе, відволікти на щось позитивне, наче наша дитина — це дрібниця й не варта сліз, або взагалі не згадувати про неї, ніби її не було. Але єдине, чого я хотіла, — це горювати. Мені допомогли групи підтримки, де в оточенні інших батьків дітей-янголів я змогла відкрито проживати свій біль, згадувати й називати ім’я своєї дочки стільки, скільки цього потребувала. З часом стало легше, і я знайшла в собі сили жити далі, зберігаючи пам’ять про свою донечку та підтримуючи інших жінок, які переживають втрату дитини».
У світовій практиці підтримка родин після такої втрати передбачає визнання їхнього досвіду, збереження пам’яті про дитину, доступ до психологічної і соціальної підтримки.
Де шукати підтримку в Україні? Жінки й чоловіки, які пережили перинатальну втрату, можуть звернутися по допомогу до організації «Опіка Ангела». Вона системно підтримує родини з 2018 року, а створили її батьки, які самі втратили дитину. Для тих, хто потребує:
– онлайн-групи підтримки у форматі «рівний рівному»
– лінія кризового психологічного консультування.
Також організація створила цифровий меморіальний онлайн-простір «Небо пам’яті». Тут батьки й інші близькі можуть запалити зірку на честь дитини, життя якої згасло надто рано.
Що ще відомо? 15 жовтня о 19:00 за місцевим часом можна долучитися до міжнародної акції пам’яті «Хвиля світла». Ініціатива пропонує запалити свічку на честь дітей, які пішли з життя передчасною. Так утворюється символічна хвиля світла, що проходить часовими поясами світу. Акція відбувається також онлайн під #WaveOfLight і #хвилясвітла.
Володимир Зеленський заявив, що виконання планів стійкості Києва відстає від інших регіонів України, зокрема прифронтових і прикордонних областей. За його словами, готують зміну алгоритмів управління Києвом.
Що ще відомо? Зеленський зазначив, що розпочав консультації щодо невідкладних безпекових й управлінських кроків, аби прискорити реалізацію плану стійкості Києва.
Що передувало? Мера Києва Віталія Кличка викликали для доповіді у Верховну Раду на завтра, 14 жовтня. Кличко заявив, що звинувачення у зриві опалювального сезону є безпідставними. Він додав, що міський голова не відповідає за ППО й руйнування енергетичної інфраструктури через обстріли.
Нагадаємо. Київська міська прокуратура подала до суду на Київську міську держадміністрацію і Київську міську раду через відсутність у місті мобільних укриттів. Також прокуратура вимагає зобов’язати місцеву владу терміново організувати роботи зі встановлення таких укриттів. Йдеться про сховища біля зупинок громадського транспорту, у парках і скверах.
Уранці 13 жовтня на Харківщині росіяни обстріляли з мінометів та артилерії групу цивільних, яких самі ж вели з Куп’янська до газогону «Шебелинка — Острогозьк». У групі були жінки й дитина. Про це повідомили в 2-му корпусі Нацгвардії «Хартія».
Що ще відомо? За даними «Хартії», на відео розвідувальних дронів видно, що серед цивільних є жертви. У корпусі додали, що українські військові не відкривали вогню. За їхніми даними, обстріл був зі східного берега Осколу зі сторони росіян.
У Малехові на Львівщині відомо про трьох постраждалих унаслідок російської атаки. Пошкоджено приватні житлові будинки. Про це повідомив очільник Львівської ОВА Максим Козицький.
Що ще відомо? Станом на 16:01 кількість постраждалих унаслідок удару по навчальному закладу у Рівному зросла до 25. Двоє людей перебувають у тяжкому стані. Окрім навчального закладу, пошкоджень зазнали житлові будинки.
Фото: Андрій Садовий / Telegram
Унаслідок російської атаки спалахнула пожежа в навчальному корпусі Рівненського державного гуманітарного університету. Попередньо приміщення факультету музичного мистецтва майже повністю вигоріло. Корпус непридатний для навчання й потребує відбудови. Про це повідомив міністр освіти і науки Андрій Бутенко.
Що ще відомо? За даними навчального закладу, всі студенти перебували в укриттях. Є постраждалі серед адміністративних працівників університету. Наразі триває розбір завалів.
Нагадаємо. Станом на 13:37 кількість постраждалих у Рівному зросла до 20. Про це повідомив очільник Рівненської ОВА Олександр Коваль.
Фото: ДСНС
