Майже готово
Вкажіть ще, будь ласка, своє ім’я та емейл.
Дякуємо і до зв’язку незабаром!
09:00
загальнонаціональна
хвилина памʼяті
Наразі швидкість Starlink для України ще не повністю відновили. Україна використовує Starlink для перехоплення реактивних шахедів. Через обмеження швидкості звʼязку українські військові втратили можливість збивати більшість таких дронів. Про це Володимир Зеленський заявив на пресконференції після зустрічі з європейськими лідерами на саміті ЄС.
Що ще відомо? Зеленський зазначив, що Україна отримує розвіддані від десятків країн, однак інформація про пуски балістики надходить саме від США.
Нагадаємо. Власник SpaceX Ілон Маск повідомив, що ліміти швидкості для військового пакета Starshield залежать не від його компанії, а від уряду США.
Увечері 14 жовтня міністерство оборони України повідомило, що SpaceX зберігає обмеження швидкості на рівні 161 км/год. Однак якість зв’язку на швидкості до 160 км/год покращилася.
Фото: скриншот з трансляції
Унаслідок російської атаки у Ковелі горять близько десяти вантажних автомобілів із напівпричепами. Відомо про одного постраждалого. Також у місті РФ атакувала митний термінал. У Луцьку росіяни повторно ударили по підприємству з іноземними інвестиціями. Про це повідомив виконувач обов’язків очільника ОВа Роман Романюк.
Сили оборони України завдали удару по двох радіолокаційних станціях у Брянській області РФ, а також уразили станцію радіоелектронної боротьби. Про це повідомили у Генштабі.
Що ще атакували? Українські військові також уразили дві телекомунікаційні вежі з антенним обладнанням у тимчасово окупованому Криму.
Нагадаємо. Уночі 16 жовтня Сили оборони України уразили радіолокаційну станцію 55Ж6У «Небо-У» в Краснодарському краї РФ. Унаслідок ураження на об’єкті виникла пожежа.
На початку повномасштабної війни Надія (Мама) Яріш опинилася у відносно безпечному Дніпрі, але повернулася в оточений Маріуполь — на «Азовсталь», щоб рятувати поранених. Після полону вона могла залишити військову справу, однак знову стала у стрій і впродовж девʼяти місяців добивалася переведення з Медичних сил до «Азову». Надії — 53 роки, у війську жінка з 2017-го. Цьогоріч вона отримала нагороду «Національна легенда України», але сама себе називає «військовослужбовицею, яка захищає Україну й просто любить свою професію».
Чому Мама — це не просто позивний і яка насправді людина стоїть за всіма регаліями. Ми поговорили з Надією і її сином — військовослужбовцем Владом (Племяшем) Ярішем.
Якось під час служби Надія чекала на хірурга в операційній. Туди забігла анестезистка Льоля зі словами «Мам, ну мам!» Далі — знайомий змалку діалог:
— Не мамкай мені тут!
— Ну мам.
— Льоля, не мамкай. Удома поговоримо.
Лікарі довкола здивувалися, а один з них запитав: «А це справді ваша донька?». Надія ствердно відповіла, а на ремарку, що вони геть не схожі, сказала: «Як це? У мене дуже багато дітей».
Так вони дізналися, що їм асистувала медсестра «Азову» Надія (Мама) Яріш.
Уперше позивним Мамінька її назвав начальник речової служби Кирпич у 2017 році в Маріуполі. Усі підхопили. Так Надія стала мамою не лише для своїх двох синів, а й для побратимів й посестер.
Надія розповідає, що військові, які добре її знають, завжди запитують: «Ма, їсти є що-небудь?». У неї завжди знаходиться.
«Навіть коли привозять на стабілізаційний пункт хлопців, один, наприклад, буде важкий, а декілька з них — зелені [ті, хто відносно нормально почуваються, — ред.] Я їм кажу: “Так, хлопці, швиденько в кімнату, там стоїть стіл, що бачите — усе насипайте і їжте, поки є час”», — розповідає жінка.
Надія любить куховарити, а ще більше — бачити, як побратими й посестри із задоволенням смакують те, що вона для них приготувала.
Пригадує, як нещодавно приїздила на кейсеваки (перша ланка евакуації, головна мета якої — швидко вивезти пораненого до безпечнішого місця, де нададуть повноцінну медичну допомогу) до побратимів. Вони жили в хатині, де знайшли невеликий газовий таганочок: «Я там їм варила борщ, вареники. Це було літо, вишні. Вони дуже-дуже раділи. Роблю все, щоб їм трохи легше служилося».
Для Надії «Азов» — це велика родина, частина якої залишається в полоні.
У жовтні минає чотири роки, як Надія (Мама) Яріш повернулася з полону, де перебувала пʼять місяців.
«Досі мене не покидає відчуття провини за те, що мене повернули, а хлопці й дівчата досі там знаходяться», — ділиться жінка. Надія розповідає, що таке відчуття є в багатьох, кого звільнили.
Уже після повернення медикиня прочитала книжку Івана Багряного «Сад Гетсиманський». Тепер вона радить її всім, хто хоче зрозуміти, що насправді відбувається в полоні: «Узагалі нічого не змінилося. Коли я відкрила для себе цей твір, я відчула, ніби повернулася до камери».
З полону Надія пригадує історію, як «вертухай» знайшов у неї гроші (мати будь-які коштовності чи кошти не можна — усе це забирали). Він кинув її у «клітку» на вулиці, радше схожу на собачий вольєр, мовляв, посидиш, щось згадаєш. Надія поставилася до цього скептично: «Я вже була в карцері, мені по барабану. Чим ти мене ще налякаєш?». Проте, коли він прийшов і сказав, що переселить до карцера не лише її, а й усіх дівчат з камери, Надія злякалася за них і почала вигадувати, як приспати пильність наглядача. Жінка сказала, якщо дізнається щось про своїх співкамерниць, передасть йому. «Коли я зайшла в камеру, дівчата запитали: “Ну що, ну що?”. Я їм відповіла: “Дєвки, я сказала, якщо я від вас щось узнаю, все розкажу”. І тут почався ржач на всю камеру», — розповідає Надія.
Надія розповідає, що в полоні досі перебувають лікарі, яких вона знала, анестезіологи з морських прикордонників і хлопці з медроти «Азову».
Перебуваючи постійно на сході, вона не має змоги виходити на акції-нагадування про військовополонених, але закликає робити це тих, хто може: «Світ потребує нагадування про це. Люди повинні бачити, пам’ятати про це й боротися за наших полонених».
Надія вважає, що треба якнайчастіше порушувати цю тему в медіа й нагадувати про це військово-політичному керівництву.
Повернення Надії з полону стало вирішальним для її молодшого сина Влада — він долучився до війська й зараз займається евакуацією військових. Жінка розповідає, що тоді багато знайомих і рідних засуджували її, мовляв, сама пішла, ще його тягнеш. Проте Надія на це не зважала: «Він доросла людина, особистість, яка вміє ухвалювати рішення. Я його відмовляти не збиралася, тим паче, знаю його — це моя копія і ці вмовляння ніякого результату не дали б».
Влад одразу розумів, що хоче займатися евакуацією поранених. Надія розповідає: «Були моменти, коли він плакав. Я кажу: “Синок, а що відбувається?”. Він говорить: “Мамо, я боюся». Я йому: “Чого ти боїшся, синок?”. — “Боюся, що не довезу”. Кажу: “Так а ти при чому? Там буде фельдшер, лікар, інші люди, які будуть дивитися за пораненим”. Він мені сказав: “Однаково це буде й на моїй совісті”».
Сам Влад (Племяш) Яріш, військовослужбовець «Азову», в ексклюзивному коментарі для НЗЛ розповів, що ухвалив рішення долучитися до війська ще до повернення матері з полону. Він не хотів сидіти вдома, поки його мама служить. Проте коли Влад прийшов у Дніпрі в госпіталь до людини, яка знала маму, йому сказали: «Давай спочатку її звільнять з полону, бо якщо я тебе зараз візьму до нас на службу, вона вернеться і вб’є мене».
Влад розповідає, що його мама добра, але часом строга, а головне — навіть на фронті залишається мамою. Пригадує, як нещодавно він купив популярний серед молоді ґаджет для куріння, а вона дізналася й ледве дозволила це зробити.
Розповідаючи про ставлення до того, що його мама — також мама для величезної кількості військових, Влад (Племяш) Яріш говорить: «Відчуваю гордість. Вона крута».
Надія (Мама) Яріш неодноразово поверталася до «своїх»: на початку повномасштабної війни — з Дніпра до Маріуполя, на «Азовсталь», після звільнення з полону — назад до війська, а згодом — із Медичних сил знову до «Азову». Про всі ці повернення жінка каже, що найбільше не хоче відчувати, ніби зрадила тих, із ким служить.
Так Надія розповідає про своє рішення на початку повномасштабної війни: «Коли я опинилася в Дніпрі, відчувала себе дезертиром, який кинув там своїх дітей, поранених, усіх… Дякувати Богу, що я туди [у Маріуполь, на «Азовсталь» — ред.] повернулася. Узагалі ні на хвилину не шкодую».
Після звільнення з полону медикиня спершу пішла служити до запорізького госпіталю, але бачила, що там можуть впоратися і без неї. Дев’ять місяців Надія намагалася перевестися до «Азову», і зрештою їй це вдалося: «Відчувала, що я там потрібна. Тому вирішила, що я піду краще туди, куди мало хто хоче».
У серпні 2026 року старша сержантка «Азову» Надія (Мама) Яріш отримала нагороду «Національна легенда України». Вона у війську з 2017 року, рятувала поранених на «Азовсталі», була в полоні, після повернення — виконувала завдання на Лиманському, Торецькому й Добропільському напрямках. Проте на питання «Хто вона сьогодні для себе?» Надія каже: «Я військовослужбовиця, яка захищає свою країну і просто любить свою професію».
Ще в 2022 році, на одному з допитів у полоні, слідчий запитав у жінки, чи є в неї онуки. Надія ствердно відповіла. Тоді він продовжив: «Когда тебя обменяют, ты куда пойдёшь: дальше воевать или к внукам поедешь?». Мама сказала: «Я піду туди, де будуть потрібні мої руки».
Авторка: Роксолана Кривенко
Українська Волонтерська Служба разом із благодійним фондом «Сміливі відновлювати» запустили безоплатний онлайн-курс «Точка реагування» про основи екстреного волонтерства. Учасники зможуть дізнатися, як долучатися до допомоги після обстрілів, пожеж, аварій, блекаутів й інших кризових ситуацій, не наражаючи на небезпеку себе й інших. Про це НЗЛ повідомили організатори.
Пройти курс «Точка реагування» можна безоплатно за посиланням.
Що ще відомо? Навчання триває близько години. Курс розрахований на повнолітніх і не потребує попереднього досвіду волонтерства. Проходити його можна у власному темпі, а після завершення учасники отримають сертифікат. Також охочі зможуть долучитися до бази волонтерів екстреного реагування.
НАБУ і САП завершили досудове розслідування у справі колишньої віцепрем’єр-міністерки — міністерки юстиції Ольги Стефанішиної щодо незаконного збагачення на понад 13,9 мільйона гривень і недостовірному декларуванні. Про це повідомили у НАБУ.
Що передувало? 6 серпня колишній посолці України у США Ользі Стефанішиній обрали запобіжний захід у вигляді застави у розмірі шести мільйонів гривень. Крім того, вона має прибувати за викликом детективів НАБУ, повідомляти про зміну місця проживання та не спілкуватися зі свідками у справі.
До вечора 11 серпня Ольга Стефанішина не внесла заставу у розмірі шести мільйонів гривень. Натомість її адвокати подали апеляційну скаргу на рішення про запобіжний захід.
Контекст. Ольгу Стефанішину підозрюють у незаконному збагаченні та недостовірному декларуванні. За версією слідства, вона не задекларувала дві квартири в Києві, витрати на їхній ремонт, оренду житла, користування Mercedes-Benz, а також оплату авіаквитків і лікування матері.
Фото: Ольга Стефанішина / X
Уночі 16 жовтня Сили оборони України уразили радіолокаційну станцію 55Ж6У «Небо-У» в Краснодарському краї РФ. Унаслідок ураження на об’єкті виникла пожежа. Про це повідомили в Генштабі.
Що відомо про радіолокаційну станцію? «Небо-У» — далекобійна трикоординатна радіолокаційна станція, призначена для виявлення та супроводу повітряних цілей, зокрема літаків, крилатих і балістичних ракет. Її орієнтовна вартість — близько 100 мільйонів доларів США.
Нагадаємо. Сили оборони України уразили місце зберігання і пуску ударних дронів в Орловській області РФ. Також українські військові атакували шість літаків Су-34М. Два з них знищили, ще чотири — уразили.
У межах Bring Kids Back з тимчасово окупованої території вдалося повернути двох сестер. Вони прожили в окупації понад три роки. Про це повідомили в організації.
Нагадаємо. У межах Bring Kids Back UA з тимчасово окупованих територій до України повернули трьох дітей.
Оновлено. Станом на 12:02 у Маневичах на Волині загрози викиду аміаку за межі пошкодженого підприємства наразі немає. Про це повідомив сільський голова Олександр Гаврилюк.
Росіяни завдали удару по Шевченківському й Індустріальному районах Харкова. Відомо про двох загиблих і 13 постраждалих. Про це повідомив мер міста Ігор Терехов.
Що ще відомо? У Маневичах на Волині внаслідок удару по приватному підприємству відомо про одного загиблого і вісьмох постраждалих. На підприємстві триває ліквідація пожежі. Селищний голова попередив про загрозу аварійної ситуації на підприємстві та можливий викид аміаку в повітря.
У Дублянах на Львівщині внаслідок падіння уламків постраждав чоловік.
НАБУ і САП повідомили про підозру судовим експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз (КНДІСЕ). За версією слідства, вони склали неправдиві висновки про вартість квартири дружини високопосадовця СБУ. Про це повідомили в НАБУ.
Імені посадовця у відомстві не називають, однак з опису справи випливає, що йдеться про екскерівника Департаменту кібербезпеки СБУ Іллю Вітюка.
Що відомо? У грудні 2023 року дружина посадовця придбала квартиру за 21,6 мільйона гривень, однак у договорі її вартість вказали на рівні 12,8 мільйона.
У 2024 році експерти КНДІСЕ оцінили ринкову вартість квартири у 12,3 мільйона гривень. За даними НАБУ, для порівняння вони використали нерелевантні й дешевші об’єкти. Цей висновок захист надалі подавав до НАЗК, НАБУ та суду.
Згодом НАБУ призначило ще одну експертизу, але відкликало її. У Бюро стверджують, що експерти продовжили дослідження й підписали висновок уже після відкликання, датувавши його ранішою датою.
У НАБУ заявили, що ця справа вкотре свідчить про необхідність створення незалежної експертної установи при Бюро.
Нагадаємо. У вересні 2026 року НАБУ і САП передали до суду обвинувальний акт у справі екскерівника Департаменту кібербезпеки СБУ Іллі Вітюка щодо незаконного збагачення та декларуванні неправдивої інформації.
Контекст. 2 вересня 2025 року НАБУ і САП оголосили про підозру колишньому начальнику Департаменту кібербезпеки СБУ Іллю Вітюку в незаконному збагаченні й недостовірному декларуванні. За даними слідства, у грудні 2023 року посадовець придбав квартиру за 21,6 мільйона гривень та оформив її на члена сім’ї. Водночас у договорі вказувалося, що вартість квартири становить 12,8 мільйона гривень.
Запросіть друга до Спільноти
Вкажіть, будь ласка, контактні дані людини, яку хочете запросити
Придбайте для друга подарунок від TUM
Вкажіть, будь ласка, контактні дані цієї людини, щоби ми надіслали їй посилку
Майже готово
Вкажіть ще, будь ласка, своє ім’я та емейл.
Дякуємо і до зв’язку незабаром!
Вхід в кабінет
Відновлення пароля
Оберіть рівень підтримки
Амбасадорський
digital & print
на 17% дешевше499 грн/міс
Амбасадорський
digital & print
на 17% дешевше416 грн/міс
499 грн/міс
При оплаті 4999 грн за рік
Вітаємо у спільноті!
