Сирський заявив, що для нього було несподіванкою дізнатися про конфлікт з ексміністром оборони Федоровим

Що відомо про номінації? «Чобіток Зельмана» Олени Стяжкіної потрапив у номінацію «Найкраща прозова книжка». Також до цієї категорії увійшла книжка редакторки видавництва The Ukrainians Publishing Віри Курико «Летиція Курʼята та всі її вигадані коханці, яким вона збрехала про свого батька».

Книжка «Оленівка. Злочин. Пам’ять. Поламана система — у номінації «Найкраща документальна книжка».

Що ще відомо? Загалом до довгого списку увійшли по десять творів у номінаціях «Найкраща прозова книжка» й «Найкраща документальна книжка», а також шість — у номінації «Найкраща документальна книжка іноземного автора про Україну, перекладеної українською».

Увесь довгий список можна переглянути за посиланням.

Нагадаємо. Влітку 2026 року Мінкульт започаткував щорічну державну літературну премію «Воля», якою відзначатимуть нову українську літературу й літературу про Україну в трьох номінаціях. Переможець у кожній із них отримає винагороду в розмірі 400 тисяч гривень. 

Фото: Валентина Поліщук

Що ще відомо? Книжку Гаррісона «Кінець усього» обрали серед шести творів, які увійшли до короткого списку Букерівської премії 2026 року. Загалом журі розглянуло 163 книжки.

Про що книжка? «Кінець усього» — сатиричний роман-антиутопія. У центрі сюжету — чоловік, що збирає речі на узбережжі, та його тітка, озброєна пістолетом. Разом вони намагаються вижити на узбережжі графства Кент у недалекому майбутньому.

Довідка. Міжнародна Букерівська премія — одна з найпрестижніших літературних нагород у світі, яку щороку присуджують за найкращий роман, перекладений англійською мовою та опублікований у Великій Британії чи Ірландії.

Фото: David Parry / Букерівська премія.

Хто ще отримав нагороду? Зокрема, орденом княгині Ольги III ступеня також нагородили кінорежисерку, сценаристку й продюсерку Марину Горбач, громадську діячку й керівницю інтерактивних виставок Ukraine WOW і «Той день» Ярославу Гресь, а також виконавчу директорку Української кіноакадемії та співзасновницю онлайн-платформи Dzyga MDB Анну Мачух.

Загалом Президент відзначив державними нагородами низку діячів культури та мистецтва. 

Нагадаємо. Цьогоріч Даша Астаф’єва разом з учителем української мови й літератури Артуром Пройдаковим читали текст для Радіодиктанту національної єдності.

Фото: Офіс Президента

Vivat

28 серпня Росія атакувала склад Vivat — видавництво втратило 35,5 тисячі книжок на суму понад 16,6 млн гривень. Разом із втратами після обстрілу друкарні «Фактор-Друк» у травні 2024 року прямі збитки перевищили 36 млн гривень. Після ударів по українському книговидавництву Vivat отримали значну підтримку від читачів: люди замовляли книжки, писали про них і поширювали інформацію, як допомогти.

«Але важливо розуміти, що навіть велика кількість замовлень не може миттєво компенсувати втрати», — каже у коментарі НЗЛ співвласниця Vivat Юлія Орлова.

Через знищення книжок і перебудову логістики зʼявилися затримки з доставкою. Частину новинок і продовжень популярних серій довелося відкласти, адже треба було відновити запаси й відправити людям те, що вони вже замовили. Vivat вдалося обійтися без іще більших втрат: до обстрілу частину запасів перевезли до Львова, а частину розподілили між книгарнями.

«Для великого видавництва складська логістика є складною системою. Недостатньо просто розвезти книжки по різних містах. Потрібно забезпечити облік, комплектацію замовлень, транспортування й координацію всіх процесів», — ділиться Юлія Орлова.

Попри наслідки атаки й втрати, у вересні команда Vivat представила видавництво романтичної прози Lilith. Також на кінець вересня відкрилося 15 нових книгарень видавництва. Однак зараз відкриття призупинили, а дві книгарні закрили.

Також видавництво продовжує розвивати цифрові формати. До прикладу, у третьому кварталі 2026 року дохід від аудіокнижок зріс на 118,33 %, а від електронних — на 38,46 % порівняно з аналогічним періодом 2025-го. Попри це, основним форматом для видавництва залишаються паперові книжки. 

«Для стабільної роботи видавництву потрібен не лише сплеск замовлень після трагічних подій, а й постійний попит на книжки. Саме тому для галузі важливі доступне кредитування, можливість притомного страхування від воєнних ризиків і державні програми підтримки читання. Це інвестиції не лише в окремі видавництва, а й у розвиток української культури», — підсумовує Юлія Орлова.

«Урбіно»

На початку жовтня видавництво повідомило, що шукає новий склад для своєї продукції через примусове виселення з попереднього приміщення. Через це протягом жовтня на всі книжки діє знижка 25 %. За три дні на сайті придбали 1,5 тисячі книжок — для невеликого видавництва це суттєва підтримка. А після російських атак на книжкові склади надходження від продажів в інтернет-магазині «Урбіно» зросли у 2,5 разу.

«Нового приміщення ми досі не знайшли. Книжки поки що перевозимо до нашого невеликого офісу», — каже менеджер з прав і комунікації Павло Івченко.

Через переїзд зі складу видавництву довелося змінити робочі плани. Зокрема, частину процесів пришвидшили, щоб раніше передати книжки до друку, інші — тимчасово призупинили. Також «Урбіно» зосереджується на комерційних книжках, щоб відновитися й мати гроші для поточної роботи.

«Ми маємо постійно балансувати: не брати забагато проєктів, але й не зупинятися. Можливо, це дещо наївно, проте ми відчуваємо певну відповідальність. Якщо зупинимося ми, то, можливо, зупиниться ще хтось, і так далі — цей ланцюг може продовжуватися», — ділиться думками Павло Івченко.

книголав#

Після російських атак #книголав довелося відновлювати втрачені наклади. Для цього команда намагалася взяти пільговий кредит за державною програмою «5–7–9 %», яка дозволяє бізнесу позичати гроші під нижчі відсотки. Однак через обмеження програми скористатися нею поки що не вдалося. Також до них зверталися різні міністерства з пропозицією допомогти.

«На жаль, більшість грантових програм орієнтовані на відновлення виробничих потужностей, складських приміщень, обладнання й іншої техніки. Вони не покривають потреби в оборотному капіталі, не передбачають компенсації за знищені книги і фактично не дають можливості застрахувати майбутні потенційні втрати у випадку нових атак», — каже в коментарі НЗЛ Максим Праздніков, СЕО #книголав.

Видавництво також перенесло 15–20 % нових видань, запланованих на цей рік, на 2027-й. У середньому їхній вихід затримається на три–чотири місяці.

Після атак #книголав отримало значну підтримку від читачів. Для них команда створила ініціативу — «Вогонь не дочитав», у межах якої продають книжки, пошкоджені під час пожежі. У видавництві пояснюють, що це був один із найпоширеніших запитів серед людей. Ініціатива допомагає повернути частину вартості втрачених накладів, а самі книжки залишаються свідченням того, що переживає українська культура під час війни.

Також видавництво активніше працює з електронними книжками. Це дозволяє швидше повертати видання у продаж, навіть якщо фізичні наклади потребують повторного друку або їх пошкодили росіяни.

Окремо у видавництві працюють над відновленням складської інфраструктури й шукають нове приміщення. 

«Для видавництва, яке вже пережило знищення складів через російські атаки, це тепер не просто питання логістики, а питання існування бізнесу взагалі», — ділиться Максим Праздніков.

Ми запитали в міністерки культури, чи готують механізм компенсації за знищені книжки. Тетяна Бережна відповіла, що Міністерство економіки розширює програму компенсацій, щоб вона охоплювала всі постраждалі бізнеси.

«Багато українських бізнесів, зокрема видавництва, отримують сертифікати від торгово-промислових палат про розмір збитків. Для того щоб компенсувати збитки, треба розуміти їхній точний розмір. Це надзвичайно складно в час війни, коли Росія ще не виплачує репарацій. Наше домашнє завдання в будь-якому разі — документувати збитки», — додає Тетяна Бережна. 

«Основи»

Підтримка людей, а також книгарень, через які «Основи» розповсюджують книжки, була своєчасною і достатньо тривалою, понад місяць.

«Декілька книгарень достроково погасили свої фінансові зобовʼязання перед нами, більшість книгарень зробили кількакратно більші замовлення, ніж зазвичай. Ця підтримка дала нам змогу продовжити роботу над усіма поточними проєктами, не зупиняючи і не відкладаючи їх», — розповідають у видавництві «Основи».

Через втрату складу видавництву довелося повністю перебудувати логістику. Тепер книжки зберігають у кількох місцях у трьох областях. Туди їх доставляють із друкарень, а звідти — відправляють замовникам. Така система суттєво збільшує транспортні витрати й час доставки. 

«Ймовірно, найближчим часом нам доведеться переглядати умови співпраці з книгарнями. Оскільки ті умови, на яких ми наразі співпрацюємо і які є більш сприятливим для книгарень, ми навряд чи зможемо собі дозволити надалі — це стає для нас просто невигідним», — діляться у видавництві «Основи».

Минулоріч за видатний внесок в українське книговидання й літературу «Основи» отримали спеціальну відзнаку Франкфуртського книжкового ярмарку у межах Премії Читомо. Тож цьгоріч вони мали окремий стенду на ярмарку.

«Несподівано для нас усі витрати, повʼязані з участю у ярмарку, ми повинні були профінансувати самі. На жаль, повноцінно взяти участь у цьогорічному Франкфурті наша команда не змогла. Але наш стенд не був порожнім: він маніфестував присутність без присутності і привертав увагу до стану книговидання в Україні, що виник внаслідок російської збройної агресії», — підсумовують у видавництві. 

«Хто це?»

Після російських атак видавництво «Хто це?» повідомило, що не відновлюватиме роботу. Воно втратило весь товар і було змушене розпустити команду. Крім того, видавництво досі очікує на частину виплат від магазинів, які продавали його книжки.

Зараз на сайті «Хто це?» доступні три книжки. Купуючи їх, ви допомагаєте видавництву покривати операційні витрати й закривати борги.

BookChef

Росіяни тричі атакували видавництво BookChef. Загалом було втрачено понад 900 тисяч примірників. У команді кажуть, що відновити весь втрачений асортимент неможливо й економічно недоцільно. Тож довелося переглянути пріоритети. Багато видань, за словами команди, уже не вдасться відновити, тож обирають з огляду на попит та інтерес читачів. Першочергове завдання — додрукувати найпопулярніші книжки. 

Нині BookChef повернувся до звичної роботи, зокрема продовжує додруковувати книжки й випускати всі заплановані новинки, а також продовження книжкових серій. Свої склади команда перенесла за межі Києва, що допомогло покращити логістику та пришвидшити доставлення книжок для продажу. Водночас BookChef тимчасово відмовилося від акцій. Наразі пріоритет — відновити асортимент і додрукувати найпопулярніші книжки.

«Для нас найважливіше — щоб люди обирали українські книги не лише в моменти трагедій, а й у звичайні буденні дні», — каже керівниця департаменту маркетингу BookChef Анна Вертегел.

Попри те, що деяким видавництва буквально немає де зберігати свої книжки, хтось, попри атаки і всі витрати, фінансує свою участь у міжнародному ярмарку. Усі видавництва, з яким ми поговорили, кажуть про важливість підтримки читачів після атак. Для когось це були сотні замовлень, для когось — можливість не зупиняти роботу чи швидше відновлювати втрачені наклади.

Підтримувати українські видавництва можна й у найпростіший спосіб — читати їхні книжки. Тому в The Ukrainians Media замість листопада тепер Читень. Це місяць якого завгодно читання: громадськотранспортного, обідньоперервного, підковдрового, собакогуляльного і будь-якого ще — обираєте ви.

Щодня із 1 до 30 читня надсилаємо листа, де розповідаємо, як уперше або знову зробити читання своєю звичкою, а ще рекомендуємо книжки і не тільки. Залишайте свою пошту на сайті. 

Текст: Соломія Михайлюньо

Фото: Данило Павлов

Що ще відомо? Для Івана це був перший чемпіонат світу в новій віковій групі. За підсумками змагань він посів п’яте місце на лівій і правій руках, увійшовши до п’ятірки найсильніших армрестлерів світу у своїй категорії.

Нагадаємо. 13-річна тенісистка Марія Кочерженко виграла європейський Підсумковий турнір у віковій категорії до 14 років. Вона стала першою українкою, яка тріумфувала на цьому турнірі. 

Фото: Львівська ОВА / Telegram