У Німеччині відбулися мітинги проти обов’язкової служби і зростання цін

Що ще відомо? Зафіксовано влучання у п’ятиповерховий житловий будинок, де внаслідок удару зруйновано поверхи з першого по третій. Також у місті пошкоджено щонайменше 14 приватних будинків, два магазини і шість автомобілів.

Нагадаємо. Росія атакувала Харківщину, Одещину і Кропивницький.

Фото: Олег Синєгубов / Telegram

Що сталося? 30 жовтня у Польщі суддя Анна Корвін-Піотровська оголосила, що тимчасово очолить Конституційний трибунал. Вона заявила, що керівництво трибуналу перешкоджало проведенню Асамблеї суддів, через що суд не міг ухвалювати рішення. Після цього вона на місяць відсторонила від виконання обов’язків голову трибуналу Богдана Свєнчковського і його заступника Бартломея Соханського. Свєнчковський рішення не визнав.

Увечері біля будівлі трибуналу зібралися прихильники партії «Право і справедливість» і Президента Кароля Навроцького, які виступили проти відсторонення керівництва трибуналу. 

Президент Кароль Навроцький перервав поїздку до Сенегалу і прибув до Конституційного трибуналу. Біля входу до Конституційного трибуналу стався інцидент за його участю і суддів. Сторони по-різному описують події.

У канцелярії Президента заявили, що Навроцькому намагалися перешкодити увійти до будівлі. Там зазначили, що судді Крістіан Маркевич і Анна Корвін-Пьотровська штовхали Президента. Натомість суддя Конституційного трибуналу Мацей Берек заявив, що саме Президент фізично напав на суддів.

31 жовтня Кароль Навроцький скликав термінові консультації з представниками парламентських сил.

Довідка. Конституційний трибунал Польщі — це вищий орган конституційного правосуддя країни, головним завданням якого є контроль за відповідністю законів й інших нормативних актів Конституції.

Контекст. Конфлікт навколо Конституційного трибуналу розпочався у 2015 році. Тоді Сейм перед парламентськими виборами ухвалив закон, який дозволив йому обрати п’ятьох нових суддів, хоча повноваження двох із них мали початися вже після завершення каденції цього парламенту.

Після перемоги «Права і справедливості» новий склад Сейму змінив закон, визнав попередній вибір п’ятьох суддів таким, що не має юридичної сили, та обрав інших кандидатів. Конституційний трибунал згодом визнав, що попередній парламент мав право обрати трьох із п’ятьох суддів, але не двох інших.

Після приходу до влади коаліції Туска у 2023 році вона почала змінювати судову систему та намагатися подолати наслідки реформ «Права і справедливості».

Водночас Президент Кароль Навроцький, кандидатуру якого на президентських виборах підтримувала партія «Право і справедливість», блокує частину цих кроків. Зокрема, він не прийняв присягу п’ятьох суддів Конституційного трибуналу, обраних Сеймом у 2026 році.

Росіяни використали режим тиші під час гуманітарної місії на Херсонщині. Зафіксовано ротацію російських підрозділів, укріплення позицій, розширення антидронових засобів на дорогах і нарощування логістики, зокрема підвезення боєприпасів. Про це повідомили в Генштабі.

Що передувало? Учора, 1 листопада, в Олешках на Херсонщині закінчився режим тиші. Перша леді США Меланія Трамп написала, що місія завершилася успішно. За її словами, з Олешків евакуювали майже 800 людей.

Нагадаємо. 31 жовтня відбулася гуманітарна операція з порятунку людей в Олешках на Херсонщині. Українці з Олешків уже перетнули кордон України на Чернігівщині. До цього вони літаком прибули до Республіки Білорусь. Напередодні в Олешках розмінували дороги і доставили гуманітарний вантаж. 

Що ще відомо? У команді також наголосили, що застосунок не зберігає і не використовує персональні дані, тому жодної загрози для користувачів немає.

Нагадаємо. Увечері 1 листопада застосунок «Повітряна тривога», ймовірно, зламали росіяни. На телефони українців почали надходити повідомлення із застосунку «Повітряна тривога» про ядерну тривогу, загрозу хімічної атаки, радіаційну небезпеку, вуличні бої й інше.

Одещина. В області відомо про чотирьох постраждалих. Пошкоджено два житлові будинки і гараж. 

Кропивницький. Увечері 1 листопада внаслідок атаки РФ сталася пожежа на одному з об’єктів транспортної інфраструктури. Минулося без постраждалих. Рятувальники її ліквідували.

Фото: ДСНС

Що сталося? На телефони українців почали надходити повідомлення із застосунку «Повітряна тривога» про ядерну тривогу, загрозу хімічної атаки, радіаційну небезпеку, вуличні бої й інше.

Як це працює? Щодня з 1 по 30 читня надсилаємо листа, де розповідаємо, як вперше або знову зробити читання своєю звичкою. Це практичні поради, основані на поведінкових науках і читацьких досвідах, а також книжкові добірки і рекомендації від редакції The Ukrainians Media. Щоб отримувати листи Читня, потрібно залишити електронну пошту у віконечку на сайті theukrainians.org. 

Довідка. Нещодавнє дослідження Мінкульту та Gradus Research про читання в Україні показало: 70% читачів мали перерву в читанні тривалістю пів року або більше. А серед нечитачів 59% відповіли, що не мають мотивації та звички. Водночас для більшості опитаних читання є способом зменшувати тривожність,  відновлюватися емоційно й легше переживати стрес.

Нагадаємо. The Ukrainians Media проводить цю інформаційну кампанію другий рік поспіль і запрошує замінити листопад на Читень всіх, хто любить читати, хоче повернутися до читання, а також подбати про своє психічне здоров’я. 

Що відомо? Найстаршій людині, яка виїхала, — 94 роки, а наймолодшій — трохи більше року. Про це повідомив омбудсман Дмитро Лубінець, який був разом з людьми.

Одна з родин, яка повернулася, буквально виживала у зруйнованому обстрілами будинку в Олешках. Через стан здоров’я батько не міг самостійно спуститися з восьмого поверху, адже сходи були зруйновані. Ще один чоловік, який народився в Олешках і пережив 16 атак російських дронів і чотири ракетні влучання у власний будинок. Один із вибухів був буквально за метр від стіни його оселі. 

Також вдалося евакуювати тварин. Серед них — собаки, коти, папуга і єнот.

Що передувало? Учора, 30 жовтня, українська делегація добралася до Олешок. Наразі точних цифр немає, скільки людей вивезли з міста. Ті, хто вирішили залишитися у Олешках, отримали гуманітарну допомогу. Також іноземні журналісти, зокрема з Newsmax, які були в місті, повідомили, що 11 автобусів з людьми відправила до України, чотири — до Росії.

Нагадаємо. 27 жовтня о 3 ранку в Олешках запровадили режим тиші. Він триватиме до 22:59 1 листопада. 

Як працює наш мозок під час читання. І чи справді воно заспокоює

Згадайте момент, коли ви читаєте книжку. Наприклад, художню літературу. Ззовні це ніби звичайний процес: хтось читає вдома, хтось на вулиці чи у транспорті. А що відбувається всередині, точніше, у мозку? У цей момент він не лише розпізнає слова й речення, а й створює власну модель світу: уявляє місця, події та дії персонажів, намагається зрозуміти їхні думки, почуття й мотиви.

Також залучається так звана мережа пасивного режиму роботи мозку. Хоча вона має таку назву, але бере участь у важливих внутрішніх процесах. Наприклад, допомагає уявляти майбутнє, пригадувати минуле, моделювати ситуації й розуміти інших людей. Під час читання історій ця мережа взаємодіє з мовними й сенсорними системами та допомагає складати окремі події в цілісну історію.

Вікторія Кравченко згадує дослідження німецької групи науковців. Під час читання текстів у людей сповільнювалося серцебиття і зростала варіативність серцевого ритму. За певних умов ці показники можуть свідчити про стан спокою. Звісно, не будь-яка книжка розслабляє чи знижує рівень гормонів стресу. Читачі й читачки добре знають, які емоції може викликати напружений роман.

«Найбільша цінність художньої літератури, що вона дає мозку змогу моделювати надзвичайно різноманітний досвід. Ми можемо подумки проживати ситуації, у яких ніколи не були, дивитися на світ очима інших людей, розмірковувати над їхніми рішеннями та їхніми наслідками. І все це можна робити, не встаючи з власного крісла», — каже Вікторія.

Як попрацювати зі своїм мозком, аби сформувати звичку читання

Для формування звички недостатньо лише сили волі. А поширене твердження, що звичка формується за 21 день, має мало наукових підтверджень. Важливі й умови, в яких ви це робите. Наш мозок добре навчається повторюваних дій. Якщо регулярно робити щось за однакових умов, із часом це потребує менше свідомих зусиль.

Тому перша порада від Вікторії — створіть звичку читати в певний час. Наприклад, десять хвилин після ранкової кави або перед сном. Важливіше читати регулярно, ніж змушувати себе долати певну кількість сторінок.

Друга порада — зробіть читання якомога доступнішим. Нехай книжка лежить там, де ви зазвичай відпочиваєте, а телефон зі сповіщеннями — трохи далі.

«Я б порадила почати навіть із 5–10 хвилин на день, бо мета першого етапу — не рекорд за кількістю сторінок, а повернення читання до звичного ритму життя», — ділиться Вікторія.

Чому у швидкому світі потрібне читання 

Читання довгого тексту дає змогу працювати з інформацією інакше. Ми не просто реагуємо на окремі повідомлення, а поступово формуємо цілісну картину: пам’ятаємо попередні події, простежуємо причинно-наслідкові зв’язки, зіставляємо нову інформацію з тим, що вже знаємо, і робимо висновки.

Особливо цінна художня література. Вона дає змогу подумки пережити ситуації, в яких ми ніколи не були, і бачити світ очима людей, чий досвід відрізняється від нашого. Це ніби безпечна репетиція ситуацій у безпечному середовищі.

«У світі, який постійно вимагає від нас швидких реакцій, читання дає простір для повільного осмислення», — каже Вікторія.

Велике дослідження 2023 року, яке охопило понад 10 тисяч дітей і підлітків, показало, що ті, хто змалку читав для задоволення, згодом мали кращі результати когнітивних тестів і менше поведінкових та емоційних труднощів. У них також виявили певні відмінності у структурі мозку. Це не означає, що причина лише в читанні, але зв’язок виявився стійким.

Як завдяки мозку можна повернутися до читання

Не повертайтеся до читання через примус. Краще почніть із невеликих приємних текстів і поступово збільшуйте час. Можна перечитати улюблену книжку, обрати короткі оповідання або спробувати інший жанр. Ми краще зберігаємо мотивацію, коли бачимо сенс і отримуємо задоволення від самого процесу.

Вікторія пропонує щоденний ритуал: десять хвилин регулярного читання. І ще одне: перестаньте сприймати книжку як ще одне завдання, яке потрібно виконати, поверніть їй статус задоволення.

«У мене це спрацювало, коли я повертала собі звичку щодня читати, яку втратила на початку повномасштабного вторгнення. Я почала хоча б із 10 хвилин щоранку. Книжка була цікава, і зрештою ці 10 хвилин перетворилися на 30-хвилинний ранковий ритуал, на який я чекала», — розповідає Вікторія.

Фото: Данило Павлов

Текст: Ірина Кравець