Культура

Що ще відомо? Пошкоджено саме полотно площею понад 2000 квадратних метрів, яке у 2024 році встановило національний рекорд України. У музеї додали, що розглядають два варіанти: повністю відновити пошкоджений фрагмент або зберегти сліди пожежі як нагадування наступним поколінням про наслідки війни. 

Що відомо про «Космогонію»? «Космогонія» — масштабний філософсько-мистецький проєкт, який складається із шести частин і відповідає на три питання: звідки ми взялися, хто ми є і що з нами буде. 

У 2024 році мистецький проєкт «Космогонія» отримав звання — найбільший твір малярства в Україні.

Нагадаємо. 13 жовтня внаслідок російського обстрілу у Луцьку виникла пожежа в культурно-розважальних комплексів «Адреналін Сіті». Займання ліквідували. 

Фото: Музей сучасного мистецтва / Facebook

Як почути? Форум відбудеться в Довженко-Центрі. Вхід — безплатний.

Про що говоритимуть? Фоторедактор журналу Reporters Данило Павлов і фоторедакторка Kyiv Independent Іринка Громоцька поговорять про те, як війна змінює вибір сюжетів, відбір світлин і рішення про їхню публікацію. Модеруватиме розмову редакторка видавництва The Ukrainians Publishing Віра Курико.

Що ще у програмі форуму? На відвідувачів чекають зустрічі з українськими й іноземними фотографами, дискусії про етику воєнної фотографії, збереження візуальних свідчень війни і вплив технологій на її висвітлення.

Зокрема, Єфрем Лукацький і Олександр Глядєлов розкажуть про досвід у висвітленні світових та локальних конфліктів. Також відбудеться розмова з французьким фотожурналістом Патріком Шовелем і показ фільму «Справа Макса Левіна — докази страти».

Переглянути повну програму можна за посиланням.

Що відомо про виставки? На форумі представлять дві виставки: «Фотографія війни та конфліктів в епоху глобальних змін» і «ВАШ СПРОТИВ. Наша спільна Історія». Вони триватимуть з 15 жовтня до 8 листопада.

Хто організатори? Форум організовує Український Дім Фотографії у співпраці з Французьким інститутом в Україні за підтримки Посольства Франції в Україні.

Що відомо про Радіодиктант? Всеукраїнський радіодиктант відбудеться 27 жовтня у День української писемності та мови. Його транслюватимуть наживо на платформах «Суспільного Мовлення» та в застосунку «Дія».

Нагадаємо. У 2025 році авторкою тексту для Радіодиктанту була письменниця й перекладачка Євгенія Кузнєцова, а читала його акторка театру і кіно Наталія Сумська.

Фото: Галина Зварич

Що ще відомо? У видавництві зазначили, що на складі зберігалися новинки, отримані протягом останніх двох місяців, а також додруки книжок, які були знищені під час липневого удару.

Нагадаємо. 19 липня росіяни атакували склад видавництва #книголав. Унаслідок удару знищено близько 250 тисяч книжок. Минулося без постраждалих. 

Фото: #Книголав / Instagram

Нагадаємо. Кіностудія Довженка зазнала значних пошкоджень унаслідок російських атак на Київ 2 та 15 червня 2026 року. Унаслідок атак пошкоджено 18 будівель кіностудії Довженка — головний знімальний павільйон (1927–1928 років), адміністративний та лабораторний корпуси, «Щорсівський корпус» (Музей кінофабрики), службові корпуси, цехи комбінованих зйомок, їдальню, електростанцію, фільмотеку, гуртожиток й інші споруди. Найбільших втрат кіностудія зазнала через пряме влучання в костюмний цех.

Фото: Мінкульт

Отримати журнал Reporters «Спадкоємці» можна, приєднавшись до Спільноти The Ukrainians Media за посиланням.

Про що номер? Серед текстів — історичний репортаж Віри Курико про чотири покоління нащадків Михайла Коцюбинського і фотосерія Костянтина Чернічкіна до сорокових роковин Чорнобильської катастрофи.

А ще — історія Марічки Паплаускайте про сто двадцять три поцілунки, які бабуся завинила дідусеві, і успадковані листи зі скриньки «71», на яких тримається віра авторки у велику любов.

Що таке Reporters? Reporters — єдиний в Україні журнал літературного репортажу і документальної фотографії, що виходить друком від 2021 року. За цей час створили вже 16 випусків, кожен з яких присвячений окремій темі і складається з понад 150 сторінок великих текстів і якісних фотоісторій.

Що ще відомо? Мета пошукових досліджень — виявити місця поховання цивільних жителів Ласкова, які загинули внаслідок нападу підрозділів Армії Крайової й Батальйонів хлопських у березні 1944 року.

Хто проводить дослідження? Український інститут національної пам’яті забезпечує проведення пошукових робіт, які виконує комунальне підприємство Львівської обласної ради — «Доля».

Нагадаємо. 28 вересня на старому Голосківському кладовищі у Львові завершили ексгумаційні роботи з пошуку останків вояків Війська Польського. Вони тривали з 25 серпня 2026 року. Під час досліджень виявили 113 останків військовослужбовців Війська Польського, які загинули у вересні 1939 року, а також останки 17 військових Вермахту. 

Довідка. 10 березня 1944 року підрозділи Армії Крайової та Батальйонів хлопських — польських підпільних військових формувань — напали на українське село Ласків. За різними історичними даними, під час масового вбивства українців у селі загинули понад 300 людей. 

У межах досліджень істориків та експертів з України й Польщі встановлено дані про 327 мешканців Ласкова, які загинули у 1944 році. Водночас дехто з істориків називає більшу кількість жертв – близько 350 осіб. Остаточна кількість жертв може бути уточнена за результатами подальших історичних і пошукових досліджень.

Що ще відомо? Цьогоріч твори Тараса Шевченка рекомендуватимуть восьмикласникам та старшокласникам. З вересня 2027 року твори Шевченка стануть обов’язковою складовою програми для гімназистів третього курсу, які обрали поглиблене вивчення предмета. Його поезію вивчатимуть у межах теми романтизму.

Нагадаємо. У Литві запровадили національні санкції проти двох російських олігархів Алішера Усманова і Михайла Фрідмана. Рішення ухвалили після того, як ЄС виключив їх із санкційного списку. 

Що ще відомо? У вересні дружина режисера Ірина Білоус повідомила, що суд зменшив заставу до 1,3 мільйона гривень. Згодом вона оголосила збір коштів на заставу та матеріальну підтримку.

Нагадаємо. 21 жовтня колишньому керівнику «Молодого театру» та завідувачу однієї з кафедр Київського університету імені Карпенка-Карого повідомили про підозру у зґвалтуванні та сексуальному насильстві щодо студенток, зокрема неповнолітніх.

Контекст. Наприкінці січня 2025 року колишня студентка університету імені Карпенка-Карого опублікувала анонімне відео, в якому розказала про ймовірні сексуальні домагання з боку Андрія Білоуса. Згодом дівчина розкрила свою особистість. Софія Сапожнік заявила, що Білоус надсилав їй інтимні фото інших студенток і просив надсилати власні, пояснюючи це тим, що «це вже всі зробили». 

Невдовзі інші студенти почали ділитися схожими історіями. Актор і випускник університету Валерій Філіпенко, який одним з перших поширив відео Сапожнік, заявив, що про подібне вже давно було відомо в театральному середовищі, але всі мовчали.

Фото: «Клочков&партнери» / Facebook

Що ще відомо? Під час робіт також знайшли окремі розрізнені останки. Ймовірно, вони належать двом людям. Крім того, під час ексгумації виявили солдатські жетони, медальйони, ґудзики та інші частини уніформи, особисті речі й гільзи. 

Хто проводив дослідження? Роботи проводило товариство з обмеженою відповідальністю «Українська пам’ять» за участі польських фахівців з Інституту національної пам’яті Польщі та Вроцлавського медичного університету.

Довідка. За даними УІНП, у вересні 1939 року на території села Голоско Велике біля Львова відбулися бої між підрозділами Вермахту та Війська Польського. Загиблих у бою вояків Війська Польського поховали у братській могилі на території сільського кладовища. У 1958 році село Голоско Велике увійшло до складу Львова.

Фото: УІНП