Культура

Що ще відомо? Великі окуляри —  артоб’єкт у формі впізнаваних окулярів Івана Вакарчука, який переміг на архітектурному конкурсі. Син Івана Вакарчука, музикант Святослав Вакарчук, зазначив, що цей проєкт найточніше передає зв’язок із постаттю батька.

Що відомо про авторів проєкту? Переможцем став проєкт авторського колективу Ольги Криворучко, Валентина Шароватова та Ірини Рихтик з архітектурної студії urbanideas.

Довідка. Іван Вакарчук — фізик, професор, багаторічний ректор Львівського університету та міністр освіти і науки України. Помер 4 квітня 2020 року.

Фото: ЛМР

Що відомо про номінації? «Чобіток Зельмана» Олени Стяжкіної потрапив у номінацію «Найкраща прозова книжка». Також до цієї категорії увійшла книжка редакторки видавництва The Ukrainians Publishing Віри Курико «Летиція Курʼята та всі її вигадані коханці, яким вона збрехала про свого батька».

Книжка «Оленівка. Злочин. Пам’ять. Поламана система — у номінації «Найкраща документальна книжка». Над нею спільно працювали видавництво The Ukrainians Publishing, Платформа пам’яті «Меморіал» та Медійна ініціатива за права людини.

Що ще відомо? Загалом до довгого списку увійшли по десять творів у номінаціях «Найкраща прозова книжка» й «Найкраща документальна книжка», а також шість — у номінації «Найкраща документальна книжка іноземного автора про Україну, перекладеної українською».

Увесь довгий список можна переглянути за посиланням.

Нагадаємо. Влітку 2026 року Мінкульт започаткував щорічну державну літературну премію «Воля», якою відзначатимуть нову українську літературу й літературу про Україну в трьох номінаціях. Переможець у кожній із них отримає винагороду в розмірі 400 тисяч гривень. 

Що ще відомо? Книжку Гаррісона «Кінець усього» обрали серед шести творів, які увійшли до короткого списку Букерівської премії 2026 року. Загалом журі розглянуло 163 книжки.

Про що книжка? «Кінець усього» — сатиричний роман-антиутопія. У центрі сюжету — чоловік, що збирає речі на узбережжі, та його тітка, озброєна пістолетом. Разом вони намагаються вижити на узбережжі графства Кент у недалекому майбутньому.

Довідка. Міжнародна Букерівська премія — одна з найпрестижніших літературних нагород у світі, яку щороку присуджують за найкращий роман, перекладений англійською мовою та опублікований у Великій Британії чи Ірландії.

Фото: David Parry / Букерівська премія.

Хто ще отримав нагороду? Зокрема, орденом княгині Ольги III ступеня також нагородили кінорежисерку, сценаристку й продюсерку Марину Горбач, громадську діячку й керівницю інтерактивних виставок Ukraine WOW і «Той день» Ярославу Гресь, а також виконавчу директорку Української кіноакадемії та співзасновницю онлайн-платформи Dzyga MDB Анну Мачух.

Загалом Президент відзначив державними нагородами низку діячів культури та мистецтва. 

Нагадаємо. Цьогоріч Даша Астаф’єва разом з учителем української мови й літератури Артуром Пройдаковим читали текст для Радіодиктанту національної єдності.

Фото: Офіс Президента

Vivat

28 серпня Росія атакувала склад Vivat — видавництво втратило 35,5 тисячі книжок на суму понад 16,6 млн гривень. Разом із втратами після обстрілу друкарні «Фактор-Друк» у травні 2024 року прямі збитки перевищили 36 млн гривень. Після ударів по українському книговидавництву Vivat отримали значну підтримку від читачів: люди замовляли книжки, писали про них і поширювали інформацію, як допомогти.

«Але важливо розуміти, що навіть велика кількість замовлень не може миттєво компенсувати втрати», — каже у коментарі НЗЛ співвласниця Vivat Юлія Орлова.

Через знищення книжок і перебудову логістики зʼявилися затримки з доставкою. Частину новинок і продовжень популярних серій довелося відкласти, адже треба було відновити запаси й відправити людям те, що вони вже замовили. Vivat вдалося обійтися без іще більших втрат: до обстрілу частину запасів перевезли до Львова, а частину розподілили між книгарнями.

«Для великого видавництва складська логістика є складною системою. Недостатньо просто розвезти книжки по різних містах. Потрібно забезпечити облік, комплектацію замовлень, транспортування й координацію всіх процесів», — ділиться Юлія Орлова.

Попри наслідки атаки й втрати, у вересні команда Vivat представила видавництво романтичної прози Lilith. Також на кінець вересня відкрилося 15 нових книгарень видавництва. Однак зараз відкриття призупинили, а дві книгарні закрили.

Також видавництво продовжує розвивати цифрові формати. До прикладу, у третьому кварталі 2026 року дохід від аудіокнижок зріс на 118,33 %, а від електронних — на 38,46 % порівняно з аналогічним періодом 2025-го. Попри це, основним форматом для видавництва залишаються паперові книжки. 

«Для стабільної роботи видавництву потрібен не лише сплеск замовлень після трагічних подій, а й постійний попит на книжки. Саме тому для галузі важливі доступне кредитування, можливість притомного страхування від воєнних ризиків і державні програми підтримки читання. Це інвестиції не лише в окремі видавництва, а й у розвиток української культури», — підсумовує Юлія Орлова.

«Урбіно»

На початку жовтня видавництво повідомило, що шукає новий склад для своєї продукції через примусове виселення з попереднього приміщення. Через це протягом жовтня на всі книжки діє знижка 25 %. За три дні на сайті придбали 1,5 тисячі книжок — для невеликого видавництва це суттєва підтримка. А після російських атак на книжкові склади надходження від продажів в інтернет-магазині «Урбіно» зросли у 2,5 разу.

«Нового приміщення ми досі не знайшли. Книжки поки що перевозимо до нашого невеликого офісу», — каже менеджер з прав і комунікації Павло Івченко.

Через переїзд зі складу видавництву довелося змінити робочі плани. Зокрема, частину процесів пришвидшили, щоб раніше передати книжки до друку, інші — тимчасово призупинили. Також «Урбіно» зосереджується на комерційних книжках, щоб відновитися й мати гроші для поточної роботи.

«Ми маємо постійно балансувати: не брати забагато проєктів, але й не зупинятися. Можливо, це дещо наївно, проте ми відчуваємо певну відповідальність. Якщо зупинимося ми, то, можливо, зупиниться ще хтось, і так далі — цей ланцюг може продовжуватися», — ділиться думками Павло Івченко.

книголав#

Після російських атак #книголав довелося відновлювати втрачені наклади. Для цього команда намагалася взяти пільговий кредит за державною програмою «5–7–9 %», яка дозволяє бізнесу позичати гроші під нижчі відсотки. Однак через обмеження програми скористатися нею поки що не вдалося. Також до них зверталися різні міністерства з пропозицією допомогти.

«На жаль, більшість грантових програм орієнтовані на відновлення виробничих потужностей, складських приміщень, обладнання й іншої техніки. Вони не покривають потреби в оборотному капіталі, не передбачають компенсації за знищені книги і фактично не дають можливості застрахувати майбутні потенційні втрати у випадку нових атак», — каже в коментарі НЗЛ Максим Праздніков, СЕО #книголав.

Видавництво також перенесло 15–20 % нових видань, запланованих на цей рік, на 2027-й. У середньому їхній вихід затримається на три–чотири місяці.

Після атак #книголав отримало значну підтримку від читачів. Для них команда створила ініціативу — «Вогонь не дочитав», у межах якої продають книжки, пошкоджені під час пожежі. У видавництві пояснюють, що це був один із найпоширеніших запитів серед людей. Ініціатива допомагає повернути частину вартості втрачених накладів, а самі книжки залишаються свідченням того, що переживає українська культура під час війни.

Також видавництво активніше працює з електронними книжками. Це дозволяє швидше повертати видання у продаж, навіть якщо фізичні наклади потребують повторного друку або їх пошкодили росіяни.

Окремо у видавництві працюють над відновленням складської інфраструктури й шукають нове приміщення. 

«Для видавництва, яке вже пережило знищення складів через російські атаки, це тепер не просто питання логістики, а питання існування бізнесу взагалі», — ділиться Максим Праздніков.

Ми запитали в міністерки культури, чи готують механізм компенсації за знищені книжки. Тетяна Бережна відповіла, що Міністерство економіки розширює програму компенсацій, щоб вона охоплювала всі постраждалі бізнеси.

«Багато українських бізнесів, зокрема видавництва, отримують сертифікати від торгово-промислових палат про розмір збитків. Для того щоб компенсувати збитки, треба розуміти їхній точний розмір. Це надзвичайно складно в час війни, коли Росія ще не виплачує репарацій. Наше домашнє завдання в будь-якому разі — документувати збитки», — додає Тетяна Бережна. 

«Основи»

Підтримка людей, а також книгарень, через які «Основи» розповсюджують книжки, була своєчасною і достатньо тривалою, понад місяць.

«Декілька книгарень достроково погасили свої фінансові зобовʼязання перед нами, більшість книгарень зробили кількакратно більші замовлення, ніж зазвичай. Ця підтримка дала нам змогу продовжити роботу над усіма поточними проєктами, не зупиняючи і не відкладаючи їх», — розповідають у видавництві «Основи».

Через втрату складу видавництву довелося повністю перебудувати логістику. Тепер книжки зберігають у кількох місцях у трьох областях. Туди їх доставляють із друкарень, а звідти — відправляють замовникам. Така система суттєво збільшує транспортні витрати й час доставки. 

«Ймовірно, найближчим часом нам доведеться переглядати умови співпраці з книгарнями. Оскільки ті умови, на яких ми наразі співпрацюємо і які є більш сприятливим для книгарень, ми навряд чи зможемо собі дозволити надалі — це стає для нас просто невигідним», — діляться у видавництві «Основи».

Минулоріч за видатний внесок в українське книговидання й літературу «Основи» отримали спеціальну відзнаку Франкфуртського книжкового ярмарку у межах Премії Читомо. Тож цьгоріч вони мали окремий стенду на ярмарку.

«Несподівано для нас усі витрати, повʼязані з участю у ярмарку, ми повинні були профінансувати самі. На жаль, повноцінно взяти участь у цьогорічному Франкфурті наша команда не змогла. Але наш стенд не був порожнім: він маніфестував присутність без присутності і привертав увагу до стану книговидання в Україні, що виник внаслідок російської збройної агресії», — підсумовують у видавництві. 

«Хто це?»

Після російських атак видавництво «Хто це?» повідомило, що не відновлюватиме роботу. Воно втратило весь товар і було змушене розпустити команду. Крім того, видавництво досі очікує на частину виплат від магазинів, які продавали його книжки.

Зараз на сайті «Хто це?» доступні три книжки. Купуючи їх, ви допомагаєте видавництву покривати операційні витрати й закривати борги.

BookChef

Росіяни тричі атакували видавництво BookChef. Загалом було втрачено понад 900 тисяч примірників. У команді кажуть, що відновити весь втрачений асортимент неможливо й економічно недоцільно. Тож довелося переглянути пріоритети. Багато видань, за словами команди, уже не вдасться відновити, тож обирають з огляду на попит та інтерес читачів. Першочергове завдання — додрукувати найпопулярніші книжки. 

Нині BookChef повернувся до звичної роботи, зокрема продовжує додруковувати книжки й випускати всі заплановані новинки, а також продовження книжкових серій. Свої склади команда перенесла за межі Києва, що допомогло покращити логістику та пришвидшити доставлення книжок для продажу. Водночас BookChef тимчасово відмовилося від акцій. Наразі пріоритет — відновити асортимент і додрукувати найпопулярніші книжки.

«Для нас найважливіше — щоб люди обирали українські книги не лише в моменти трагедій, а й у звичайні буденні дні», — каже керівниця департаменту маркетингу BookChef Анна Вертегел.

Попри те, що деяким видавництва буквально немає де зберігати свої книжки, хтось, попри атаки і всі витрати, фінансує свою участь у міжнародному ярмарку. Усі видавництва, з яким ми поговорили, кажуть про важливість підтримки читачів після атак. Для когось це були сотні замовлень, для когось — можливість не зупиняти роботу чи швидше відновлювати втрачені наклади.

Підтримувати українські видавництва можна й у найпростіший спосіб — читати їхні книжки. Тому в The Ukrainians Media замість листопада тепер Читень. Це місяць якого завгодно читання: громадськотранспортного, обідньоперервного, підковдрового, собакогуляльного і будь-якого ще — обираєте ви.

Щодня із 1 до 30 читня надсилаємо листа, де розповідаємо, як уперше або знову зробити читання своєю звичкою, а ще рекомендуємо книжки і не тільки. Залишайте свою пошту на сайті. 

Текст: Соломія Михайлюньо

Фото: Данило Павлов

Хто автор проєкту? Автор MemoriaMap — ветеран російсько-української війни Олег Лехуш. Над проєктом він працював з кінця 2025-го до літа 2026 року.

Спершу кожне кладовище зняли з дрона, щоб створити ортофотоплани — фотокарти територій. Потім сфотографували надгробки. Загалом зробили близько 70 тисяч фотографій із GPS-координатами.

Кожне поховання має окрему сторінку з фотографією надгробка, датами та позначкою на карті. Система також прокладає маршрут до могили. Сервіс доступний як мешканцям громади, так і українцям за кордоном.

Що ще відомо? Раніше відомості про поховання зберігали лише в паперових журналах. Тепер працівники комунального підприємства можуть шукати записи за прізвищем одночасно на всіх кладовищах громади. За словами автора проєкту, на це потрібно близько хвилини.

За словами Олега Лехуша, в інших містах України вже оцифровували окремі кладовища або створювали онлайн-сервіси для пошуку поховань, зокрема захисників. Дрогобицька громада першою об’єднала в єдину систему всі свої міські та сільські цвинтарі.

Як це працює? Щодня з 1 по 30 читня надсилаємо листа, де розповідаємо, як вперше або знову зробити читання своєю звичкою. Це практичні поради, основані на поведінкових науках і читацьких досвідах, а також книжкові добірки і рекомендації від редакції The Ukrainians Media. Щоб отримувати листи Читня, потрібно залишити електронну пошту у віконечку на сайті theukrainians.org. 

Довідка. Нещодавнє дослідження Мінкульту та Gradus Research про читання в Україні показало: 70% читачів мали перерву в читанні тривалістю пів року або більше. А серед нечитачів 59% відповіли, що не мають мотивації та звички. Водночас для більшості опитаних читання є способом зменшувати тривожність,  відновлюватися емоційно й легше переживати стрес.

Нагадаємо. The Ukrainians Media проводить цю інформаційну кампанію другий рік поспіль і запрошує замінити листопад на Читень всіх, хто любить читати, хоче повернутися до читання, а також подбати про своє психічне здоров’я. 

Як працює наш мозок під час читання. І чи справді воно заспокоює

Згадайте момент, коли ви читаєте книжку. Наприклад, художню літературу. Ззовні це ніби звичайний процес: хтось читає вдома, хтось на вулиці чи у транспорті. А що відбувається всередині, точніше, у мозку? У цей момент він не лише розпізнає слова й речення, а й створює власну модель світу: уявляє місця, події та дії персонажів, намагається зрозуміти їхні думки, почуття й мотиви.

Також залучається так звана мережа пасивного режиму роботи мозку. Хоча вона має таку назву, але бере участь у важливих внутрішніх процесах. Наприклад, допомагає уявляти майбутнє, пригадувати минуле, моделювати ситуації й розуміти інших людей. Під час читання історій ця мережа взаємодіє з мовними й сенсорними системами та допомагає складати окремі події в цілісну історію.

Вікторія Кравченко згадує дослідження німецької групи науковців. Під час читання текстів у людей сповільнювалося серцебиття і зростала варіативність серцевого ритму. За певних умов ці показники можуть свідчити про стан спокою. Звісно, не будь-яка книжка розслабляє чи знижує рівень гормонів стресу. Читачі й читачки добре знають, які емоції може викликати напружений роман.

«Найбільша цінність художньої літератури, що вона дає мозку змогу моделювати надзвичайно різноманітний досвід. Ми можемо подумки проживати ситуації, у яких ніколи не були, дивитися на світ очима інших людей, розмірковувати над їхніми рішеннями та їхніми наслідками. І все це можна робити, не встаючи з власного крісла», — каже Вікторія.

Як попрацювати зі своїм мозком, аби сформувати звичку читання

Для формування звички недостатньо лише сили волі. А поширене твердження, що звичка формується за 21 день, має мало наукових підтверджень. Важливі й умови, в яких ви це робите. Наш мозок добре навчається повторюваних дій. Якщо регулярно робити щось за однакових умов, із часом це потребує менше свідомих зусиль.

Тому перша порада від Вікторії — створіть звичку читати в певний час. Наприклад, десять хвилин після ранкової кави або перед сном. Важливіше читати регулярно, ніж змушувати себе долати певну кількість сторінок.

Друга порада — зробіть читання якомога доступнішим. Нехай книжка лежить там, де ви зазвичай відпочиваєте, а телефон зі сповіщеннями — трохи далі.

«Я б порадила почати навіть із 5–10 хвилин на день, бо мета першого етапу — не рекорд за кількістю сторінок, а повернення читання до звичного ритму життя», — ділиться Вікторія.

Також у The Ukrainians Media замість листопада тепер Читень. Це місяць якого завгодно читання: громадськотранспортного, обідньоперервного, підковдрового, собакогуляльного і будь-якого ще — обираєте ви. Щодня із 1 до 30 читня надсилаємо листа, де розповідаємо, як уперше або знову зробити читання своєю звичкою, а ще рекомендуємо книжки і не тільки. Залишайте свою пошту на сайті. 

Чому у швидкому світі потрібне читання 

Читання довгого тексту дає змогу працювати з інформацією інакше. Ми не просто реагуємо на окремі повідомлення, а поступово формуємо цілісну картину: пам’ятаємо попередні події, простежуємо причинно-наслідкові зв’язки, зіставляємо нову інформацію з тим, що вже знаємо, і робимо висновки.

Особливо цінна художня література. Вона дає змогу подумки пережити ситуації, в яких ми ніколи не були, і бачити світ очима людей, чий досвід відрізняється від нашого. Це ніби безпечна репетиція ситуацій у безпечному середовищі.

«У світі, який постійно вимагає від нас швидких реакцій, читання дає простір для повільного осмислення», — каже Вікторія.

Велике дослідження 2023 року, яке охопило понад 10 тисяч дітей і підлітків, показало, що ті, хто змалку читав для задоволення, згодом мали кращі результати когнітивних тестів і менше поведінкових та емоційних труднощів. У них також виявили певні відмінності у структурі мозку. Це не означає, що причина лише в читанні, але зв’язок виявився стійким.

Як завдяки мозку можна повернутися до читання

Не повертайтеся до читання через примус. Краще почніть із невеликих приємних текстів і поступово збільшуйте час. Можна перечитати улюблену книжку, обрати короткі оповідання або спробувати інший жанр. Ми краще зберігаємо мотивацію, коли бачимо сенс і отримуємо задоволення від самого процесу.

Вікторія пропонує щоденний ритуал: десять хвилин регулярного читання. І ще одне: перестаньте сприймати книжку як ще одне завдання, яке потрібно виконати, поверніть їй статус задоволення.

«У мене це спрацювало, коли я повертала собі звичку щодня читати, яку втратила на початку повномасштабного вторгнення. Я почала хоча б із 10 хвилин щоранку. Книжка була цікава, і зрештою ці 10 хвилин перетворилися на 30-хвилинний ранковий ритуал, на який я чекала», — розповідає Вікторія.

Фото: Данило Павлов

Текст: Ірина Кравець

Що відомо про створення? Загалом створено три нові гарнітури: Zakon Text — для діловодства, Zakon Decor — для урочистих написів, Zakon Letterpress — для оригіналів нормативно-правових актів.

У міністерстві пояснили, що національний шрифт поєднує сучасний український дизайн із традиціями шести майстрів українського літерництва, зокрема Георгія Нарбута, Василя Кричевського, Якова Гніздовського, Роберта Лісовського, Василя Хоменка і Василя Чебаника. 

Серед його особливостей — асиметричні зарубки, ромбоподібні крапки над «і» та «ї» і характерний знак над «й», який використовував Георгій Нарбут.

Хто автори? Над створенням шрифту Zakon працювали Олексій Чекаль, Геннадій Заречнюк, Дмитро Растворцев, Андрій Шевченко, а також керівник проєкту Тарас Іщик.

Що ще відомо? Наразі шрифт проходить тестування. Його впровадження буде поступовим і не потребуватиме додаткових витрат на масову заміну чинних табличок, бланків та інших матеріалів. Водночас Zakon Text уже доступний для вільного використання.

Фото: Руслан Стефанчук / Facebook

Що передувало? Учора, 27 жовтня, росіяни атакували склад видавництва «Клуб сімейного дозвілля» на Харківщині.

Нагадаємо. 7 жовтня унаслідок російської атаки знищено складські приміщення видавництва #книголав у Києві. Загалом втрачено близько десятка тисяч книг. Це був новий склад, куди перемістили книжки після попередньої російської атаки у липні 2026 року. 

Фото: КСД