Політика

Що передувало? 7 липня суд відмовив у клопотанні прокурорів САП і не продовжив термін процесуальних обовʼязків для нардепки Юлії Тимошенко. Її підозрюють у підкупі депутатів щодо голосувань у Верховній Раді.

Нагадаємо. 7 травня ВАКС повернув закордонні паспорти народній депутатці Юлії Тимошенко, а також продовжив до 7 липня строк дії її обовʼязків. Депутатку підозрюють у пропозиції надати неправомірну вигоду народним депутатам України. 

Контекст. 14 січня, НАБУ і САП оголосили підозру керівниці депутатської фракції парламенту. З опублікованих матеріалів прослуховування випливає, що йдеться про лідерку партії «Батьківщина» Юлію Тимошенко.

За даними слідства, йдеться про регулярний механізм співпраці, який передбачав виплати наперед та був розрахований на тривалий період. Народним депутатам мали надходити вказівки щодо голосування, а в окремих випадках — щодо утримання або неучасті в голосуванні.

23 лютого за народну депутатку Юлію Тимошенко внесли заставу у розмірі 33 мільйони гривень. Згодом їй дозволили спілкуватися з нардепами та вільно пересуватися Україною.

Фото: Юлія Тимошенко / Facebook

Що ще відомо? За словами міністра, Україна також запропонувала Молдові розширити співпрацю в коаліції з розмінуванням.

Нагадаємо. Україна просить Молдову продовжити знижку у 50% на транзитні залізничні перевезення українських вантажів на 2027 рік.

Що ще відомо? Конкурси на державну службу планують відновлювати поетапно. Зокрема, закон спрощує правила вступу на держслужбу і звільнення, запроваджує обов’язкові вимоги до доброчесності кандидатів, а також дає перевагу ветеранам війни під час призначення на держпосади.

Працівників, яких під час воєнного стану призначили без конкурсу, зможуть залишити на посаді, якщо вони успішно пройдуть щорічне оцінювання. 

Нагадаємо. 15 жовтня Рада у другому читанні ухвалила законопроєкт №16051-1, який передбачає запровадження податку на додану вартість (ПДВ) на товари з іноземних маркетплейсів незалежно від їхньої вартості. Рішення підтримали 252 депутати. 

Що відомо? Посадовець був одним із ключових учасників схеми. Він контактував із представниками нелегальних кол-центрів і регулярно отримував від них гроші. Також відповідав за безпеку учасників організації та залучав до схеми інших людей.

Загальна сума задокументованої неправомірної вигоди перевищує один мільярд гривень.

Контекст. 5 вересня НАБУ і САП викрили організацію, учасники якої систематично отримували гроші від шахрайських кол-центрів та легалізовували мільйонні статки. За даними слідства, організатором схеми був один із керівників підрозділів Офісу генпрокурора, який створив організацію в середині 2025 року та залучив до неї працівників прокуратури й наближених осіб. Учасники отримували хабарі за те, що не перешкоджали роботі шахрайських кол-центрів, від дій яких страждали українці та іноземці. Отримані гроші легалізовували за різними схемами.

Докладніше про спецоперацію «Карфаген» — читайте у новині НЗЛ.

Нагадаємо. 1 вересня САП попросило суд арештувати 150 мільйонів гривень, які внесли як заставу за колишнього міністра енергетики Германа Галущенка. За даними слідства, ці кошти могли бути отримані злочинним шляхом і легалізовані через внесення застави. 

Контекст. 15 лютого 2026 року ексміністра енергетики Германа Галущенка затримали під час перетину держкордону. НАБУ та САП оголосили йому підозру у справі «Мідас».

НАБУ та САП викрили й задокументували діяльність злочинної організації, до складу якої входили чинні та колишні посадовці енергетичної сфери, відомий бізнесмен та інші особи. За даними слідства, її учасники вибудували масштабну корупційну схему впливу на діяльність стратегічних підприємств державного сектору, зокрема «Енергоатома». На опублікованих записах розмов згадуються, зокрема, міністр юстиції Герман Галущенко, який раніше обіймав посаду міністра енергетики.

Фото: Герман Галущенко / Facebook

НАБУ проводить обшуки у приміщенні Національного банку України й за місцем проживання одного зі співробітників. Там додали, що нікого не затримували й нікому не повідомляли про підозру. Інші деталі не розголошують через таємницю досудового розслідування.

Що передувало? «Українська правда» з посиланням на джерела повідомила, що обшуки проводять у голови Нацбанку Андрія Пишного. 

Нагадаємо. НАБУ та САП виявили групу, яка через рахунки підставних компаній легалізувала гроші зі злочинних схем. Йдеться про 150 млн гривень готівкою, які, за даними слідства, використали для сплати застави за одного з учасників справи «Мідас». Гроші легалізували через державний «Сенс Банк». Серед підозрюваних, зокрема, голова правління банку й голова наглядової ради.

Що відбулося у травні 2026 року? 1 травня «Українська правда» опублікувала другу частину «плівок Міндіча» — про ймовірний вплив братів Андрія та Василя Веселих на наглядову раду «Сенс Банку» й «Карпатнафтохім» через зв’язки з Міндічем та ексочільником Офісу Президента Андрієм Єрмаком. У записах Олександр Цукерман («Шугармена») та радник керівника банку Василь Веселий обговорюють склад наглядової ради «Сенс Банку».

У вересні 2026 року голова Нацбанку Андрій Пишний заявив, що не давав рекомендацій наглядовій раді «Сенс Банку» щодо призначення фігуранта розслідувань Василя Веселого.

Що відомо про Луку Нікулеску? Лука Нікулеску — дипломат і колишній журналіст. Раніше він виконував обов’язки заступника міністра закордонних справ Румунії. Його кандидатуру на посаду прем’єра запропонував румунський Президент Нікушор Дан. 

Що передувало? У квітні 2026 року в Румунії загострилася політична криза, коли соціал-демократи вийшли з урядової коаліції. У результаті уряд Іліє Боложана пішов у відставку. Після цього Президент Румунії Нікушор Дан кілька разів намагався сформували новий уряд, однак попередні кандидати не набирали достатньо голосів в парламенті.

Нагадаємо. 30 вересня Апеляційний суд Бухареста ухвалив рішення арештувати колишнього кандидата в президенти Румунії Келіна Джорджеску. Раніше він перебував під судовим наглядом. 

Більше про те, як Росія втручалася у вибори в Румунії й до чого тут Джорджеску — читайте у спецпроєкті The Ukrainians Media та НЗЛ у партнерстві з Центральною виборчою комісією.

Що ще відомо? За словами речника МЗС Кореї, попри таке рішення, Південна Корея підтримуватиме дипломатичні комунікації з Україною. У Києві залишаться тимчасовий повірений у справах і всі консульські працівники для дипломатичного зв’язку й допомоги громадянам Південної Кореї. 

Нагадаємо. 8 жовтня Південна Корея ухвалила рішення відкликати свого посла з України на тлі дипломатичного конфлікту щодо передачі північнокорейських військовополонених. 

Контекст. Напередодні в Південній Кореї заявили, що Київ порушив домовленість про конфіденційність передачі північнокорейських полонених. В Офісі Президента заявили, що Київ не обіцяв не розголошувати факт передачі полонених.

Що ще відомо? У документі зазначається, що відмова від санкцій відповідає національним інтересам США.

Яка реакція? Сенатор-демократ Річард Блюменталь, який разом із Ліндсі Ґремом є співавтором закону, розкритикував новий указ Трампа:

«Дональд Трамп знову підтверджує, що він стоїть на боці кровожерливого бандита та посередників російської військової машини, і проти більшості американців, їхніх представників в обох палатах Конгресу та наших європейських союзників».

Нагадаємо. 19 вересня Дональд Трамп підписав закон Ліндсі Ґрема щодо санкцій проти РФ й Ірану.

Контекст. 16 вересня Палата представників Конгресу США ухвалила законопроєкт Ліндсі Ґрема про санкції проти Росії та Ірану. За даними «Суспільного», законопроєкт дозволяє американському президенту запроваджувати мита до 100% на товари з країн, які купують російські енергоносії або допомагають РФ обходити санкції. Він також передбачає санкції проти російських посадовців, банків і тіньового флоту, а ще продовжує дію санкцій проти Ірану.

Що передувало? 6 серпня колишній посолці України у США Ользі Стефанішиній обрали запобіжний захід у вигляді застави у розмірі шести мільйонів гривень. Крім того, вона має прибувати за викликом детективів НАБУ, повідомляти про зміну місця проживання та не спілкуватися зі свідками у справі.

До вечора 11 серпня Ольга Стефанішина не внесла заставу у розмірі шести мільйонів гривень. Натомість її адвокати подали апеляційну скаргу на рішення про запобіжний захід. 

Контекст. Ольгу Стефанішину підозрюють у незаконному збагаченні та недостовірному декларуванні. За версією слідства, вона не задекларувала дві квартири в Києві, витрати на їхній ремонт, оренду житла, користування Mercedes-Benz, а також оплату авіаквитків і лікування матері.

Фото: Ольга Стефанішина / X