закон

Про яку допомогу йдеться?

Із початком повномасштабного вторгнення РФ в Україну тисячі українських родин опинилися в Польщі зі статусом біженців. Нині в сусідній країні живе близько 1,5 млн українців. Із них понад 900 тисяч оформили тимчасовий захист, повідомляє ВВС. Нещодавно польський парламент проголосував за поправку, що передбачає продовження цього захисту для українських громадян на території Польщі до березня 2026 року. Саме це рішення парламенту ветував президент Навроцький.

Водночас ширші умови тимчасового захисту для українців передбачені законодавством ЄС аж до 2027 року. Тому рішення польського президента стосується виключно грошової допомоги на утримання дітей та безплатної державної медичної допомоги. У Польщі виплату в розмірі 800 злотих (близько 9 тисяч гривень) отримують батьки дітей віком до 18 років, а також дітей, старших за 18 років, які продовжують навчання. Ця допомога поширювалася й на українців, які перебувають під тимчасовим захистом.

Тепер вона поширюватиметься лише на тих українських громадян, які офіційно працюють у польських працедавців або ведуть у Польщі свій бізнес і сплачують податки. Як зазначають оглядачі BBC, вето  також стосуватиметься українців, які працюють дистанційно з Польщі на українських роботодавців.

Що зі Starlink?

Керівник канцелярії польського президента Збігнєв Богуцький спростував інформацію про відключення супутникового інтернету для України через системи Starlink. Він зазначив, що фінансування продовжиться попри вето, адже інший закон, який пропонує натомість Навроцький, також передбачає оплату супутникового інтернету для України.

Раніше міністр цифровізації Польщі Кшиштоф Гавковський заявив, що через вето президента буде відключений супутниковий інтернет для України через системи Starlink. Речник Міністерства цифрових справ Польщі Марек Георгіца пояснив, що підписка на цей інтернет фінансується Польщею саме на підставі закону про допомогу Україні, який ветував Навроцький. 

Як піти на службу після 60 років? Під час воєнного стану такі чоловіки й жінки зможуть укласти контракт на військову службу за умови відповідного стану здоров’я. Для цього необхідна письмова згода командира частини, а для офіцерів — ще й погодження Генерального штабу або іншого органу військового управління.

Кандидати проходитимуть двомісячний випробувальний термін. Якщо вони не відповідатимуть вимогам, командування розриватиме контракт достроково. Граничного віку для таких військовослужбовців не передбачено. Контракт укладають на один рік із можливістю продовження, але після завершення воєнного стану він припиняється автоматично.

Хто з військових інструкторів отримуватиме додаткову винагороду? Військовослужбовці на посадах інструкторсько-викладацького складу у навчальних військових частинах отримують щомісячну доплату від 15 до 30 тисяч гривень. Натомість викладачі у вищих військових навчальних закладах, які також готують курсантів, мобілізованих офіцерів, сержантів і солдатів із вищою освітою, такої надбавки не мали.

Закон № 13320 зрівняє умови оплати для всіх військових, які навчають особовий склад, незалежно від місця служби — у навчальних центрах чи вишах. До переліку посад, які мають право на надбавку, пропонують додати керівників і викладачів-інструкторів вищих військових закладів. Розмір виплат залежатиме від рівня підготовки та кваліфікації. Конкретні умови встановить Кабінет Міністрів України.

Що відомо про обов’язкову офіцерську підготовку для студентів-медиків та фармацевтів? Закон №13276 набирає чинності з 1 січня 2026 року. До навчання допускатимуть лише тих, хто пройде професійно-психологічний відбір і буде визнаний придатним за станом здоров’я. Підготовка стосуватиметься студентів як державних, так і приватних закладів.

Офіцерський вишкіл для медиків був обов’язковим до 2006 року, після чого став добровільним. Міністерство охорони здоров’я пояснило відновлення цієї норми нестачею офіцерів запасу медичної служби для виконання завдань у період воєнного стану.

За його словами, документ уже зареєстровано і його можуть винести на голосування вже завтра.

Варто зазначити, що напередодні народний депутат Ярослав Железняк заявив: наступного тижня можуть провести позачергове засідання парламенту, щоб скасувати чинні норми щодо НАБУ та САП. Водночас він наголосив, що точної дати засідання поки немає, а у Верховній Раді терміново намагаються з’ясувати, чи буде достатня кількість депутатів для проведення голосування.

Раніше повідомлялося, що парламент пішов на чотиритижневу літню перерву до 20-х чисел серпня.

За документ проголосували 263 народні депутати.

У документі йдеться про зміни до Кримінального кодексу. Серед іншого, генерального прокурора наділять повноваженнями:

• забирати справи в НАБУ та доручати розслідування іншим органам;
• бути фактичним керівником САП та передоручати повноваження прокурора САП іншим прокурорам;
• надавати детективам НАБУ обов’язкові письмові вказівки;
• самостійно закривати справи за підозрою щодо топчиновників.

Також передбачаються правки, які обмежать діяльність САП, а саме:

• прокурори САП не зможуть визначати підслідність НАБУ у певних випадках;
• керівник САП не зможе вирішувати спори про підслідність у справах, що може розслідувати НАБУ;
• керівник САП не матиме повноважень щодо зміни апеляційних і касаційних скарг, внесених прокурорами САП.

Раніше низка правозахисників закликали парламент не підтримувати цей законопроєкт, оскільки вважали, що він становить загрозу незалежності НАБУ.

У разі загибелі виплати нададуть особам, які зазначені у розпорядженні військового. Якщо таких немає — кошти переходять у спадщину.

Детальніше. «За» проголосували 316 народних депутатів. Законопроект доопрацювали після того, як Володимир Зеленський повернув його зі своїми пропозиціями. За словами представника президента у Верховній Раді, першого віцеспікера Руслана Стефанчука, у новій редакції документ не створює привілеї для організації Пласт.

Контекст. Нагадаємо, раніше президент заветував закон про Пласт. Причина ветування, за словами президента, — невідповідність законопроекту положенням Конституції. Він пояснює, що у законі йдеться про Пласт як про єдину організацію, водночас в Україні зареєстрована низка скаутських організацій. Цей закон створюватиме переваги та привілеї для роботи Пласту і в той же час — ризики для створення нових об’єднань та роботи уже створених інших скаутських організацій. А це обмежить права громадян на свободу об’єднання у такі громадські організації.

Довідка. Пласт — це національна скаутська організація України. Вона постала із відчутної потреби організації молоді для служби українському народові. 

Офіційним початком Пласту вважається день першої присяги пластового гуртка при Академічній Гімназії у Львові – 12.04.1912. У 1914 р. вибухає війна, багато пластунів стають у ряди УСС (Українських січових стрільців).

Після занепаду Української Держави, Пласт відновлює діяльність у Західній Україні та серед української еміграційної молоді в країнах Західної Європи. У Пласті масово гуртується українська шкільна, селянська та робітнича молодь.

У 1939 р. вибухає ІІ Світова війна, і Пласт пробує відновити діяльність в Україні. Проте німецька окупаційна влада не дозволяє існування пластової організації. Пластуни змушені продовжувати діяльність нелегально.

З 1950 року український Пласт діяв на нових місцях поселення українців: в Австралії, Аргентині, Канаді, Великобританії, Німеччині, США. 

Наприкінці 80-років XX ст. у СРСР змінилася політична ситуація, постали організації, які сприяли національному відродженню. Уже в 1990 році пластові гуртки були у Луцьку, Києві, Донецьку та на Львівщині.

⟶ Пласт відмовився від держфінансування та запустив кампанію зі збору коштів. Пласт відмовився від фінансування з державного бюджету і запустив кампанію зі збору 10,5 мільйонів гривень. 

Організація закликала депутатів не включати пункт про фінансування «Пласту» в оновлений законопроект, аби «не входити у політичний контекст».

У Пласті наголошують: «Пласт був, є і залишиться неполітичною громадською організацією. Закликаємо усі політичні сили утриматись від використання імені Пласту у власних політичних інтересах. Відсутність прямої державної фінансової підтримки не зупинить реалізації наших планів та стратегічних цілей».

⟶ Як стати членом «Пласту»:

1. Потрібно заповнити заявку на сайті.
2. Після цього з вами сконтактують представники організації і нададуть детальну інформацію.
3. Далі необхідно прийти до пластового осередку (станиці) у вашому місті, згодом – пройти пластовий вишкіл.
4. Отримати характеристику від пластової старшини.

Якщо усі етапи пройдете успішно – отримаєте членство. Але це — ще не все. Потім потрібно скласти Пластову присягу. Складаючи її, пластун бере на себе три головні обов’язки пластуна:

1. Бути вірним Богові та Україні;
2. Допомагати іншим;
3. Жити за Пластовим законом і слухатись пластового проводу.

Дізнайтеся більше на цю тему:

• Пласт: чим живе український скаутинг (ВВС) 

Фото: 100krokiv.info

Детальніше. Верховна Рада проголосувала у другому читанні за президентський законопроєкт. Він, зокрема, передбачає дочасне припинення повноважень голови Державного бюро розслідувань Романа Труби та його заступників. За законопроєкт проголосувало 250 депутатів. З них 224 депутати «Слуги народу», 2 депутати ОПЗЖ, 1 голос дала група За майбутнє, 18 — депутати «Голосу», 5 — позафракційні.

Що передбачає закон:

1. створять управління з розслідування справ Майдану у ДБР та переведення туди слідчих з ГПУ. За неї проголсували 334 депутати.
2. очільник бюро самостійно буде здійснювати керівництво органом, не розділяючи повноваження із заступниками, як це визначав закон.
3. директор ДБР отримує повноваження особисто призначати і звільняти своїх заступників.  
4. виключається участь прем’єр-міністра у призначенні директора ДБР. 
5. директор ДБР призначається на посаду президентом України за поданням комісії з проведення конкурсу.
6. чинного директора ДБР Романа Трубу та його заступників звільнять.

Довідка. ДБР — це новий правоохоронний орган. Зі стартом його роботи функції досудового розслідування переходять від прокуратури до ДБР, а за прокуратурою залишається функція нагляду. Це є стандартом об’єктивного та неупередженого розслідування.

⟶ Адвокатка родини Героїв Небесної сотні Євгенія Закревська припила голодування. Парламент прийняв поправку до закону про Держбюро розслідувань, яка дозволяє поновити розслідування у справах Майдану, що було вимогою адвокатки: «Зупиняємо голодування, але не припиняємо контролювати виконання владою плану дій по відновленню слідства у справах Майдану і не втрачаємо суспільної уваги над цими справами. Як тільки зникає увага суспільства —зникає пріоритет для влади, і починається колапс».

Закревська також оприлюднила список осіб, які оголосили голодування. До нього, окрім неї, входять ще 16 осіб.  Вона подякувала всім, хто підтримав її позицію акціями у різних містах.

⟶ Удвічі збільшити кількість днів відпустки за власний рахунок та унеможливити звільнення вагітних — ініціатива Уряду. У Міністерстві розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства пропонують зробити неможливим звільнення вагітних жінок та дозволити брати відпустку за власний рахунок на 30 днів замість 15.

Фото: pexels.com