закон №12414

Контекст. У матеріалі ЕП йдеться, що захід став реакцією влади на акції протесту проти ліквідації незалежності НАБУ та САП, у яких провідну роль відіграло молоде покоління. Водночас Єрмак заперечив це: «Це неправда. Ми домовилися про цю зустріч ще задовго до того. Але так склалося».

Андрій Єрмак під час зустрічі зі студентами відповідав на запитання про війну, вплив Росії в інформаційному просторі, реформу антикорупційних органів НАБУ і САП, а також про свободу медіа й роль телеграм-каналів. Зокрема, він заявив, що попри занепокоєння щодо загрози національній безпеці з боку телеграм, слід зважати на позицію українських військових, близько 80% з яких, за його словами, виступають проти заборони.

Один зі студентів запитав, на кого був розрахований закон №12414 і чому після його ухвалення влада не очікувала протестів. Єрмак відповів, що парламент і президент надали антикорупційним органам усі необхідні повноваження. Він відкинув версії про навмисний план і пояснив ухвалення сукупністю факторів.

Також молодь поцікавилася, чому закон підписали так швидко, тоді як інші чекають 10–20 днів або залишаються непідписаними. Єрмак зазначив, що швидкість залежить від процедури й аргументів. Деталей він не знає, бо був у відрядженні, але припустив, що депутати переконали президента зробити це того ж дня. За його словами, президент не має жорстких строків підписання, і це не суперечить Конституції України.

Довідка.  Згідно зі ст. 94 Конституції України, президент протягом 15 днів після отримання закону підписує його, бере до виконання та офіційно оприлюднює або повертає зі своїми вмотивованими і сформульованими пропозиціями до Верховної Ради для повторного розгляду. Якщо він не повертає закон у встановлений строк, то вважає його схваленим і має підписати його.

Як відреагував керівник ОП на публікацію? Єрмак, прикріпивши посилання на матеріал «Економічної правди», написав: «Правило Chatham House — це про довіру та взаємну повагу. Не думав робити із зустрічі зі студентами зайвий піар, але мені його вирішили зробити». Він також зазначив, що йому бракувало питань про війну, технології та конструкцію майбутнього. 

Що відомо ще? Тимофій Милованов, президент KSE, опублікував допис, у якому заявив, що зустріч з Андрієм Єрмаком у Київській школі економіки проходила за правилом Chatham House, яке забороняє публікувати цитати та імена учасників. А «Економічна правда» порушила це правило. Також Милованов розкритикував медіа, написавши, що вони «ставляться до стандартів журналістики без поваги».

Головна редакторка «Kyiv Independent» Ольга Руденко у коментарях відповіла Милованову, що це маніпуляція, адже Офіс Президента всюди заблокував «Економічну правду» та «Українську правду», а в міністерствах наказали не давати їм інтерв’ю і не відповідати на запити. За її словами, порушувати правила почали не журналісти — вони просто намагаються виконувати свою роботу.

Фото: Telegram-канал керівника Офісу Президента Андрія Єрмака

Контекст. У матеріалі ЕП йдеться, що захід став реакцією влади на акції протесту проти ліквідації незалежності НАБУ та САП, у яких провідну роль відіграло молоде покоління. Водночас Єрмак заперечив це: «Це неправда. Ми домовилися про цю зустріч ще задовго до того. Але так склалося».

Андрій Єрмак під час зустрічі зі студентами відповідав на запитання про війну, вплив Росії в інформаційному просторі, реформу антикорупційних органів НАБУ і САП, а також про свободу медіа й роль телеграм-каналів. Зокрема, він заявив, що попри занепокоєння щодо загрози національній безпеці з боку телеграм, слід зважати на позицію українських військових, близько 80% з яких, за його словами, виступають проти заборони.

Один зі студентів запитав, на кого був розрахований закон №12414 і чому після його ухвалення влада не очікувала протестів. Єрмак відповів, що парламент і президент надали антикорупційним органам усі необхідні повноваження. Він відкинув версії про навмисний план і пояснив ухвалення сукупністю факторів.

Також молодь поцікавилася, чому закон підписали так швидко, тоді як інші чекають 10–20 днів або залишаються непідписаними. Єрмак зазначив, що швидкість залежить від процедури й аргументів. Деталей він не знає, бо був у відрядженні, але припустив, що депутати переконали президента зробити це того ж дня. За його словами, президент не має жорстких строків підписання, і це не суперечить Конституції України.

Довідка.  Згідно зі ст. 94 Конституції України, президент протягом 15 днів після отримання закону підписує його, бере до виконання та офіційно оприлюднює або повертає зі своїми вмотивованими і сформульованими пропозиціями до Верховної Ради для повторного розгляду. Якщо він не повертає закон у встановлений строк, то вважає його схваленим і має підписати його.

Як відреагував керівник ОП на публікацію? Єрмак, прикріпивши посилання на матеріал «Економічної правди», написав: «Правило Chatham House — це про довіру та взаємну повагу. Не думав робити із зустрічі зі студентами зайвий піар, але мені його вирішили зробити». Він також зазначив, що йому бракувало питань про війну, технології та конструкцію майбутнього. 

Що відомо ще? Тимофій Милованов, президент KSE, опублікував допис, у якому заявив, що зустріч з Андрієм Єрмаком у Київській школі економіки проходила за правилом Chatham House, яке забороняє публікувати цитати та імена учасників. А «Економічна правда» порушила це правило. Також Милованов розкритикував медіа, написавши, що вони «ставляться до стандартів журналістики без поваги».

Головна редакторка «Kyiv Independent» Ольга Руденко у коментарях відповіла Милованову, що це маніпуляція, адже Офіс Президента всюди заблокував «Економічну правду» та «Українську правду», а в міністерствах наказали не давати їм інтерв’ю і не відповідати на запити. За її словами, порушувати правила почали не журналісти — вони просто намагаються виконувати свою роботу.

Фото: Telegram-канал керівника Офісу Президента Андрія Єрмака

Сьогодні, 31 липня, Верховна Рада України прийняла за основу та в цілому законопроєкт №13533 президента Зеленського, який має гарантувати незалежність НАБУ та САП. Тепер його мають підписати спікер Верховної Ради та Володимир Зеленський.

Нагадаємо. Цей проєкт з’явився після прийняття закону №12414 від 22 липня, який розширив контроль генерального прокурора над антикорупційними органами, викликавши критику міжнародних партнерів та протести в Україні. Президент Зеленський заявив, що законопроєкт захистить систему від російського впливу та забезпечить незалежність НАБУ і САП. Антикорупційні органи підтримали документ і були готові долучитися до його доопрацювання.

Фото: з Telegram-каналу Ярослава Железняка

«Схоже, вони справді прорахувалися»

Такою фразою прокоментував дії української влади неназваний західний дипломат, який перебуває в Києві, пишуть у британській The Guardian. Українські урядовці недооцінили силу реакції на обмеження незалежності НАБУ та САП. Масштабні вуличні протести та критика з боку західних партнерів змусила президента Зеленського дослухатися і подати новий законопроєкт про повернення самоврядування антикорупційним структурам.

Керівник САП Олександр Клименко коментував журналістам, що його офіс отримував повідомлення про підготовку заходів проти них. Втім, він не очікував, що це станеться так різко. Швидке проведення закону в The Guardian назвали «бліцкригом». 

Збереження НАБУ та САП є ключовим для європейської інтеграції України, тож рішення українського уряду отримало обережну критику з боку партнерів з ЄС, які закликали Зеленського знайти вихід із кризи. «Для нього було важливо почути це від своїх колег», — сказав в коментарі для The Guardian неназваний дипломат.

Попри те, що українська влада відновила незалежність органів, закон №12414 вже міг завдати тривалої шкоди. Низка урядових інформаторів, які співпрацювали з антикорупційними структурами, вже припинила комунікації, остерігаючись викриття, повідомив міністр Клименко. Втім, протести проти дій влади, хоч і були обережними — з огляду на небезпеку політичної дестабілізації під час війни — показали, що українська демократія залишається сильною, попри відсутність виборів.

«Його крок загрожував завдати шкоди національній єдності» 

Так про рішення уряду Зеленського обмежити незалежність антикорупційних органів написали в The New York Times. Європейські лідери тиснули на Зеленського, наголошуючи на важливості боротьби з корупцією. Водночас ЄС оголосив, що утримає 1,5 млрд євро з 4,5-мільярдного фонду, розподіл якого залежить від досягнення стандартів державного управління.

У 2019 році Зеленський виступав прихильником НАБУ та САП, пригадують у The New York Times. Він представляв себе як «нове обличчя», не пов’язане з вкоріненими інтересами, яке боротиметься з корупцією. Тож рішення щодо позбавлення основних антикорупційних органів незалежності критики президента сприйняли як зраду.

Це спричинило масштабні протести, до яких приєдналася значна частина молоді. У 2014 році ці люди ще були дітьми, а тепер вони бачать себе захисниками спадщини справедливості тодішньої революції. Водночас вимоги протестувальників чітко сфокусовані на ухваленні нового закону. Організатори протестів обережно зазначають, що не закликають до зміни президента чи уряду, адже під час війни необхідна стабільність.

Одній з організаторок протестів — Зінаїді Аверіній — лише 23 роки. Для неї все почалося з невеликого чату в Telegram, де вона координувалася з друзями. Ця бесіда швидко розрослася до близько 3000 учасників, ставши хабом для організації мітингів. Учасники повідомляли міську адміністрацію та поліцію про свої плани, організовували розподіл води та медичних послуг. Вони навіть створили окремі чати для мемів і знайомств.

Протестувальники стверджують, що боротьба з корупцією є життєво важливою як для воєнних зусиль України, так і для інтеграції країни до Європи, вказує The New York Times.

«Україна втрачає ключові активи»

Так про бойові дії на сході України написали в аналітичному матеріалі Reuters. Видання зазначає, що, на думку аналітиків, дефіцит фінансування в Україні наступного року лише зросте, якщо Росія продовжить свої інтенсивні атаки. Наразі український уряд витрачає більшість державних доходів на військо, тоді як соціальні та гуманітарні витрати покривають завдяки іноземній допомозі. Від лютого 2022 року міжнародна підтримка становить 139 млрд доларів США, відповідно до державних даних, зазначають у Reuters.

Очільник Нацбанку Андрій Пишний стверджує, що наразі вдалося узгодити надання близько третини з необхідних 65 млрд доларів США, які потрібні як для 2026, так і для 2027 року. Переговори щодо решти тривають. «Ключовим завданням для уряду зараз є пошук 10-15 млрд доларів на додаток до того обсягу допомоги, який партнери вже обіцяли на 2026 рік», — стверджують у фінансовій групі Investment Capital Ukraine.

Згадані перемовини ускладнилися через те, що Україна все ще не досягла ключових цілей — призначення більшої кількості суддів до антикорупційного суду, реформування  агентства, відповідального за управління націоналізованими активами, та призначення керівника Бюро економічної безпеки. Негативно на переговори вплинуло і рішення уряду Зеленського посилити контроль над антикорупційними органами. Воно викликало масштабні протести — найбільші з початку повномасштабної війни — та критику європейських союзників. Це спонукало владу відмовитися від задуманого, але певної шкоди вже було завдано, зазначають в Reuters. Європа не відмовиться від підтримки України, але піддаватиме її значно пильнішому контролю, що призведе до затримок.

Торік українська економіка зросла на 2,9%. Прогноз Нацбанку на цей рік знизили до 2,1%, очікуючи, що війна продовжуватиметься й у 2026 році. Серед слабких місць української економіки дослідниця Інституту економічних досліджень Олександра Бетлій називає гірничодобувну промисловість та сільське господарство. Оскільки просування російських військ руйнує інфраструктуру, а також нищить можливості видобування газу. Водночас Україна не може знизити свої витрати на оборону, враховуючи, що РФ лише продовжує збільшувати воєнний бюджет, зазначають в Reuters.

Фото: колаж НЗЛ

Що відомо ще? Завтра, 31 липня, це рішення ставитимуть на голосування у залі Верховної Ради одразу у двох читаннях. 

Нагадаємо. Завтра, 31 липня, Верховна Рада розгляне президентський законопроєкт №13533 «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України і деяких законодавчих актів України щодо посилення повноважень Національного антикорупційного бюро України та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури».

Цей проєкт з’явився після закону №12414 від 22 липня, що розширив контроль генпрокурора над антикорупційними органами та викликав критику партнерів і акції протестів в Україні.

Президент Зеленський зазначив, що законопроєкт убезпечить систему від російського впливу і гарантує незалежність НАБУ і САП. Антикорупційні органи підтримали документ і готові долучитися до його доопрацювання.

Де і коли? Київ — театр Франка, 20:00;

Харків — сад Шевченка, біля метро Університет, 19:00;

Дніпро — біля ОДА, 19:30;

Ужгород — площа Поштова, 20:00;

Івано-Франківськ — біля ОДА, 20:00;

Луцьк — Театральний майдан, 20:00;

Львів — біля пам’ятника Тарасу Шевченку, 19:30;

Рівне — Театральна площа, 19:00;

Чернігів — Красна площа, 20:00;

Хмельницький — Дитячий світ, 19:00;

Одеса — вулиця Дерибасівська, 29 (біля міського саду), 19:00;

Полтава — біля театру Гоголя, 20:00;

Запоріжжя — площа Фестивальна, 18:00;

Житомир — майдан Корольова (біля ОДА), 20:00;

Дрогобич — площа Ринок, 20:00;

Тернопіль — біля ОДА, 18:00;

Вінниця — Майдан Небесної Сотні, 20:00;

Кривий Ріг — збір біля флагштока та хода в бік Стели героїв, 18:00;

Миколаїв — перетин проспекту Центрального та вулиці Соборної, 19:00.

Контекст. Завтра, 31 липня, заплановано засідання Верховної Ради України, на якому розглядатиметься невідкладний президентський законопроєкт №13533 «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України і деяких законодавчих актів України щодо посилення повноважень Національного антикорупційного бюро України та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури». 

Нагадаємо. Верховна Рада 22 липня ухвалила законопроєкт №12414, який розширює повноваження генерального прокурора щодо НАБУ та САП. Він передбачає можливість втручання в роботу антикорупційних органів: генпрокурор зможе забирати справи, давати вказівки детективам, керувати САП і закривати провадження. Увечері того ж дня документ підписав президент. Це рішення викликало критику з боку європейських партнерів і стало приводом для акцій протесту в різних містах України. 

Уже 23 липня у своєму зверненні президент Володимир Зеленський анонсував подання нового законопроєкту №13533, який вносить зміни до Кримінального процесуального кодексу та інших законів. Документ стосується діяльності НАБУ та САП і зареєстрований як невідкладний. 

Президент заявив, що цей законопроєкт має на меті посилити систему правопорядку, убезпечивши її від російського впливу, а також гарантувати незалежність антикорупційних органів. У НАБУ та САП його підтримали й висловили готовність долучитися до доопрацювання.

Крім того, 24 липня 48 народних депутатів з різних фракцій підписали альтернативний законопроєкт №13531, який передбачає відновлення незалежності НАБУ та САП.

Фото: ілюстративне / Валентина Поліщук

Що відомо ще? Народний депутат від «Голосу» Роман Лозинський повідомив, що законопроєкт №13531, який підписали 48 народних депутатів, наразі взагалі не виноситься на розгляд комітету. Хоча його зареєстрували раніше, він є альтернативним до президентського. За словами Лозинського, формулювання щодо ухвалення «за основу і в цілому» можуть змінити вже під час засідання комітету — і це рішення є критично необхідним.

Цитата. «Відчуваю, що громадянському суспільству треба бути готовими до відстоювання правильних рішень Парламенту знову. Тому не ховайте маркери», — такою фразою завершив своє повідомлення Роман Лозинський. 

Якщо не проголосують? Як зазначив депутат від фракції «Голос» Ярослав Железняк, у разі провалу першого голосування комітет перейде до розгляду альтернативних законопроєктів — відповідно до вимог регламенту.. На цей випадок депутати планують повторно подати свій проєкт закону, ідентичний зареєстрованому №13531.

Нагадаємо. Верховна Рада України 22 липня Верховна Рада ухвалила законопроєкт №12414, який розширює повноваження генпрокурора щодо НАБУ і САП. Він зможе забирати справи, давати вказівки детективам, керувати САП і закривати провадження. Увечері того ж дня документ підписав президент.

Законопроєкт викликав негативну реакцію європейської спільноти та спричинив акції протесту в містах України. Президент Володимир Зеленський 23 липня у вечірньому зверненні анонсував подання до Верховної Ради нового проєкту закону №13533, який вносить зміни до Кримінального процесуального кодексу та інших законів і стосується діяльності НАБУ та САП. Його розгляд запланували у Верховній Раді на четвер, 31 липня. Законопроєкт подали як невідкладний.

Зеленський заявив, що його законопроєкт посилить систему правопорядку від російського впливу, водночас забезпечивши незалежність антикорупційних органів. У НАБУ та САП законопроєкт підтримали та висловили готовність долучитися до його доопрацювання.

Також 24 липня 48 народних депутатів із різних фракцій підписали та зареєстрували законопроєкт №13531, що має на меті відновити незалежність Національного антикорупційного бюро (НАБУ) та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП). 

Довідка. Формулювання «за основу та в цілому» означає, що законопроєкт ухвалюється одразу повністю, без подальшого розгляду в другому читанні. Зазвичай Парламент спочатку голосує «за основу» — це перше читання, після якого документ можуть доопрацьовувати: вносити правки, уточнювати положення. Лише потім його приймають «у цілому» — як готовий закон.

Однак, якщо законопроєкт не потребує змін або є потреба в терміновому рішенні, Рада може підтримати скорочену процедуру — «за основу та в цілому», тобто ухвалити одразу весь текст.

Серед тих, хто підтримав документ:

• «Слуга народу»: Володимир Гевко, Микола Задорожній, Юрій Камельчук, Андрій Клочко, Максим Пашковський, Людмила Марченко, Сергій Нагорняк, Сергій Кузьміних, Павло Халімон, Маргарита Шол, Ольга Саладуха
• «Довіра»: Борис Приходько, Микола Бабенко, Владіслав Поляк, Роберт Горват
• «Батьківщина»: Костянтин Бондарєв, Михайло Волинець, Андрій Ніколаєнко
• «За майбутнє»: Ірина Констанкевич, Сергій Лабазюк
• «Відновлення України»: Анатолій Гунько, Дмитро Ісаєнко, Олександр Юрченко
• «Європейська солідарність»: Сергій Алєксєєв

Загалом, за підрахунками «ЧЕСНО», підозри у злочинах мають щонайменше 40 чинних та 17 колишніх народних депутатів IX скликання. Майже половина з них досі впливає на ухвалення законів у Верховній Раді.

Контекст. 22 липня, Верховна Рада України ухвалила в другому читанні законопроєкт №12414, який передбачає зміни в роботі Національного антикорупційного бюро (НАБУ) та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП). За документ проголосували 263 народні депутати. Згодом президент Володимир Зеленський підписав закон №12414.

Цитата. «Єдиний швидкий спосіб відкотити ситуацію — це ухвалити новий законопроєкт — який скасує всі ганебні зміни №12414», — написала Інна Совсун.

Що кажуть у ЄС? 

«У війні довіра між нацією, що воює, та її керівництвом важливіша за сучасну зброю – її важко побудувати та зберегти, але легко втратити через одну суттєву помилку керівництва. Прозорість та відкритий європейський діалог – єдиний спосіб відновити зруйновану довіру », — заявив комісар ЄС з питань оборони Андрюс Кубілюс.

«Ліквідація ключових гарантій, що захищають незалежність НАБУ, є серйозним кроком назад. Незалежні інституції як НАБУ та САП є ключовими для шляху України в ЄС», — написала комісарка ЄС з питань розширення Марта Кос.

Що кажуть G7?

«G7 уважно стежить за сьогоднішніми подіями в НАБУ, зокрема розслідування щодо кількох співробітників НАБУ за підозрою в злочинах. Ми зустрілися сьогодні з НАБУ, маємо серйозні занепокоєння та намір обговорити ці події з керівництвом уряду», — зазначили у групі підтримки Україні послів країн G7.

Що кажуть європейські МЗС?

«Антикорупційні інституції України життєво важливі для її шляху реформ. Обмеження їхньої діяльності стане значним кроком назад. Захист незалежності цих інституцій та подальший прогрес у сфері верховенства права залишаються ключовими для процесу вступу України до ЄС», – написав міністр закордонних справ Нідерландів Каспар Вельдкамп.

«Незалежність та сила антикорупційних інституцій України були ключовими для реформаторських зусиль останніх років. Україну й надалі оцінюватимуть за їхнім прогресом», — заявили у міністерстві закордонних справ Німеччини.

Контекст. Верховна Рада підтримала законопроєкт щодо змін у роботі НАБУ та САП. За документ проголосували 263 народні депутати. Згодом його підписав президент Зеленський.

У документі йдеться про зміни до Кримінального кодексу. Серед іншого, генерального прокурора наділять повноваженнями:

• забирати справи в НАБУ та доручати розслідування іншим органам;
• бути фактичним керівником САП та передоручати повноваження прокурора САП іншим прокурорам;
• надавати детективам НАБУ обов’язкові письмові вказівки;
• самостійно закривати справи за підозрою щодо топчиновників.

Також передбачаються правки, які обмежать діяльність САП, а саме:

• прокурори САП не зможуть визначати підслідність НАБУ у певних випадках;
• керівник САП не зможе вирішувати спори про підслідність у справах, що може розслідувати НАБУ;
• керівник САП не матиме повноважень щодо зміни апеляційних і касаційних скарг, внесених прокурорами САП.

Раніше низка правозахисників закликали парламент не підтримувати цей законопроєкт, оскільки вважали, що він становить загрозу незалежності НАБУ.